1. Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки
Волинської обласної державної адміністрації
Луцький центр професійно- технічної освіти
«Якщо професія стає способом життя,
то ремесло перетворюється в мистецтво»
(Збірка майстер-класів майстрів виробничого навчання
швейного профілю)
Луцьк-2021

2. Збірник майстер-класів містить ілюстровану технологічну послідовність
обробки окремих вузлів швейних виробів за новітніми технологіями та
декорування виробів.
Збірник буде корисним викладачам предмета «Технологія виготовлення
одягу» та майстрам виробничого навчання професійно- технічних навчальних
закладів, здобувачам освіти з професій «швачка», «кравець», «закрійник» та
учасникам гуртків технічної творчості.
Підготувала:
Олена Панченко,
майстер виробничого навчання
І категорії
Розглянуто та схвалено на засіданні методичних комісій швейного профілю
Протокол № 08 від 16 березня 2021 року
Голови методичних комісій Олена Пахолюк , Наталія Панасюк
2

3. Зміст:
- Передмова………………………………………………………………. 4
- Моделювання рукава на основі одношовного вшивного
рукава (Пахолюк О. І.,Чиж Є. О.)……………………………………... 5
- Складне моделювання рукава на основі одношовного
вшивного рукава (Пахолюк О. І.,Чиж Є. О.)……………………….. 10
- Обробка прорізної кишені з суцільновикроєнимклапаном
( Демчук І. С.)………………………………………………………….. 17
- Обробка накладної кишені складної конструкції
(Панченко О. В.)……………………………………………………… 24
- Пристрої малої механізації для сучасного швейногообладнання
(Панасюк Н. П., Малощицька Н. А.)………………………………….. 32
- Оздоблення виробів хутром. Обробка знімного
коміра (Борис І. І.)…………………………………………………… 37
- Побудова конструкцій трикотажних виробів. Побудова
базової конструкції брюк без бічного шва:приталеної
та вільної форми (Новосад Т. П.)…………………………………….. 48
- Побудова та виготовлення кокону-гніздечка та подушечки
для немовляти (Федосеєва Ю. Є.)…………………………………. 57
- Створення незвичайних квітів із блискавки
(Томорокса О. М. )………………………………………………….. 69
- Манжети в стилі стимпанк (Кацай С. Є.) ………………………… 74
- Тлумачний словник…………….…………………………………… 81
3

4. Однією з ефективних форм розповсюдження власного педагогічного
досвіду є майстер-клас.Дане поняття широко використовується в багатьох
сферах діяльності людини, в тому числі й в освіті.
Майстер-клас - форма обміну педагогічним досвідом, яка надає можливість
познайомитися з новою технологією, новими методиками і авторськими
напрацюваннями. У ході його проведення майстер розповідає і, що ще більш
важливо, показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод.
Методика проведення майстер-класів не має якихось строгих і єдиних норм.
Більше того, навіть визначень самого понятя "майстер-клас" у педагогічній
літературі відомо кілька десятків. Проте існує певна практика проведення
майстер-класів, якої доцільно, хоча й не обов'язково, дотримуватися.
Слід звернути увагу при підготовці майстер-класу на те, що в технології
проведення майстер-класу головне - не повідомити і освоїти інформацію, а
передати способи діяльності, будь то прийом, метод, методика, чи технологія.
Передати продуктивні способи роботи - одна з найважливіших завдань для
майстра.
На майстер-класі обов’язково повинен бути роздатковий матеріал. Його
зміст залежить від мети майстер-класу та передбачених форм діяльності
учасників. При плануванні майстер-класу необхідно передбачити різні форми
діяльності викладачів. Тут не повинно бути лише лекції майстра, бажана
інтерактивна робота в парах, групах, обговорення проблем, рефлексія в кінці
роботи, мозкова атака тощо. При плануванні форм роботи викладачів
необхідно згадати піраміду активності та засвоєння знань і вмінь та
особливості навчання дорослих.
Позитивним результатом майстер-класу можна вважати результат, що
виражається в оволодінні учасниками новими творчими способами вирішення
педагогічної проблеми, у формуванні мотивації до самонавчання,
самовдосконалення, саморозвитку.
4

5. Підготували:
майстри виробничого навчання:
Пахолюк Олена Іванівна,
Чиж Євгенія Олександрівна
Рукав – це не просто елемент одягу, а й важлива його складова.
Рукав легко може стати акцентом, декором, головною родзинкою кофти,
сукні, блузки и не тільки.
Фасон рукава змінюється разом з розвитком моди. За всю історію можна
згадати більше десятка різноманітних моделей рукавів, проте сучасні дизайнери
кожного разу придумують щось нове.
Пропонуємо слухачам ознайомитися з побудовою одношовного вшивного
рукава, нанесенням ліній моделювання; технологічною послідовністю обробки
рукава. Дана модель рукава дозволить оживити навіть найпростішу сукню або
блузу.
Майстер-клас
Тема: «Моделювання рукава на основі одношовного вшивного рукава »
Мета: опанувати моделювання та техніку обробки рукава.
Завдання: ознайомити слухачів майстер-класу з модними тенденціями
рукавів, побудовою рукава та нанесенням ліній моделювання; технологічною
послідовністю обробки рукава.
Тип уроку: майстер-клас.
Обладнання:зшивна машина «Siruba»,оверлок, парогенератор,
мультимедійне забезпечення, прилади та інструменти кравця.
Хід майстер-класу
І. Організаційна та вступна частини
В моду рукав як деталь одягу прийшов з Візантії. З XII століття в Європі
з’являється крій міцно вшитого в одяг рукава, і від тоді з’являється багато
різновидів рукавів.
5

6. Рукави могли бути висячими, крило-, лійко-, мішко-, китицеподібними,
фунтиковими, у складку, призібреними; буфи, починаючи з епохи Ренесансу-
з прорізами, з доби бідермаєру – шинковими, «баранячими окостами»,«жиго»,
слоновими, далі – у вигляді пагоди або напівпагоди.
У XV–XVI століттях рукави були одним з основних засобів
різноманітності гардеробу: саме вони, а не сама сукня, багато прикрашалися і
були змінними; таким чином, досягалося різноманітність з меншими затратами
на дорогу тканину. У ряді місць цю моду навіть намагалися забороняти
законодавчо, наприклад, в Регенсбурзі кожній городянці муніципалітет
дозволявмати не більше трьох пар рукавів. Зрозуміло, на представників знаті ці
заборони не поширювалися.
Дами дарували рукава своїм коханим. Під час лицарських турнірів було
прийнято кидати рукава на арену, на знак захоплення переможцем (для цього
рукави дамських суконь нерідко робилися подвійними, причому верхній рукав
пришивався «на живу нитку», щоб його легше було відірвати).
Довжина рукава могла багато чого розповісти про володаря костюму:
довгі рукава – перед нами людина привілейованого стану, короткі та засучені–
трудівник.І в селянина нарядний кафтан мав рукава довші звичайного, щоб
показатийого святковість.
В сучасній моді рукаву приділяють особливу увагу, так як різні його
форми дозволяють надати виробу і м’якість, і строгість, і чіткість ліній.
Різноманітність форм рукавів дає можливість використати весь діапазон
існуючого крою. Це і вшивний рукав з наповненням у верхній частині, і рукав
реглан з плавно похилою формою плеча і поглибленою проймою ліфа, і
суцільно-кроєне кімоно с плавно похилою або м’яко округленою формою плеча,
і сорочковий з поглибленою проймою ліфа.
Довжина рукава може бути різною: короткий рукав та рукав до ліктя,
довжиною 3/4і 7/4, довгий.
Рукава будують по проймі з природньою, вкороченою або подовженою
шириною плеча. Висоту окату відповідно збільшують або зменшують. При
6

