1. Серед живих істот на землі, на перший погляд,zz
люди і тварини мають багато чого схожого. Це очі,
слух, нюх, дотик, рівновага, ходіння. У більшості
тварин, як і в людини, тече в жилах кров, так само
є серце, мозок. Так само вони ходять по тій самій
землі, споживають плоди тієї ж землі. Мозок ана-
лізує бачене, і тварини вибирають що для них є
кращим, ховаються від вітру, холоду, йдуть з жари
в прохолоду, попереджують одне одного про не-
безпеку т. ін. Тварини, як і люди, народжуються,
старіють і, зрештою, вмирають.
Але ця схожість на цьому закінчується. Насправді, між біо-
логічною схожістю людей і тварин знаходиться велика прірва.
Людина має розум, а тварина послуговується тільки інстинк-
тами. Вона живе, вмирає, від неї нічого не залежить і від неї
нічого не залишається. Для неї не передбачено залишити
пам'ять про себе.
Людина створена для особливої цілі і, відповідно до неї,
вона має певні переваги. Пам'ять фіксує минуле і, таким чи-
ном, з’являються перекази, літописи, історія. Залишаються
для майбутніх нащадків пам’ятки минулих діянь: древні міста,
архітектурні шедеври, палаци, піраміди, витвори мистецтва.
Якщо тварини спарюються для продовження собі подібних,
то людина теж продовжує свій рід, але при цьому створює
сім’ю, в якій виховує інтелектуальних особистостей. Якщо одні
є нагромадженням біологічної маси, головною метою яких є
турбота про те що з’їсти, то людина, маючи високі цілі та мету,
здатна користуватися поезією, музикою, історією, наукою,
мистецтвом та іншими здобутками цивілізації.
Людина усвідомлює своє високе становище та призначення,
і це видно хоч би з того, що іноді задумується над тим, до чого
вона догосподарювалася на дорученій їй території. Все менше
стає зелених насаджень на планеті, а «Червона книга» постійно
поповнюється все новими і новими зникаючими видами фло-
ри і фауни. За оцінками Продовольчої і сільськогосподарської
організації ООН, (FAO), сумарні втрати в світі за перші 5 років
XXI століття склали 6 млн. га лісу щорічно. Правда за останні
роки темпи вирубки лісу в світі дещо зменшились (можливо в
деяких країнах розум все-таки бере верх над інстинктами).
Здоровий глузд, котрим наділена людина від початку, постійно
нагадує нам, що давно пора відмовитися від нерозумного гасла:
«Бери від життя все й зараз». Це дуже схоже на тварину. Але
ж перевага людини якраз у тому, що вона має можливість, як
мінімум, бути більш далекоглядною, а значить, і розважною.
Проте, людині чомусь здається що жити по-тваринному прак-
тичніше, простіше. Наприклад, вкрав, замість того щоб працю-
вати. Або забрати все собі і нікого близько не підпускати. Це ми
називаємо егоїзмом. А насправді, це тваринний інстинкт, який
аж ніяк не личить людині. Та на жаль, подібних проявів серед
людей є ще багато, чого треба соромитися.
Оскільки Боже призначення передбачає для нас бути віль-
ними істотами, то це дає нам перевагу бути вільними і від
тваринних інстинктів, тобто не опускатися до рівня тварин.
Через це людина постійно відчуває внутрішню боротьбу між
тим, що є образом Божим у людині, та тваринними нахилами.
Боротьба між піднесеним та низьким, між егоїзмом та совістю,
між інстинктом та інтелектом.
Напевно дуже доречним буде для кожного з нас запитати
себе: «То що ж у мені самому отримає перемогу?».
З життя людей і тварин
2013
№ 8

2. 2 СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Ось і виходить, що вихованці
не тільки вірні друзі, а й «засіб»
для поліпшення самопочуття.
Користь домашніх тварин лю-
дям приносить і просте спілку-
вання з вихованцями, виклика-
ючи масу приємних емоцій.
Давно вже відомо, що кішки,
наприклад, мають чуття на
біль і завжди лягають на хворе
місце. Вони дуже добре справ-
ляються з розумовою напругою
та стресовими ситуаціями. І
вартотількивзятикішкунаруки,
після важкого трудового дня і
погладити, як ти вже відволіка-
єш свою увагу від негативних
моментів.
Собакитежславлятьсяякне-
погані лікарі. Зокрема це стосу-
ється собачої шерсті, з якої ви-
ходятьвиробищозаспокоюють
біль і рятують від радикуліту.
Крім того, господарям собак
забезпечена невелика фізична
активність щодня.
А от завести рибок і спо-
стерігати за ними – одне задо-
волення. По-перше, акваріум
зволожує повітря в квартирі,
по-друге, саме спостереження
заплаваючимирибкамизнижує
тиск, заспокоює нервову систе-
му і навіть допомагає уникнути
безсоння.
Діти теж не залишаються без
уваги з боку домашніх тварин.
Адже дружба дітей і вихованців
приноситьвідміннімоменти,по-
зитивні емоції, чудовий настрій
до того ж діти набувають нави-
чок спілкування. Багато чому
у них навчаються, наприклад
таким аспектам зокрема як
відповідальність, турбота про
близьких і друзів.
Користь домашніх тварин
поширюється і на людей похи-
Взаємна користь
Дивлячись на світ фауни,
ми бачимо тварин, які можуть
бути прикладом вірності своєму
партнеру. Лебеді живуть в парі
багато років. Вони зберігають ві-
рність до кінця життя. Коли тра-
пляється так, що один з птахів
гине, то другий розбивається в
тузі за своїм супутником. Також
чудовим прикладом міцної сім’ї
є бобри, самка і самець яких жи-
вуть в парі до кінця життя. Вони
разом планують і будують свої
житла. Нори, в яких мешкають
ці тварини, пристосовані до їх
життя і довгий час їм служать.
В цих будиночках виводиться
потомство бобрів. І все це за-
вдяки їхній згоді та вірності одне
одному.
В нашому суспільстві не надто
цінується сімейна вірність. Вар-
то тільки щось не так сказати чи
зробити одному з подружжя як
інший вже подає заяву на розлу-
чення. Люди не усвідомлюють,
що травмують свої сім’ї. Як два
склеєні аркуші паперу неможли-
во розірвати, щоб не пошкодити,
так неможливо розлучитися по-
дружжю, щоб не нанести шкоди
одне одному, своїм дітям та
родинам.
Отже, людина, яку Бог наді-
Вірність – одна з найкращих
рис людського характеру
Як добре, коли вона проявляється в сім’ї
В урочистий час вінчання перед вівтарем нареченіzz
дають обіцянки бути вірними один одному до смер-
ті. Та часто трапляється так, що слова, які були так
палко сказані в присутності Бога та Його святих ан-
гелів, люди швидко забувають. Обіцянки не завжди
виконують.
