O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.
1 
Тема. Вічна таїна світу, кохання і смерті (за повістю М. Коцюбинського «Тіні 
забутих предків») 
Ме та : о пр ацювати з...
Мико лайчука. Саме тому впевнені, що с віт — це каз ка, по вна чудес , що ко хання 
— це вічна з агадка душі людс ько ї , ...
гармо нія людини і пр ир о ди, 
кр ас а й по тво р ніс ть в людині, 
3 
хр ис тиянс тво і яз ичництво , 
р о ль пр аці в ж...
- Пр о ко го с каз ано : «Він то с ер дито по блис кував с ивиною та с вітив 
по під с келі недо бр им з еленим во гнем» ,...
кожно го р аз у, ко ли надс илає лис т з Кр иво р івні, з йо то вус т з р иваєтьс я с ло во 
« каз ка» . 
Ус і ці набуті з...
ілюструвалися різними художниками: Михайлом Жуком, Оленою Кульчицькою, Іваном 
Філоновим, Сергієм Адамовичем, Георгієм Яку...
емоційного настрою сприяє й сама формальна побудова гравюри: штрих у ній 
прямолінійний, дещо навіть відверто грубуватий, ...
української народної пісні. Вони відзначаються незвичайною гнучкістю, багатством 
змісту й широким діапазоном реалістичног...
переплетіння християнства та язичництва. Святкуючи Різдво, Іван «клав Палагні 
живий вогонь для вечері», стелив сіно на ст...
уста, и теплятся похоронным блеском свечи. И так всю ночь. Такой сильный контраст, 
что я на следующую ночь не мог уснуть ...
Бр инз а була о с но вним видом хар чування у гуцулів. Во на го тувалас я з а 
11 
с тар о винними р ецептами, які пер еда...
матеріалу автор показує дотримання гуцулами звичаїв, обрядів під час різних 
свят,ворожіння, що нібито допомагало у бороть...
Кажуть, пр ез идент Франції де Го лль, по бачивши кар тину, наз вав ї ї 
кіношедевр ом, який відкр ив йому диво — Укр аї н...
Смер ть — го ре — с льози — с ум — о бр яд, р итуал — душа — вес ела душа 
14 
— єднання з і с вітом тіней — змагання із ж...
Próximos SlideShares
Carregando em…5
×

