naiskladnishyi rik dopovid.pdf

ЗМІСТ
ВСТУП
ЧАСТИНА 1. СВІТ У
2040 РОЦІ: ТРЕНДИ І
ПЕРСПЕКТИВИ
ЧАСТИНА 2. УКРАЇНА ДО
2030Е: СЦЕНАРНИЙ
АНАЛІЗ
ЧАСТИНА 3. 5 ВИКЛИКІВ
ДЛЯ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВІЙНИ
ЧАСТИНА 4. 12 КРОКІВ
ЯКІ ДОЗВОЛЯТЬ УКРАЇНІ
УНИКНУТИ СЦЕНАРІЇВ
«ЖЕРТВА»/«ЧОРНОБИЛЬ»
І РЕАЛІЗУВАТИ СЦЕНАРІЙ
«МЕДОЇД»
{02}
{04}
{14}
{26}
{28}

03
НАЙСКЛАДНІШИЙ_РІК_УКРАЇНИ_
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало каталізатором зсуву сві-
тового масштабу. У 2022 році наша країна та увесь світ почали проходити
випробовування на міцність, адже у майбутньому продовжать свій розви-
ток лише ті країни, які здатні подолати неочікувані виклики. Це безпосе-
редньо стосується і України, адже те, чому ми навчилися за останній рік
має стати поштовхом для масштабних змін та стрімкого розвитку країни.
Один з головних уроків російсько-української війни – це те, що саме ми,
українці, відповідальні за свою країну, а тому саме від нас залежить, якою
вона буде у майбутньому. Для цього вже зараз ми маємо мати дорожню
карту якісної та ефективної відбудови України. Адже ризик виграти війну,
але програти відбудову залишається надто високим…
Тож у цій доповіді Український інститут майбутнього розповість про візію
світу майбутнього, сценарії розвитку України після завершення війни та
головні кроки для того, аби через 20 років ми малу ту країну, за яку бага-
то людей віддали своє життя.
ВСТУП

04
{ СВІТ У 2040
РОЦІ }
ТРЕНДИ І ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗДІЛ 1

05
СВІТ У 2040 РОЦІ: ТРЕНДИ І ПЕРСПЕКТИВИ
ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ 1-ГО
ПОРЯДКУ (ЕНДОГЕННІ)
КЛІМАТИЧНІ
Продовжуватиметься поступове, хоч і малопомітне підвищення серед-
ньої температури на планеті. Першим наслідком цього стане зменшен-
ня площі, придатної для обробки землі в історичних районах рільництва
(субтропіки, південні помірні широти) і збільшення її у північній половині
Північної Америки та Сибіру. Арифметична кількість оброблюваних гек-
тар, можливо і не зміниться, але позаяк глобальний Південь населений
значно щільніше, посилитися перекіс між виробництвом їжі та її спожи-
ванням. У результаті, в зонах ризикованого землеробства в Африці, на
Близькому Сході та, ймовірно, у деяких районах Південної Азії голод ста-
не значно поширенішим явищем.
Інший наслідок кліматичних змін – обміління річок та озер, яке також не-
пропорційно сильно відіб’ється на менш заможних південних країнах, а
також на густонаселених районах Китаю та Індії.
Третій можливий тренд – почастішання екстремальних природних явищ –
торнадо, штормів тощо, але остаточного консенсусу щодо їхнього зв’язку
із потеплінням немає.
Найпоширенішою відповіддю населення бідних країн на збільшення за-
грози голоду стане посилення міграційних процесів до країн багатших,
що, своєю чергою, спровокує низку політичних криз (див. нижче).
Іншим вельми ймовірним наслідком стануть локальні війни у Третьому
світі за воду. Уже сьогодні існують потенційно конфліктні зони в басейнах
річок Ніл, Тигр і Євфрат, Йордан, Замбезі, Амудар’я. У майбутньому їхня
кількість збільшиться.
Багатші країни у внутрішній політиці сильніше, ніж сьогодні, будуть орі-
єнтуватися на кліматичний порядок денний. З одного боку, нові «зелені»
реформатори активніше впроваджуватимуть в обіг відновлювальні дже-
рела енергії (див. нижче) та ощадні технології виробництва їжі, з іншого –
старі консерватори пропонуватимуть жорсткіші антиміграційні заходи,
що призведе до нового витку політичної поляризації всередині розвине-
них країн.
У міжнародній політиці надзвичайно ймовірне нав’язування багатими дер-
жавами «вуглецевих мит» на продукцію застарілих виробництв з бідних
держав, а також нових стандартів екологічності, які даватимуть чергову
перевагу розвиненим економікам. Це приведе до посилення економічної
нерівності між країнами, а в перспективі – до нового зростання антизахід-
них настроїв на глобальному Півдні.
1

06 СВІТ У 2040 РОЦІ: ТРЕНДИ І ПЕРСПЕКТИВИ
ДЕМОГРАФІЧНІ
Світ залишиться розділеним на три частини. У країнах «групи А» завер-
шиться другий демографічний перехід, і смертність переважатиме на-
роджуваність, але убуток населення компенсуватиметься імміграцією
(Європа, почасти США). Країни «групи Б», також після переходу, будуть
менш привабливим для імміграції, тож зазнають найбільшої шкоди від
зменшення та старіння населення (серед яких Китай та Україна). Нареш-
ті, у країнах «групи В» другий демографічний перехід ще не завершився
(частини Азії та Африки), отже населення там продовжить зростати при-
родним шляхом.
Завдяки останній групі світове населення буде і далі збільшуватися, хоча
темпи приросту дещо впадуть. На описуваний момент на Землі мешкати-
муть понад 9, але менше 10 млрд людей.
Перенаселення у небагатих країнах за відсутності відповідного еконо-
мічного зростання веде до закріплення бідності, а переважання молод-
ших поколінь – до політичної нестабільності. Однак у поєднанні зі змен-
шенням площі сільськогосподарських земель та дефіцитом прісної води
висока народжуваність буде ще сильніше стимулювати міграції та локаль-
ні конфлікти у Третьому світі.
З іншого боку, зменшення і старіння населення означає зменшення кіль-
кості трудових ресурсів із одночасним збільшенням числа отримувачів
соціальних виплат. Така ситуація – потужне гальмо економічного зростан-
ня. Внаслідок дії ефекту масштабу найсильніше це вдарить по Китаю та
(пост)російській території.
Багатші країни стимулюватимуть подальшу імміграцію, що з одного боку,
дасть економічне зростання, а з іншого – посилить позиції консерваторів
та радикальних правих, що в підсумку, як вже зазначалося, призведе до
політичної поляризації.
У бідних країнах або тих з середніх, які не впораються із цим викликом,
станеться криза пенсійної системи аж до скасування пенсій як таких.
«Білим лебедем», який потенційно здатний врятувати ситуацію, стане не
просто масова, але й дешева роботизація, яка дозволить країнам із низхід-
ним демографічним трендом отримати потрібну кількість «робочих рук».
2