Останнім часом вчені все більше схиляються доzz
твердження, що домашні тварини приносять користь
людям. Недарма, наприклад, Гіппократ визнав ко-
ристь верхової їзди. Вже науково доведено, що спіл-
кування з тваринами сприятливо позначається на
здоров'ї: знижується артеріальний тиск, знімається
стан тривоги, депресія. Присутність тварин допомагає
розвантажитися емоційно.
– У чому ви вбачаєте головне призначення люди-
ни?
–Достойнодоглянутибатьків,правильновиховатидітей
і допомогти їм стати щасливими і порядними. А паралель-
но – завдання, постійно розвиватися і не конфліктувати з
оточенням – людьми, природою.
– Чому люди іноді виявляють тваринні інстинкти?
–Томущовонистаютьчерствимичерезнестачулюбові,
вдачі. А ще коли з ними несправедливо поводяться люди,
то виникає бажання помститися й стати такими самими.
Тим більше, що у сучасному світі легше бути брутальним
і егоїстичним, аніж люблячим, турботливим, відданим,
сильним.
Катерина.
логовіку.Їмдоводитьсячастіше
виходити з дому для покупки
корму своєму вихованцеві або
відвести його на прогулянку,
що в свою чергу дуже добре
позначається на здоров'ї. Не-
велика фізична активність в
такому віці є необхідною, щоб
підтримувати себе в гарному
тонусі і чудовому самопочутті.
Чотириногі друзі ідеально до-
помагають позбавитися від
депресії і самот­
ності.
Нерідко люди,
що тримають в
будинку тварин,
стверджують,
що від своїх ви-
хованців вони
отримують біль-
шу любов, ніж
від людей. Це
може бути пере-
більшенням,але
найчастіше це
виявляється так
насправді. До-
машні тварини
роблять наше життя яскравим,
незабутнім і помітно продо-
вжують його. Роблять значний
вплив не тільки на здоров'я,
але і на все людське життя в
цілому. Ігри з вихованцями слу-
жать хорошою розминкою, як
для господаря, так і для самого
вихованця, оскільки приносять
величезну користь і тілу і духу.
Чим частіше доводиться
спілкуватися з нашими чоти-
риногими друзями, тим краще
себе почувають їх господарі.
Багато сімей в яких є домашні
тварини зазначають, що об-
становка створюється більш
сприятливою. Звичайно, ми
ведемо мову про користь від
спілкування в тому випадку,
коли як люди так і тварини
знаходяться на призначеному
їм Богом місці, без будь-яких
нерозумних відхилень.
Напочатку Божий план і по-
лягав у тому, щоб люди і тва-
рини дружили між собою. І за
це будьмо вдячними нашому
Богу!
лив значно більшим розумом
ніж тварину, часто чинить так,
ніби вона володіє меншими зна-
ннями. Чи не варто нам пригля-
нутись до своїх пернатих друзів
та менших братів-тварин і хоча б
у дечому брати з них приклад.
Валентина Карпук
Хорошему человеку бывает стыдно даже перед собакой. Антон Павлович Чехов

3. 3СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Історія знає цілі народи, що не тіль-zz
ки до безтями любили тварин, але й
поклонялися їм. Так, у стародавньо-
му Єгипті кішку вважали священною
і навіть найменша неповага до неї, не
говорячи вже про надання їй шкоди,
за тогочасними уявленнями, могла
накликати на людину гнів богів. В
Індії, для прикладу, ще й по сьогод-
нішній день корова в особливій по-
шані. Її називають «матір’ю мільйонів
індійського людства».
Прикро, але люди забули свого Творця. Бі-
блія відкриває, що Бог створив усе на нашій
землі:«ІсказавБог:Нехайвидастьземляживу
душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну
звірину за родом її. І сталося так» (Бут. 1:24).
Господь є Творцем всього і тварин і людей, а
отже тільки Він достойний поклоніння. А все
інше, чому ми поклоняємося, що ставимо на
першемісце,стаєнашимідолом,богом.АІсус
каже: «Господеві Богові твоєму вклоняйся, і
служи Одному Йому» (Мат. 4:10).
А як щодо нас? Чи не робимо ми з тварин,
з наших, улюбленців собі ідолів? Чи не по-
клоняємося їм?
Нерідко можна побачити, як люди витра-
чають величезні кошти лише для того, щоб
придбати своєму собаці чи кішці модний одяг,
абожвідвестидоперукарні.Звісно,піклування
про тварин необхідне, але чи доцільно витра-
чати на них такі гроші, коли
довколанастакбагатобідних,
нужденних, хворих людей,
котрі куди більше потребують
цих грошей.
Хтось впадає в іншу край-
ність: мало того, що не піклу-
ється про тварин, а відкрито
ненавидить їх.
Нещодавно у нашій країні
з’явилося нове слово, яке
дедалі частіше лунає з вуст
простих українців: догхантери. Ці жорстокі
людизнайшлисобізабаву:вбиватизрушниць
безпритульних, а часто й добре доглянутих
псівтакотів.О,якарізницяміжлюдиноютана-
шим небесним Отцем. Він годує та піклується
прокожнупташку(Мат.6:26),алюди,створені
по образу та по подобі Божій (Бут. 1: 27), так
нещадно вбивають тварин.
А як же людина повинна ставитися до тва-
рин?
Коли Господь створив людину, Він повелів
Адаму та Єві: «плодіться і розмножуйтеся, і
наповняйте землю, оволодійте нею, і пануйте
над морськими рибами, і над птаством небес-
ним,інадкожнимплазуючимживимназемлі»
(Бут.1:28).Аледехтоусвоє-
муволодіннінадтваринами
заходить занадто далеко.
«І взяв Господь Бог лю-
дину, і в Едемському раї
помістив її, щоб порала
його та доглядала» (Буття
2:15). Ось яким був почат-
ковий задум Творця щодо
відношення людини до
всього живого. Таким він
залишаєтьсяідосі.Людина
повиннадбатипротварин,доглядатизаними,
невпадаючинівякікрайнощі.ЦеволяБожа.А
Його воля – закон. Порушення ж закону – гріх.
А «плата за гріх смерть».
Давайте будемо вірні Господу у виконанні
Його волі й не забуватимемо, що Він скоро
прийде«щобкожномувіддатизгіднозділами»
(Одкр. 22:12).
Владислав Берецкі
Турбота чи поклоніння?
– Яким є найвище призначення людини?
– Думаю, що найвищим призначенням є зро-
бити щасливими тих, хто знаходиться поруч з
нами.
– Чому люди іноді виявляють тваринні
інстинкти?
– Тому що люди втрачають Бога з поля зору,
Котрий просто і ясно написав правила поведін-
ки, моралі і, навіть, харчування. Нездорова їжа
збуджує недобре мислення, і чоловік замість
того,щоббутипідконтролемрозуму,керований
тілесними пожаданнями, робить те, про що по-
тім шкодує.