7. конструюванні рукава використовують готову викрійку-основу рукава, в яку
вносять необхідні зміни відносно моделі.
ІІ. Викладення нового матеріалу
(супроводжується показом слайдів у програмі MiсrosoftOfficePowerPoint).
Майстер виробничого навчання.
Ознайомимося з побудовою одношовного рукава та нанесенням ліній
моделювання; технологічною послідовністю обробки даного рукава.
Інструкційно-технологічна карта
Моделювання рукава
Послідовність
виконання
Зображення
Послідовність
виконання
Зображення
1.Побудувати
одношовний
рукав з
прибавками на
вільне
облягання (4,0
см)
2. Нанести лінії
моделювання
згідно моделі.
3. Розрізати
викрійку по
наміченим
лініям, не
доходячи до
зрізу окату
рукава на 0,2 см.
4. Розсунути
викрійку по низу
рукава в одну та
другу сторони
від лінії середини
на 7 см з метою
утворення
склади.
5. Обвести
лекало по зрізу
окату, по низу
рукава.
6. Розкласти
лекало рукава на
основній тканині
(припуски по
всім зрізам
1,0см).
7

8. 7. Викроїти
рукав з основної
тканини,
намітити
контрольні
точки.
8. Зметати склади
по нижньому
зрізу рукава по
наміченим
лініям(ширина
шва 1,0 см),
суміщаючи зрізи
9. Зшити склади
по нижньому
зрізу рукава по
наміченим
лініям(ширина
шва 1,0 см),
суміщаючи зрізи.
10. Склади
вивернути на
лице та
припрасувати.
11. Розкласти
лекало
одношовного
вшивного рукава
на підкладку
12.Викроїти
рукав з
підкладкової
тканини.
13. Зметати
нижній зріз
рукава з
підкладкою
(ширина шва –
1,0 см).
14. Обшити
нижній зріз
рукава
підкладкою
(ширина шва –
1,0 см).
15. Настрочити
шов обшивання
нижнього зрізу
рукава на
підкладку (0,1-
0,2 см від шва
обшивання).
16. Зметати та
зшити зріз рукава
(ширина шва 1,0
см). Запрасувати
зріз зшивання
рукава.
17. З`єднати
рукав з
підкладкою по
окату
тимчасовими
стібками.
18. Вметати
рукав в пройму.
8

9. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Майстер в/н показує слайди за допомогою програми Miсrosoft Office
Power Point.
Слухачі переглядають слайди, пригадують та коментують операції щодо
обробки рукава. Слухачі практично відпрацьовують дану тему майстер-класу.
Майстер в/н підводить підсумок щодо проведення майстер-класу та
концентрує увагу слухачів на: правильності побудови одношовного рукава і
нанесення модельних ліній на викрійку; дотримання технологічної послідовності
обробки рукава і правильності виконання операцій; самоконтролі, якості
виконання роботи і дотримання норм часу.
Використані джерела
1. Винокурова Л. Е. Основи охорони праці : підручн. для проф.-техн. закл.
К. : Вікторія, 2001. 91с.
2. Батраченко Н. В., Головінов В. П., Каменєва Н М. Технологія
виготовлення жіночого одягу : підруч. проф.-техн. навч. закл. К. : Вікторія,
2000. 511с.
3. Пишні об’ємні рукави на блузках і сукнях. UTL : https://mylitta.ru/3505-
obemnie-rukava.html
9

10. Підготували:
майстри виробничого навчання:
Пахолюк Олена Іванівна,
Чиж Євгенія Олександрівна
Фасон рукава змінюється разом з розвитком моди. За всю історією можна
згадати більше десятка різноманітних моделей рукавів, проте сучасні дизайнери
кожного разу придумують щось нове.
Пропонуємо слухачам ознайомитися з побудовою однієї із моделей рукава
(одношовного вшивного рукава), нанесенням модельних ліній; технологічною
послідовністю його обробки. Дана модель рукава дозволить оживити навіть
найпростішу сукню або блузу.
Майстер-клас
Тема: «Складне моделювання рукава на основі одношовного вшивного
рукава»
Мета: опанувати моделювання та техніку обробки рукава.
Завдання: ознайомити слухачів майстер-класу з модними тенденціями
рукавів, побудовою та нанесенням модельних ліній рукава; технологічною
послідовністю обробки.
Тип уроку: майстер-клас.
Обладнання: зшивна машина «Siruba»,оверлок, парогенератор,
мультимедійне забезпечення, прилади та інструменти кравця.
Хід майстер-класу
І. Організаційна та вступна частини
Майстер виробничого навчання. Історія засвідчує, що в моду входили як
маленькі рукава, так і великі, дуже вузькі і екстримально широкі, екзотичні і
скромні тощо. Отже, протягом віків рукав піддавався найсміливішим модним
експериментам і нині залишається цікавим конструктивним елементом одягу,
відповідаючи вимогам зручності та повторюючи природні лінії тіла.
10

11. Часто рукав є основним декором одягу, тому до його вибору варто ставитися
з повною відповідальністю. Фасон рукава здатний серйозно змінити ваш образ:
може зіпсувати його або, навпаки, підкреслити достоїнства і приховати недоліки.
За конструкцією рукав може бути вшивним, суцільно кроєним, реглан і
комбінованим. Вшивний рукав найчастіше використовується при пошитті строгих
піджаків, блуз і інших видів одягу офісного стилю. Тому його сміливо можна
назвати класичним. У той же час, додавши буфи і різні складки, йому можна
додати нотки ніжності, легкості та романтики.
Побудова рукава вимагає чималої старанності, оскільки тільки ідеально
викроєний і правильно вшитий рукав зробить одяг гармонійним, забезпечивши
ідеальний образ його власниці. При цьому основна частина роботи припадає на
моделювання рукава.
ІІ. Викладення нового матеріалу (супроводжується показом слайдів у
програмі MikrosoftOfficePowerPoint)
Види рукавів в одязі
11

12. Рукав «ОКОРОК»
Пишні рукава в основі плеча, та вузькі – в основі зап’ястя,
здалися модельєрам XIX століття схожими на баранячу ногу, і тому даний
фасон отримав немилозвучну назву – «окорок». Цей вид рукава надає одягу
романтичного стилю, дозволяє візуально зменшити талію. Тому він є хорошим
варіантом для жінок, у яких талія слабо виражена.
Рукав "ФОНАРИК"
Або рукав "буф"(від французького bouffer – надути, стовбурчитися), його
форму визначають склади або зборка, які створюють об’єм в верхній частині
пройми и щільно облягає руку в нижній її частині, таким чином утворюючи
кулькоподібний фонарик. Візуально такі рукава скривають повноту або
худобу плеч, надають грайливість и загадковість.
12

13. Рукав "КРИЛЬЦЕ"
Рукав може бути пишним, вільним, щільно облягаючим, одношаровим і
багатошаровим, коротким і подовженим. В останньому випадку їх називають
Флаттера. Особливість рукава «крильце» – закрита верхня частина плеча і
відкриті пахви. Їх можна шити у вигляді оборок, воланів із легких шарів
тканини. Такий рукав надає одягу романтичної нотки та вишуканості.
ЄПИСКОПСЬКИЙ рукав
Рукав «єпископ» отримав свою назву із-за подібності з церковним одягом
католицьких священнослужителів: розширений рукав, призібраний у манжети.
Він підходить і для повсякденного одягу, і для вечірніх нарядів, і для
весільних суконь. Дана форма рукава прекрасно поєднується як звисоким
коміром, так і з глибоким декольте, вона здатна створити скромний і,
одночасно, романтичний жіночний образ.
13