07
ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ 2-ГО
ПОРЯДКУ (ПОХІДНІ ВІД
ПЕРШИХ ТА ЗАЛЕЖНІ ВІД
ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ)
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ
Танення вічної мерзлоти Сибіру та в гірських масивах може повернути до
життя раніше невідомі віруси і бактерії. Збільшення населення призведе
до зростання площі фізичної взаємодії людей із тваринами – потенційни-
ми переносниками нових хвороб (у Південній та Східній Азії). Оскільки
зменшення транспортної зв’язаності Землі не передбачається, поширен-
ня епідемій у разі їхнього виникнення відбуватиметься так само стрімко,
як і зараз, якщо не швидше. Крім того, зростатиме резистентність уже ві-
домих вірусів і бактерій до наявних ліків.
Іншим трендом буде збільшення кількості свідомих антивакцинаторів та
просто бідних людей, нездатних платити за медичне обслуговування.
Також цілком імовірна можливість «чорного лебедя» у вигляді навмисного
застосування бактеріологічної зброї чи ненавмисного витоку її з військо-
вих лабораторій.
Важко передбачити, чи стануть нові епідемії більш смертоносними, ніж
сьогодні, але майже напевно їхня частота не лише не зменшиться, але й
збільшиться. При цьому, як і зараз, бідні країни, а також бідніші верстви у
багатих країнах потерпатимуть від епідемій непропорційно сильніше, що
стане додатковим чинником внутрішньої та міжнародної напруги.
Найпростіші з рішень цих проблем, притаманні для автократій та попу-
лістських лідерів у демократичних країнах – обмеження імміграції та су-
воріші санітарні правила. Вони матимуть короткостроковий ефект, але за
довшого застосування негативно позначаться на економічному зростанні
та політичній стабільності.
Впровадження ліків та вакцин матимуть триваліший ефект, однак вже за
нинішніх умов розробка та ліцензування стали настільки дорогими, що
лише найбільшим корпораціям в окремих країнах вони по кишені. Роз-
робки навіть з Другого світу можуть виявитися неефективними.
1

08
ЕНЕРГЕТИЧНІ
МАКРОЕКОНОМІЧНІ
Якщо виключити «білого лебедя» холодного термоядерного синтезу, то
людство залишиться прив’язаним до викопного палива, переважно газу
та вуглеводнів – це «природний» тренд, однак у кожній країні складеться
своя ситуація із балансом часток відновлювальних/невідновлювальних
джерел енергетики.
Однак ймовірні й «штучні» тренди, викликані політичною волею. По-пер-
ше, відбудуться зміни у частках на ринку видобутку. Нафтові та газові ро-
довища Сибіру ставатимуть менш актуальними після поразки Росії, зате
зросте роль США як експортера енергоносіїв. По-друге, під тиском еко-
логічного порядку денного попит на нафту зменшуватиметься, а податки
на забруднення збільшуватимуться.
ЄС, США і Китай поступово відмовлятимуться від традиційних енерго-
ресурсів, зміщуючись у бік використання відновлювальних джерел енер-
гії. Відбудеться трансформація атомної енергетики – через збільшення
кошторисів та вимог до безпеки поступово відходитимуть у минуле ве-
ликі АЕС, зате отримають шанс модульні реактори.
У 2035 році кількість електромобілів перевищить кількість автомобілів із
двигуном внутрішнього згоряння – це дозволить зменшити як залежність
від коливань цін на нафту, так і викиди в атмосферу (більшу частину не-
обхідної електрики генеруватимуть АЕС та станції відновлювальних дже-
рел). Розвиватиметься ринок виловлювання вуглецю з атмосфери.
Наслідком цих процесів стане чергове поглиблення розколу між держа-
вами, здатними до масштабних інвестицій у нові енергетичні технології,
та нездатними, відтак – зростання економічної нерівності.
Продовжиться чергова криза капіталізму. Відбудеться майже повсюдне
уповільнення темпів економічного зростання, зростання ролі держав та
їхнього втручання в економіку, збільшення державного боргу та постій-
не стимулювання державами своїх економік, звуження середнього класу
у розвинених країнах (передовсім США і ЄС), посилення розшаруван-
ня та нерівності між багатими і бідними всередині розвинених країн та
між багатими і бідними країнами. Також більш ніж ймовірним є зростання
макроекономічних дисбалансів та глобальної волатильності на фінансо-
вих ринках.
Через геополітичні процеси (див. нижче) відбуватиметься відступ від
принципів лібералізації та вільної торгівлі на користь регіоналізації ринків
всередині економічних союзів та індивідуальний державний протекціо-
нізм. Намагання уникнути краху, подібного до Великої рецесії 2008-2009
рр., стане нав'язливою ідеєю політиків всього світу.
2
3

09
МІЛІТАРНІ
Російсько-українська війна продемонструвала, по-перше, що війни як ін-
струмент політики не залишилися в минулому, а по-друге, безпорадність
систем колективної безпеки, зіпертих на зобов’язання, а не на збройну
силу. Тому в усьому світі продовжується активна гонка озброєнь – роз-
робка і торгівля найновішими видами зброї. Особлива увага – безпілот-
ним повітряним та морським апаратам, реактивній артилерії та високо-
точним ракетам.
З іншого боку, зросте суспільний запит на гарантування ядерної безпеки,
тож провідні держави посилять нагляд за нерозповсюдженням ядерної
зброї, а в окремих випадках вдаватимуться до її вилучення.
4
У Першому світі наблизиться до кінця або навіть завершиться перехід від
індустріальної економіки до постіндустріальної, де головна цінність – це
люди та послуги, які вони створюють. Все, що можна буде автоматизу-
вати, подешевшає, натомість подорожчає вартість «людського капіталу».
Відходитиме в минуле модель економіки за галузевим принципом, де всі
процеси були зосереджені навколо конкретного товару чи послуги, а на-
буватиме популярності модель, зосереджена навколо споживача – еко-
номіка екосистем. Ймовірно, пошириться модель володіння товарами та
інформацією за підпискою. Також у світі постправди очікується зростан-
ня «економіки довіри» – залучення до операцій лише гідних віри контра-
гентів та піднесення ролі репутації.
Паралельно зростатимуть соціальні видатки держав, витрати, пов'язані з
екологією та охороною здоров'я («лівий поворот»). Частину з них буде
покрито завдяки збільшенню дефіцитів бюджетів, частину – через під-
вищення податків для багатих, корпорацій і середнього класу. Держа-
ви були змушені й далі нарощувати борги, які країни-лідери – емітенти
резервних валют – «закриватимуть» за рахунок постійної емісії. Цілком
можлива ймовірність переходу до універсального базового доходу у різ-
них форматах.
Все це вимагатиме посилення втручання держави в економіку та сприя-
тиме популяризації ідеї «державного капіталізму». Він існуватиме у таких
площинах:
корпорації та публічні компанії, за якими стоїть жорстка державна
політика;
державний капітал і заходи держави із захисту внутрішнього ринку і
витіснення конкурентів;
фінансування корпораціями політичних кампаній, тобто вплив на
державну політику.
З одного боку, постійні втручання держав у економіку дадуть змогу
пом'якшити кризи, з іншого – призведуть до ще більших диспропорцій в
економіці.

