l 2

1. Лекція №2

2. Будь-яку організацію можна розглядати як сукупність
взаємодіючих елементів (підрозділів), кожен з яких може мати
свою, досить складну структуру. Взаємозв’язки між
підрозділами також досить складні. У загальному випадку
можна виділити три види зв’язку між підрозділами
підприємства:
функціональні зв’язки
інформаційні зв’язки
зовнішні зв’язки
2.1. Життєвий цикл інформаційних систем

3. функціональні зв’язки – кожен підрозділ виконує визначені види
робіт у рамках єдиного бізнес-процесу;

4. інформаційні зв’язки – підрозділи обмінюються інформацією
(документами, факсами, письмовими та усними
розпорядженнями й т.і);

5. зовнішні зв’язки – деякі підрозділи взаємодіють із зовнішніми
системами, причому їх взаємозв’язок теж може бути як
інформаційним, так і функціональним.

6. Спільність структури різних підприємств дозволяє сформулювати деякі
єдині принципи побудови корпоративних інформаційних систем.
У загальному випадку процес розробки інформаційної системи може
бути розглянутий з двох боків:
 за змістом дій розробників (груп розробників). У даному випадку
розглядається статистичний аспект процесу розробки, який
описується в термінах основних потоків робіт: виконавці, дії,
послідовність дій і т. ін.;
 за часом або за стадіями життєвого циклу розроблюваної системи. У
цьому разі розглядається динамічна організація процесу розробки,
яка описується в термінах циклів, стадій, ітерацій та етапів.

7. Інформаційна система підприємства розробляється як
деякий проект. Багато особливостей керування проектами
й фази розробки проектів (фази життєвого циклу) спільні,
такі що не залежать не тільки від предметної області, але й
від характеру проекту (неважливо, це інженерний проект чи
економічний).

8. Проект – це обмежена за часом цілеспрямована зміна окремої системи зі
споконвічно визначеною метою, досягнення якої визначає завершення
проекту, а також з установленими вимогами до строків, результатів, ризику,
рамками витрачання коштів та ресурсів і до організаційної структури.
Можна виділити такі основні характерні ознаки проекту, як
об’єкту керування:
 мінливість – цілеспрямоване переведення системи з
існуючого в бажаний стан, який описується в термінах цілей
проекту;
 обмеженість кінцевої мети;
 обмеженість тривалості;
 обмеженість бюджету;
 обмеженість у вимогах до ресурсів;
 правове й організаційне забезпечення

9. У системному плані проект може буди представлений «чорною скринею»,
входом до якої є технічні вимоги й умови фінансування, а підсумком роботи
– досягнення потрібного результату. Виконання робіт забезпечується
наявністю необхідних
 ресурсів:
 матеріалів;
 обладнання;
 людських ресурсів;

10. Клас проекту визначається за складом і структурою проекту. Зазвичай
розрізняють:
 монопроект;
 мультипроект (комплексний проект, який складається з ряду
монопроектів і вимагає застосування багатопроектного керування).
Монопроект – це окремий проект визначеного виду та
масштабу. Наприклад – доставка цегли на буд.
майданчик.

11. Тип проекту визначається за основними сферами діяльності, в яких
здійснюється проект. Можна виділити п’ять основних типів проекту:
 технічний;
 організаційний;
 економічний;
 соціальний;
 змішаний.

12. Масштаб проекту визначається за розмірами бюджету та кількістю
учасників:
 дрібні проекти;
 малі проекти;
 середні проекти;
 великі проекти.
Можна також розглядати масштаби проектів у більш конкретній формі –
галузеві, корпоративні, відомчі.

13. Кожен проект, незалежно від складності та об’сягу робіт, необхідних для його
виконання, проходить у своєму розвитку ряд різних станів: від стану, коли
«проекту ще нема», до стану, коли «проекту вже нема». Сукупність ступенів
розвитку від виникнення ідеї до повного завершення проекту прийнято
розділяти на фази (стадії, етапи).

14. Можна виділити такі фази розвитку інформаційної
системи
формування концепції;
розробка технічного завдання;
проектування;
виготовлення;
уведення системи в експлуатацію

15. Головним змістом роботи на цій фазі є визначення
проекту, розробка його концепції, яка передбачає:
• формування ідеї, постановку цілей;
• формування ключової команди проекту;
• вивчення мотивації та вимог замовника та інших
учасників;
• збір вихідних даних та аналіз існуючого стану;
• визначення основних вимог і обмежень, необхідних
матеріальних, фінансових і трудових ресурсів;
• порівняльну оцінку альтернатив;
• надання пропозицій та їх експертизу та затвердження.