Лія
Людяність визначається не лише по тому, як ми спілкуємося з людьми, а й з того, як поводимося з тва-
ринами. Чак Паланік
Чи не робимо
ми з тварин,
з наших,
улюбленців собі
ідолів?
– Яке найвище призначення люди-
ни?
–ПізнаватийшануватиБога,виконува-
ти Його заповіді і цим робити щасливими
свою родину, ближніх, друзів.
– Чому у людини іноді виникають
тваринні інстинкти?
– Тому, що людина, яка не має в серці
Бога та не керована Святим Духом стає
схожою іноді на тварину. Її цікавить лише
щопоїсти,яквдягнутися,якзадовольнити
свої тілесні потяги, а те, для чого власне
вона живе на землі, її мало цікавить.
Олеся

4. 4 СВІТЛО твого ЖИТТЯ
–Хор-р-рош!Необыкновеннохор-
рош! – сказал Арчибальд, большой
яркий попугай ара, разглядывая
свое изображение в зеркальце.
– Арчибальд великолепный! –
восхищенно сказала сорока, загля-
дывая в окно. – Ты неподражаем!
Ах,какиеперышки:красные,синие,
зеленые, желтые! А как блестят!
– Ах, какое зеркальце! – втори-
ла ей товарка. – С драгоценными
камешками, с хрустальными ви-
сюльками да в красной оправе! А
игрушки…Какиечудесныеигрушки!
Как у принца.
Арчибальд распушил перышки,
с довольной улыбкой поворачи-
ваясь то влево, то вправо, чтобы
сплетницы его хорошо разглядели
и оценили пестрый наряд.
–Вотчто,красавицы!Приглашаю
вас на чашечку чая, – вдруг сказал
он, приосанившись.
– Нас – на чашечку чая? – за-
трещали сороки. – Нас – к тебе в
гости?!
– А что вас так удивляет, дамы?
–Но… –замяласьоднаизсорок,
– этот дом… Он же не ваш.
– Кто сказал, что не мой?! – воз-
мутился ара.
– Но мы не хотели вас обидеть.
Просто мы видели тут человека.
– Ну и что, что видели! Это мой
слуга! – вздернув нос, то есть клюв,
сказал попугай.
– Слуга?! – удивились сороки. –
Но,простите,развечеловекужене
властелин всех животных и птиц?
– О чем вы говорите?! – возму-
тился Арчибальд. – Может, другие
люди и властелины, а мой– мне
слуга. Что захочу, то он и сделает.
– Но ведь люди не понимают
птичьего языка. Как же вы отдаете
приказы? – робко возразила со-
рока.
–Выдумаете,явеликолепныйпо-
тому, что на мне перья шикарные?
Вы думаете, что я суперпопугай
потому, что у меня очень мощный
клюв, которым я могу расколоть
любой орех и перекусить любой
электрический провод? – гордо
подняв свою голову, сказал ара. –
Не-ет! Я великолепен потому, что
умен. Нет: ге-ни-а-лен! Я говорю на
человеческом языке. И не просто
говорю, но отдаю приказы! Если
хочешь повелевать – знай язык
своего раба.
Попугай, надменно оглядев со-
рок, отвернулся к зеркалу и стал
с упоением разглядывать себя,
ворковать и целовать свое изо-
бражение.
Насладившись своим видом, он,
наконец, успокоился и снова обра-
тил свое внимание на ахающих от
восторга сорок.
– Ну что ж. Прошу к столу,
дамы!
Сороки уселись на стулья и с
удивлением наблюдали, как ловко
Арчибальд управляется с чайнич-
ком и чашками. Наконец, чашки
были полны, в блюдце приятно
пахло печенье с изюмом. Ара ел
аккуратно, а сороки печенье рас-
крошили, чай расплескали. Невос-
питанные! Попугай насмешливо
смотрел на нерях.
Хвастливый
попугай
Співчуття до тварин так тісно пов'язане з добротою характеру, що можна з упевненістю стверджувати,
що не може бути добрим той, хто жорстокий з тваринами. Артур Шопенгауер
– Яким є найвище призначення
людини?
– Бути спасенним в Ісусі Христі, вико-
нувати волю Божу та звеличувати Його
ймення своїм життям.
– Чому іноді люди виявляють тва-
ринні інстинкти?
– Тому, що внаслідок потакання своїм
забаганкам (а вірніше – гріху), людина
втрачає образ Божий.
Лариса
А попугай покосился на окно:
смотрят ли кумушки. Сороки смо-
трели и ахали:
– Ах, какой он умный! Как хозяи-
на дрессирует!
Только хозяин убрал со стола,
только уселся в кресло и взял по-
читать газету, как попугай снова
заныл:
– Арчи хочет винограду!
Хозяин принес фрукты и по-
ложил их на стол. Но попугай не
унимался:
– Приласкай Арчи!
Хозяин погладил попугая по
голове, взял на руки, почесал за
ушком. Но стоило ему заняться
чем-то своим, как ара попросил
поиграть с ним. Еще долго хозяин
ублажал своего любимца, но, на-
конец, это ему надоело, и он при-
нялся читать газету.
Арчибальд, увидев, что на се-
годня лимит нежности исчерпан,
подлетел к форточке и сказал со-
рокам:
– Я устал, хочу поспать. При-
летайте завтра и увидите чудеса
дрессировки человека. До завтра.
– До завтра, – протрещали ему
сороки и улетели, не переставая
обсуждать увиденное.
А попугай, вернувшись в ком-
нату, сел на плечо хозяина и стал
виновато ласкаться к нему: то
волосы перебирает, то ушко неж-
но покусывает, то
головой трется, то
воркует, то слова
глупыеиласковые
говорит. Стыдно
за то, что хозяина
сорокам слугою
представлял. А
хозяин устал за
день. Надоели
ему приставания
любимца.
–Посиди-катынемноговклетке,
Арчи. Покою нет от тебя, дружок.
Успокойся.
Хозяин захлопнул дверцу, а на
клетку накинул платок, чтобы Арчи
помолчал хоть немного.
Вот так и некоторые люди за-
бывают,чтоБог–Хозяинихжизни.
Онидумают,чтоеслинаучилисьго-
воритьсБогом,томогутуказывать,
что,поихмнению,долженсделать
Он, чего – не должен. Они настаи-
вают, они хитрят, и все только для
того, чтобы получить свое.
Но Бог – не слуга людей. Бог
– Повелитель Вселенной, Мило-
стивый и Любящий всякого чело-
века. Он много делает для нас, но
только из Любви. Дорожите Его
Любовью.
Алла АЛЕКСЕЕВА
Тут вдруг хлопнула входная
дверь: это пришел хозяин. Лапка с
чашкойзастылауклюваАрчибаль-
да, но он быстро нашелся.
– Эй, кумушки! Предлагаю вам
бесплатное зрелище: дрессировка
человека. Но
для этого вам
нужно сесть на
ветку за окном,
чтобы не спуг-
нуть моего слу-
гу.
