Почнемо із вражаючого своєю новизною твердження, що кожний студент є людиною. Хоча сучасна влада в Україні лише прямує до усвідомлення того, що студент також людина і у найближчі роки, сподіваємося, підвищить рівень студентської стипендії до прожиткового мінімуму, але тим не менше – студент теж людина! А це значить, що кожному студенту належить весь перелік прав людини, які закріплені у міжнародних та національних стандартах, таких як Загальна Декларація прав людини, Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод, Конституція України тощо. Але предметом сьогоднішньої презентації є загальне ознайомлення з правами студентів, як конкретної цільової групи.
Тепер потрібно розібратися із тим, що таке права студентів. Останнім часом, кожна особа , яка гордо іменується студентським лідером починає свій виступ з геніального відкриття про необхідність захисту прав студентів та належного представлення їх інтересів. Загалом в нашому житті словосполучення “я маю право” звучить доволі часто. Але чи все те, що ми називаємо своїми правами, дійсно таки є.
вибір форми навчання; безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту; трудову діяльність у позанавчальний час; додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням; користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу; участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій; участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення; надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання; участь у об'єднаннях громадян; обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом; участь у формуванні індивідуального навчального плану; моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі; захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства; безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу; канікулярну відпустку тривалістю не менше ніж вісім календарних тижнів. 2. Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною (очною) формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті, а також на забезпечення гуртожитком у порядках, встановлених Кабінетом Міністрів України. Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.
Розмір студентської стипендії щорічно змінюється. Рішення про розмір студентської стипендії щороку приймають депутати Верховної Ради України, затверджуючи державний бюджет. Саме у цьому документі законодавці встановлюють ці та інші важливі цифри для студентства та молоді загалом. З метою підвищення життєвого рівня та заохочення за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності навчальний заклад 10 відсотків коштів, передбачених для виплати стипендій, використовує для надання учням, студентам, курсантам, клінічним ординаторам і аспірантам, які навчаються за державним замовленням, матеріальної допомоги та заохочення. Порядок використання коштів, передбачених на виплату стипендій, для надання матеріальної допомоги та заохочення розробляється навчальним закладом та затверджується його керівником. Для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії. До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів. За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії. На час проходження практики або іншої трудової діяльності, яка провадиться з дозволу навчального закладу, стипендіат зберігає право на отримання стипендії. Збільшення стипендії Учням і студентам, які за результатами семестрового контролю мають 10-12 балів з кожного предмета за дванадцятибальною або середній бал успішності 5 за п'ятибальною шкалою оцінювання, розмір ординарної (звичайної) академічної стипендії збільшується на: За особливі успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності учням, студентам, курсантам за поданням стипендіальної комісії навчального закладу можуть призначатися іменні або персональні стипендії навчального закладу, виплата яких проводиться у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, відповідно до положення про іменні або персональні стипендії навчального закладу, що затверджується його керівником. Розмір іменної або персональної стипендії навчального закладу підвищується порівняно з призначеною на (гривень): Кабінетом Міністрів України визначено порядок призначення і виплати стипендій. Стипендії виплачуються раз на місяць.
У відповідності до Житлового кодексу України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки. Гуртожитки здійснюють свою роботу у відповідності до підзаконних нормативних актів затверджених відомствами. Наприклад, наказом Міністерства освіти України від 9 грудня 1993-го року №440 затверджено «Типове положення про студентський гуртожиток навчального закладу Міністерства освіти України», а також типові правила внутрішнього розпорядку в студентських гуртожитках та типове положення про студентське містечко навчального закладу. У гуртожитку повинні забезпечуватись необхідні умови для проживання, самостійної навчальної роботи, відпочинку, фізичної культури, виховної роботи. Приміщення санітарно-побутового призначення виділяються і оснащуються згідно з чинними санітарними нормами та правилами утримання гуртожитків ( Санитарные правила устройства, оборудования и содержания общежитий для рабочих, студентов, учащихся средних специальных учебных заведений и профессионально-технических училищ ) Внутрішній розпорядок у гуртожитку встановлюється Правилами внутрішнього розпорядку, що розробляються на підставі цього Положення і затверджуються керівником вищого навчального закладу за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів. Надання житлового місця в гуртожитках Розміщення Студентів у гуртожитках та виселення з них, умови проживання, права і обов’язки визначаються Положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, розробленим у вищому навчальному закладі на підставі цього Положення за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів. Списки Студентів на проживання в гуртожитках готуються керівництвом факультетів (інститутів), відділень і затверджуються керівником вищого навчального закладу за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів. На підставі рішення про надання місць у гуртожитку керівник вищого навчального закладу чи за його дорученням керівник студентського містечка укладає угоду із Студентом на проживання в гуртожитку і видає йому ордер (направлення), який є єдиною підставою для поселення і проживання у вказаному