14. Майстер виробничого навчання.Ознайомимося з побудовою одношовного
рукава та нанесенням модельних ліній; технологічною послідовністю його
обробки (майстер в/н знайомить слухачів майстер-класу з даними процесами).
Важливим у моделюванні одношовного рукава є те, що його окат заходить на
плечовий шов на 6,0 см. І тому на викрійці плечовий зріз пілочки та спинки
необхідно зменшити на 6,0 см.
Інструкційно-технологічна карта
Моделювання рукава
Послідовність
виконання
Зображення
Послідовність
виконання
Зображення
1. Змоделювати
рукав на основі
одношовного
рукава з
прибавками на
вільне облягання
(4,0 см)
2. Навести лінії
моделювання
3. Розрізати
викрійку рукава
по наміченій
лінії, не доходячи
до кінця зрізу на
0,2 см. Розсунути
викрійку рукава в
одну і другу
сторони на
ширину виточки
(6 см)
4. Розрізати викрійку
по лінії середини
рукава, не доходячи
до кінця розрізу на
0,2 см. Розсунути
викрійку рукава в
одну та другу
сторони від лінії
середини на
8 см з метою
утворення зборки
5. Розрізати
викрійку рукава
по ширині.
Розсунути вверх
для утворення
склади.
6. Розкроїти рукава
7. Зшити та
розпрасувати
кінці виточки.
Скласти виточки
навпіл по лінії
середини.
Зметати між
собою зрізи
виточки.
Утворити зборку
8. Заметати склади по
окату рукава по
наміченим лініям
14

15. по окату рукава
9. Приметати до
окату рукава
виточку,
суміщаючи зрізи
10. Зшити, обметати
та запрасувати зріз
рукава в сторону
спинки
11. Проклеїти
манжет, зшити та
розпрасувати
кінці манжета та
запрасувати
вздовж по
середині
12. Заметати
внутрішню сторону
манжета рукава на
0,7 см
13. Приметати і
пришити
зовнішню
сторону манжета
до низу рукава
(ширина шва –
1,0 см).
Запрасувати
припуск шва
пришивання в
сторону манжета
14. Прострочити
манжет з лицьової
сторони в шов
пришивання манжета
рукава.
Припрасувати
готовий манжет
рукава
15. Вметати і
вшити рукав в
пройму зі
сторони рукава
(ширина шва –
1,0 см).
Обметати зрізи
вшивання рукава
зі сторони
пройми
16. Представити
рукав в готовому
вигляді
15

16. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Майстер в/н показує слайди за допомогою
програмиMiсrosoftOfficePowerPoint.
Слухачі переглядають слайди, пригадують та коментують операції щодо
обробки рукава. Слухачі практично відпрацьовують дану тему майстер-класу.
Майстер в/н підводить підсумок щодо проведення майстер-класу та
концентрує увагу слухачів на: правильності побудови одношовного рукава і
нанесення модельних ліній на викрійку; дотримання технологічної послідовності
обробки рукава і правильності виконання операцій; самоконтролі, якості
виконання роботи і дотримання норм часу.
Використані джерела
1. Винокурова Л. Е. Основи охорони праці : підручн. для проф.-техн. закл. К.
: Вікторія, 2001. 91с.
2. Батраченко Н. В., Головінов В. П., Каменєва Н М. Технологія
виготовлення жіночого одягу : підруч. проф.-техн. навч. закл. К. :
Вікторія, 2000. 511с.
3. Пишні об’ємні рукави на блузках і сукнях.UTL : https://mylitta.ru/3505-
obemnie-rukava.html
16

17. Підготувала
майстер виробничого навчання
Демчук Ірина Степанівна
Кише́ння — елемент одягу, призначений для перенесення різноманітних
речей.
Основним завданням кишені від початку було знайти альтернативу поясові, в
якому переносились гроші, внаслідок чого, вони були досить легкою здобиччю
для грабіжників. Можна припустити, що виникнення кишені стало певною
революцією в одязі.
Досить швидко кишеня стала не тільки практичним атрибутом одягу, але й набула
декоративних рис, ставши елементом моди.
За всієї різноманітності кишень, які в наш час застосовуються практично в
кожному елементі одягу — від спідньої білизни до пальто, можна розрізнити два
види: кишеня внутрішня (напр. в штанах) та зовнішня (напр. нагрудна кишеня
сорочки).
Майстер-клас
Тема:«Обробка прорізної кишені з суцільновикроєним клапаном»
Мета: опанувати техніку обробки кишені.
Завдання: ознайомити слухачів майстер-класу з модними тенденціями
моделей кишень, технологічною послідовністю обробки.
Тип уроку: майстер-клас.
Обладнання: зшивна машина «JACK»,парогенератор, прилади та
інструменти кравця.
Хід майстер-класу
І. Організаційна та вступна частини
Майстер виробничого навчання.У різні часи мода на кишені змінювалася.
Придумували нові форми. Незмінним залишалося одне – кишеня , як деталь одягу,
в основному носила функціональне навантаження. Тобто, служила для зберігання
17

18. дрібних речей. Але з часом кишеня стала виконувати не тільки функціональне
навантаження, а бути і елементом оздоблення швейних виробів.
В залежності від місця розташування на виробі можна розділити всі кишені на дві
групи: зовнішні і внутрішні. В залежності від форми входу в кишеню – з
прямолінійним входом або фігурним. В залежності від виду обробки : прорізні і
накладні. Прорізні кишені можуть мати різну форму. Кишені оздоблюють
вишивкою, тасьмою, аплікацією .
18

19. ІІ. Викладення нового матеріалу (супроводжується показом слайдів у
програмі MikrosoftOfficePowerPoint)
Майстер виробничого навчання.Ознайомимося з технологією обробкипрорізної
кишені з суцільно викроєним клапаном (майстер в/н знайомить слухачів майстер-
класу з даними процесами).
Інструкційно-технологічна карта
„Обробка прорізної кишені з суцільновикроєним клапаном”
№
З/п
Назва
неподільної
операції
Технічні умови та прийоми
виконання операцій
Графічне зображення
1 2 3 4
1 Викроюємо
деталі крою:
1-основна
деталь;
2-коса бейка;
3-клапан;
4-підзор;
5-дублюючий
матеріал;
6-мішковина;
7-шаблон
2 -довжина входу в
кишеню+4см. ширина 3см.
3- по шаблону+1см
припуск по заокругленій
частині і 2см знизу
4- по шаблону+2см по
заокругленій частинні і
+5см по низу
5 -довжина входу в
кишеню 15см+4см,
ширина7см+5см
6-довжина 15см+4см,
ширина залежить від
глибини кишені
7- шаблон з картону,
довжина 15 см. , висота по
середині 7,5 см.
2 Проклеюємо
вхід в
кишеню.За
допомогою
шаблона
намічаємо
розміщення
кишені
На виворотній стороні
основної деталі
проклеюємо вхід в
кишеню дублюючим
матеріалом.
3 Наметуємо
клапан
На деталі крою №3 за
допомогою шаблона
намічаємо лінії обшивання
клапана і сумістивши
намічені лінії клапана з
лініями на основній деталі
(лінія входу в кишеню)
19

20. 4 Пришиваємо
клапан
Ширина стібка 3мм
починаючи і закінчюючи
чітко в містях початку
клапана
5 Пришиваємо
косу бейку
З лицевої сторони
основної деталі,
відступивши від лінії
обшивання клапана 7мм
пришиваємо косу бейку
стібком 3мм поклавши її
лицевою стороною до
лицевої сторони основної
деталі і чітко від мітки до
мітки (початок і
закінчення обшивання
клапана)
6 Намічаємо
лінію
розрізання
входу в
кишеню
Розрізаємо вхід в кишеню
за допомогою ножниць не
доходячи до краю кишині
на 1см і відступивши від
лінії пришивання клапана
2-3мм
7 Обробляємо
клапан
Після того як розрізали
вхід в кишеню вивертаємо
клапан і на внутрішній
стороні робимо машинний
перекат на 1мм стібком
3мм, припрасовуємо
20

21. 8 Обробляємо
косу бейку
Косу бейку виметуємо
шириною 7мм косими
стібками
9 Закріплюємо
кутики
З виворотньої сторони
закріплюємо кутики,
захопивши клапан і косу
бейку, подвійною
машиною строчкою
10 Пришиваємо
підзор
підзор лицевою стороною
накладаємо на виворотню
сторону кишені,
урівнюючи лінії
намічені на підзорі з
лініями кишені.
Закріплюємо булавками. З
лицевої сторони кишені
даємо машину строчку в
шов пришивання косої
бейки.
21