Сороки,напу-
ганные появле-
нием человека,
не заставили
себя долго ждать и мигом оказа-
лисьвнекомнаты.Черезнесколько
секундонислюбопытствомистра-
хомзаглядываливокно.Атампро-
исходило нечто необыкновенное.
– Что ты тут натворил, Арчи? –
спросил хозяин.
– Арчи хор-р-роший! Арчи умни-
ца! Арчи чай пил!
– Чай? Сам заварил? Сам по
чашкам разлил? Молодец! – по-
хвалил хозяин. – А теперь давай
убирать.
Тут с попугаем случилась паду-
чая. Он завалился на спину и сла-
бым дрожащим голосом застонал:
– Арчи болен! Арчи не может!
У него лапки болят! У него живот
болит.
– Ах ты хитрец! – засмеялся
хозяин и стал убирать со стола
посуду.
– Яким є найвище призна-
чення людини?
– Прожити життя так, щоб бути
гідним в очах Господа.
– Чому в людини іноді вияв-
ляють тваринні інстинкти?
– У стресовій ситуації люди які
не мають миру в собі та радості
в Господі виявляють емоції, що
нагадують тваринні інстинкти.
Юля
Вот так и неко-
торые люди за-
бывают, что Бог
– Хозяин их жизни.

5. 5СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Суперечка була довгою, були
згадані всі нехороші справи людей,
а віслюк розказав, що люди навіть
ангелів не бачать. Такою новиною
звірі були ще більше здивованими і
тоді віслюк все пояснив. Ще в давні
часи, один пророк,
якого звали Вала-
ам, їхав на ослиці
в одній нехорошій
справі і ангел стояв
з мечем на дорозі,
щоб зупинити його.
Ослиця побачивши
ангела зупинилась, а
пророкнебачиванге-
ла,томубивослицю,
щоб вона далі їхала. Тоді їй було
дозволено, як виняток, людською
мовою сказати йому про небезпеку.
Ось так було зрозуміло, що люди
ангелів не бачать.
Тодізвіріівирішилипровсеспита-
ти у ангела, який якраз тихо пролітав
над галявиною. Почувши питання,
ангел відразу присів на галявині.
Коливсізаспокоїлисьвінусміхнувсяі
сказав:«Богєлюбов,тойхтолюбить
Бога і виконує Його волю буде жити
вічно, тому що любов ніколи не пе-
рестає». І так само тихо розпростер
крила і полетів в небо служити Богу і
людям. Звірі, ще довго дивились на
зоряне небо і вже кожен з них думав,
як краще послужити людям, бо це
мета їх життя, для цього їх створив
Господь, а головне, в кожного з них у
серці народилась надія, а може Ісус
Христос помер і воскрес не тільки
заради людей…
Мої діти дуже люблять тварин і
особливо полюбили цю розповідь
за її кінець, і по-своєму, по-дитячому
вірять, що тварини все розуміють і
тежвоскреснутьприповерненніІсуса
на землю.
І дійсно, якщо подивитись глибше,
то звірі, які живуть інстинктами, а не
Чи кращі ми за тварин… якщо...?
Життя тварин має свою власну мету, а не є засобом задоволення людських потреб. Майкл У.Фокс
– Какое наивысшее предназначение челове-
ка?
– Бог создал человека для общения. Поэтому
наивысшее назначение человека – это общение с
Богом. А что значит общаться с Богом? В Библии
сказано: «Возлюби Господа Бога всем сердцем сво-
им, всею душею своею, всем разумением своим и
ближнего, как самого себя». Если мы любим Бога,
то будем любить и ближнего. А проявления любви
вот в чем: помощь, забота, добрые дела, и, конечно,
весть спасения.
–Почемуучеловекаиногдавозникаютживотные
инстинкты?
– Дарвин предположил, что человек произошел от
обезьяны. Мы знаем, что это не так. Подобная теория
унижает не только человека, но и нашего Творца. Но
к сожалению, грех настолько обезобразил человека,
что он стал превращаться в животное и животные
инстинкты стали преобладать. То светлое и доброе,
что дал Творец человеку, к сожалению, исчезает.
Человек без связи с Богом деградирует.
Наталья Леонтьевна.
Відома свого часу письмzz енниця Гіппіус
Зінаїда Миколаївна написала у 1909 р.
цікаву дитячу розповідь: «І звірі також».
Суть розповіді в тому, що тварини зібра-
лись на лісовій галявині і «розмовляли»
по-своєму, тваринному про те, чому люди
воскреснуть після смерті, а вони, тварини,
ні. Домашні тварини такі як кінь, віслюк
– жалілися, що вони все життя важко
працюють і невже вони не заслужили на
воскресіння, а люди, котрі так жорстоко
до них відносяться – воскреснуть. Кішка
сказала, що це зовсім несправедливо, і
курка жалілася, що люди з’їли її дітей, що
вони жорстокі. А собака, навпаки, дуже
заступалася за людей і сказала що вона
дуже їх любить і нехай вони воскреснуть,
якщо навіть тварини і не воскреснуть.
за розумом, більш слухняні своєму
Творцеві, ніж люди. Як багато в них
таких рис, які людям не дуже при-
таманні, а особливо, тепер, у наш
час.Осьхочаб згадатиприклад«ле-
бединої вірності». А як важко зараз
знайти таку ві-
рність між мо-
лодими людь-
ми.Абособака
«друглюдини»
– дуже вірний,
помре і не зра-
дить, а як лег-
ко зраджують
люди.
У соціаль-
ній мережі «Однокласники» мій
знайомий написав цікавий вислів –
«Подивишся в очі собаці – людина,
подивишся в очі людині – собака».
Деколи і таке буває, на жаль. Чому
останнім часом люди все більше
стають жорстокими по відношенню
до тварин і один до одного? Тварини
більше цінують ласку, добро, аніж
люди.
Мої діти часто приносили додому
хворих, безпритульних тваринок, які
потребували допомоги, ми їх ліку-
вали, годували… Якими вони були
вдячними!Алюди?Люди навітьколи
допомагаєш їм, деякі підозрюють
тебе в якихось корисних мотивах.
Диво, та й годі. Чому в людях так
багато негативу та підозри.
А як часто свою «толерантність»
люди проявляють до тварин, коли
зарадидурнихрозвагжорстокопово-
дятьсязтваринамиівсецезнімають
на відео і виставляють в Інтернет.
Страшно,щоцероблятьідіти.Можна
уявити, хто їх виховував і що чекає
таких батьків на старості.
Деякі вчені стверджують, що і
тварини й люди мають три потреби:
харчування, сон та розмноження.
Дозвольте з ними не погодитися. Бог
Творець в кожну живу істоту заклав
не тільки фізичні потреби, але й емо-
ційні. Окрім їжі, усі мають потребу в
любові – любити і бути улюбленими.