михайло коцюбинський. тіні забутих предків

Митчик Галини Феодосіївни,

  • Seja o primeiro a comentar

  • Seja a primeira pessoa a gostar disto

михайло коцюбинський. тіні забутих предків

  1. 1. 1 Тема. Вічна таїна світу, кохання і смерті (за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків») Ме та : о пр ацювати зміс т по віс ті « Тіні з абутих пр едків» ; діз натис я пр о іс то р ію с творення ї ї та о дно йменно го фільму; р о з кр ити ї х фо лькло р ні джер ела, ідейно -тематичний зміс т тво р у; до с лідити, як авто р р о з кр иває с віт пр ир о ди Гуцульщини, ї ї людей, ї х ко хання й с мер ті; р о з вивати вміння аналіз увати пр озові тво р и, вміння вис ловлювати о собисту думку, ус не мо влення, дос лідницькі з дібно с ті, уміння пр ацювати з до датко вою інфо рмацією; вихо вувати по вагу до з вичаї в с во го та іншо го нар о дів, любо в до художньо го с ло ва. Тип уро ку: ур о к-пр ес -ко нфер енція. Об ладнання: по ртрет М. Ко цюбинського, фо тографії Кар пат, фо то кадр и з фільму, фільм С. Пар аджано ва Епіграф до уроку: Гуцули — ор игі на льніший на р од, з ба гат ою фа нт а зі єю, зі своєр і дною псих ікою. Глибокий язичник -гуцул все своє жит т я, до смерт і , пр оводит ь у бор от ь бі зі злими дух ами, що на селяют ь лі си, гор и і води. М. Коцюбинський ХІД УРОКУ I. Вступне слово вчителя Пр о тягом десятиліть тво рчіс ть М. Ко цюбинського хвилювала й пр о до вжує хвилювати читачів. У чому ж с екр ет по пуляр но с ті йо го тво р ів? По -перше, у тому, що з вер тався він до с во їх читачів з і з р о зумілими для всіх пр о блемами. По - др уге, йо го гер о ї з авжди живуть с ер ед нас і час то нас с амих хвилює те, що тр ивожило ї хні душі майже с то р о ків тому. По -тр етє, у тому, що авто р мав с во єрідний індивідуальний с тиль і не бо явс я з вер нутис я до но вих літер атур них напр ямів. Саме тому, го ворячи пр о щир о , але нещас ливо з ако ханих, ми з гадуємо не лише Ромео і Джульєтту, а й Івана та Мар ічку. Тому із з адо во ленням пер еглядаємо кіношедевр С. Пар аджано ва, с півчуваючи го рю гер о я Івана
  2. 2. Мико лайчука. Саме тому впевнені, що с віт — це каз ка, по вна чудес , що ко хання — це вічна з агадка душі людс ько ї , що с мер ть не така вже с тр ашна, бо з а нею по чинаєтьс я но ве життя. Є кр ай, у якому царюють с ин і го р и, з апамо р о чливо пахнуть с мер еки й гір с ькі тр ави, з бігають у до лини дзвінкі чис ті по токи. У тім кр аю живуть нявки і щез ники, ліс о вики і чугайс тр и, р ус алки і пер елес ники. І с ер ед то го р о змаї ття диво вижних с тво р інь живуть люди, що вміють вір ити у каз ку. З такими цікавими людьми ми по з найомимо с ь, го р таючи с то р інки непо вто рної по вісті М. Ко цюбинського « Тіні з абутих пр едків» . Спробуймо р азом з вами до с лідити цей твір 2 II. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності Отже, починаємо працювати. Як писав видатний педагог Я. А . Коменський:" Хай нам все вивчається: легко, швидко, ґрунтовно". ІІІ. Актуа ліза ція о по рних зна нь учнів 1. За по вне ння па с по рта тво ру 1 Авто р , наз ва тво р у М. Ко цюбинс ький « Тіні з абутих пр едків» 2 Рік напис ання 1911 3 Жанр Пс ихо ло гічна по віс ть 4 Го ло вні гер о ї Іван Палійчук, Мар ічка Гутенюк, Палагна 5 Тема З о бр аження життя, з вичаї в гуцулів, з в' яз о к людини з пр ир о дою 6 Ідея Авто р з величує чистоту людс ьких вз аємин, по чуттів, гармо нію людини з пр ир о дою 7 Пр о блематика Вір ніс ть і з р ада, с уть любо ві і щас тя, бо р о тьба до бр а і з ла,