010
Також додатковий імпульс отримають приватні армії, які будуть легалізо-
вані у багатьох країнах світу. Це дозволить активніше вести проксі-війни,
не залучаючи до бойових дій громадян.
Однак і надалі даватиметься взнаки «пастка Фукідіда» – коли одні дер-
жави нападатимуть на інші зі страху перед можливим піднесенням конку-
рентів у майбутньому. Особливо ймовірними будуть конфлікти між дер-
жавами – регіональними лідерами. Зони, вільні від війни, так і залишаться
острівцями в океані конфліктів.
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ
Зазначені вище тренди в підсумку впливатимуть на стан більшості
суспільств. Дефіцит їжі та води, посилення міграцій та економічної нерів-
ності, нові епідемії та війни призводитимуть до посилення регуляторної
ролі держави. Однак єдності в стані адептів «сильної руки» не буде – одні
рухи виступатимуть за посилення державного контролю над міграцією,
інші – за посилення державного контролю над викидами вуглецю. Таким
чином, політична поляризація між прихильниками «правого» та «лівого»
порядку денного в демократичних країнах збережеться і в майбутньому.
Так само немає підстав стверджувати, що доба авторитарних режимів ли-
шиться в минулому. Завдяки маніпуляціям зі ЗМІ новітні диктатори змо-
жуть продовжувати своє правління до нескінченності, якщо не вестимуть
агресивних війн.
Продовжиться руйнування традиційної соціальної структури суспільств –
пізніше формуватимуться і легше розпадатимуться сім'ї, зменшиться кіль-
кість дітей в них. Епідемії та індивідуальні робочі місця вдома обмежу-
ватимуть взаємодію в громадах. Зі зміною форм сім'ї та роботи виникне
потреба в нових механізмах для налагодження соціальних контактів – і цю
нішу продовжуватиме заповнювати цифровізація.
З одного боку, розвиток електронних медіа і онлайн-освіти в цілому
сприятиме громадянській свідомості суспільства та залученню людей до
державних справ. З іншого – більшість соцмереж стануть корпоративни-
ми чи крафтовими, що прискорить формування ізольованих спільнот. Це
призведе до появи нових мережевих ідентичностей і посилить вже наяв-
ну політичну поляризацію. Крім того, лише поглибиться проблема поши-
рення фейкових новин та конспірологічних теорій в окремих групах.
З економічної точки зору, людська поведінка, вирахувана на основі осо-
бистих даних, стане своєрідним товаром, який можна стандартизувати,
упакувати і продати. За прибуток від особистих даних людей конкурува-
тимуть уряди та приватні корпорації.
Цифровізація активно вплине на державне управління, наприклад, у си-
стемах реєстрів та інших механізмів фіксації фактів. З одного боку, це га-
рантія і захист інвесторів, один із факторів сприятливого бізнес клімату.
5

011
З іншого – джерело додаткових ризиків шахрайства, кібератак та зломів. У
підсумку зростатиме роль і важливість державної кібербезпеки.
Прогнозованим фіналом процесу цифровізації стане виникнення Метав-
сесвіту – тобто об’єднання Інтернету в обох сенсах (інформації та речей)
із людською свідомістю за допомогою біоімплантів. Життя «наживо» ста-
не привілеєм більш забезпеченого класу, решта отримуватиме базовий
дохід, якого вистачатиме на задоволення природних потреб та розваги
у Метавсесвіті. Вершина вершин – можлива поява нової цифрової релігії.
Альтернативний шлях розвитку цього тренду – перетворення Метавсес-
віту на «цифровий концтабір» та утвердження у деяких країнах «цифро-
вої диктатури» або навіть «цифрового фашизму» – тотального стеження
за населенням за допомогою високих технологій.
Однак набере потужності й протилежна тенденція. Люди, групи, верстви
та цілі країни, яким не вдасться вписатися в новий світовий лад, стано-
витимуть базу для розквіту світського та релігійного фундаменталізму.
Одна частина людей буде протестувати проти будь-якого державного
втручання в їхнє життя, особливо проти вакцинації та цифровізації. Тому
вельми ймовірне посилення антивакцинаторських рухів та спільнот ха-
керів-анархістів. Друга частина знайде у радикалізмі вихід зі свого мар-
гінального соціально-економічного становища (бідні нетрі багатих міст).
Третя втратить шанс отримати владу легальним шляхом (як в автократіях,
так і у демократіях) і тому візьметься до зброї. Нарешті, для четвертої ча-
стини сучасний рівень свобод (передовсім сексуальних) буде неприйнят-
ним з культурної точки зору, тож штовхне їх до фанатичного сповідуван-
ня прабатьківських релігій. Нарешті, продовження процесів зовнішньої та
внутрішньої деколонізації підживіть у багатьох країнах націоналізм, який
також стане джерелом політичної поляризації та сепаратизму у багатоет-
нічних державах і загострить міжнародні стосунки.
Оскільки з цих трендів можуть скористатися популістичні лідери різних
режимів, а розмежування за поглядами у соціальних мережах спостеріга-
ється у всіх регіонах світу, посилення фундаменталістів може відбутися і
у країнах на кшталт Індонезії, і у США.

012
ГЕОПОЛІТИЧНА МОДЕЛЬ
СВІТУ
Світовий устрій можна буде охарактеризувати як «кількаполярний».
Першою скрипкою й надалі залишатимуться США, хоча рівень їхнього
впливу дещо знизиться, другим буде Китай, кількість інших глобальних
полюсів сили не до кінця з’ясована, але навряд чи перевищуватиме 5-6.
Збережеться розподіл держав світу на три умовні групи:
ядро, здатне розробляти нові технології;
напівпериферія, спроможна впроваджувати ці технології та мати
свою спеціалізацію в глобальному розділенні праці;
периферія як джерело сировини.
Упродовж 20-30-х років продовжуватиметься технологічне та політич-
не суперництво між США та Китаєм. Навколо вісі цього протистояння
далі оформлюватиметься розділ світу на колективний Захід, об’єднаний
ліберально-демократичними цінностями, та незахідні країни з альтерна-
тивним баченням побудови суспільства і системи державного управління.
США збережуть глобальну першість завдяки інерції попередніх здобут-
ків, однак дещо загальмуються у розвитку через внутрішні економічні та,
найголовніше, соціальні проблеми. Йтиметься про подальше «розмиван-
ня» середнього класу, критичне падіння рівня заощаджень та інвестицій,
слабке зростання продуктивності праці. Свою лепту в послаблення дер-
жави внесуть «культурні війни», які посилюватимуть політичну поляри-
зацію. Також Америка впритул наблизиться до «виклику 2042 року», коли
більшість населення країни становитимуть небілі громадяни – це призве-
де до суттєвих, але непередбачуваних сьогодні змін спочатку на елек-
торальній мапі, а згодом – у всій політиці. Попри це, економічний розрив
США з Китаєм збільшуватиметься, оскільки Китай занепадатиме швидше.
Китай майже вичерпав можливості зростання в форматі «виробничої
бази світу». Зростання рівня доходів населення зменшує можливості
отримувати бонуси за рахунок дешевої робочої сили, а інтенсифіка-
ція конкуренції зі Сполученими Штатами суттєво обмежує можливості
трансферту технологій. З іншого боку, різке зростання доходів грома-
дян створює умови розвитку за рахунок внутрішнього ринку. Саме тому
керівництво КНР оголосило політику подвійної циркуляції та перебу-
дову структури економіки. Ці процеси природно уповільнюють темпи
зростання. Цілком імовірне також потрапляння країни у «пастку серед-
нього доходу». Тези про неможливість подальшого ривку через нехту-
вання демократичними перетвореннями, які є популярними у частини
дослідників, цілком ймовірно, є хибними.