22. 11 З’єднуємо
мішковину
кишені
Пришиваємо нижню
мішковину до клапана
кишені. Складаємо
мішковину лицевою
стороною з клапаном
кишені і пришиваємо
шириною шва в 1 см.
Припуски запрасовуємо в
бік мішковини. Далі
верхню частину
мішковини складаємо лице
з лицем підзора. Зшиваємо
ширина шва 1 см.
Припуски запросовуємо до
низу. Зшиваємо частини
мішковини по бічних
зрізах, починаючи від
кутів кишені. Ширина шва
1-1,5 см
12 Кінцева
обробка та
ВТО кишені
Припрасовуємо кишеню з
обох сторін ( з лиця і
виворота ) виправляючи
краї кишені. Видаляємо
тимчасові стібки.
Припрасовуємо в готовому
вигляді та відпарюємо
сліди проколів. Намічаємо
місце розташування петлі і
пришиваємо ґудзик.
22

23. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Майстер в/н показує слайди за допомогою
програмиMiсrosoftOfficePowerPoint.
Слухачі переглядають слайди, пригадують та коментують операції щодо
обробки кишені. Слухачі практично відпрацьовують дану тему майстер-класу.
Майстер в/н підводить підсумок щодо проведення майстер-класу та
концентрує увагу слухачів на: технологічній правильності обробки кишені;
дотримання технологічної послідовності обробки кишені і правильності виконання
операцій; самоконтролі, якості виконання роботи і дотримання норм часу.
Використані джерела
1. Винокурова Л. Е. Основи охорони праці : підручн. для проф.-техн. закл.
К. : Вікторія, 2001. 91с.
2. Батраченко Н.В., Головінов В.П., Каменєва Н.М.
Технологія виготовлення жіночого одягу : підруч. проф.-техн. навч. закл. К.
Вікторія, 2000. 511с.
3. Савостицкий А.В., Меликов Е.Х. «Технологія швейних виробів»
Підручник для вищ. уч. закладів і ін.
23

24. Підготувала:
майстер виробничого навчання
І категорії
Панченко Олена Віталіївна
Деталі в одязі визначають її стиль. Важлива роль і кишень в одязі. Кишені
у верхньому одязі несуть не тільки функціональне навантаження, але і
декоративну. Накладні кишені можуть бути різної форми , проте сучасні
дизайнери кожного разу придумують щось нове.
Пропоную слухачам ознайомитися з накладною кишенею складної конструкції;
технологічною послідовністю її обробки. Дана модель кишені дозволить оживити
навіть найпростіше пальто або жакет.
Майстер-клас
Тема:«Обробка накладної кишені складної конструкції»
Мета: опанувати виготовлення накладної кишені складної конструкції.
Завдання: ознайомити слухачів майстер-класу з модними тенденціями
кишень, складною конструкцією та технологічною послідовністю обробки.
Тип уроку: майстер-клас.
Обладнання: зшивна машина «Jack»,оверлок, парогенератор, мультимедійне
забезпечення, прилади та інструменти кравця.
Хід майстер-класу
І. Організаційна та вступна частини
Майстер виробничого навчання.В сучасному житті важливе місце займають
вироби, які призначенні для комфорту людини.
Зараз неможливо уявити швейний виріб без кишень. Вони розташовані, як на
дитячих так і на жіночих, чоловічих виробах. Так що ж таке кишеня? Кишеня –
це елемент одягу, призначений для перенесення різноманітних речей. На
сьогоднішній день кишені стали настільки повсякденним предметом
гардероба, що здається, що вони були завжди.
24

25. Звичайно , існувало ще безліч різних уявлень про походження кишені,
наприклад , багато приписували її винахід Леонардо да Вінчі.
Щодо історичного виникнення кишені досі існує багато суперечок, хоч
найчастіше цей факт приписують ізраїльському кравцеві Бені Карману.
Основним завданням кишені від початку було знайти альтернативу поясові, в
якому переносились гроші, внаслідок чого, вони були досить легкою здобиччю
для грабіжників. Можна припустити, що виникнення кишені стало певною
революцією в одязі.Досить швидко кишеня стала не тільки практичним
атрибутом одягу, але й набула декоративних рис, ставши елементом моди. За
всієї різноманітності кишень, які в наш час застосовуються практично в
кожному елементі одягу - від спідньої білизни до пальто, можна розрізнити два
види: кишеня внутрішня (наприклад, в брюках) та зовнішня
(наприклад, нагрудна кишеня сорочки).
У різні часи мода на кишені змінювалася. Придумували нові форми. Незмінним
залишалося одне – кишеня , як деталь одягу, в основному
носила функціональне навантаження. Тобто, служила для зберігання дрібних
речей. Але з часом кишеня стала виконувати не тільки функціональне
навантаження, а бути і елементом оздоблення швейних виробів.
25

26. Кишені на предметах одягу виконують не тільки функцію зберігання корисних і
потрібних речей. Вони є декоративними елементами, які надають своєрідність
вигляду. Останнім часом дизайнери фантазують на тему кишень все більше і
більше. Змінюються варіації і додаються нові елементи, але самі основні види
кишень залишаються незмінними.
ІІ. Викладення нового матеріалу.
Майстер виробничого навчання.Перед вами досить простий у виготовленні, але
дуже ефектний варіант великої кишені в пальто.
26

27. Інструкційно-технологічна карта
«Обробка накладної кишені складної конструкції»
№
з/п
Назва операції Технічні умови
на виконання операції
Фото
1
Деталі крою.
Для зручності і
точності
виготовлення кишені
робимо паперовий
шаблон (наприклад
12 х 14 см із
закругленими
нижніми кутами).
Викроюємо деталі:
- деталь 1 - лицева сторона
кишені без верхнього припуску.
По іншим трьом сторонам
припуск 2,5 3,0 см.
- деталь 2 - зворотний бік
кишені, цільнокроєна з
окантовкою. По верхньому
зрізу припуск дорівнює
подвійній ширині окантовки (в
даному випадку 1,5 см х 2 = 3,0
см). По іншим трьом сторонам
припуск 2,5 - 3,0 см.
- деталь 3 - мішковина кишені.
По всім сторонам припуск 2,5-
3,0 см.
- деталь 4 - обшивка основної
тканини. По всім сторонам
припуск 2,5-3,0 см.
2 Проклеюємо верхній
зріз кишені.
Зшиваємо
деталі 1 і 2.
Верхній зріз детал 1
проклеюємо смужкою
дублерину або флізеліну.
Зшиваємо деталь 1 і деталь 2 по
верхньому зрізу на ширину
окантовки (1,5 см) лицьовими
сторонами один до одного.
.
27

28. 3 Окантовуємо
верхній зріз кишені.
Огинаємо деталлю 2 зріз деталі
1, утворюючи окантовку
шириною 1,5 см,
припрасовуємо і робимо
закріплюючу строчку в шов
пришивання.
4 Наколюємо кишеню
на мішковину.
Отриману деталь накладаємо
на лицьову сторону деталі 3,
зрівнюючи нижній і бічні зрізи.
Сколюємо шпильками.
Тимчасово відкладаємо в
сторону.
5 Намічаємо контур
кишені ручними
стібками.
Якщо основна деталь з футера з
начосом, для точності розмітки
на вивороті, повторюємо контур
кишені ручними стібками.
6 Приклеюємо
поздовжник
По зовнішньому контуру
розмітки, з виворітнього боку .
7 Приколюємо
обшивку лицьовою
стороною на лицьову
сторону основної
деталі.
Для зручності суміщення можна
нанести осьові лінії.
З виворітного боку прокладаємо
машинну строчку по контуру
майбутньої кишені.
28