Осьумовинашогоповноцінногожит-
тя.Якщохочабодногозцьогонема–
людинахворіє,впадаєудепресію.Аз
депресії починаються різні хвороби.
У зв’язку з цим насмілюся зроби-
ти свій висновок: із десяти хворих
людей, тільки двоє дійсно бувають
хворими не з причини емоційного
– У чому ви вбачаєте головне
призначення людини?
– У тому щоб здобути втрачене ко-
лись у Едемському Саду вічне життя
і втрачені образ і подобу Божу.
– Чому у людини іноді виника-
ють тваринні інстинкти?
– Чим далі людина відходить від
Бога і Його законів, тим частіше в її
житті проявляються негативні тварин-
ні інстинкти. Бо без Бога людина за-
буває про своє істинне і основне при-
значення любити, дбати про інших і
просто перестає бути людиною.
Галина
стану. А всі інші: хворе серце, багато
роківнапруженихсімейнихстосунків,
небажання простити свого ворога
впродовж років, нервові порушення,
артрити, проблеми зі шлунком, і все
це–негативніемоції.Можливоневсе
такякяперерахувала,аленашіемо-
ції безперечно є одним із важливих
чинників нашого здоров’я. Чомусь
завжди нас кудись заносить і не
можемо правильно розставити свої
пріоритети.Одніненавидятьтварин,
проте стверджують, що люблять лю-
дей,іншінепомічаютьсвоїхближніх,
але нібито дуже люблять тварин.
Я бачила одну програму, в якій
ішлося про те, як мати любила со-
бачокбільшеніжсвоїхдітей.Собачку
годувала,купала,спалазнеюуліжку,
а діти голодні доїдали собачий корм.
Вибачте,цеповнийабсурд.Хібамож-
на таку людину вважати нормаль-
ною? Неодноразово доводилося
спостерігати,колидомашньомуулю-
бленцевівиявлялибільшеніжностіта
любові, аніж хазяїну дому.
Друзі куди ми йдемо? Давайте
зупинимося і розставимо правильні
пріоритети. Любов, повага, підтрим-
ка, порозуміння – це хороші якості,
які ми всі цінуємо. Давайте не тільки
чекати від інших поваги та любові, а
в першу чергу, самим виявляти їх до
ближніх.
Та,однак,хтонайбільшзаслуговує
нашої вдячності, любові та поваги –
то це наш Господь, потім наша поло-
винка, далі наші діти, батьки, ближні,
тварини, природа – усе це нам дав
Бог для нашого щастя і блага. Тож
будемо все берегти і любити, щоб у
нашійприсутностібулоприємнозна-
ходитисякожномуБожомутворінню,
іщобунашихсловахтавчинкахбуло
більше людяності, бо тільки так ми
зможемо виправдати високу назву
– людина!
Марія Гафинець
Буває що
тварини більше
цінують ласку,
добро,
аніж люди.

6. 6 СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Високе призначення лю-zz
дини – відображати образ
Божий, показати красу і до-
сконалість Його характеру.
Святе Письмо повідомляє
що Господь Творець по-
ставив людину володарем
Свого творива, «все поклав
під ноги його, овець і волів
а також польових звірів»
(Пс.8).
Повідношеннюдовсьоготворін-
ня людина повинна була займати
положення правителя, мудрого
владики, люблячого і турботливого
господаря на подарованій йому
планеті.Наділяючилюдинувладою
над усією землею, Бог мав намір
зробитилюдинунаційпланетіСво-
їм представником.
Але де ж цей владика зараз?
Чому ми спостерігаємо зникнення
цілихвидівтваринірослинзавдяки
такому «дбайливому» пануванню?
КудиподівсятойАдамякийвЕдем-
ському саду з великою мудрістю,
любов'ю і турботою дає назву Бо-
жому творінню.
Жоден зоолог аж до нашого часу
не зміг скласти таку досконалу і по-
вну класифікацію живих істот яку
створив Адам. Він розташував всі
живі істоти у правильній послідов-
ності,інтуїтивнодаючиїмімена,що
відображалисамусутністькожного
звіраіптиці.Адамскориставсяцією
можливістю, щоб висловити свої
спостереження над звичками тва-
рин.Такимчином,вінпознайомився
з природничими науками, і, даючи
Людина господар чи ні?
Історичнафотографія,якасвідчитьпробездумневинищення
бізонівуСполученихШтатах,немаючинатежодноїматеріаль-
ноїпотреби.Утваринпростострілялидлярозвагиівонизагни-
вали і розкладалися на полях, спричиняючи страшний сморід.
Наверное, для всех известныzz
крылатые слова Священного Писания:
«Возлюби ближнего твоего, как самого
себя» (Матф.22,39). «Итак,
во всем, как хотите, чтобы
с вами поступали люди, так
и вы поступайте с ними»
(Матф. 7, 12).
А кто же мой ближний? Это
каждый, кто находится рядом,
с кем ты общаешься, и даже
незнакомыелюди,которыевстре-
чаются на твоем пути. Что бы мы
увидели,еслинепредвзятопосмотретьнасебясо
стороны? Увидели бы, что многие (даже те, кто не
считаетсебяэгоистом)поступаемэгоистичноине
по любви. Посмотрите, как мы занимаем места в
транспорте, или другом месте, где можем сами
выбирать? Самое лучшее для себя! А если кто
предложит подвинуться, мы недовольны! А когда
выбираемпродуктывмагазине,арядомделаетто
же самое еще кто-то. Стараемся опередить его и
взять самое лучшее. И этот перечень можно про-
должить и при этом мы не считаем себя плохими
людьми. Это кажется мелочью. Но эти мелочи го-
ворятосостояниинашегосердцаидуши.Господь
терпелив и снисходителен к нам. Он продолжает
нас учить любви через окружающий мир. Настав-
ляет нас даже через поведение животных.
Однаждымысдочерьюехалинадачучерезлес.
Недалеко от дачи попросили зятя остановиться.
Мы решили, что немного походим по лесу и по-
ищем грибов, а он пусть уезжает. Он так и сделал.
Заходим в лес и слышим
как будто где-то мяукают
котята. Такого не должно
быть в лесу. Прислушались,
мяукают. Пошли на звук…и
видим,сидятподкустомдва
совсем маленьких котенка,
прижавшись друг к другу.
Одному месяца два, а дру-
гой совсем маленький. Так
жалобно пищат. Мы забыли
про грибы. Маленького я взяла на руки, он был
совсем слабенький, и пошли. У дочери руки были
заняты, и старший котенок пошел за нами сзади.
Идти нужно было с километр. Ему было тяжело, и
он стал отставать, но упорно шел, не хотел оста-
вить друга. Мы останавливались, ждали его. И
так дошли до дачи. На даче у нас ничего не было
кроме тыквенной каши с молоком. Мы положили
в блюдце и дали котятам. Младший накинулся на
еду, а старший сидел и ждал, пока не насытится
его друг. И только тогда, когда тот отошел, он стал
жадно есть сам.