16. Головним змістом цієї фази є розробка технічної пропозиції
та переговори із замовником про укладення контракту.
Загальний зміст робіт цієї фази:
• розробка основного змісту проекту, базової структури
проекту;
• розробка та затвердження технічного завдання;
• планування, декомпозиція базової структурної моделі
проекту;
• складання кошторису та бюджету проекту, визначення
потреби в ресурсах;
• розробка календарних планів і графіків робіт;
• підписання контракту із замовником;

17. На цій фазі визначаються підсистеми, їх взаємозв’язки,
вибираються найбільш ефективні способи виконання проекту
та використання ресурсів.
Характерні роботи цієї фази:
• виконання базових проектних робіт;
• розробка персональних технічних завдань;
• виконання концептуального проектування;
• складання технічних специфікацій та інструкцій;
• представлення проектної розробки, експертиза та
затвердження.

18. На цій фазі проводяться координація й оперативний
контроль робіт за проектом, здійснюється
виготовлення підсистем, їх об’єднання та
тестування.
Основний зміст:
• виконання робіт з розробки програмного
забезпечення;
• виконання підготовки до впровадження системи;
• контроль і регулювання основних показників
проекту.

19. На цій фазі проводяться випробування, дослідна експлуатація
системи в реальних умовах, ведуться переговори про результати
виконання проекту та про можливість нових контрактів.
Основні види робіт:
• комплексні випробування;
• підготовка кадрів для експлуатації системи, що створюється;
• підготовка робочої документації, здача системи замовнику та
увід її в експлуатацію;
• супровід, підтримка, сервісне обслуговування;
• оцінка результатів проекту та підготовка підсумкових документів;
• розв’язування конфліктних ситуацій та закриття робіт за
проектом;
• накопичення експериментальних даних для наступних проектів,
аналіз досвіду, стану, визначення напрямків розвитку.

20. Згідно з методологією запропонованою Rational Software, життєвий
цикл ІС поділяється на чотири стадії:
 початок;
 уточнення;
 конструювання;
 перехід (передача в експлуатацію).

21. Моделлю життєвого циклу інформаційної системи будемо
називати деяку структуру, яка визначає послідовність утілення
процесів, дій та завдань, які виконуються протягом життєвого
циклу інформаційної системи, а також взаємозв’язок між цими
процесами, діями та завданнями.
До цього часу найбільше визнання отримали дві
основні моделі життєвого циклу:
 каскадна модель, іноді її ще називають «водоспад»
(waterfall);
 спіральна модель.

22. Каскадна модель передбачає послідовну організацію робіт. При цьому
основною властивістю є розбиття всієї розробки на етапи, причому перехід
з одного етапу на інший проходить тільки після того, як будуть повністю
завершені всі роботи на попередньому етапі. Кожен етап завершується
випуском повного комплекту документації, якої досить для того, щоб
розробка могла бути продовжена іншою командою розробників.

23. • аналіз вимог замовника;
• проектування;
• розробка;
• тестування та дослідницька експлуатація;
• здача готового продукту.

24.  на кожному етапі формується закінчений набір проектної
документації, що відповідає критеріям повноти й узгодженості.
 етапи робіт, що виконуються в логічній послідовності дозволяють
планувати строки завершення й відповідні затрати
 суттєва затримка отримання результатів;
 помилки і недоопрацювання на будь-якому з етапів виявляються, як
правило, на наступних етапах робіт, що призводить до необхідності
повернення на попередні стадії;
 складність розпаралелювання робіт за проектом;
 надлишкова інформаційна насиченість кожного з етапів;
 складність керування проектом;
високий рівень ризику й ненадійність інвестицій.

25. Узагалі, робота може бути повернена з будь-якого етапу на будь-
який попередній етап, тому в реальному випадку каскадна схема
розробки має вигляд, наведений на Рис

26. Спіральна модель, на відміну від каскадної, передбачає ітераційний процес
розробки ІС. При цьому зростає значення початкових етапів життєвого
циклу, таких як аналіз і проектування. На цих етапах перевіряється й
обґрунтовується реалізація технічних рішень шляхом створення прототипів.
 Кожна ітерація являє собою завершений цикл розробки,
який призводить до випуску внутрішньої або зовнішньої
версії виробу, який удосконалюється від ітерації до ітерації,
щоб стати кінцевою системою