  3. 3. гармо нія людини і пр ир о ди, кр ас а й по тво р ніс ть в людині, 3 хр ис тиянс тво і яз ичництво , р о ль пр аці в житті людини, с то с унки батьків та дітей 8 Компо з иція Єдина сюжетна лінія – життя Івана Палійчука 2. Екс пре с -о питува ння - Як у літер атур і наз ивають М. Ко цюбинс ько го ? (Со нцепо кло нник) - Наз віть р ежис ера кінофільму « Тіні з абутих пр едків» . (С. Пар аджано в) - Якою була перша наз ва по віс ті « Тіні з абу тих пр едків» ? (У з елених го р ах» - Які ще були вар іанти наз в по віс ті? ( Наз ва тво р у далас я пис ьменнико ві не відр аз у. Він пер ебр ав дванадцять вар іантів наз ви. «В з елених го р ах» , « Тіні минуло го » , « Го ло с віків» «Відгомін пер едвіку» ,«По дих віків» , « Го ло с и пер едвічні» ,«Спадо к віків» , «Дар пр едків з абутих» ,«Голос з абутих пр едків», «Слідами пр едків», «Сила з абутих пр едків» , « Тіні з абутих пр едків» . Ос танній вар іант міс тить натяк на з агадко віс ть, каз ко віс ть і дихання віків ) - Ко ли і з а яких о бс тавин з ус тр ілис я Іван та Мар ічка» (Під час бійки між р о динами) - На чо му вмів гр ати Іван? (на фло яр і) - Яким талантом була наділена Мар ічка? (Складала і с півала ко ломийки) - Де був Іван, ко ли Мар ічка помер ла? ( У по ло нині випас ав о вець) - Чому Іван о др уживс я на Палагні? (Бо по тр ібно було жити далі, го с по дарювати) - Як помер Іван? (Пішо в у ліс , впав у пр о валля і невдо вз і помер )
  4. 4. - Пр о ко го с каз ано : «Він то с ер дито по блис кував с ивиною та с вітив по під с келі недо бр им з еленим во гнем» , то « пр о с тягавс я по до лині, як с р ібна нитка, то як с итий віл, лежав у тихих міс цях» ? (Чер емош) - Який художній з ас іб вико р ис тано в що йно пр о читаному ур ивку? 4 (пер с о ніфікація) ІV. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу 1. Слово вчителя Творча еволюція Коцюбинського-прозаїка була разюче стрімкою. Почавши в традиційній реалістичній манері, він через якихось 10 років визначив для себе нові орієнтири. У стилі його прози з’явилися імпресіоністичні риси. - Що вам відомо про імпресіонізм як мистецький напрям? (Виник у французькому живописі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття і відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції, душевний стан. Тобто імпресіоністам було дуже важливо простежити, як людська душа відгукується на добро і зло, красу і потворність, на будь-які події) Імпресіоністичне письмо вимагає від митця неабиякого таланту, вміння писати образно, переконливо. Таким майстром був М. Коцюбинський, втіливши риси імпресіоністичного і неоромантичного письма в повісті «Тіні забутих предків». - Розкажіть, як з’явився на світ твір, яким зачитується не лише Україна, а й ближнє й далеке зарубіжжя. (Інтер ес до життя гуцулів з ' явивс я в Ко цюбин с ько го те в 1902 р о ці, ко ли В. Гнатюк, відомий фо лькло р ис т і етно гр аф, надіс лав пис ьменнико ві багато томні видання ко ломийок легенд, анекдотів, з ібраних с амим В. Гнатюком у З акар патті. З бір ка ко ломийо к вр аз ила пис ьменника найбільше, і в ньо го з р инула давня мр ія — відвідати Кар пати. Ко р о ткі від відини Кр иво р івні в 1910 р о ці ще не дали Ко цюбинс ькому до с татньо матер іалу для тво р у. Бажання напис ати пр о « нез вичайний каз ко вий нар о д» — гуцулів — не з алишає йо го . Тому в 1911 р о ці у липні, удр уге пр ибувши до Кр иворівні, пис ьменник вивчає життя гуцулів, ї хні з вичаї , по бут, фо лькло р, з аписує го вір ку, наз ви р ослин пр оймається духом гір с ько ї пр ир о ди. І
  5. 5. кожно го р аз у, ко ли надс илає лис т з Кр иво р івні, з йо то вус т з р иваєтьс я с ло во « каз ка» . Ус і ці набуті з нання лягли р івними р ядками на білий папір , с тво р ивши с то р інки по віс ті, о с тання з яких була пер его р нена р укою митця в жо втні 1911 р о ку. Він пр иї жджав у Кр иворівню й утр етє в 1912 р о ці, маючи, о чевидно , намір пр о довжити с во ї « Тіні з абутих пр едків» . Та с мер ть пис ьменника не дала йому змо ги з дійс нити цей з амір . Я би хо тіла з ачитати ур иво к із лис та до Макс има Го р ько го від 27 5 с ер пня 1910 р о ку він пише таке: «Я р ешил з ако нчить с во й о тпус к о тдихом -в Кар патах, на гр анице с Венгр ией... Ес ли би ви з нали, како й з десь удивительний, по чти с казочний уго лок, с гус то зеленими горами, с вечно шумящими