А ведь это животные, притом такие, которые
только вступили в жизнь. Какой пример и обличе-
ние для нас, людей. Пример верности, любви и
жертвенности. И это все Бог! Слава Ему!
Инна Артемьевна Гришнова
Чего б ты в жизни не добился,
Не забывай как краток век,
Дай Бог, чтоб ты с пути не сбился.
Чтоб был твой каждый день богат
На встречи, на людей хороших,
Чтоб чист и ясен был твой взгляд,
И чтоб любовь не стала ношей.
Старайся быть самим собой,
Других при этом уважая,
Живи в согласии с душой,
Зла не тая и всех прощая.
Будь человеком, человек,
И, если высоко забрался,
Других, кто не набрал разбег,
Понять всегда ты постарайся!
Ведь жизнь порой так завернёт,
Что непонятно кто в фаворе.
Лишь тот, кто добротой живёт,
Всегда преодолеет горе.
Мы в круговерти суеты
Так невнимательны бываем,
Что настоящей красоты
Большой души не замечаем.
Будь человеком, человек.
Вся жизнь как миг один проходит.
Не забывай – твой краток век…
Достойных счастье лишь находит.
Илья Евтеев
іменатваринам,фактичноставздій-
снювати свою владу над ними.
«СучаснийАдам»знищуєрідкісні
і цінні породи і види тваринного сві-
ту.Всерідшестаєчутирізноголосий
спів чудових птахів у наших лісах.
Чому підліток, особливо не замис-
люючись, може з легкістю закидати
камінням жалюгідне цуценя, що
забилося в кут? Чому втрачається
високе призначення людини – бе-
регти, любити та піклуватися про
навколишній світ?
Усьомувиноюєхворобалюдства
– ГРІХ, який вбиває добрі почуття,
емоції та веде до непослуху Сво-
єму Творцеві. Гріх поколінь і епох
малює сумний літопис деградації
людства.
Ясне вчення Біблії про те, що
смертьувійшлавсвітзадопомогою
гріха,свідчить, щозсамогопочатку
у Божому плані не було наміру щоб
людина чи тварина забирали чиєсь
життязтим,щобзабезпечи-
тисебеїжею.Отже,насиль-
ницьке і часто безрозсудне
винищенняжиттялюдиною
і хижими тваринами є на-
слідком виникнення гріха.
Тільки після потопу Бог
дозволив вживати людині в
їжучистихтварин.Спочатку
ніякі звірі не харчувалися
м'ясом. Це добре видно з
пророцтва Ісаї: «Вовк та
вів­цябудутьпастисяразом,
ілевяквілбудеїстисолому,
а для змія прах буде їжею.
Вони не будуть чинити зла
і шкоди на всій святій Моїй
горі говорить Господь. (Ісая 65). Як
бачимо, на Новій Землі не буде
ніякого вбивства і насильства.
Асьогодні,Богбажає,щоблюди-
назробиларозумнийвибір,безяко-
го вона просто відокремлює себе
відДжерелажиття,ацепризводить
лише до смерті. Чи є вихід?
Звичайно–є.Вінутому,щобусім
серцем і душею захотіти поверну-
тися в люблячі руки Бога-Творця.
Попросити у Нього вибачення, йти
з Ним по життю, творити угодні
Йому справи на землі, виявляти
Його характер і тим самим ми бу-
демо сприяти наближенню Божого
Царства.
Сергій Лозицький
Пример жертвенности Будь человеком,
человек!
Ті, хто утримує тварин, повинні визнати, що швидше вони служать тваринам, аніж тварини – їм. Діоген
– Какое наивысшее предназначение человека?
– Любить и быть любимым.
– Почему у человека иногда возникают животные
инстинкты?
– Эгоизм, который вошел в человека через грех,
способствует тому, что собственное «Я» становится
в центре всего и возникает принцип «Все для меня».
При таком состоянии утрачиваются ориентиры, и
ненасытимость является уделом человека. То есть, по-
являются инстинкты, присутствие которых изначально
не должно было быть в человеке.
Татьяна
Мелочи
говорят
о состоянии
нашего сердца
и души
Наділяючи
людину владою
над усією
землею, Бог мав
намір зробити
людину на цій
планеті Своїм
представником

7. 7СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Коли останній раз ви заду-zz
мувались над цим питанням?
Адже важливо знати : для
чого ми народжуємось на цей
світ; зростаємо, здобуваємо
освіту, працюємо, – для чого
живемо?
Хтось скаже: «Про що тут думати?
Відповідь давно визначена. Це всім
відомо: Призначення людини на
землі – Життя!!! Посади сад, збудуй
дім, народи дітей, – яка це чудова
перспектива земного життя».
Це нас радує, надихає на нові
звершення, зігріває під час тривог. Ми
бачимо, як досягаємо мети, сад цвіте
білосніжним цвітом і плодоносить, дім
збудований, і з нього лине радісний,
щасливий сміх дітей та онуків, яких
ти не просто народив, а виховав по-
рядними людьми.
Ти все це бачиш, це не сон, ти щас-
ливий від звершеного у твоєму житті.
Призначення виконано, а що далі? На
думці тривожно... Це кінець?
В таку мить чуєш, як серце відра-
ховує кожну секунду дарованого тобі
життя. Десь, глибоко-глибоко, у під-
свідомості ти чуєш: Ні! Це не так!!!
Ти народився, щоб жити. Сад са-
В чому основне призначення
людини на землі?
Некоторые ученые-эволю­zz
цио­нисты считают, что возраст
Земли – 4,5 миллиарда лет.
Они всерьез думают, что жизнь
зародилась в первичном океа-
не – некоем кипящем «бульо-
не». Именно там, в результате
«случайных» химических реак-
ций, и возникла первая клетка.
А дальше, за миллиарды лет,
путем эволюции из первой
клетки и появился, якобы, че-
ловек...
Атеперьдавайтенасекундупредста-
вим, что возраст Земли – действитель-
но несколько миллиардов лет. И сразу
парадокс: за все это время ни ветры,
ни дожди, ни солнечная радиация, ни
какие-либодругиеприродныефакторы
так и не смогли изваять из камня хотя
бы нечто, отдаленно похожее на лик
человеческий! А речь идет всего лишь
о камне. Насколько более сложным и
уникальным, в отличие от каменной
глыбы, является организм человека!
Вот только некоторые факты.
Мозг
• Человеческий мозг генерирует за
день больше электрических импуль-
сов, чем все телефоны мира вместе
взятые.
• В головном мозге человека за одну
секунду происходит 100 000 химиче-
ских реакций.
Нервная система
•Втелевзрослогочеловекаоколо75
километров (!) нервов.