013
Різке зростання КНР відбувається завдяки адаптації світових практик до
власній цивілізаційній моделі, а не спробами «перейняти» зовнішні мо-
делі (комунізм радянського зразка чи ліберальна демократія Європи та
США).
Без закінчення суспільної та економічної трансформації, яка описана в
програмі «Made in China 2025», та похідних від неї програмах реформи
вищої школи, демографічних програм, планів стимулювання технологіч-
ної перебудови ключових галузей, говорити про зростання КНР на рі-
вень найпотужнішої держави світу не випадає. Зрештою, в документах
ХХ з’їзду КПК таких планів немає. Йдеться про вихід на рівень ключових
країн світу (можна прогнозувати умовний Топ-5) до 2035 року та амбіції
досягнути рівня світового лідерства лише у 2050 році.
Тому, якщо говорити про горизонт прогнозу 2040, то можна зосереджу-
ватися на двох ключових тезах:
У 2040 році КНР, беззаперечно, буде в ядрі нової системи та однією
з світових наддержав.
Водночас до 2040 року Китай не стане світовою домінантою. Ба
більше, якщо окреслені плани трансформації не будуть реалізовані,
то країна не матиме шансів нарощувати свій вплив у світі, за винят-
ком Азії.
З іншого боку, КНР продовжить бути подразником та конкурентом для
США та ЄС. Причина в тому, що в розширенні впливу Китай пропонує
потенційним партнерам нову цивілізаційну модель, ставлячи під сумнів
європейську тезу про залежність економічного зростання та інновацій-
ності від розвитку демократичних інституцій та практик.
Тому, маючи невирішені проблеми зростання, КНР буде шукати можливо-
сті не доводити конфронтацію зі США до рівня економічних війн. У той
же час Пекін і Вашингтон, прагнучи посилити власні позиції, будуть актив-
но розбудовувати регіональні коаліції держав.
Європейський Союз як такий збережеться, але посилиться автономізація
окремих субрегіонів у ньому, а в деяких країнах успішно діятимуть рухи
за незалежність досі бездержавних народів.
У складному становищі опиняється Африка, яка ледь почала нарощува-
ти можливості з експорту нафти та газу, тоді як світ почав відмовлятися
від них. Континент стане головним центром демографічного буму, що
призведе до загострення продовольчої кризи, війн за їжу та воду, міграції
населення. З іншого боку, в Африці знаходяться всі необхідні критичні
матеріали для наступного технологічного укладу, за які вестиметься бо-
ротьба, головним чином – між США та Китаєм. Однак можливі й внутріш-
ні інтеграційні проєкти – навколо ПАР та в регіоні Центральної Африки.
01
02

014
{ УКРАЇНА
ДО 2030Е }
СЦЕНАРНИЙ АНАЛІЗ
РОЗДІЛ 2

015
УКРАЇНА ДО 2030Е: СЦЕНАРНИЙ АНАЛІЗ
Суб’єкт – країна, яка самостійно приймає рішення та визначає свій шлях, і з якою рахуються
інші суб’єкти, вона прямо на них впливає і може виступати ефективним, передбачуваним парт-
нером або опонентом.
Стабільний світ – досягнення світового порядку, двополярний світ, зрозумілий та передбачу-
ваний. Ймовірне ослаблення регіональних еліт, можлива регіональна дезорганізація.
Хаос і регіоналізація – суттєве посилення регіональних еліт, боротьба регіональних гравців,
посилення горизонтальної інтеграції «незахідного світу», який протистоятиме країнам Заходу,
деглобалізація, війни, конфлікти, катаклізми.

016 УКРАЇНА ДО 2030Е: СЦЕНАРНИЙ АНАЛІЗ
«ЖЕРТВА»: УКРАЇНА – НЕ
СУБ’ЄКТ, СТАБІЛЬНИЙ
СВІТ (ЦЕ ТОЧКА, ДЕ УКРАЇНА,
ПО СУТІ, ПЕРЕБУВАЄ СЬОГОДНІ)
Ключові актори прагнуть порядку та контролю, у світі більш-менш вста-
новлюється баланс сил.
Встановлюється двополярний баланс США та Китаю – глобальних
суб’єктів, які прагнуть подолати хаос у світі. Після протистояння еконо-
мічного та можливо військового (наприклад, за Тайвань), Китай та США
розділяють сфери впливу у світі на наступні 20 років. Росія знаходиться
під впливом Китаю, але вже в іншому вигляді (у т.ч. територіально).
Набирає обертів гонка озброєнь, технологій. Йде боротьба за ресурси
та критичні матеріали, експансію інших планет.
У світі відновлюються довоєнні тренди:
кліматична повістка: зелений перехід, карбонові податки тощо;
політика ESG;
нова етика;
тотальна цифровізація усіх сфер життя, наближення до цифрової
диктатури;
поширення і збільшення ролі цифрових валют;
борги, нерівність та стимулювання економічного зростання (після
того, як буде пройдено інфляційний період).
Продовжує зростати роль держав, у світі панує «державний капіталізм».
Центробанки ключових економік світу проводять емісію для стимулю-
вання своїх економік, гроші стають інструментом постійного стимулю-
вання зростання. За рахунок цього та фіскальних стимулів (бюджетних
виплат) можновладці відтягують повномасштабну кризу і взагалі роблять
економічні та фінансові кризи контрольованими (м’яка посадка своїх еко-
номік). Уникнути кризи, подібної до Великої рецесії 2008-2009 рр. стає
нав'язливою ідеєю всього світу, цим визначається хронологічна шкала на-
ступних 10 років.
СЦЕНАРІЙ 1 /

017
Волатильність на фінансових ринках висока, рух котирувань на біржах
практично непередбачуваний.
Війна в Україні завершується збереженням своїх територій. Проте вну-
трішні конфлікти, політичні пертурбації та відсутність еліт, яким можна
довіряти, зробили Україну небажаною з точки зору стратегічного парт-
нерства для Європи та США. Україну у світі сприймають як «мавпу з гра-
натою».
Україна перетворюється на буферну зону між Заходом і Китаєм (а не Ро-
сією).
Україна 2030 року це:
«колонія» Заходу із зовнішнім американським управлінням;
постачальник сировинних ресурсів для світу (агропродукції, енер-
горесурсів).
Інституційна спроможність низька. Слабкі і нерідко фейкові структури
державного управління і самоврядування діють за принципом відчужен-
ня, що призводить до хисткості і непрозорості правил, волюнтаризму в
ухваленні рішень, недовіри суспільства до держави.
Україна так і не вступає в ЄС, але нам продовжують нав’язувати європей-
ські норми та закони, стандарти. Україна активно впроваджує європей-
ські процедури, які застосовуються у фінансовому та банківському сек-
торах, підвищуючи вимоги стандартів до джерела походження капіталу,
просто копіюючи західні моделі та забуваючи про те, що Захід пройшов
багаторічну історію накопичення капіталу без жорсткого регулювання і
сьогодні має можливість розподіляти, впроваджуючи соціальну модель
держави (країни ЄС).
Критично зростає залежність України від МФО, у тому числі від МВФ.
Банківська система України перебуває під зовнішнім контролем.
В Україні перемагає так званий «клан фінансистів», який блокує лібераль-
ну податкову реформу та в принципі будь-які податкові послаблення, по-
силюється фіскалізація.
Уряд повторює фіскальну політику ЄС, практично вбиваючи бізнес та
перетворюючи Україну на квазісоціалістичну державу зі стимулами для
«своїх». Фактично в Україні процвітає «кумівський» капіталізм.
Підвищення податкового навантаження, ускладнення звітності та адміні-
стрування не супроводжуються детінізацією. Тиску зазнає лише «білий»
бізнес, частина представництв міжнародних компаній залишають Україну.
Частина бізнесу в результаті переходить в «тінь», частина працює на межі
рентабельності.
Зростання «тіні» та стагнація призводять до проблем із наповненням Дер-
жбюджету та фінансуванням його видатків. Разом із дефіцитом Бюджету
зростає і держборг.