29. 8 Вирізаємо внутрішню
частину рамки.
Залишаючи припуск близько
1,0см.Розсікає верхні куточки
кишені.
Робимо надсічки на обшивці по
нижнім куточках.
Запрасовуємо обшивку до
центру рамки.
9 Виметуємо рамку на
ребро.
Припрасовуємо.
Прямими стібками довжиною
1,0см. Припрасовуємо з
виворотньої сторони основної
деталі.
10 ПОРАДА!
Футер трьохнитка досить
об'ємний матеріал. Після
розтину верхніх куточків і
виправлення рамки,
утворюється порожнеча в
припуску.
Щоб весь кант був рівномірним
по товщині, підкласти під час
виметування або приклеїти на
клейову павутинку маленький
трикутник з футера.
29

30. 11 Рамку на основної
деталі накладаємо
виворотньою
стороною на лицьову
сторону заготовки
кишені.
Ретельно зрівнює верхні зрізи,
куточки. Приметуємо. За
допомогою паперового
шаблону контролюємо інші
сторони рамки. Приметуємо по
всьому периметру.
12 Прокладаємо
оздоблюючу
машинну строчку.
У верхніх куточках
робимо декоративно-
закріплюючі рядки.
По лицьовій стороні
прокладаємо машинну строчку
по периметру рамки на ширину
1,0 см.
13 Обметуємо внутрішні
зрізи. З виворотнього боку підрізаємо
всі припуски на 1,0-1,5 см.
14 Припрасовуємо
готову кишеню.
Видаляємо всі допоміжні ручні
стібки.
30

31. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Майстер в/н показує слайдиінструкційно-технологічної карти обробки
кишені. Слухачі переглядають слайди, пригадують та коментують операції щодо
обробки кишені. Слухачі практично відпрацьовують дану тему майстер-класу.
Майстер в/н підводить підсумок щодо проведення майстер-класу та
концентрує увагу слухачів на: правильності обробки кишені; дотримання
технологічної послідовності обробки і правильності виконання операцій;
самоконтролі, якості виконання роботи і дотримання норм часу.
Використані джерела
1. Винокурова Л. Е. Основи охорони праці : підручн. для проф.-техн. закл.
К. : Вікторія, 2001. 91с.
2. БатраченкоН. В.,Головінов В.П.,КаменєваН. М.
Технологія виготовлення жіночого одягу : підруч. проф.-техн. навч. закл. К.:
Вікторія, 2000. 511с.
3. Горобчишина В.С. Довідник технологічних послідовностей
виготовлення одягу:Навчальний посібник. – Львів:«Новий Світ – 2000»,
2010
4. Інтернет ресурси:Pinterest
31

32. Підготували:
майстри виробничого навчання:
Панасюк Наталія Петрівна,
Малощицька Наталія Анатоліївна
Сучасний розвиток машинобудування для легкої промисловості включає в
себе нові досягнення техніки та технології, які з'явилися в останні роки. Це -
застосування нових інтегрованих електропроводів до швейних машин, крокових
двигунів, електроннихпристроїв, механічних, гідравлічних, вакуумних, та
пневматичних механізмів.
Технічне переозброєння підприємств швейної промисловості України -
запорука успіху розвитку легкої промисловості.
Пропонуємо слухачам ознайомитися з будовою та призначенням сучасних
пристроїв малої механізації для сучасного швейного обладнання.
Майстер-клас
Тема: «Пристрої малої механізації для сучасного швейного обладнання»
Мета:Ознайомитись та навчитись застосовуватипристрої малої механізаціїу
виробничому процесі виготовлення швейних виробів.
Завдання: ознайомити слухачів майстер-класу з будовою та призначенням
сучасних пристроїв малої механізації для сучасного швейного обладнання.
Тип уроку: майстер-клас.
Обладнання: зшивна машина «Siruba»,парогенератор, мультимедійне
забезпечення,пристрої малої механізації.
Хід майстер-класу
І. Організаційна та вступна частини
Майстер виробничого навчання.Як показала практика, постійне підвищення
швидкодії сучасного швейного обладнання фірмами-виробниками не є
запорукою значного зростання продуктивності праці. Це обумовлено тим, що в
технологічному процесі виготовлення одягу лише близько 30% від загального
часу на обробку одиниці виробу припадає на машинні роботи, в той час як
32

33. решта часу витрачається на виконання ручних операцій(піднімання притискної
лапки, обрізання ниток в кінці строчки, формування деталей одягу, підгинання
зрізів деталей, вирівнювання зрізів та інші). Саме у зменшенні частки ручної
праці й прихованні великі резерви збільшення обсягів виробництва і
поліпшення якості продукції.
Пристрої малої механізації(ПММ) для швейного обладнання – це знімні або
вмонтовані пристрої чи механізми, які призначені для полегшення процесу
виготовлення швейних виробів та сприяють покращенню їх якості зі
зменшенням витрат часу. Тобто, ПММ розширяють спектр застосування
існуючого швейного обладнання.Вони доповнюють роботу машин та знижують
участь швачки в певних операціях.
Пристрої малої механізації є простими за конструкцією, легко
монтуються до швейної машини. При їх використанні збільшується
продуктивність праці, покращується якість обробки виробу, зменшується час на
виконання операції та трудомісткість. Витрати на виготовлення подібних
пристроїв є незначними та швидко окупаються. Пристроями малої механізації
можуть бути доукомплектовані як промислові, так і побутові швейні машин.
Крім того, у разі необхідності, деякі ПММ можуть виготовлятися і самотужки в
механічних майстернях швейних фабрик або малих підприємств.
Машини, оснащені пристосуваннями малої механізації, сприяють:
• полегшенню обробки виробів;
• зниженню собівартості швейних виробів;
• скороченню терміну обробки виробів;
• покращенню якості виробів;
• скороченню термінів навчання робітників.
Наявність значної кількості пристроїв малої механізації вимагає їх
систематизацію, що в подальшому дозволить полегшити процес їх вибору для
виконання технологічних операцій.Засоби малої механізації різноманітні за
будовою та призначенням. Умовно їх можна поділити на сім класів.
33

34. 1 клас- пристосування для виконання крайових та інших оздоблювальних
строчок.
2 клас -пристосування для обробки зрізів деталей способом підгинання.
3 клас -пристосування для окантовування зрізів деталей.
4 клас- пристосування для виготовлення дрібних деталей (шльовок, пат тощо).
5 клас- пристосування для настрочування тасьми, сутажу, аплікацій.
6 клас - пристосування для вистьобування деталей на утеплювальній основі.
7 клас- пристосування для виконання різних машинних швів.
ІІ. Викладення нового матеріалу (супроводжується показом слайдів у
програмі Mikrosoft Office PowerPoint)
Майстер виробничого навчання.Зі значної кількості засобів малої механізації,
що застосовуються у швейній промисловості, ознайомимося з найбільш
типовими.
Лапка для настрочування «блискавки».
Лапка з тонким довгим носиком , який допомагає
розгорнути зубці потайної тасьми -«блискавки» і з
легкістю настрочити її на виріб.
Лапка для настрочування канта.
Застосовується для оздоблення дитячих виробів та
жіночого одягу кантом .
Підошва лапки оснащена прохідною канавкою. У
процесі шиття сутаж проколюється голкою разом з
тканиною і не зміщується у бік.
34