го р ними р еками, чис тий и с вежий, то чно вчера р о дившийся. Костюми, о бичаи , вес ь уклад жиз ни гуцуло в -номадо в (ко чевнико в, пр о во дяших вс е лето с о с во ими с тадами на вершинах го р , — нас то лько с во ео бр аз ний и кр ас о чний, что чувс твуешь с ебя пер енес енним в како й-то но вий, неведомий мир » І група учнів – мис те цтво зна вці – пр ацювали над темою « Тіні з абутих пр едків і пенз ель художника» Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» має зміст, що не піддається однозначному тлумаченню. це поема про життя... Про життя в усіх його вимірах... За спостереженнями науковців, методистів, учителів української літератури, «Тіні забутих предків» – це один із творів шкільної програми, який викликає в учнів глибокі естетичні переживання. Він входить до четвірки найулюбленіших прозових текстів, які вивчаються у старших класах. Невелика за розміром повість є коштовною перлиною у творчості Михайла Коцюбинського та й у всьому українському письменстві. Талановитий літературний твір спонукав до створення не менш талановитих творів живопису. «Тіні забутих предків»
  6. 6. ілюструвалися різними художниками: Михайлом Жуком, Оленою Кульчицькою, Іваном Філоновим, Сергієм Адамовичем, Георгієм Якутовичем. Серед графічних ілюстрацій можна виділити два основні напрями – символіко- 6 метафоричний та епічно-розповідний. Символіко-метафоричною є створена Михайлом Жуком титульна сторінка окремого видання повісті ( 1913 ), яку йому 1912 року замовив уже тяжкохворий Коцюбинський. Художник виконує прохання письменника. Мистецтвознавці писали: «У цій роботі М. Жук вдався до символіки. Вгорі аркуша він зобразив голову демона, що сперся підбороддям на руки. Пасма волосся переходять у фантастичне крило, а з правого боку внизу починаються язики полумя, що огортають круглий, орнаментовий у стилі гуцульської різьби щит. Над головою демона вирують хмари. На брилі скелі висічено напис: „Тіні забутих предків”». Повісті Михайла Коцюбинського пощастило, оскільки найбільшої повноти перекладу словесних образів на мову образотворчого мистецтва художники досягають тоді, коли вони творять не окремі ілюстрації, а цілі серії їх, так звані ілюстративні сюїти. За текстом твору якраз і написано кілька таких сюїт. Тільки Олена Кульчицька упродовж 1927-1928 років виконала 75 ілюстрацій до ювілейного видання „Тіней забутих предків”. В ілюстраціях до передмови художниця змальовує чарівну природу Карпат: пейзажі грізного пасма Чорногори, диких верхів Шпиці, озера Шибене, гірські потоки, краєвиди села Криворівні. Художниця розуміла, що книжку читатимуть і люди, які, можливо, ніколи не бачили Карпат і гуцулів. Тому вона щедро мережить сторінки ювілейного видання малюнками із зображенням Гуцульщини. На одному з малюнків художниця показує боротьбу Юри-мольфара з хмарами. У повісті " Тіні забутих предків", ілюстрованій Георгієм Ятуковичем, перший розворот є особливо цікавим. У ньому художник зіставляв страшну й безглузду бійку ролів та ідилічну сцену зустрічі Івана та Марічки. таке протиставлення випливає з літературної основи, де сцена бійки безпосередньо передує першому знайомству головних героїв повісті. Коцюбинський описує бійку фрагментарно, але досить виразно. Ілюстрація насичена почуттям жаху, в ній ніби все збуджене, в русі, готове впасти долу – і бартки, занесені над головами, і руки, і здиблений кінь. Створенню відповідного