018
Обсяг тіньової економіки різко знижує інвестиційну привабливість Украї-
ни. Інвестиції скорочуються до абсолютного мінімуму. Вартість зовнішніх
позик навпаки зростає через країновий ризик. Україна стає ще більш за-
лежної від зовнішнього фінансування.
Зростає соціальна напруга у суспільстві.
Необхідність триматися при владі призводить до підвищення соціальних
стандартів на папері, але під них немає фінансових ресурсів і це створює
потребу у підвищенні податкового навантаження на бізнес, що ще силь-
ніше його видавлює.
На зміну поколінню, яке старіє, не приходить достатньо молоді, здатної
«прогодувати» себе, пенсіонерів, пільговиків, дітей, утриманців, забезпе-
чити всім гідний рівень життя. Переважна кількість валового доходу ви-
трачається на утримання тієї частини населення, яке не створює дода-
ної вартості. Для цього підвищуються податки на середній клас (податки
на працю, ЄСВ), на компанії (вводиться додатковий ЄСВ із роботодавця),
податки на багатих. Зростання податків у будь-якому разі лягає на плечі
кінцевого споживача.
На тлі фіскального «закручування гайок» темпи зростання ВВП України
становлять 1,5-2,5% на рік, з періодами падіння під час зовнішніх шоків.
При цьому якщо для більшості європейських країн, які вже є розвинени-
ми та мають високий дохід на душу населення (15-25 тис. дол. і вище), такі
темпи зростання є нормою, то для України, де ВВП на душу населення
нижчий за 5 тис. дол., це критично мало.
З урахуванням періодичних криз, коли економіка скорочується, протягом
уже кількох років ми тупцюємо на тому самому місці без якого-небудь
відчутного зростання. Єдине, що відбувається із позитивного – бізнес
адаптується, знаходячи нові ніші, де можна працювати «в тіні», змінюється
структура економіки.
Зарплати в країні залишаються низькими. Зберігаються корупція, непро-
фесійна влада.
Відсутність перспектив для розвитку стимулюють бізнес та населення
виїжджати з країни. Україна ризикує стати «звалищем» людей, які більше
ніде не затребувані у світі.
ЙМОВІРНІСТЬ
СЦЕНАРІЮ

019
«ЧОРНОБИЛЬ»:
УКРАЇНА – НЕ СУБ’ЄКТ,
ХАОС І РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ
У світі панує хаос, відбувається розпад старого порядку. Між країнами
точиться боротьба за ресурси різного роду, з’являються маленькі та ба-
гаточисельні осередки конфліктів, протести, висока ймовірність глобаль-
ної економічної і гуманітарної кризи. Економічні кризи та конфлікти ста-
ють нормою світу, у якому ми живемо.
Висока ймовірність краху всіх міжнародних організацій, інституцій, між-
народної валютної системи, тому що вони не в змозі відповісти на полі-
тичні, економічні, гуманітарні, військові виклики. Водночас зростає роль
та вплив корпорацій.
Є ризик розпаду ЄС під тиском накопичених проблем, що приносить ще
більшу невизначеність та призводить до розпаду торгових зв’язків. По-
силюється вплив регіональних гравців з Азії (Індія, Китай), посилюється
протистояння Китаю та США. Цілком ймовірне посилення Росії. Вона
зберігається як держава та намагається посилити хаос у Європі та на
Близькому Сході.
Регіональні лідери продовжують активну боротьбу за ринки Африки, Ла-
тинської Америки, Близького Сходу.
Залишається високий ризик ядерної війни та знищення всього людства.
У таких умовах зменшується інтерес світу до України, послаблюється до-
помога. У той самий час країну умовно розривають на частини: з одного
боку на Україну чинять тиск США, ЄС, з іншого – Індія, Китай.
Можлива більш затяжна війна в Україні або її федералізація, розпад на ча-
стини, втрата значної частини територій. Росія посилює вплив та отримує
контроль над деякими політичними партіями в Україні. Є ймовірність, що
Україна продовжить існування як частина іншої держави.
Інституційна сфера зруйнована і має відчутні пробіли. Відсутність необ-
хідних публічних структур заміщається кланами і «партизанщиною». Три-
ває війна усіх проти всіх.
Посилюється корупція, зростає злочинність, бізнес мігрує за кордон. У
країні панує бідність та розруха. Для світу Україна залишається поста-
чальником сировини і робочої сили. Влада або українські еліти домов-
ляються із зовнішніми гравцями (ЄС, США, Туреччина, Китай на ін.) про
продаж ресурсів, корисних копалин, права власності, наприклад, на зем-
лю, в обмін на якісь вигоди для себе.

020 УКРАЇНА ДО 2030Е: СЦЕНАРНИЙ АНАЛІЗ
У цьому сценарії в Україні найімовірніше активізується «клан промислов-
ців», який намагається проявити себе через приведення своїх людей до
влади, лобіювання законів для захисту своїх секторів. У цьому сценарії
ймовірніше фіскальне стимулювання, проте воно передбачає введення
пільг і стимулів для «своїх», що ще більше підриває довіру з боку потен-
ційних інвесторів. Іноземні інвестори бачать, що в Україні зберігається
«кумівський» капіталізм, корупція, і податкові послаблення стосуються
лише окремих секторів та компаній, деяких олігархів, інтереси яких про-
довжує обслуговувати влада.
Власники великого бізнесу, які отримали пільги, швидко нарощують як ка-
пітал, так і політичний вплив на країну. Відбувається новий виток олігархі-
зації України, при цьому великі промислові групи продовжують виводити
капітал за кордон.
Населення, відчуваючи безперспективність такої ситуації, мігрує з Укра-
їни. На території України утворюється сіра зона з невеликою кількістю
населення, мінімальними інвестиціями і корумпованими елітами, які зав’я-
зані на контрактах з різними світовими гравцями.
Світ сприймає Україну як країну з непередбачуваною політикою, яка тор-
гує своїми інтересами на користь не країни в цілому, а окремих гравців,
еліт. Таким чином, Україна повністю втрачає свою суб’єктність та стає
«нерукопожатною» для глобальних гравців.
СЦЕНАРІЮ