• Сеть нейронов мозга в 1400 раз
сложнеевсейтелефоннойсетиземного
шара, скорость биосигналов проходя-
щих чрез нейроны достигает 7 км/сек.
• Нервная система человека содер-
жит около 10 миллиардов нейронов и
примерно в семь раз больше клеток
обслуживающих – опорных и питаю-
щих. Лишь 1% нервных клеток занят
«самостоятельной работой» – прини-
мает ощущения из внешней среды и
командует мышцами. 99% – это про-
межуточные нервные клетки, служа-
щие усилительными и передающими
станциями.
Лицо
• При одной только улыбке у челове-
ка работают 17 мускулов.
• На языке находится около 9 000
вкусовых рецепторов.
Волосы
•Среднееколичествоволоснаголо-
ве:ублондинов–140тысяч,убрюнетов
– 102 тысячи, шатенов – 109 тысяч, у
рыжеволосых–88тысяч.Общеечисло
волос на теле, кроме головы, около 20
тысяч.
• Волосы ра-
стутсоскоростью
0,35-0,40 милли-
метра в сутки. За
день наша шеве-
люраудлиняется,
если посчитать
общий прирост
длины волос, ме-
тровнатридцать.
Длина волос на
голове, отращиваемых в среднем
человеком в течение жизни, – 725 ки-
лометров.
Глаза
• Глаз способен различать 130-250
чистых цветовых тонов и 5-10 миллио-
нов смешанных оттенков.
Уши
• Во внутреннем ухе около 25 000
клеток,реагирующихназвук.Диапазон
частот,воспринимаемыхслухом,лежит
между 16 и 20000 герц.
• Мы осознаем звук через 35-175
миллисекунд после того, как он дошел
до уха. Еще 180-500 миллисекунд тре-
буется уху на то, чтобы «настроиться»
на прием данного звука, достичь наи-
лучшей чувствительности.
Нос
• Площадь обонятельной зоны носа
– 5 квадратных сантиметров. Здесь
расположено около миллиона обоня-
тельных нервных окончаний. Чтобы в
нервном обонятельном волокне воз-
ник импульс, на его окончание должно
попасть примерно 8 молекул пахучего
вещества. Чтобы возникло ощущение
запаха, должно возбудиться не менее
40 нервных волокон.
Кожа
• В коже рассеяно 250 тысяч рецеп-
торов холода, 30 тысяч рецепторов
тепла, миллион болевых окончаний,
полмиллиона рецепторов осязания и
3 миллиона потовых желез
• За время жиз-
ни кожа человека
сменяетсяпримерно
1000 раз.
Легкие
•Поверхностьлег-
ких – порядка 100
квадратных метров.
Площадь поверх-
ности человеческих
легких примерно
равна площади теннисного корта.
•Взрослыйчеловекделаетпримерно
23 000 вдохов (и выдохов) в день.
Сердце и кровеносная си-
стема
•Общаядлинакровеносныхсосудов
в организме человека – примерно 100
000 км.
• У взрослого человека сердце за
деньперекачиваетоколо10000литров
крови.
•36800000–количествосердцебие-
ний у человека за один год.
Желудок
• Каждые 2 недели наш желудок
должен заново производить новую
внутреннюю оболочку, иначе он сам
себя переварит.
Под микроскопом
• Человек состоит из более чем 100
000 000 000 000 клеток (сто триллио-
нов).
• Человеческая ДHК содержит по-
рядка 80 000 генов.
И ты до сих пор веришь, что ты –
результат каких-то «случайных» хими-
ческих реакций, что твой прародитель
– некая «амеба»?! А псалмопевец
Давид, царь иудейский, восклицает в
восторге: «Славлю Тебя, потому что
я дивно устроен. Дивны дела Твои,
и душа моя вполне сознает это»
(Пс.138:4).
Ты и я – мы действительно дивно
устроены, созданы по образу и подо-
бию Божьему. У нашего организма,
впрочем,какиувсегоживогонаЗемле,
есть свой Автор, свой Создатель.
То, что ты появился на свет, вовсе
не случайность и не ошибка твоих ро-
дителей. Ты – замысел Божий. Ты не
просто странник на этой Земле! У Бога
для твоей жизни есть Его особый уди-
вительный план. И ты имеешь приви-
легию общения со своим Создателем:
нанашейпланетеэтойпривилегиейне
обладает больше никто!
А осознаешь ли ты уникальность
своего рождения? Чувствуешь ли не-
обходимостьвобщениисСоздателем,
Автором твоей жизни?
Бог жаждет общения с тобой. Две
тысячи лет назад Иисус Христос, Сын
Божий, пришел с Небес на эту Землю,
чтобы примирить грешного человека
со своим Отцом. Примирить с Ним и
тебя, и меня!
ДумаешьлитыпринятьИисусаХри-
ставсвоесердце?Готовлиисповедать
Его своим Господом и Спасителем,
раскаявшись в своих грехах?
Сделай первый шаг навстречу Богу
– прими Его прощение и спасение.
И лучше сделать это сегодня! По-
чему? Да разве знаешь ты, живущий
без Бога, что с тобой может произойти
уже завтра?!
Петр НЕСТЕРУК
див, дім будував, дітей народив, щоб
жити. Проте, в чому основний зміст
життя?
Людська мудрість в пошуках відпо-
віді показала свою абсолютну безпо-
радність.
Але є Той, хто Першим насадив
сад, збудував дім і подарував життя
та визначив його правдивий зміст, –
Це Бог!!!
Він є володарем вічного життя і
Творецьжиття.ВінтойхтовіддавСвоє
життя за нас на Голгофському Хресті,
щоб зберегти за нами право на життя
Вічне.«ТакБогполюбивсвіт,щовіддав
Сина… щоб ми мали життя вічне».
Життя – це безцінний дар неба.
Це не результат випадковості, все-
ленської катастрофи, не продукт
еволюції і не експеримент космічних
прибульців.
Бог – Творець життя в Ісусі Христі
відкриває правдивий зміст нашого
земного життя, яке є невід’ємною час-
тиноюВічного–Божогожиття:«Життя
вічне – це те, щоб пізнали Тебе…»
Ось він правдивий зміст, призна-
чення нашого земного життя, в якому
ти посадив сад, збудував дім, родив
дітей – це чудовий плід життя, не
втрачай цього. Пізнай Бога єдиного,
праведного та Ісуса Христа, Спаси-
теля твого.
Але навіть коли твоє життя склада-
лось не так успішно, дім не добудова-
ний, сад не цвіте – не впадай у відчай,
аджетвоєжиття–безціннийдарнеба.
ТвоїпошукиАвтораЖиття,намагання
стати схожим на Нього, не пропадуть
надаремно.
Тоді твій сад зацвіте, дім добуду-
ється і радості в ньому буде багато-
багато. В цьому основне призначення
нашого життя на Землі!
Це моє переконання.