  7. 7. емоційного настрою сприяє й сама формальна побудова гравюри: штрих у ній прямолінійний, дещо навіть відверто грубуватий, лінії стикаються під прямими кутами, а світлотіньові ефекти посилюють враження безладно перемішаного натовпу, тісноти. Повною антитезою цій ілюстрації є парна композиція "Іван та Марічка над потоком« художників Елеонори Іоффе та Леоніда Карташова. Вона прозора і ясна. Дві маленькі постаті дітей вимальовуються на тлі швидкоплинного потоку, струмені якого обтікають каміння, підіймаються хвилями, закручуються й утворюють неповторної краси візерунок, серед якого де – не – де вгадуються рибки. Це чистий, ще нічим не стривожений світ. Рух води відтворено так матеріально, що викликає в уяві звукову асоціацію з дзюрчанням і плескотінням сріблястого потоку. Тут виявилася самодостатня змістовність форми, яка помітно збагачує образ. Невелика за розміром повість э коштовною перлиною в творчості М. Коцюбинського та й в усьому українському письменстві. 7 ІІ група – фольклористи – досліджувала фольклорне полотно повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Надзвичайно цінний матеріал про світогляд жителів Карпат черпаємо із повісті М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Фольклоpними джеpелами пpекpасної повісті стали і власні спостеpеження Михайла Коцюбинського, і моногpафії Онищука А. та Шухевича В., фольклоpні збіpники В. Гнатюка.Яким бачить навколишній світ гуцул? Як глибокий язичник, він усе життя проводить у боротьбі із злими духами, які населяють ліси, гори, води. Гуцули вірять, що є люди, які знають світ духів: вміють ворожити, вірять у силу слова, в чародіїв, що спроваджують бурю, град і громи. Тому не випадково у повісті живуть нявки (мавки) і чугайстер — волохатий лісовий чоловік, що був «…смертю для мавок: зловить і роздере», і градівник Юра, який відвертає грозові хмари, і відьма Хима, що не раз робила шкоду Івановій худобі. Гуцули жили багатим духовним життям. Природа й кохання сприяли розквіту і розвитку кращих сторін людської душі, яка не тільки може чути мелодію гір, лісів, струмків і водограїв, а й здатна творити свою музику. Ось чому все життя гуцула, частіше неспокійне, супроводжує коломийка — один із найпоширеніших уснопоетичних жанрів на Гуцульщині.Коломийки — це художні словесні мініатюри, малий жанр
  8. 8. української народної пісні. Вони відзначаються незвичайною гнучкістю, багатством змісту й широким діапазоном реалістичного відтворення дійсності. Найпоширенішими є коломийки, в яких висловлені внутрішні почуття людини. Цикл коломийок про кохання являє собою зворушливу поему, наповнену глибоким ліризмом. Тому звернувся до коломийок і Михайло Коцюбинський у своїй повісті, використавши їх в основному для розкриття теми поетичного кохання Івана з Марічкою,— головних героїв твору. При зустрічі з Марічкою Іван грає мелодію невідомої пісні. З його мережаної дудки «…з гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця». Ой, прибігла з полонинки Білая овечка — Любив тебе, файна любко, Та й твої словечка… Карпатські старожили знали чимало повір`їв, у яких йшлося про цілющі властивості живої ватри (так називався вогонь, добутий тертям двох сухих скалок за допомогою шкіряного паса).Сам обряд обряд запалювання відтворено в повісті близько до реальності:чіткий поділ на тих, хто добуває та доглядає ватру (ватаг і спузир),і тих,хто нею користується;процес «народження» та «засипання» вогню. Коли Коцюбинський побував на Гуцульщині,його дуже вразило те,що християнство та язичництво співіснували поруч, не заважаючи одне одному .Обряди та звичаї переплелися, утворивши дивний, казковий світ вірувань гуцулів. Яскравим прикладом співіснування релігій є епізод приходу Івана на полонину. Підійшовши до ватага,він привітався: «Слава Ісусу!». Але ватаг був зайнятий:він видобував живий вогонь для ватри,який буде горіти ціле літо, «…а доки ме він готіти,ні звір,ні сила нечиста не озьметься маржинки та й нас…».Це був язичницький звичай поклоніння вогню. Але розпаливши вогнище,ватаг також привітався з Іваном: «Навіки слава!» Досліджуючи календарну обрядовість у повісті «Тіні забутих предків», що увібрала в себе магічні вірування й досвід,естетичні традиції й пережиткові звичаї, наблизимось до архаїчного мислення гуцулів,якому відводиться одне з найвагоміших місць у тексті. Коцюбинського захоплювала проблема релігійних вірувань жителів Карпат. У кожному обряді,описаному Коцюбинським,читач спостерігає тісне 8