021
«МЕДОЇД»:
УКРАЇНА – СУБ’ЄКТ, ХАОС І
РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ
Ситуація у світі аналогічна до сценарію №2. У світі панує хаос, країни
конкурують за ресурси, відбуваються численні економічні кризи, припи-
няють існувати міжнародні організації, союзи, посилюється вплив регіо-
нальних гравців.
Україна перемагає у війні. Можливий сценарій розширення території
України за рахунок європейської частини Росії.
Після кількох циклів внутрішніх конфліктів в Україні з’являється сильний
лідер, який діє в інтересах України. Відбувається трансформація систе-
ми державного управління, повне оновлення принципів побудови влади.
Військова еліта стає гарантом Конституції та справедливості, країною ке-
рують технократи.
На правах переможця Україна диктує свої умови в регіоні. Слава пере-
можця відкриває для України вікно можливостей, яке ми правильно вико-
ристовуємо з отриманням вигоди.
Україна створює та реалізує амбіційну стратегію з відновлення та розвит-
ку країни, програму повернення українських біженців.
У країні відбувається консолідація влади, бізнесу, населення для захисту,
відновлення і розвитку країни. Формується зріле громадянське суспіль-
ство. Виникає попит на ефективні інститути, які працюють (захист прав
власності, виконання контрактів, захист конкуренції).
Інституційна сфера сформована і добре структурована. Ба більше, наша
держава породила нові типи інститутів, які відповідають викликам розба-
лансованого світу.
Ці структури створено за принципами делегування, вони є антикрихки-
ми і розподіленими, мають гнучкі регламенти і креативні команди. Проте
з огляду на відсутність прецедентів та довгу історію, у їхній роботі все ще
можуть траплятися прикрі несподіванки. Через це довіра суспільства до
держави, яка в цілому встановилася в Україні, часом змінюється насторо-
женістю.
Завдяки створенню необхідних умов в Україні відбувається технологіч-
ний прорив, який забезпечує економічний стрибок та робить Україну
затребуваною, конкурентоспроможною у світі (новий вид енергії, винай-
дення термоядерного реактору тощо).

022
У 2030 році Україна — це:
впливовий регіональний суб'єкт, на якого зважають актори світової
політики;
вільна демократична країна з прагматичною гнучкою зовнішньою по-
літикою, інноваційною економікою, яка швидко зростає (зростання
реального ВВП перевищує 5–7% на рік);
країна наукових відкриттів, стартапів, венчурних інвестицій.
Зростає роль і вплив України на міжнародній арені. Україна отримує роль
регіонального лідера, стає членом (або лідером) регіональних союзів
(Балто-Чорноморський, Тримор’я, союз з Великою Британією, Польщею,
Прибалтикою та в партнерстві з США, які намагаються не допустити
об’єднання Китаю та Європи тощо), формує економічний та політичний
порядок денний. Україні вдається розділити сфери впливу з Туреччиною
з огляду на нову роль України в регіоні.
Україна відмовляється від «допомоги» Заходу, починає жити самостійно
за власні кошти (зовнішнє фінансування – виключно ринкові позики та ін-
вестиції), отримує справжню фінансову автономність та незалежність.
Залучаються інвестиції в обороноздатність та відновлення країни, реа-
лізуються проєкти у форматі державно-приватного партнерства, інвес-
торам надаються державні гарантії, створюються комфортні умови для
розвитку бізнесу, зокрема МСБ.
Україна розширює присутність у світі через експансію традиційних рин-
ків Росії та країн СНД, масштабні партнерські проєкти з США, Китаєм,
ОАЕ та ін., зокрема у сфері логістики (транзитні шляхи через Україну).
Україна перетворюється з буферної зони на фронтир. Тут дуже різнома-
нітний ландшафт сфери вищої освіти і науково-технологічної сфери. За-
лишаються як слабкі і посередні університети, так і з’явилася низка прин-
ципово нових, у тому числі заснованих міжнародними організаціями та
корпораціями, у співпраці із провідними університетами світу.
Україна у світі сьогодні:
Енергонезалежна країна й постачальник енергоресурсів у Європу;
Один із центрів продовольчої безпеки світу;
Євразійський логістичний і транзитний хаб;
Центр інновацій, R&D і стартапів у Європі;
Промисловий центр у Європі, європейський центр роботобудуван-
ня;
Світовий туристичний центр.

023
Необхідні умови для реалізації цього сценарію:
Поява сильного лідера, який діє в інтересах України.
Перезавантаження державної системи та абсолютна зміна парадиг-
ми управління державою.
Технологічний прорив (або запропонування Україною світу нової
формації, яка стане альтернативою класичному капіталізму).
СЦЕНАРІЮ
01
02
03
«КОМАНДНИЙ ГРАВЕЦЬ»:
УКРАЇНА – СУБ’ЄКТ,
СТАБІЛЬНИЙ СВІТ
Ситуація у світі аналогічна до сценарію №1. Встановлюється світовий
порядок у вигляді двополярного балансу між США та Китаєм, триває
гонка озброєнь та технологій, боротьба за ресурси, відновлюються до-
воєнні тренди (кліматична повістка, ESG, цифровізація, економічне сти-
мулювання), зростає роль держав.
Україна перемагає у війні. У країні з’являється сильний лідер, який прово-
дить трансформацію системи державного управління та здійснює ради-
кальні реформи (судову, гарантія права власності та захист прав інвесто-
рів). На відміну від сценарію №3 технологічного прориву не відбувається,
Україна не отримує повної фінансової автономності і в багатьох питаннях,
як і раніше, залежить від Заходу.
СЦЕНАРІЙ4 /

024
Україна на правах переможця у війні стає регіональним гравцем. Ми не
вступаємо у ЄС, але створюємо регіональні союзи (зокрема економічний
простір та військовий союз з Польщею, країнами Балтії), розширюючи свій
вплив та роль, посилюємо своїх союзників (США, ЄС) у їхній боротьбі в
двополярному світі з усіма можливими вигодами для себе.
Але з точки зору глобального порядку, Україна існує як агент Заходу в
регіоні, тому не отримує повну свободу у економічній політиці, розвитку
ВПК. Умовно нас тримають в певних рамках.
Інституційна сфера сильна, проте вибудувана за перевіреними зразками
європейських країн (ЄС). Це дає сталість процесів, проте часом обмежує
у маневрі. За своїм типом інститути є структурами делегування і в цілому
сприяють підвищенню довіри суспільства до держави, проте нерідко в цій
системі не знаходиться місця тим, хто готовий рухатися швидше за інших
та пропонувати проривні рішення.
Україна продовжує отримувати гроші від Заходу через спеціально ство-
рені фонди відновлення, але не може розпоряджатися ними самостійно.
Таким чином, Захід використовує цей фінансовий інструмент для впливу
на Україну. Україна отримує репарації від Росії, які спрямовуються на від-
новлення країни.
Після стабілізації української економіки є ймовірність виходу з-під впливу
МФО. Такий шлях є певною мірою болючим, але він дає перспективи для
співпраці з ЄС, США та ін., і можливість вибороти собі позицію суб’єкта,
як робить Південна Корея.
Кількість університетів скоротилася, залишилися лише академічно сильні
і доброчесні. Практично усі вони фігурують у глобальних рейтингах та
добре інтегровані до європейського простору вищої освіти. Відбувається
активний трансфер технологій, проте значна частина розробок все ще
патентуються за межами України.
Українські науковці активно беруть участь у проєктах світового рівня, од-
нак осередки фундаментальних досліджень, що розширюють горизонт
знання, дуже епізодично представлені в Україні.
За цим сценарієм Україна продовжує існувати в рамках старої капіталіс-
тичної системи. У країну заходить міжнародний капітал, відкриваються
нові виробництва, офіси міжнародних компаній, Україна стає регіональ-
ним логістичним центром. Україна перетворюється на країну з сильною
економікою та обороноздатністю, впливового регіонального гравця, але
з обмеженим рівнем свободи та автономності.
СЦЕНАРІЮ

