O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.

діти з особливими освітніми потребами

7.935 visualizações

Publicada em

Презентація "Діти з особливими освітніми потребами". Практичний психолог Шепетівської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Сидорова Н.М.

Publicada em: Educação
  • Seja o primeiro a comentar

діти з особливими освітніми потребами

  1. 1. Психологічні причини неуспішності учнів молодшої школи. Виявлення психофізіологічних порушень та корекція труднощів психологічного розвитку дітей з освітніми потребами.
  2. 2. “Є чудові люди, які нестерпні, а є інші, котрі подобаються з усіма недоліками” Ф. де Ларошфуко
  3. 3. Хто вони – особливі діти?
  4. 4. 1. Закон України «Про освіту». 2. Етичний кодекс психолога. 3. Закон України «Про охорону дитинства». 4. Положення Мінистерства освіти і науки України «Про порядок здійснення інклюзивної освітньої діяльності». 5. Положення про організацію інтегрованого навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладах. 6. Положенням про центральну та республіканську , міські, районні (міські) психолого– медико – педогогічні консультації. 7. Декларація про права дитини. 8. Концепція розвитку інклюзивної освіти (наказ МОН України від 01.10.2010 р. №912) 9. План дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки (наказ МОН України від 11.09.2009 р №8555) 10. Порядок організації інклюзивного навчання у загальоосвітніх навчальних закладах (Постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 р. №872)
  5. 5. Діти з затримкою психічного розвитку ЗПР- це вповільнення темпу розвитку психіки дитини, що виражається в недостатності загального запасу знань, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів ЗПР конституційно го походження ЗПР соматогенного походження ЗПР психогенного походження ЗПР церебрально – органічного походження
  6. 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ЗПР ЗПР конституційного походження – інфантильність психіки часто поєднується з інфантильним типом статури людини, що вирізняється дитячою пластичністю міміки й моторики. ЗПР соматогенного походження - незрілість зумовлена тривалими хронічними захворюваннями, пороками в розвитку серця. ЗПР психогенного походження - зумовлена невідповідними умовами виховання (надмірна опіка чи недостатнє піклування про дитину). ЗПР церебрально – органічного походження – найстійкіша і найскладніша, зумовлена ураженням головного мозку дитини внаслідок патологічних впливів (переважно у другій половині вагітності)
  7. 7. Загальні особливості розвитку пізнавальної діяльності й особистості із ЗПР
  8. 8. Розумово відсталі діти
  9. 9. Загальні особливості розвитку пізнавальної діяльності розумово відсталої дитини
  10. 10. Діти з порушенням слуху За ступенем ураження слуху Глухі Слабочуючі За ступенем ураження слуху За станом слухової функції
  11. 11. Головна проблема, з якою стикається дитина – це дефекти мовлення. 1) Недоліки вимови; 2) Обмежений запас слів; 3) Недостатнє засвоєння звукового складу слова, що виражається не лише в неточностях вимови, але й у помилковому написанні слів; 4) Неточне розуміння й неправильне вживання слів; 5) Недоліки граматичного ладу мови (неправильна побудова речень, неправильне узгодження слів всередині речень); 6) Обмежене розуміння усного мовлення; 7) Обмежене розуміння тексту, що читається.
  12. 12. Діти з порушенням зору Слабозорі (зі зниженим зором) Гострота зору 0,4-0,5 і вище з корекцією оптичними скельцями. Якщо у них немає інших порушень психофізичного розвитку, то вони зазвичай є учнями школи
  13. 13. Діти з порушенням зору Абсолютна (тотальна) сліпота – відсутність зорової чутливості Часткова (практична) сліпота – дитина має збережений зір (залишковий); розрізняє форми, контури, силуети, відрізняє світло і темряву Сліпі (незрячі)
  14. 14. Особливості психічних процесів
  15. 15. Мовленнєві порушення у дітей Порушення усного мовлення Порушення писемного мовлення Дислалія Ринолалія Дизартрія Заїкання Алалія Афазія Дислексія Дисграфія
  16. 16. Основні поняття Дислалія – порушення звуковимови при нормальному слухові. Виявляється в неправильному звуковому оформленні мовлення: викревлення вимови звуків, заміна звуків або змішування. Ринолалія - порушення звуковимови і тембру голосу. Викревлена вимова всіх звуків, мовлення часто монотонне, малозрозуміле. Дизартрія – порушення звуковимови. Порушення вимови, розлади мовного дихання, голосової функції, темпу й ритму, нерозбірливість мовлення. Заїкання – порушення темпоритмічної організації мовлення. Алалія – відсутність або недорозвиток мовлення у дітей. Афазія – повна або часткова втрата мовлення. Дислексія – часткове специфічне порушення процесу читання. Утруднення впізнання та розпізнавання літер; в ускладненні злиття літер в склади і складів у слова, що призводить до неправильного відтворення звукової форми слова; спотворення розуміння прочитаного. Дисграфія – спотворення чи заміна букв, викревлення звуко-складової структури слова, порушення злитого написання слів і речень, аграматизм.