  9. 9. переплетіння християнства та язичництва. Святкуючи Різдво, Іван «клав Палагні живий вогонь для вечері», стелив сіно на стіл та «рикав при тім,як корова,блеяв вівцею та ржав конем, аби велася худоба…» Чи не найвагомішим у календарній обрядовості горян є цикл січневих свят,що починаються Різдвом, якому передує Свят-вечір. Обминути ці події було б рівнозначним утраті цілого шару гуцульської культури, тому на сторінках своєї повісті М.Коцюбинський так детально відтворює процес підготовки й саму Святу вечерю. У дусі фольклорної традиції Коцюбинський майстерно поєднує реальні картини з народними вигадками. Героям повісті не судилося щастя, проте їхнє кохання невмируще і сильніше за смерть. Тому в трагічній розв'язці твору звучить оптимістична нота. Письменник не тільки вводить читача в поетичний, таємничий світ вірувань наших предків, а й спонукає до філософських роздумів про любов і ненависть, окриленість і бездуховність, добро і зло, прекрасне і нікчемне в людині. Цей твір глибоко національний, сповнений яскравого народного колориту, високої поезії почуттів, яка єднає сучасних українців з їхніми далекими, незабутніми предками. Великий митець назвав свою повість своєpідно –« Тіні забутих пpедків». То хто, чи що є тими тінями?.. Можливо, міфічні істоти, пpо які йде pозповідь у повісті. Можна погодитись, бо то так близько до світоспpийняття гуцулів і так далеко від людей інших укpаїнських земель, для яких звичаї і віpування стали тінями минулого". Повість ствеpджує пеpемогу світлих сил над темними і ця пpоблема пpодовжує жити і сьогодні. Вона хвилює нас, адже з поступом людства впеpед не поменшало зла. Hавпаки, інколи здається, що воно всесильне. І тоді хочеться поpинути в той казковий світ письменника, пpоникнутися оптимізмом його пеpсонажів, їхнім умінням пpистосовуватись до життя, бачити його кpасу і попpи всі життєві негаpазди жити. Саме викоpистання Михайлом Коцюбинським фольклоpних джеpел наповнило повість "Тіні забутих пpедків" тою силою, що дає наснагу до життя; пpавдою і тим чаpом, які допомагають зpозуміти, що смуток скоpоминущий. Коцюбинський, потрапивши на гуцульський обряд поховання, був настільки шокований, що не міг заснути дві ночі. Про це він пише у листі до О. Аплаксіної: «Смех раздавался беспрерывно, шутки, поцелуи, крик, а покойница скорбно сомкнула 9
  10. 10. уста, и теплятся похоронным блеском свечи. И так всю ночь. Такой сильный контраст, что я на следующую ночь не мог уснуть под впечатлением сцены» Бесіда. 1. Назвіть основні обряди Свят-вечора і, по можливості, прокоментуйте їх. Тр адиційними як для гуцулів, так і для більшо с ті укр аї нців були такі о бр яди: нас тилання в кімнаті с іна (на с то лі, під с то лом), пр иго тування дванадцяти с тр ав, поминання душ помер лих, р із двяна мо литва. Хо ча чимало о бр ядів мали ло кальний хар актер . Деякі з них : - Обкурювання хати («…о бкурював ладаном хату й кошар и, що б 10 о дігнати з вір а й відьом» ); - Ритуальне го дування худо би («…перш, ніж с іс ти з а с тіл, ніс тайну вечерю худо бі» ); - З акликання на тайну вечерю нечис то ї с или («…кликав на тайну вечерю до с ебе вс іх чо р но кн ижників, мо льфар ів, планетників вс яких, во вків ліс о вих та ведмедів» ); 2. Як р о з палювали гуцули ватр у? З чим було по в’ яз ане кано нічне с тавлення до во гню? Пр о цес нар одження во гню до ручався лише о браним, до яких належав ватаг. Саме він го тував с уху губку, с калки, ло ву, шкір яний р емінь і з а до помо гою пас туха по чинав тер тя. Ус е це р о било с я в по вній тиші, яка панувала до тих пір , аж по ки с калка не з аймалас я. Пер ші хвилини життя во гню мо гли с упр о воджуватися мо литвою: «До поможи мені, Го с по ди, як єс и поміг цю живу ватр у р о з клас ти, єї із гас ити» . Ос кільки ватр а була о берегом « на худо бу і для людей» , тому й ішо в ватаг до с то їща, де мала жити худо ба, що б о бкур ити йо го . До с туп до р о з ведено ї ватр и мала с пеціальна людина, яку наз ивали с пуз ар ем. У йо го о бов’язки входило с о котіння (з береження) во гню. Магічна с ила ватр и тр иватиме до то го мо менту, аж по ки гуцули не з бир атимутьс я з по ло нини до дому. 3. Які о бр яди виго то влення ї жі з гадуютьс я М. Ко цюбинс ьким?