35. Пристрій для обкантовування зрізів.
Для заправлення бейки рулон встановлюють на
стрижень підставки , розташованої на платформі
машини або на кришці промислового стола справа від
працюючого. Потім бейку проводять послідовно між
направляючими стрижнями. Стрижні призначені
також для натягу тасьми або смужки тканини. Потім
тасьму вводять в обкантовувач , який може одночасно
підгинати зрізи смужки
Лапка для утворення зборок на одному шарі
тканини.
Лапка має нерозрізну підошву. На передній частині
підошви до голкового отвору є потовщення , яке сприяє
притискуванню тканини до голкової пластини та
зубчастої рейки. Зборки утворюються завдяки тому, що
тканина притискується до голкової пластини не всією
лапкою, а лише потовщенням і стягується нитками під
час утворення стібка, строчки.
Лапка для утворення зборок на одному шарі тканини
застосовується при виготовленні дитячого одягу,
жіночих суконь та білизни.
Лапка для утворення зборок на нижній деталі.
Лапка має у передній частині підошви зубці , які під час
переміщення тканини створюють додаткове тертя між
лапкою та верхньою деталлю. Переміщення верхньої
деталі відносно нижньої трохи затримується і одним
стібком закріплюється більше нижньої деталі (нижньої
тканини), ніж верхньої. Таким чином на нижній деталі
утворюються зборки.
Лапку для утворення зборок на нижній деталі
застосовують при виготовленні жіночих, дитячих
суконь та блузок.
Тефлонова лапка.
Це спеціальна лапка для промислових швейних машин,
за допомогою якої можна шити шкіру, брезент, вініл,
слизький шкірозамінник і тканини зі слизькими
покриттями. Лапка виготовлена з пластику з
тефлоновим покриттям.
Лапка пристосована працювати з матеріалами, які не
гладко переміщаються під стандартною металевою
лапкою.
35

36. Однорожкові лапки.
Це спеціальна лапка для промислових швейних машин,
за допомогою якої можна шити впритул до
виступаючого виробу.
Дуже зручна така одностороння лапка при прошивці
тасьми блискавки-застібки в проблематичних місцях і з
різною висотою тканини.
Отвір у цій лапки розташовується праворуч або ліворуч
від голки.
Рубильники для окантовки.
Ручний пристрій для запрасування бейки для
подальшого окантування зрізів.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Майстер в/н показує слайди за допомогою програмиMiсrosoft Office
PowerPoint.
Слухачі переглядають слайди, пригадують та коментують операції щодо
використанняданогопристрою малої механізації. Слухачі практично
відпрацьовують дану тему майстер-класу.
Майстер в/н підводить підсумок щодо проведення майстер-класу та
концентрує увагу слухачів на: правильності підбору та використання пристрою
малої механізації,правильності виконання операцій; самоконтролі, якості
виконання роботи і дотримання норм часу.
Використані джерела
1. Винокурова Л. Е. Основи охорони праці : підручн. для проф.-техн. закл. К.
: Вікторія, 2001. 91с.
2. https://studfile.net/preview/7268957/page:19/
3. https://softorg.com.ua/ru/catalog/prisposobleniya-maloy-mihanizacii.
36

37. Підготувала:
майстер виробничого навчання
Ірина Іванівна Борис
Майстер-клас
Тема: «Оздоблення виробів хутром. Обробка знімного коміра»
Мета: опанувати технологію обробки виробів з хутра
Завдання: ознайомити учасників майстер-класу з сучасними тенденціями
оздоблення виробів з хутром.
Тип уроку: майстер-клас.
Обладнання: зшивна машина «Jack», парогенератор, мультимедійне
забезпечення, прилади та інструменти кравця.
Хід майстер-класу
I. Організаційна та вступна частина.
Майстер виробничого навчання. Ще з часів давнини,
первіснообщинного ладу люди полювали на тварин, м’ясо яких вживали в їжу.
Шкіру і хутро вичиняли та використовували як засіб обігріву тіла від холоду та
захисту від спеки. За час еволюції до наших днів за напрямком моди
оздоблення виробів хутром виконується як натуральним хутром, так і штучним,
синтетичним.
37

38. Елементи хутра використовуються у різному асортименті та на різних
деталях: комірах, капюшонах, рукавах, пілочках, капелюхах і палантинах. На
сьогоднішній день багато країн світу відмовляється від оздоблення та
виготовлення виробів з натурального хутра.
38

39. II. Викладання нового матеріалу (супроводжується показом слайдів у
програмі MicrosoftOfficePowerPoint).
Майстер виробничого навчання знайомить слухачів з викроюванням
деталей для помпона до дитячого капюшона.
№
з/п
Назва операції Фото
1. Накладаємо лекало
на хутро.
Обмальовуємо
контур.
2. Викроюємо деталь з
хутра.
3. Через верх хутра
стягуємо голкою з
ниткою краї.
39

40. 4. Отримуємо
напівстягнутий
помпон.
5. Заповнюємо помпон
м’якими легкими
матеріалами.
6. Вставляємо в
середину помпона
відповідної довжини
стрічку та
закріпляємо її
всередині помпона.
7. Готовий помпон.
40

41. Обробка краю капюшона хутряною стрічкою
8. Викроюємо стрічку з
хутра. Починаємо
протягувати через
отвори капюшона з
трикотажного
полотна.
9. Протягнуту стрічку
через отвори
закріпляємо біля
початку та кінця
капюшона.
10. Отримуємо
оздоблення готового
капюшона.
41

42. Майстер виробничого навчання знайомить слухачів з викроюванням
нашивного коміра та манжет.
№
з/п
Назва операції Фото
1. Намічаємо проміжки
на комірі для
розрізання довжиною
від 5 до 8 см,
шириною 3– 4 см.
2. Обмеження відстані
розрізання.
3. Розрізання
фрагментів на комірі
та манжетах.
42

43. 4. Обробка кутика
фрагменту коміра та
манжет.
5. Вигляд коміра та
манжет з нижньої
частини.
6. Вигляд коміра та
манжет з лицьової
сторони.
7. Нашиваємо по
виступу, кутиках
коміра та горловині.
43

44. Майстер виробничого навчаннязнайомить слухачів з викроюванням деталей
для виготовлення знімного коміра.
№
з/п
Назва операції Фото
1. Викроюємо деталі
коміра та дублюючих
матеріалів.
2. Дублюємо деталі
коміра.
3. Суміщаємо по
надсічках середини
нижню частину
коміра та обшивки,
зшиваємо. Припуск
шва 0,5–0,6 см.
44

45. 4. Припуски шва
розпрасовуємо.
5. Виметуємо обшитий
край.
6. Заметуємо внутрішній
край обшивки,
закріплюємо
строчкою.
7. Намічаємо та
виконуємо петлі на
нижньому комірі
обшивки, розрізаємо
петлі.
45

46. 8. Намічаємо
розташування
навісних петель на
верхньому комірі так,
щоб вони не
співпадали з петлями
нижнього коміра,
приметуємо їх.
9. Приметуємо та
пристрочуємо нижню
частину до верхнього
коміра.
10. Вийнявши нитки
тимчасового
призначення,
виконуємо машинний
перекант по нижній
частині коміра.
Обшиваємо дві
частини коміра по
уступу та відльоту
коміра.
11. Готовий комір.
46

47. III. Закріплення вивченого матеріалу.
Майстер виробничого навчанняпоказує слайди за допомогою програми
MicrosoftOfficePowerPoint.
Слухачі переглядають слайди, пригадують і коментують операції по
оздобленні виробів хутром та обробці знімного коміра.
Майстер виробничого навчанняпідводить підсумок майстер-класу та
нагадує про правильність наведення ліній та розкрою хутряних виробів;
дотримання технологічної послідовності виконання операцій; самоконтроль,
якість виконання роботи і дотримання норм часу.
Використані джерела:
1. Смоляр О. В. Екологічний дизайн в контексті модних інновацій та
діяльності дизайнерів одягу XX–XXI ст. /О.В. Смоляр//Вісник
КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. – 2011. – Вип. 25. – С. 162–169.
2. Колісниченко М.В. Мода і одяг. Основи проектування та виробництва
одягу [Текст] : навч. посіб. /М. В., К. Л. Процик. – К. : КНУТД, 2011. –
238 с.
3. Кириченко Ю. Р. Розвиток індустрії моди в Україні у XX столітті:
ретроспективний аналіз /Ю. Р.Кириченко// Молодий вчений. – 2018. –
№ 12(1). –С. 209–212.
47