  17. 17. Дислексія та її форми Фонетична дислексія. Виявляється у попусках звуків при збігу приголосних, вставленні голосних між приголосними, перестановці складів Семантична дислексія. Недостатньо сформована здатність синтезувати, об'єднувати склади в ціле слово. Слова сприймають ізольовано, без зв'язку з іншими словами в реченні Аграматична дислексія. Простежується змінна відмінкових закінчень і кількості іменників Оптична дислексія. Може спостерігатися читання права наліво, проауск рядка через невміння послідовно переміщувати лінію погляду зверху вниз, що веде до втрати смислу прочитаного, пропуски, перестановки слів
  18. 18. Дисграфія та її форми Акустична дисграфія. Змішування і пропуски, заміна літер, відображення на письмі неправильної вимови звуків Моторна дисграфія. Труднощі руху руки під час письма, порушення зв'язку моторних образів слів з їх звуковими й зоровими образами Оптична дисграфія. У деяких випадках читання й письмо взагалі неможливі, оскільки людина не може відтворити графічного образу літер
  19. 19. Діти з розладами емоційно- вольової сфери
  20. 20. Діти з порушенням опорно-рухового апарату Захворювання нервової системи: ДЦП, поліомієліт Вроджені паталогії опорно- рухового апарату: вроджений вивих стегна, кривошия, клишоногість, аномалії розвитку хребта, недорозвиток і дефекти кінцівок, аномалії розвитку пальців кисті Набуті захворювання та ураження опорно-рухового апарату, поліартрит, захворювання скелету, системні захворювання скелету
  21. 21. Пізнавальна діяльність дітей із ДЦП  Недорозвиненість перцептивних функцій;  Нестійка увага;  Малий обсяг оперативної пам'яті;  Вербалізм;  Недоліки зорово-моторної координації;  Порушення просторового орієнтування;  Недорозвиненість зорового сприймання.
  22. 22. Рекомендації щодо організації навчання дітей з легким ступенем розумової відсталості - адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей дітей, що виявляється в зменшенні обсягу навчального матеріалу, його спрощенні за характером і структурою; - наочність навчання: використання різних видів наочності, її відповідність рівню розвитку сприймання і мислення дитини, поступове ускладнення, задіювання якомога більшої кількості аналізаторів, поєднання наочних методів із словесними і практичними; - уповільненість процесу навчання з урахуванням інертності нервових процесів дітей; - повторюваність у навчанні та вихованні з метою ліквідації фрагментарності сприймання, недосконалості запам’ятовування. повторення має бути систематичним, різноваріативним, з різним ступенем залучення дитини; - включення дитини в діяльність, спрямовану на подолання труднощів та перешкод – всі теоретичні відомості, правила мають бути засвоєні через практичну діяльність різного ступеня труднощів та новизни; - спеціальна організація праці – у процесі роботи слід вчити дитину планувати свою діяльність, міркувати про послідовність та способи виконання, описувати результати та порівнювати їх із зразком; - використання гри у навчально-корекцйній роботі – з метою підвищення інтересу дитини до навчальної діяльності, подолання її пасивності, слід використовувати як дидактичну так і сюжетно-рольову гру; - дотримання охоронно-педагогічного режиму з урахуванням конкретного клінічного діагнозу; - позитивні емоції педагога слугують засобом стимулювання дитини до навчальної діяльності й спілкування, формують її віру у свої можливості.
  23. 23. Рекомендації щодо організації навчання дітей з вадами слуху - щоб діти краще орієнтувалися, у класі варто встановити сигнальні лампочки, що будуть сповіщати про початок і кінець уроку. - потрібно говорити трохи голосніше й чіткіше, добираючи необхідний рівень звучання. Іноді достатньо лише понизити висоту голосу, оскільки дитина втратила здатність сприймати високі частоти. - починаючи розмову, треба привернути увагу дитини. Якщо слух дитини дозволяє, назвіть її на ім’я, якщо ні – покладіть руку на плече або поплескайте – але не різко. - під час розмови дивіться на дитину. Не затуляйте своє обличчя: дитина має стежити за його виразом. Говоріть чітко і рівно. - якщо вас просять повторити, спробуйте перефразувати своє речення. Використовуйте жести. - переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся про це запитати. Якщо ви не зрозуміли, попросіть дитину повторити або записати те, що вона хотіла сказати. - якщо ви повідомляєте інформацію, яка містить номер, правило, формулу, технічний або інший складний термін, адресу – запишіть її. Речення мають бути простими. - не забувайте про середовище, яке вас оточує. У великих та багатолюдних приміщеннях складно спілкуватися. - не змінюйте тему розмови без попередження. Використовуйте перехідні фрази. - не всі діти можуть читати по губах. Краще запитати про це під час першої зустрічі. - потрібно використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла, якщо хочете підкреслити або пояснити зміст сказаного.