житловому місці. В ордері (направленні) зазначається адреса гуртожитку і номер кімнати. Користування гуртожитками. Умови проживання Вхід до гуртожитку дозволяється на підставі перепусток для Студентів цього гуртожитку до 24 00 години вільно, а з 24 00 до 06 00 – із записом у спеціальному журналі причин запізнення. Відвідувачі мають право перебувати в гуртожитку з 800 до 2300. Виселення із студентських гуртожитків При відрахуванні з навчального закладу (у тому числі при його закінченні), розірванні угоди на проживання Студенти, які проживали в гуртожитку, залишають його в установленому порядку в двотижневий термін від дня видачі відповідного наказу. У разі порушення Студентом угоди на проживання в гуртожитку він виселяється з гуртожитку, повністю відшкодовуючи заподіяні збитки. Плата за проживання у гуртожитку 20 січня 1997-го року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами». У відповідності до цієї постанови державні навчальні заклади (як власне і приватні) можуть надавати таку послугу, як проживання у гуртожитках. Також цією постановою визначено, що порядок надання послуги визначається окремим порядком. У відповідності до цього порядку (затверджено спільним наказом Міносвіти, Мінфіну та Мінекономіки 27 жовтня 1997-го року) вартість господарських витрат навчального закладу обчислюється прямим розрахунком на основі: встановлених чинним законодавством ставок орендної плати, термінів навчання, площ, зайнятих для навчання та проживання; інших потреб з обслуговування учнів, студентів, курсантів, слухачів; норм витрат відповідно до БНіПів, діючих тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги (за сезон або протягом року). В окремих випадках, коли прямий розрахунок не є можливим, вартість господарських витрат (як визначених вище, так і інших) визначається виходячи із середніх фактичних витрат на одну особу, що навчається (учня, студента, курсанта, слухача) в місяць, що склалися в закладі за минулий звітний період (рік, квартал тощо). Таким чином, конкретний розмір оплати за проживання в гуртожитках установлюється адміністрацією кожного навчального закладу автономно й розраховується відповідно до законодавства, тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги залежно від рівня комфортності житла. Згідно з чинним законодавством, зокрема Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» звільняються від оплати за гуртожиток та комунальні послуги студенти наступних пільгових категорій: 1. діти-сироти, позбавлені батьківського піклування та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 2. студенти-інваліди, які мають I або II групу інвалідності. Пільги по оплаті за проживання в гуртожитку та комунальні послуги в розмірі 50%, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлюються для: - студентів, постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, або студентів які мають I або II категорію потерпілого від ЧАЕС; - студентів, які належать до категорії «дитина загиблого (того, який пропав безвісти) військовослужбовця, який не має (і не мала) своєї сім' ї». Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про ціноутворення в умовах реформування економіки» від 21 жовтня 1994-го року - Міносвіти, МОЗ, інші міністерства та відомства, які мають навчально-виховні заклади, встановлюють граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках. Оплата за житло та надані послуги здійснюється не менше ніж за місяць уперед.
Студент, який проживає в гуртожитку, має право: користуватися приміщеннями навчального, культурно-побутового, медичного та спортивного призначення, камерами зберігання, іншим обладнанням і майном гуртожитку; вимагати своєчасного ремонту або заміни обладнання, меблів, постільної білизни, а також усунення недоліків у забезпеченні побутових умов; обирати органи студентського самоврядування гуртожитку і бути обраним до їхнього складу; через органи студентського самоврядування гуртожитку брати участь у вирішенні питань, пов'язаних з поліпшенням житлово-побутових умов, організації культурно-виховної роботи і дозвілля, роботи працівників гуртожитку тощо; звертатись із скаргами на роботу працівників гуртожитку і житлово-побутові умови, які не відповідають вимогам Положення про студентський гуртожиток і нормам обладнання та утримання гуртожитків, до керівництва вищого навчального закладу, інших установ відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
31 березня 1999 р. Президент України видав Указ N 309 "Про заходи щодо впорядкування механізму надання пільгового проїзду окремим категоріям студентів і учнів", і відповідно до неї Кабінет Міністрів України 5 квітня 1999 року видав постанову № 541, якою затвердив Порядок надання пільгового проїзду студентам та учням («Про затвердження Порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів І – IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України»). Пільговий проїзд у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України встановлюється в розмірі половини вартості квитка; Кошти на пільговий проїзд студентів та учнів у міському транспорті передбачаються у відповідних місцевих бюджетах, у приміському і міжміському автомобільному транспорті - у кошторисах доходів і видатків навчальних закладів, у залізничному транспорті - централізовано у державному бюджеті для Міносвіти; - порядок використання асигнувань, передбачених у кошторисах доходів і видатків навчальних закладів на пільговий проїзд студентів та учнів у приміському і міжміському автомобільному транспорті, визначається на відповідний календарний рік наказом керівника навчального закладу за погодженням із студентським (учнівським) профкомом у межах коштів, виділених на зазначену мету; - під час встановлення цього порядку виплат враховується віддаленість місця проживання студента чи учня від навчального закладу, його матеріальне становище тощо. Питання виплати коштів вирішуються гласно з участю представників студентської (учнівської) групи. - для проїзду у поїздах приміського і міжміського сполучення студенти та учні придбавають квитки за половину їх вартості у загальних і плацкартних вагонах. Варто пам’ятати, що у зв’язку з тим, що міські, районні та обласні ради мають можливість самостійно приймати рішення щодо вартості та порядку проїзду студентів у транспорті, тому правила користування маршрутками у різних містах України можуть кардинально відрізнятися.