І.А. Яворський
Ты – не случайность
Усі люди різні; деякі настільки, що й на людей несхожі. Борис Крутієр
А осознаешь ли
ты уникаль-
ность своего
рождения?

8. 8 СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Пишіть на адресу:
м. Ужгород,
вул. Джамбула, 23;
Індекс: 88000
Засновник і видавець:
Черничко Іван Петрович
Адреса редакції:
м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36
моб. тел.: 095-195-41-91
e-mail: cernip@i.ua
Газета видається на кошти
від благодійних пожертвувань.
Розповсюджується безкоштовно
Редакційна колегія:
Іван Черничко, Агнеса Черничко,
Юлія Сокирко, Людмила Кастран,
Наталія Різак, Неля Капітан,
Василь Чопик, Віталій Мелесь.
Реєстраційне свідоцтво:
ЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.
Адреса друкарні:
вул. Гагаріна, 42/1
м. Ужгород,
Закарпатська обл.
ПРАТ «Видавництво «Закарпаття»
тел.: 66-95-68
Тираж: 60 000
Зам. № 341
укріпленняімунноїсистеми;zz
профілактикараковихзахворювань;zz
запобіганнясерцево-судиннихзахворювань;zz
схуднення;zz
оздоровлення при розсіяному склерозі (Living Valleyzz
SpringsHealthRetreat/Австралія).
Центр оздоровлення та відпочинку «Сонячні Карпати»http://www.sankarpat.com, info@sankarpat.com, тел.: +38 0958974077
Основними напрямками оздоровлення та запобігання захворювань є:
Хорошим учителем вва-zz
жається той, хто уміє вуха
учнів зробити очима. Най-
видатніший з учителів – Ісус
Христос, досконало володів
здатністю відкривати ве-
личні та глибокі істини за
допомогою ілюстрацій взя-
тих з природи. Серед Його
повчань мали місце рос-
лини, тварини, явища при-
роди, ну і звичайно – люди.
«Подивіться на птахів, …
Отець Небесний годує їх» -
повчав Ісус – «А хіба ви не
вартніші за цих маленьких
пташок?».
Усе в світі підпорядковане пев-
ним законам, автором яких є сам
Бог-Творець. Вивчати ці закони,
жити у згоді з ними, означає для
людини пізнавати мудрість та
характерЗаконодавця,відображе-
ний у його діях. Згідно цих законів
живі істоти мають відведене їм
місце та призначення.
Проте,невсівониоднаковоюмі-
роюдотримуютьсявстановленого
Творцемпорядку.Здавалосябщо
чимбільшерозуму,чимвищеінте-
лект, тим більше здоровий глузд
мав би переконувати в тому, що
діяти всупереч Божих законів не
вигідно і, навіть, згубно для себе.
Ащомибачи-
мо насправді?
Нерідко серед
нас відбува-
ються такі речі,
про які важко
стверджувати
що вони похо-
дять від розу-
му. Наприклад:
розум знає що
тютюновий дим
містить шкідли-
ві сполуки, які з
часомнастільки
забиваютьлеге-
ні смолами, що
вони стають не здатними викону-
вати свою функцію – постачати
кисень у кров. А вчені довели, що
нестача кисню впливає на нашу
волю,тобто,наприйняттярішень.
З цієї причини часто доводи розу-
му ігноруються.
Як тільки людина на довгий час
позбавлена кисню, вона починає
відповідати невпопад на запитан-
ня, які їй задають. Французький
дослідник Поль Бер зацікавився
польотами на великій висоті і до-
мовився з трьома аеронавтами
про підйом у безповітряний про-
НЕ ВТРАЧАЙМО ЛЮДЯНОСТІ
стір.Захопившивсенеобхіднедля
експерименту, вони тим не менш
взялизсобоюзамалокиснюітому
вирішили ви-
користовува-
тийоготільки
у разі край-
ньої необхід-
ності.
Спочатку
все йшло
добре. Але
черездеякий
час вони ста-
ли помічати,
що у них
з'явилися
дивні, непід-
владніконтр-
олю емоції:
то нестримний сміх, то плач без
всякої причини. Все це, звичайно
ж,буловикликанотим,щоскінчив-
ся кисень.
Вони усвідомлювали, що необ-
хідно випустити частину водню
щоб спуститися. Мотузка, що ре-
гулювала клапан була під руками!
Проте ні сил, ні здібностей для
цього не було.
Через три дні, коли повітряна
куля нарешті приземлилася, двоє
з аеронавтів були мертві. Той що
залишивсяживимрозповівпроцю
трагічну подію. Люди, позбавлені
нуються інші жертви нестримних
пристрастей.
Господь дає нам самим вирішу-
вати, якою буде наша вічна доля.
Але як бути, якщо ми свідомо по-
слаблюємо в собі ті сили, які від-
повідальні за прийняття рішення?
Як бути, якщо ми самі винні у ви-
борінеправильнихрішень?Немає
більшої трагедії, ніж доведена до
нечутливості воля!
Остерігаймося всього, що при-
туплюєрозумовіздібності.Ацеро-
битьалкоголь,тютюн,переїдання,
перевтома бо супроводжуються
недоліком кисню.
Біблія радить: «З усього що
найбільш стере-
жеться, серце
своє стережи, бо
з нього походить
життя» (Припо-
вісті 4:23). Мо-
литва - це подих
душі, це кисень
душі. Подібно до
того,якнеможли-
во фізично існу-
вати без кисню,
точно так само
ми не можемо
духовноіснувати
без молитви, без спілкування з
нашимГосподом.Повірте,минех­
туємо цим на свій страх і ризик!
все ще необхідної кількості кисню,
були здатні розумно міркувати.
Незважаючи на те, що їхні емоції
зазнали шкідливого впливу, проте
вони знали що їм слід робити. А
ось сила волі зникла зовсім!
Очевидно, в першу чергу слаб-
шає сила волі. І, зрозуміло, якщо
недолік кисню буде відчуватися
довго, самоконтроль і здоровий
глузд також знижуються у такій
послідовності. Чи не наводить це
на деякі роздуми? Багато людей
володіютьздоровимглуздоміпоки
щецілкомволодіютьсобою,алеїх
силаволінастількислабка,щопро
неї і говорити не доводиться.
У такому випад-
ку чим керується
людина? Звичкою!
І якщо добрі звич-
ки – це плід розу-
му, то погані звички
стають набутими
інстинктами, котрі
властиві аж ніяк не
людям. Відсутність
сили волі – це крик
душібагатьохтисяч
алкоголіків. Їм вто-
рять незліченні кур-
ці. По суті, це також
сумний стогін мільйонів тих, що
постійновідкладаютьдотримання
дієти на завтра. І до них приєд-
І якщо добрі
звички – це плід
розуму, то погані
звички стають
набутими
інстинктами,
котрі властиві
аж ніяк не людям
Але як бути,
якщо ми свідомо
послаблюємо в
собі ті сили, які
відповідальні
за прийняття
рішення?