  24. 24. Рекомендації щодо організації навчання дітей з порушенням мовлення - не ігноруйте дитину, якій складно говорити. - не намагайтеся прискорити розмову. - будьте готові до того, що розмова потребуватиме більше часу. - не перебивайте, не виправляйте і не квапте. - дивіться в обличчя, підтримуйте візуальний контакт. Не думайте, що ускладнення – показник низького рівня інтелекту і що дитина не може зрозуміти вас. - спочатку намагайтеся ставити такі запитання, які передбачають короткі відповіді або відповідні рухи голови. - не вдавайте, що зрозуміли, якщо це не так. Повторіть те, що ви зрозуміли і не соромтеся перепитати те, чого не зрозуміли. Якщо знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово повільніше, можливо, по буквам. - якщо у вас виникла проблема у спілкуванні, запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використати інший спосіб – написати, надрукувати.
  25. 25. Рекомендації щодо організації навчання дітей з вадами зору - формування навичок орієнтації у просторі треба починати зі спостереження та локалізації будь-якого предмета навколо себе. Спочатку слід зацікавити малюка (дати змогу вгадати предмет за його частиною), а потім запропонувати виділити положення предмета у просторі. - варто проводити ігри на покращення зорового гнозису: «Упізнай за силуетом», «Розкажи, де стоїть», «Упізнай за контуром», «Розкажи, де сховався». - роботу за схемою слід проводити з опорою на зорові орієнтири (стрілки, кольорові та силуетні зображення предметів). - розпочинати роботу із зошитом треба за принципом від простого завдання до складнішого. - для уточнення розташування рядків та клітинок у зошиті розфарбуйте клітинки у зошиті з математики, у зошиті в лінійку розмалюйте робочий і допоміжний рядки. - учіть писати крапки у клітинках та на лініях. - робота зі зв’язним мовленням із використанням прийменників та прислівників, що вказують напрямок руху. - спочатку слід обводити олівцем клітинки у зошиті з математики, робочий та допоміжний рядки у зошиті в лінійку. Потім обводити зображення будь-яких предметів за крапками подальшим їх розфарбовуванням. - на кожному занятті проводьте музичну фізкультхвилинку
  26. 26. Рекомендації щодо організації навчання дітей з розладами емоційно-вольової сфери - для покращення навчальної роботи дитини введіть знайому систему засоби – графіки, списки, годинники з дзвоником, плани навчань у вигляді піктограм. - в класі бажано мати мінімальну кількість відволікаючих предметів (картини, стенди). Розклад уроків повинен бути постійним, так як діти з часто забувають його. - міняйте режим урок – робіть хвилинки активного відпочинку з легкими фізичними вправами і релаксацією. - забезпечте дитину можливістю швидкого звернення за допомогою в випадках утруднення, оптимальне місце для такої дитини – в центрі класу, навпроти дошки. Вона повинна знаходитись перед очима вчителя. - виконуючи завдання діти часто не розуміють, що і як вони роблять. Не чекайте доки діяльність дитини стане хаотичною, вчасно допоможіть їй вірно організувати роботу. - направляйте зайву енергію дітей в корисну роботу – під час уроку попрохайте її вимити дошку, зібрати зошити і т.д… - робота з дітьми повинна будуватися індивідуально. Дайте завдання в співвідношенні з робочим темпом і здібностями учня. - на один відрізок часу – одне завдання. Якщо – одне завдання велике, пропонуйте у вигляді послідовних частин. - забезпечте для дитини умови у яких вона буде більш зібрана. - дотримуйтесь позитивної моделі поведінки. Не соромтеся хвалити дитину. Відмінну поведінку та успіхи у навчанні нагороджуйте.
  27. 27. Рекомендації щодо організації навчання дітей з розладами функцій опорно – рухового апарату - іноді у дітей з церебральним паралічем може спостерігатися зниження слуху на високочастотні тони, водночас, зберігаються на низькі. Намагайтеся говорити на нижніх тонах - знизьте вимоги до письмових робіт учня. Можливо йому буде зручно використовувати спеціальні пристосування, ком’ютер чи інші технічні засоби. - стежте, щоб необхідні матеріали, навчальне приладдя, унаочнення були у межах досяжності учня. - не обтяжуйте учня надмірним піклуванням. Допомагайте, коли напевно знаєте, що він не може щось подолати, або коли він звернеться по допомогу. - учневі необхідно більше часу для виконання завдання. Адаптуйте вправи відповідним чином, розробіть завдання у вигляді тестів. - навчіться використовувати допоміжні технології. - проконсультуйтеся з фізіотерапевтом стосовно режиму навантаження учня, необхідних перерв і вправ. Нагадуйте про це учневі та стежте, щоб він не перевтомлювався.
  28. 28. Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна Г.Гете

×