48. Підготувала:
майстер виробничого навчання
І категорії
Новосад Тетяна Петрівна
Майстер-клас
Тема: «Побудова конструкцій трикотажних виробів. Побудова базової
конструкції брюк без бічного шва:приталеної та вільної форми»
Мета: ознайомити з побудовою брюк з трикотажних полотен без бічної шва
(приталеної та вільної форми); ознайомити з видами трикотажних полотен.
Завдання: ознайомити слухачів майстер-класу з модними тенденціями
фасонів трикотажних брюк та їх побудовою.
Тип уроку: майстер-клас.
Обладнання: мультимедійне забезпечення, прилади та інструменти
закрійника.
Перебіг майстер-класу
І. Організаційна та вступна частини
Майстер виробничого навчання.У гардеробі практично кожної людини
можна зустріти вироби з трикотажу. Трикотажний одяг зручний у використанні
та догляді.
Властивості трикотажу
Основні характеристики і властивості трикотажних полотен залежать від
складу волокон, які можуть бути натуральними, синтетичними і
комбінованими. Переважно всього комбіновані варіанти, коли добавки
компенсують відсутні або недостатні характеристики.
Все споживчі властивості трикотажу можна умовно розділити на 3 групи:
 властивості, що впливають на термін служби (міцність, пружність,
еластичність і ін.);
 гігієнічні (теплопровідність, повітропроникність, гігроскопічність);
48

49.  естетичні (фактура, колір, блиск або матовість, жорсткість,
пружність, збереження форми при експлуатації та ін.)
Трикотаж має безліч переваг:
 добре зберігають тепло;
 не накопичують статичну електрику завдяки спеціальним
просоченням або великій кількості натуральних гідрофільних волокон;
 розтягуються в усіх напрямках;
 щільно облягають фігуру;
 тактильно приємні;
 практично не мнуться і не потребують прасування;
 відмінно стираються і не вимагають спеціального догляду.
Трьохнитка петля
Трьохнитка петля - тканина, являє собою різновид футера —
трикотажного матеріалу, який виготовляють із бавовни, іноді з додаванням
синтетики. Трьохнитчатый футер — це високоякісний, теплий і щільний
трикотаж. При виробництві трикотажного матеріалу використовується
особливий тип плетіння: сильно скручена щільна кулірна нитка створює основу
у вигляді гладкого полотна; з виворітного боку на неї накладаються петлі з двох
додаткових ниток.
Такий трикотаж досить еластичний, він добре тягнеться і дуже
комфортний. Щільність трьохнитки досить висока — від 190 до 360 г/м2.
Трьохнитка добре піддається фарбуванню. Додатково вироби з цього матеріалу
прикрашають термодруком, шовкографією і вишивкою. Як і будь-бавовна, з
часом такий футер дає значну усадку. Бавовни, який становить основу
трьохнитки, ускладі зазвичай буває не менше 70%. В якості синтетичних
добавок застосовуються поліестер, лайкра і віскоза.
49

50. Футердвохнитка
Футердвохнитка— теплий, м'який, приємний до тіла матеріал з чистої
бавовни. Відмітна особливість тканини — гладкість лицьового боку і петля з
вивороту. Матеріал використовується при пошитті одягу для маленьких
модників та їх батьків, підходить навіть для новонароджених малюків.
Футер — улюблена тканина виробників дитячого одягу. Очі розбігаються
від різноманіття яскравих суконь, штанів, шортів, штанів, футболок і навіть
шапок.Футероване полотно використовується для пошиття домашнього одягу:
м'яких та затишних халатів, піжам, домашніх суконь і костюмів.
Кулір
Кулір- складається на 100% з бавовни, але може додаватися і лайкра.
Завдяки такому змішування матеріалів збільшується кількість видів одягу, які
можна пошити з неї. Кулір володіє хорошою еластичністю, міцністю, добре
тягнеться в ширину і практично не тягнеться в довжину. Одяг з кулирки легка,
тонка і крихка, дозволяє тілу дихати. Кулірна гладь майже не мнеться – ще
50

51. один плюс для літнього одягу. Даний матеріал добре вбирає воду і пропускає
повітря. Лицьова і виворітна сторона кулірной гладі добре відрізняються, це
полотно не сідає і не витягується після прання і сушіння, досить невибагливий
у догляді.
Кулірка використовується для пошиття білизни, дитячого одягу, літнього
одягу для дітей і дорослих. З неї шиють постільні комплекти, сорочки,
футболки, шорти, спідниці, легкі халати, сарафани, туніки і сукні.
Приталені трикотажні вироби (легінси)
51

52. Побудова базової конструкції брюк
без бічного шва приталеноїформи.
Побудова легінсів
Вихідні дані
Мірки
Сс – 47 см
Вс – 27 см
Дбр – 102 см
Онвщ – 21
Побудова передньої половинки брюк
ТН = Дбр – 8 см
ТЯ = Вс – 1 см
ЯК = ½ ЯН
ЯЯ1 = ½ Сс – 2 см
Т1Т1
"
= 1см
Я1С = ¼ Я1Т1
Я1Я2 = 1/6 Я1Я
Бісектриса кута до 46 розміру 2,25 см, більший розмір – 2,5 см
НН1 = ½ Онвщ - 0,5 см
КК1 = 2/3 ЯЯ1 - 0,5 см
Побудова задньої половинки брюк
Т1Т3 = 4 см
Т3Т3
"
= 3см
Я1Л = 1/3 Я1Т1
Я2Я3= 1/5 Я1Я
Бісектриса кута до 46 розміру 3,75 см, більший розмір – 4 см
Н1Н2 = 2 см
К1К2 = 3 см
52

53. 53

54. Трикотажні брюкибез бічного шва (вільної форми)
54

55. Побудова базової конструкції брюк без бічного шва вільної форми
Вихідні дані
Мірки
Сс – 47 см
Вс – 27 см
Дбр – 100 см
Онвщ – 21
Побудова передньої половинки брюк
ТН = Дбр
ТЯ = Вс + 1 см
ЯК = ½ ЯН
ЯЯ1 = ½ Сс + 2 см
Т1Т1
"
= 1см
Я1С = ¼ Я1Т1
Я1Я2 = 1/4 Я1Я
Бісектриса кута до 46 розміру 2,75 см, більший розмір – 3 см
НН1 = ½ Онвщ + 6 см
КК1 = 3/4 ЯЯ1 + 0,3 см
Побудова задньої половинки брюк
Т1Т2 = 3,5 см
Т2Т2
"
= 3,5 см
Я1Л = 1/2Т1Я1
Я2Я3= Я1Я2 + 0,5 см
Я3Я3
"
= 1 см
Бісектриса кута до 46 розміру 5 см, більший розмір – 5,3 см
Н1Н2 = 2 см
К1К2 = 3 см
55

56. 56

57. Підготувала :
майстер в/н
Федосеєва Юлія Євгеніївна
Асортимент швейних виробів розширюється з кожним роком не лише в
плані одягу. Велику популярність набирає домашній текстиль, дизайнери
кожного разу придумують щось нове, задовільняючи сучасні потреби
споживача різної вікової категорії. Останім часом придумали багато різних
речей, щоб з самих перших днів зробити життя немовляти комфортніше, а
батьків спокійніше. Одна з них - кокон для немовляти, яким користуються все
більше батьків и багато залишають позитивні відгуки про цей виріб.
Пропоную слухачам ознайомитись з побудовою та виготовленням
кокону-гніздечка та подушечки для немовляти.
Майстер-клас
Тема: «Побудова та виготовлення кокону-гніздечка та подушечки для
немовляти»
Мета:опанувати побудову та техніку обробки кокону-гніздечка та
подушечки для немовляти.
Завдання:ознайомити слухачів майстер-класу з сучасними тенденціями
домашнього текстилю для немовлят, з побудовою конструкції кокону-
гніздечка та подушечки та технологічною послідовністю їх обробки.
Тип уроку:майстер-клас.
Обладнання: зшивна прямострочна машина, парогенератор,
мультимедійне забезпечення, прилади та інструменти кравця.
Хід майстер-класу
І. Організаційна та вступна частини
( супроводжується показом слайдів у програмі MikrosoftOfficePowerPoint)
57

