Загадковий та божевільний
Вінсент ВАН ГОГ
до 170-річчя від дня народження
нідерландського художника-постімпресіоніста

Той, що малював соняшники
і відрізав собі вухо – вже за
цими двома
характеристиками можна
безпомилково визначити,
про кого йде мова.
Всесвітньовідомий
художник-постімпресіоніст
ВІНСЕНТ ВАН ГОГ
народився 30 березня 1853
року в маленькому містечку
Грот-Зюндерт у провінції
Північний Брабант на півдні
Нідерландів.

Дитинство Вінсента було
досить похмурим. За рік
до його народження
батьки втратили свого
первістка. Сім'я була
релігійною, адже батько
майбутнього художника
був пастором. Мама
Вінсента мала емоційний
характер, який
передався і синові.
Вибуховий характер, який передався Вінсенту від мами, мав вплив і
на його творчість. Вінсент міг довго розробляти якусь тему в
живописі, шалено малювати, а потім знищити свої малюнки.

Згодом у сім'ї народилося ще п'ятеро
дітей. Але вже дорослий Вінсент
підтримував теплі стосунки лише з Тео
Ван Гогом, який став для художника
справжнім другом та завжди підтримував
брата.
У 12 років Вінсента
віддали до школи-
пансіону
Зевенберга, а потім
до школи Тілбурга.
Обидва міста були
далеко від дому, і
Вінсент почував
себе самотньо.
Тож у 15 років він
втік зі школи та
повернувся додому.
А вже за рік його на
стажування взяв до
своєї компанії
Goupil & Cie його
рідний дядько.

Робота артдилера
дозволила молодому Ван
Гогу краще розібратися в
мистецтві, наживо
побачити чудові зразки
картин старих майстрів та
сучасних художників.
Проте 1 квітня 1876 року
Вінсент звільняється з
роботи. Починається
тривалий період
безгрошів'я, творчого
пошуку та художнього
становлення.

Вінсент вирішив, що є
тільки єдине місто, де
можна знайти свій
авторський почерк - це
Париж. Саме тут
Вінсент зустрічає Поля
Гогена — фатального
персонажа у своєму
житті.
Вінсент ніби вперше побачив сонце, він зрозумів, що його живопису
потрібне світло. Саме спрага сонячного світла штовхала його далі
на південь, у Арль.
Протягом десяти років плідної мальовничої кар'єри Вінсент змінив
одинадцять різних локацій у пошуку свого місця, свого почерку та
авторського стилю.

Вінсент у кожному
творчому періоді мав
багато портретів. Він
писав як власні
автопортрети, так і
зображення своїх друзів
та людей, які його
оточували.

Незважаючи на те, що кар'єра Вінсента
Ван Гога тривала лише десять років, він
встиг написати тридцять дев'ять
автопортретів за п'ять років. Тридцять сім
автопортретів написані олійними
фарбами та два — графічні. Тільки один
його попередник мав більшу кількість
своїх портретів. То був Рембрандт.

Справжня робота над автопортретами розпочалася після переїзду до
Парижа. Будучи видатним майстром автопортретів в історії, Вінсент
досліджував своє обличчя із суворою ретельністю криміналіста. Саме
тому, за автопортретами Ван Гога можна не лише відтворити його
біографію протягом останніх десяти років його життя, а й дослідити
зміни його психічного стану, який, на жаль, згодом лише
погіршувався.

Вінсент захоплювався
японськими естампами. Він брав
багато запозичень із японського
стилю для своїх робіт.

Помер художник 29 липня 1890
року. Згідно з офіційною версією, до
загибелі його привели напружена
робота, як фізична, так і душевна, і
розгульний спосіб життя – Ван Гог
зловживав абсентом.
За два дні до цього в Овер-сюр-Уаз
він вийшов на прогулянку з
матеріалами для малювання. При
ньому був пістолет, який Ван Гог
купив для відлякування пташиних
зграй під час роботи на пленері.
Саме з цього пістолета художник
вистрілив в себе в область серця,
після чого він самостійно дістався
до лікарні. Через 29 годин після
поранення він помер від втрати
крові.