15 листопада 2007-го року Міністерство освіти і науки України затвердило Наказ №1010 про «Про затвердження примірного Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України» Варто детальніше зупинитися на тому, яка ж компетенція органів студентського самоврядування, у яких сферах вони можуть приймати рішення? Отже, всього у студентського самоврядування є 8 сфер, ще можна сказати напрямків, функцій, завдань, компетенцій і т.д. 1. Правозахист і представництво. Орган студентського самоврядування потрібен для того, щоб забезпечувати і захищати права студентів, а також представляти інтереси студентів щодо найрізноманітніших питань, у першу чергу, стосовно організації навчального процесу; 2. Студентські обов’язки. Як відомо, права ходять поруч з обов’язками, саме тому Верховна Рада України у законі про вищу освіту визначила, що студентське самоврядування у тому числі займається забезпеченням виконання студентами своїх обов'язків. Можливо, хтось має іншу думку, але закон є закон, і усі мають його виконувати; 3. Допомога студентам. Студентське самоврядування повинно приймати такі рішення, які б сприяли навчальній, науковій та творчій діяльності студентів; 4. Житло і відпочинок. Створити гідні умови для проживання студентів, для їх належного відпочинку, як необхідної складової для відновлення сил студентів у навчальному процесі, є також одним із завдань; 5. Студентські тусовки. Допомагати і сприяти в організації різноманітним студентським групам у вищому навчальному закладі, студентським гурткам, товариствам, клубам за інтересами тощо і створювати умови для їх роботи – це той напрямок роботи студентського самоврядування, який може надати можливість участі усіх студентів навчального закладу; 6. Співпраця назовні. Організація співробітництва із студентством інших вищих навчальних закладів та із молодіжними організаціями, може принести багато цікавого і корисного як для студентів, так і загалом для взаємного розширення можливостей; 7. Працевлаштування. Усі питання з питань працевлаштування випускників - це компетенція студентського самоврядування, а тому відповідні рішення повинні бути на посиленому контролі; 8. Міжнародні обміни. Таким чином, програми міжнародних обмінів студентів, участь у яких беруть як самі студенти, так і навчальний заклад, чи його підрозділи, - предмет особливої зацікавленості студентського самоврядування. І це все ? Так, це все, у тому випадку, якщо у вашому навчальному закладі відсутнє положення про студентське самоврядування чи додаткові повноваження, можливості, компетенція тощо, які передбачені у Статуті вищого навчального закладу. Хоча і цього цілком достатньо для того, щоб бути реальним представником та захисником інтересів студентів. Тим більш, що у чинному законодавстві окремі питання детально регламентовані. Права й обов'язки адміністрації вищого навчального закладу щодо взаємодії з органами студентського самоврядування Важливо звернути увагу на те, що адміністрація вищого навчального закладу має право: отримувати інформацію про діяльність органів студентського самоврядування (плани, звіти, копії протоколів засідань, інформацію про поточну діяльність тощо); скликати позачергові загальні збори чи конференцію студентів у випадках недотримання органами студентського самоврядування Статуту вищого навчального закладу та Положення про органи студентського самоврядування у вищому навчальному закладі; брати участь через своїх представників із дорадчим голосом у заходах, що проводять органи студентського самоврядування (загальних зборах, конференціях, засіданнях виконавчих органів тощо). Адміністрація вищого навчального закладу зобов’язана: створити умови, необхідні для ефективної діяльності органів студентського самоврядування: забезпечити приміщенням, обладнаним відповідними меблями, оргтехнікою, телефонним зв’язком, Інтернетом тощо; інформувати органи студентського самоврядування про важливі рішення, які стосуються життєдіяльності студентів вищого навчального закладу; надавати за можливості інформаційну, правову, психологічну, фінансову, матеріальну та інші види підтримки для розвитку студентського самоврядування у вищому навчальному закладі.
При цьому не менше як 75 відсотків загальної чисельності її складу мають становити науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менше як 10 відсотків – виборні представники осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі. Виборні представники обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів, в яких вони працюють, а виборні представники осіб, які навчаються, - вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їх завдань і повноважень. Не менше ніж 30% коштів мають витрачатися на підтримку наукової діяльності осіб, які навчаються у відповідному вищому навчальному закладі.