  11. 11. Бр инз а була о с но вним видом хар чування у гуцулів. Во на го тувалас я з а 11 с тар о винними р ецептами, які пер едавалис я з по ко ління в по ко ління. Пис ьменник відтво р ив лише час тину о бр яду пр иго тування будз у, з о с ередившись в о с новному на з о вн ішніх моментах: « Руки оживають по троху, то підіймаютьс я вище, то о пус каютьс я нижче, з акр углюють лікті, що с ь плещуть, бігають та гладять там вс ер едині, і р аптом з дна по с удини, з -під мо ло ка, підіймаєтьс я кр угле с ир о ве тіло , що якимо с ь чудом р о дило с ь» На с ьо годнішньому ур оці я також пр о поную ще р аз по р инути у з агадко вий с віт пр ир о ди з ї ї міфічними іс то тами, діз натис я, у що ж вір или гуцули. Група е тно графів до с ліджувала міфічну канву по віс ті М. Ко цюбинс ько го « Тіні з абутих пр едків» . Повість Коцюбинського «Тіні забутих предків» містить надзвичайно цінний матеріал і про світогляд жителів Карпат. Яким же бачить навколишній світ гуцул? У листі до М. Горького Михайло Михайлович писав, що, як глибокий язичник, гуцул все життя, до самої смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, які населяють ліси, гори, води. Гуцули вірять, що є люди, які знають світ духів і вміють ворожити, вірять у силу слова, в чародіїв, що спроваджують бурю, град і громи. Тому не випад ково у повісті живуть і нявки (мавки), і Чугайстер — волохатий лісовий чоловік, що був «смертю для мавок: зловить і роздере», і градівник Юра, який відвертає грозові хмари, і відьма Хима, що не раз робила шкоду Івановій худібці. Демонологія (міфічні уявлення про злих духів (демонів), що виникли на основі первісної віри в духів) займає неабияке місце в житті гуцула. Тому автор і надав їй у повісті багато уваги. Письменник глибоко розумів історичні та соціальні коріння гуцульської демонології. Сама назва твору є не випадковою, а підказаною тим матеріалом, який покладено в основу «Тіней забутих предків». Коцюбинський був переконаний, що більшість міфічних оповідань сучасної йому Гуцульщини народилася в дуже далекому минулому, що створив їх народ, над яким панував забобонний страх перед незнаними силами природи. Але злободенність міфів сивої давнини не ослабла й на початку XX ст. Демонологія в повісті — це не тільки залишки минулого, а й справжнє світосприймання гуцула — сучасника Коцюбинського. На основі фольклорного
  12. 12. матеріалу автор показує дотримання гуцулами звичаїв, обрядів під час різних свят,ворожіння, що нібито допомагало у боротьбі зі злими духами, які мали зашкодити господарству гуцула і навіть його життю. Такі звичаї існують (або до недавнього) існували майже по всій Україні. Кінознавці розкажуть про долю кінофільму «Тіні забутих предків» . Фільм « Тіні з абутих пр едків» був з адуманий до 100 -літ-ньо го ювілею М. Ко цюбинського. З авершений у 1964 р о ці фільм ішо в до глядача до вго , р о ків п' ять. Вр яди-годи с трічку кр утили в кіно театр ах, швидше з ар ади з вітно с ті. Для більшо с ті пер ес ічних глядачів це б ула нудна кар тина, нео дно з начно с пр иймала ї ї й то дішня інтелектуальна еліта. З ахо плений кр ас ою Кар пат, с амо бутнім життям гуцулів, Пар аджано в пр ацював натхненно , с твер джуючи: « З німаю геніальний фільм» . В умо вах велико державно го шо вінізму цей твір , с пр авді, с тав тво р чою пер емо гою р ежис ер а: він відтво р ив з по тужною духо вною енер гією націо нальний о бр аз Укр аї ни. У вер ес ні 1965 р о ку відбулася пр ем'єра кіно стрічки. З неї по чалис я ар ешти укр аї нс ько ї патр іо тично ї інтелігенції , адже під час пр ем' єр и фільму з і с цени відкр ито було с каз ано пр о по літичні ар ешти, що хвилею пр о ко тилис я в Києві, Льво ві, Івано -Франківську, Луцьку, Тернополі. Було з р озуміло : с тр ічці вго тована о с о блива до ля на шляхах ус відомлення с во є, націо нально ї ідентично с ті. А с віт чудувався геніальності пи с ьменника й таланту кіно р ежис ер а. Газ ета «Франс с уар » пис ала: «Стр ічка по ета — диво вижно кр ас ивий фільм іс тин но го художника». Газ ета «Юманіте» по відомляла: «Єдиний у с во єму р о ді, унікальний фільм, блис кучий твір , с хожий на бар вис те с вято » . 12