58. Майстер вн. Розберемо що собою представляє кокон-гніздечко для
немовляти, для чого він використовується, а також чим відрізняється
подушечка для немовляти.
Коконами для немовлят називають різні засоби для дітей , які
імітують находження в закритому просторі.
Спершу кокон-гніздечко призначалось для недоношених діток. Його ідея
міститься в створені затишного простору і правильному розташуванні
новонародженого. Положення немовляти всередині кокону дуже подібне до
пози ембріона в животику мами. Тому воно стійкіше до стресу, відчуває себе
максимально захищено і комфортно.
Як виявилося, така проста на перший погляд конструкція дуже корисна і
звичайним діткам. Тому що всі новонароджені відчувають великий стрес при
58

59. народженні. А камерний простір, створюваний коконом, допомагає краще
адаптуватися немовляті в величезному та невідомому йому світі.
Кокон-гніздечко для новонародженого складається з матрацика, навколо
якого розміщуються бортики. В якості матраца використовується м'який
гіпоалергений матеріал ( наприклад : паралон чи синтапон). Бортики висотою
біля 15 см наповнені м'яким холлофайбером. Це дуже легкий дихаючий
матеріал, який чудово тримає форму и не накоплює вологу. Для створення
"обнімаючого" ефекта бортики зтягнуті між собою тасьмою чи красивим
бантом. Всі використані матеріали являються екологічно чистими та
базпечними, широко використовуються в виробництві дитячих матраців та
ортопедичних виробів. Що стосується тканини, то як правило 100% бавовна
приємних тонів.
Розмір спального місця 62 - найбільш універсальний. Підходить для
використання з народження і до 5-6 місяців. Бортики за необхідності можна
послабити чи розпустити. Так що такий кокон буде "рости" разом з
вашиммалюком. Також ,завдяки зав'язкам , дуже легко замінити підгузок,
практично не турбуючи його.
Чим корисний кокон новонародженому?
Одна з самих головних його функцій - це створення затишного
обмеженого простору. Дітки відчувають в них себе зручно та захищено, як в
мами в животику. Це дуже позитивно впливає на сон малюка та його
тривалість. При подьоргувані у сні чи прокиданні дитина не лякається,
оскільки відразу відчуває опору, захист та тепло.
Достатньо компактний кокон можна використовувати де завгодно: в
дитячому ліжечку, колисці, на пеленальному столику. Його можна покласти на
велике батьківське ліжко, тим самим створивши окреме спальне місце.
Притримуючи за бортики, можна залюляти малюка невеликими
погойдуваннями. А коли він засне , перенести в дитяче ліжечко, не порушуючи
сон маляти.
59

60. Транспортабельний кокон зручно взяти з собою . Він буде незамінним,
якщо намічається поїздка в гості, наприклад до бабусі. Навіть на новому місці
немовля буде спати спокійно та комфортно у звичних умовах. А якщо ви
збираєтесь в подорож чи на природу, кокон також згодиться. Він забезпечить
чисте та безпечне місце для ігор та сну, де б він не був.
Якщо ви збираєтесь практикувати спільний сон , то кокон-гніздечко буде
дуже і дуже корисний. Високі і пружні бортики обмежать перевороти малюка і
не дозволять йому підкотиться під батьків. Так що з ним ви можете сміливо
брати новонародженого в ліжко, не турбуючись, що усні заподієте йому шкоду.
А матусі при цьому не потрібно щоразу вставати на нічні годування.
Егрономічна форма кокону дозволяє позиціонувати новонародженого на
одному та другому боку для зручності та безпеки малюка. Бо після того , як
дитина поїла ,рекомендовано вкладати саме на бік, щоб не поперхнулась під час
зригування. А коли новонароджений малюк підросте , кокон-гніздечко можна
використовувати для викладання на животик. При цьому бортик
використовується як валик під грудьми і розташовується під мишками.
Підведем підсумок.
В кокона-гніздечка маса переваг, головна з яких - допомогти малюку
адаптуватися в велечезному і невідомому йому світі. В ньому малюк буде
відчувати себе захищено и комфортно, спокійно спатиме в любих обставинах.
Звичайно , кокон-гніздечко - річ не самої першої необхідності. Але його
користь для новонародженого, так і його батьків важко переоцінити. І якщо є
така можливість , раджу обов'язково скористатись такою річчю.
Доповненням до кокона служить ортопедична подушечка рекомендована
педіатрами світу, розроблена з урахуванням анатомічних та фізіологічних
особливостей дітей від 0 до 2 років. Форма подушечки сприяє правильній
підтримці голови та шиї дитини, нормалізує м'язевий тонус, кровообіг шиї та
голови.
60

61. 61

62. 62

63. ІІ. Викладення нового матеріалу
( супроводжується показом слайдів у програмі MikrosoftOfficePowerPoint)
Майстер вн. Ознайомимось з побудовою кокону-гніздечка та подушечки для
немовляти. Побудова досить проста, та не вимагає особливих навиків.
(Майстер вн знайомить слухачів з даними процесами) .
мал.1 мал.2
На малюнках 1 та 2 показано побудову кокону-гніздечка та подушки для
немовляти відповідно.
63

64. 64

65. Потрібно 100% бавовняну тканину двох кольорів по 1-му м, синтапон
розміром 70 на 45 см для кокону та 30 на 25 см для подушечки , тасьму 3 м,
холофайбер для наповнення бортів та подушечки.
Далі розглянемо особливості розкрою та технологічною послідовністю
виконання даних виробів. (Майстер вн знайомить слухачів з даними
процесами) .
65

66. Розкроєний за внутрішнім лекалом + припуски синтапон вставляємо
через залишені отвори. Фіксуємо машинною строчкою, попередньо
зафіксувавши булавками.
Протягуємо тасьму перед наповненням бортів холофайбером!!!
66

67. ІІІ. Закріплення поданого матеріалу.
( супроводжується показом слайдів у програмі MikrosoftOfficePowerPoint)
Майстер вн. Ви можете сповна поринути в творчий процес , запам'ятавши
основні відомості з побудови кокону-гніздечка та подушечки для
немовляти,особливості розкрою та технологічної послідовністю виконання
67

68. даних виробів. Отже, ці нескладні в роботі вироби принесуть задоволення для
вас та ваших близьких.
68

69. Підготувала :
майстер виробничого навчання
Томорокса Оксана Миколаївна
Майстер-клас
Тема: «Створення незвичайних квітів із блискавки»
Мета: опанувати технологію виготовленняквітів із блискавки
Завдання: ознайомити учасників майстер-класу з сучасними тенденціями
виготовлення прикрас.
Тип уроку: майстер-клас.
Обладнання: мультимедійне забезпечення, прилади та інструменти кравця,
клей.
Хід майстер-класу
І. Організаційна та вступна частини
( супроводжується показом слайдів у програмі MikrosoftOfficePowerPoint)
Підготувала майстер виробничого
навчання Томорокса О.М.
Луцьк 2021
69

70. Творчий підхід дає можливість по іншому поглянути на звичні речі і
створювати з них унікальні предмети декору або аксесуари. Нестандартне
використання блискавок-застібок дозволило створити такі прекрасні квіти. Їх
зовсім нескладно зробити своїми руками, при цьому вони виглядають дуже
екстравагантно.
70

71.  Історія
виникнення брошки
 Сьогодні брошки повноцінно
повернулись у моду і зараз
перебувають чи не на піку
популярності серед аксесуарів. Для
тих, хто думає, що вони – твориво
останнього десятиліття, вони
помиляються. "Історія такої
прикраси сягає ще бронзового
віку, тобто, це 3 тисячоліття до
нашої ери! Як тільки людина
одягнула на себе тогочасне
вбрання і замислилась, чим би
можна було його скріпити, тоді і
з'явились брошки. Спочатку за
них слугували рослинні шипи,
кістки та зуби тварин. А коли
людству у цю ж добу підкорився
метал, таку деталь почали
виробляти і з нього.
71

72. Інструкційна картка
1
2
3
72

73. 73