Зимовий цикл став
величанням народження
Ісуса Христа. Тому з часом
колядки поповнилися
апокрифічними мотивами
про Христа, Діву Марію,
Петра та Павла.
Оскільки досить довгий час після
прийняття християнства на наших
землях Біблія була малодоступна
простим неписьменним людям, то
народ складав твори, в яких
відображав своє бачення біблійних
образів та мотивів, що нерідко
зберігало язичницькі уявлення і не
співвідносилось із текстами Святого
Письма, а то й повністю суперечило
їм. Сюжетами, образами та
тематикою апокрифічні колядки
наближені до народних
апокрифічних легенд.
Єдиної думки щодо походження
слова «коляда» немає. Багато
дослідників схильні вважати,
що воно походить від
латинського слова Calenda,
що означає свято нового року.
Колядували на Різдво хлопці,
ходили по дворах із
саморобною зіркою, іноді — у
супроводі перевдягнених
Маланки, кози, ведмедя,
солдата. Якщо їх
запрошували до хати, вони
розігрували сценки з
народної вистави, яка
первісно переслідувала ту ж
мету, що й пісні —
напророкувати добробут у господарстві, а пізніше перетворилися
на святочну розвагу. Зібрані під час колядування подарунки
складали почастунок на спільній вечері молоді.
Щедрівки є
словесно-пісенною
частиною свята
Нового року,
пов’язаного із
величанням місяця.
Місяць посідав
важливе місце в
культовій системі праслов’ян, які,
і спостерігши його зв’язок з водою,
вбачали його неабияку роль у
вирощуванні врожаю. Тому свято, метою
якого було вблагати небо сприяти у
господарстві, отримало назву Щедрого
вечора. Звідси й походить назва творів, які
виконувались у цей час — щедрівки.
Тема: зображення справжнього господаря, який завдяки своїй
праці має достаток та ще й жінку чорноброву.
Ідея: схвалення господаря за його вміння доглядати худобу і
отримувати належну платню за свою роботу.
Основна думка: за результатами праці, сумлінного
господарювання вимірюється і добробут людини; той живе
багато, хто не цурається роботи.
Композиція.
Твір має обрамлення, тобто починається і закінчується одними
й тими словами:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка
Щедрівка побудована у формі діалогу.
Тема: зображення справжнього господаря, який завдяки своїй
праці має достаток та ще й жінку чорноброву.
Ідея: схвалення господаря за його вміння доглядати худобу і
отримувати належну платню за свою роботу.
Основна думка: за результатами праці, сумлінного
господарювання вимірюється і добробут людини; той живе
багато, хто не цурається роботи.
Композиція.
Твір має обрамлення, тобто починається і закінчується одними
й тими словами:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка
Щедрівка побудована у формі діалогу.
Тема: зображення справжнього господаря, який завдяки своїй
праці має достаток та ще й жінку чорноброву.
Ідея: схвалення господаря за його вміння доглядати худобу і
отримувати належну платню за свою роботу.
Основна думка: за результатами праці, сумлінного
господарювання вимірюється і добробут людини; той живе
багато, хто не цурається роботи.
Композиція.
Твір має обрамлення, тобто починається і закінчується одними
й тими словами:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка
Щедрівка побудована у формі діалогу.
Тема: зображення справжнього господаря, який завдяки своїй
праці має достаток та ще й жінку чорноброву.
Ідея: схвалення господаря за його вміння доглядати худобу і
отримувати належну платню за свою роботу.
Основна думка: за результатами праці, сумлінного
господарювання вимірюється і добробут людини; той живе
багато, хто не цурається роботи.
Композиція.
Твір має обрамлення, тобто починається і закінчується одними
й тими словами:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка
Щедрівка побудована у формі діалогу.
• Що означає приліт ластівочки?
• Як ластівочка охарактеризувала господаря?
• Кого ми можемо назвати справжнім господарем?
• Як зрозуміти наступне: «По праці і добробут
вимірюється»?
• Для чого люди щедрують
один одному?
• Чи щедрували ви на новорічні
свята? Для чого ви це робили?
Яку винагороду отримали?
Домашнє завдання:
вивчити напам’ять обрядову поезію
зимового періоду (на вибір),
підготувати малюнок
«Моє улюблене народне
свято».