025
025

026
{ 5 ВИКЛИКІВ
ДЛЯ УКРАЇНИ ПІСЛЯ
ВІЙНИ }
РОЗДІЛ 3

027
5 ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВІЙНИ
Повернення до старої системи управління (почати відбудовувати
Україну зразка 1991-2022 років). Ця спокуса прослідковується вже
зараз, але старих олігархів можуть витіснити новостворені.
Скочування в авторитаризм без створення реальних механізмів
правової держави (ми не зможемо пройти перший етап відбудови
без сильної центральної влади, але цей етап потрібен для побудови
нових державних механізмів , тоді як є спокуса перетворити держа-
ву на власний гаманець).
Відсутність реального очищення від російської агентури на всіх
рівнях (лакмусовим папірцем стане відсутність відповідей на ряд
ключових питань, починаючи від розмінування Чонгару і закінчу-
ючи реальними кримінальними вироками щодо людей, які зрадили
державу).
Відсутність чіткої відповіді на питання, яку країну ми будуємо.
Поки ми бачимо принцип «відбудова покращеного старого», але
цей принцип – шлях у нікуди.
Після війни певний період часу ми будемо глибоко дотаційною
державою. Це своєю чергою може стати для нас пасткою, якщо ми
не матимемо консолідованої позиції еліт всередині країни щодо її
майбутнього.
01
02
03
04
05
П’ЯТЬ ГОЛОВНИХ
ВИКЛИКІВ, ЯКІ
СТОЯТИМУТЬ ПЕРЕД
УКРАЇНОЮ ПІСЛЯ
ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ:

028
ЯКІ ДОЗВОЛЯТЬ УКРАЇНІ
УНИКНУТИ СЦЕНАРІЇВ
«ЖЕРТВА»/«ЧОРНОБИЛЬ» І
РЕАЛІЗУВАТИ СЦЕНАРІЙ «МЕДОЇД»
{ 12 КРОКІВ }
РОЗДІЛ 4

029
12 КРОКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ
ПРОВЕСТИ ТРАНСФОРМАЦІЮ УПРАВЛІННЯ
ДЕРЖАВОЮ,
що включає в себе:
Новий суспільний договір (між політиками, представниками
громадськості та бізнесу, чиновниками, олігархами). Це базова умова
для створення нового порядку в державі на наступні 40-50 років.
Договір має передбачати:
Незмінність зовнішнього курсу за умови зміни еліт у результаті
виборів;
Базові принципи змінності еліт (чесні вибори, як ключова запорука
існування стабільної держави);
Базові принципи роботи бізнесу та його співіснування з державою
(реальна боротьба з корупцією має стати ключовим елементом
цього договору);
Принципи свободи слова (відсутність концентрації медіаресурсу);
Проведення червоних ліній, які не піднімаються і не педалюються
в суспільстві. Перш за все, мовне питання «захисту»
російськомовного населення (в Україні є лише одна державна
мова – українська);
Незмінність правил гри і автоматичне «викидання» тих, хто ці
правила порушує.
Суспільний договір є основою всього. Якщо він не буде складений, усі
наступні кроки не матимуть значення.
ДОВГОСТРОКОВЕ ПЛАНУВАННЯ:
зміна Конституції, перезавантаження судового апарату, ухвалення
Стратегії розвитку країни та Стратегії управління державою, включно
з новими цілями, функціями, роллю, принципами держуправління,
проєктуванням держінститутів для виконання цих функцій.
Країна всі наступні роки житиме за прикладом Ізраїлю: велика частина
нашої території оточена ворогами. Тому весь уклад життя і економіки
має підпорядковуватися саме цим принципам.
Наша Конституція на сьогоднішній день морально застаріла і є
нічим іншим, як пактом еліт, яких влаштовував нинішній олігархічний
правопорядок.
1
2

030
Без її зміни ми будемо приречені на наступні революції, які можуть
розвалити державу.
Нам потрібно провести реальну реформу держуправління і судової
системи, інакше всі втрати цієї війни будуть марними.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ:
У нас працює 12 антикорупційних органів і ми маємо одне з
найжорсткіших у світі антикорупційних законодавств. Але нам
продовжують нав‘язувати ідею, що боротьба з корупцією – це
посилення покарання, яке, в цілому, зводиться до точкового
переслідування тих чи інших людей задля збагачення
правоохоронців. Головна помилка антикорупційних підходів в
Україні – це відсутність системного бачення боротьби з корупцією.
Справа в тому, що за нинішньої моделі будь-який топ-чиновник
може бути підданий шантажу кримінальним провадженням через
формальні проступки чи законодавчі прогалини. Тому спроба
точкових рішень системної проблеми – це стратегічна помилка, яку
вигідно не визнавати як громадським активістам, так і самій силовій
системі держави.
Першим базовим кроком у боротьбі з корупцією має стати аудит
корупції в державі. Є 5-6 головних «корупціогенних екосистем»
(митниця, ручне повернення ПДВ, земля, ліси і т.д.), які треба
дослідити і знайти рішення щодо ліквідації людського фактору в цих
«екосистемах».
В цілому, оцифрування та автоматизація всіх можливих процесів
і дозволів має стати пріоритетом державної антикорупційної
політики.
УХВАЛИТИ СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ
ЕКОНОМІКИ,
де будуть зазначені вектор, у якому рухається економіка наступні 10
років, довгострокові цілі та інструменти досягнення цілей, призначити
відповідальних за її реалізацію та систему контролю. Стратегія має бути
результатом нового суспільного договору і відповідати інтересам усіх
стейкхоледрів: громадян, бізнесу, державі (нації) та політиків.
Для написання цієї стратегії необхідно провести перепис населення та
аудит економіки (держава повинна «читати» своє суспільство: воно має
бути для неї прозорим і зрозумілим).
3
4

031
На основі цієї стратегії кожен регіон, ОТГ має утворити свою економічну
стратегію, яка, крім всього іншого, має передбачати створення
генеральних планів розвитку всіх без винятку територій України.
Офіс Президента має створити ситуаційну кімнату та Think Tank
(аналог інтелектуального тресту Рузвельта) для постійного моніторингу
ризиків та оперативного надання рекомендацій щодо їх усунення.
ПРОВЕСТИ
ДЕОЛІГАРХІЗАЦІЮ І ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЮ
ЕКОНОМІКИ
Нам не потрібно «вигадувати велосипеди»: потрібно на першому етапі
змінити лише кілька речей:
Ухвалити закон про лобізм, який упорядкує діяльність політичних
фігур (за основу має бути покладено американський закон, як
найефективніший у світі).
Має запрацювати антимонопольний комітет, як ключовий орган
боротьби зі створенням олігархів різного рівня.
Мають бути внесені певні правки в закони про політичні партії, ЗМІ
та держслужбу.
ПРОВЕСТИ
ТРАНСФОРМАЦІЮ ФІСКАЛЬНОЇ
ПОЛІТИКИ:
Ухвалити новий Податковий кодекс, який знизить податкове
навантаження на економіку в рамках ліберальної податкової
реформи.
Запровадити новий принцип формування Бюджету: віддавати
функції на аутсорсинг приватному бізнесу (де це можливо та
доцільно), запускати проєкти у форматі державного приватного
партнерства (ДПП), провести перегляд формули вирівнювання для
розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів.
Бюджетне планування має бути трирічним.
5
6