  13. 13. Кажуть, пр ез идент Франції де Го лль, по бачивши кар тину, наз вав ї ї кіношедевр ом, який відкр ив йому диво — Укр аї ну, і з амо вив для о с о бис то ї кіно теки ко пію с тр ічки. М. Ко цюбинському пощастило: кіно вер сія С. Пар аджанова з а йо го по віс тю — найвідоміший укр аїнський фільм у с віті, який увійшо в у двадцятку найкращих кіно с тр ічо к ус іх час ів і нар о дів і з до був дес ятки міжнар о дних наго р о д. Йо го наз вано маніфес том укр аї нс ько го по етично го кіно й наз авжди введено до ко нтекс ту с віто во ї культур и. Вчите ль. С. Пар аджано в - відомий в Укр аї ні кіно р ежис ер , якому пр о р о кували велике майбутнє, вірменин з а націо нальніс тю. На з апитання «То чому ж Укр аї на і що во на дала вам?» , - Пар аджано в відпо вів» «Це з емля мо ї х з летів і с тр ажд ань, найбільшо ї любо ві й найз ухвалішо ї помс ти з а неї . Тут мо є во з нес іння й Го лгофа. Ус е по чинало с я з « Тіней з абутих пр едків» . Думаєте, я не з наю, чо го мені до р учили цю по становку? А, мо вляв, цей вірменчик ус е о дно з авалить Коцюбинського, бо й мо ви не до пет рає, і з вичаї в не втямить. «А я ї м таке з р о бив кіно , яке на жо дну мо ву не пер екладуть — не з уміють. Там і пер екладу не тр еба — ус ім ус е яс но . Отаку я ї м Укр аї ну з р о бив! Вс е, що на екр ані, з життя. Рік р о бо ти над фільмом був р о ком, пр ожитим біля джер ела натхнення». 13 (Пер егляд ур и вку з фільму) IV. Застосування набутих знань 1. Ство ріть « ас оціативні кущі» , що р о з криватимуть о дну із з агадок (І гр упа — ас о ціативний кущ « Гуцули» , ІІ гр упа — «Кохання» IIІ гр упа — «Смер ть»). Гр упи пр езентують с творені ними « ас оціативні кущі» . Во ни можуть мати такий вигляд: Гуцули — єдніс ть із с уво рою пр иродою — о бр яди — р итуали — яз ич ники — вір а в нечис ту с илу — хр ис тияни — з нахар і — пр екр асні ґаз ди — талано виті... Ко хання — диво — каз ка — вз аємо р о з уміння — с ила, більша з а життя — фіз ична близ ькіс ть — вир по чуттів — випр авдання гр іха — тр агедія...
  14. 14. Смер ть — го ре — с льози — с ум — о бр яд, р итуал — душа — вес ела душа 14 — єднання з і с вітом тіней — змагання із життям — пер емо га життя... V. Підсумок уроку Ось і добігла до кінця наша зустріч, на якій ми змогли хоч трохи відкрити завісу над тайнами літературного й кінематографічного шедеврів. Хочу звернутися до вас, молодого покоління українців. Не бійтеся заглядати в рятівне минуле, бо воно допоможе вам творити сучасне. Сила у ваших руках не менша, ніж у предківських. Та й душі не ледачі. Не змарнуйте їх. Любіть не тільки там, де лад, а й де ненависть, несіть правду туди, де лукавлять, єднайте і зцілюйте там, де рветься і болить. Будьте для України сонцем все очисним, що пропалює темряву, опромінює кожний закуток найбездоннішої духовної прірви вашого часу. Сподіваюсь, що сьогоднішній урок вам запам'ятається, адже ви не просто були присутні на ньому, а прожили 45 хвилин у творчому пошуку, бо життя - це не ті дні, що минули, а ті, що запам'яталися. Пр о довжте р ечення: «Мене вр аз ило...». Оц інюва ння учнів VI. Домашнє завдання Підго тувати по відомлення «Ос о бливо с ті жанр у тво р у».

    Seja o primeiro a comentar

    Entre para ver os comentários

Митчик Галини Феодосіївни,

Vistos

Vistos totais

2.821

No Slideshare

0

De incorporações

0

Número de incorporações

73

Ações

Baixados

4

Compartilhados

0

Comentários

0

Curtir

0

×