032
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК З МАЄ СТАТИ
ВІДПОВІДАЛЬНИМ ЗА РОЗВИТОК
ЕКОНОМІКИ
Наша банківська модель взагалі не передбачає стимулів для
розвитку економіки і кредитування реального сектору. Нацбанк
не відповідає за розвиток економіки, а концентрується виключно
на таргетуванні інфляції. Це базова помилка побудови української
державної економічної системи.
Держава має створити умови для появи та розвитку ринку
капіталу, зокрема інфраструктури для появи нових каналів
інвестування (приватні гроші), фінансування стартапів.
ЗАВЕРШИТИ КЛЮЧОВІ РЕФОРМИ В
СИСТЕМІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Децентралізація зараз поставлена на паузу, а по деяким аспектам
ми бачимо навіть відкати назад. Це не просто загрозлива тенденція:
це шлях до різкого погіршення життя в Україні, адже саме місцеве
самоврядування є наріжним каменем для сучасної держави.
Потрібно провести аудит всього того, що було зроблено в цій сфері
і виправити помилки (ключові – утворення регіональних партій, які
взагалі не включені в центральний порядок денний і утворення
замкнутих економічних регіональних систем, куди допускаються тільки
компанії, пов‘язані з мерами).
Обладміністрації мають перетворитися на префектури, які будуть мати
функцію нагляду за законністю рішень.
ТРАНСФОРМУВАТИ І ПОСИЛИТИ НАУКОВУ
СФЕРУ, ЗОКРЕМА – СИСТЕМИ ІНСТИТУТІВ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
Замість недієздатної академії створити Національне агентство розвитку
науки та технологій, яке виробляє політики в цій сфері. Водночас
реалізовуватиме ці політики Національний фонд досліджень.
7
8
9

033
Кошти на наукові дослідження розподіляться за конкурсним
механізмом. Фонд розподіляє кошти на основі публічних конкурсів.
Разом з тим, має діяти механізм прямого державного замовлення у
стратегічних сферах (наприклад, через Центр безпекових технологій).
Бюджет програм Фонду затверджує Наглядова рада. Для контролю
діяльності проводиться незалежний фінансовий аудит – однією із
визнаних на світовому ринку аудиторських компаній. Тільки такі
механізми дозволять реанімувати систему Академії наук і дозволять
наблизити науку та виробництво в Україні.
Паралельно потрібно оздоровити систему освіти, розробити та
впровадити нові моделі освіти усіх рівнів. Адже зараз складається
враження, що ми після війни хочемо відродити систему освіти ще
радянського зразка.
Шкільна освіта: необхідно проаналізувати досвід впровадження
НУШ з 2018 року та відкоригувати її з огляду на реалії, що
поширились внаслідок пандемії та війни: змішаний формат навчання,
індивідуальні освітні траєкторії, як базовий принцип організації
освітнього процесу. Розвиток старшої профільної школи через
орієнтованість на практичні навички , наукове мислення, зв’язок з
індустріями.
Професійно-технічна освіта: технологічність, дуальний формат
навчання, висока кваліфікація майстрів і зв’язок з виробництвами.
Вища освіта: повноцінна автономія університетів (комбінація
академічної, адміністративної, кадрової, фінансової) поєднана
із корпоративною моделлю управління. Скорочення кількості
університетів з підвищенням вимог до якості усіх процесів.
Повернення науки в університети, інтеграція освітніх інституцій в
екосистеми інновацій. Розвиток державно-приватного партнерства
та інвестиції в освіту, створення центрів трансферу технологій.
УХВАЛИТИ ДЕРЖАВНУ СТРАТЕГІЮ
ІСТОРИЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПЕРЕДБАЧИВШИ,
ЗОКРЕМА:
деколонізацію публічного простору України;
вшанування героїв і жертв російсько-українських війн;
подолання наслідків російської пропаганди на визволених з-під
окупації територіях;
протидію російським наративам у світі та популяризацію
української історії за кордоном;
10

034
видати власну історію Другої світової війни;
опрацювання потенційно конфліктних сторінок українського
минулого і досягнення щодо них суспільного компромісу.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Наш регіон у найближчі 10-15 років буде однією із зон прояву
американсько-китайського протистояння. Ця вісь багато в чому стане
визначальною з погляду геополітики. Водночас посилиться вплив
Туреччини як регіональної супердержави, яка прагне максимізувати
вплив у Причорномор'ї. І, нарешті, Росія, як держава, найімовірніше, не
зникне. Отже, загроза з боку РФ (у тому чи іншому вигляді) зберігається.
Регіон та регіональні союзи. В умовах, коли російська загроза
продовжує існувати, основою стійкості України є рівні партнерські
відносини з сусідніми державами. Для створення таких умов необхідно:
Провести аудит відносин із державами-сусідами. Зокрема, аудит
зон потенційних конфліктів, з'ясувати їхні причини та суть (часто,
як наприклад у випадку з Угорщиною, ці причини не повною
мірою відповідають декларованим). Виробити механізми виходу
з таких конфліктів та систему відносин, яка запобігає зростанню
напруженості;
Стимулювати двосторонні та багатосторонні програми в галузі
культури, науки, освіти.
Посилити взаємодію з форматом Міжмор'я та як складову ідеї
регіонального співробітництва розвивати Люблінський трикутник
у структурі регіональної безпеки, економічного та політичного
співробітництва.
Активізувати участь у врегулюванні Придністровського конфлікту,
можливо, запропонувавши новий алгоритм, реалізація якого
позбавить РФ анклаву у Північно-східному Причорномор'ї.
М'ЯКА СИЛА УКРАЇНИ
Мета – «Про Україну має говорити Україна». Війна суттєво підняла
інтерес до нашої країни з боку ЗМІ, аналітичної спільноти та світових
політиків. Але її завершення призведе до зворотного процесу.
Завдання – не дати забути про Україну та не допустити повторення
ситуації, коли тема розвитку країни на світових майданчиках
обговорювалася без участі самої України.
11
12

035
Активізувати роботу регіональних союзів, до яких входила
Україна (наприклад, ГУАМ), насамперед у напрямку політичної
підтримки та спільної інформаційної роботи (заміщення російського
інформаційного впливу).
Стимулювати створення в ЄС, США, можливо, в Азії кількох
центрів вивчення Східної Європи та РФ, де частина фінансування
на такі організації (у вигляді замовлення на дослідження) йтиме
від України. Запропонувати приєднатися до роботи таких центрів
державам-партнерам з колишнього СРСР (Молдова, Грузія,
Азербайджан, можливо, Казахстан). Мета – ставити свій порядок
денний, а не реагувати на тези РФ.
Розробити механізм роботи з українськими діаспорами на
території цих країн. Зокрема, з тими, хто отримав громадянство
сусідніх держав. Це виборці, які можуть впливати на владу у
країнах-сусідах. Тобто, це лобістський ресурс.
Ініціювати створення регіональних медіа-холдингів чи дієву
систему обміну інформацією. Не варто повторювати ситуацію,
коли ми дізнаємося про події у сусідів із російських джерел.

naiskladnishyi rik dopovid.pdf

naiskladnishyi rik dopovid.pdf

Recommended

Recommended

More Related Content

More from PRDepartment

More from PRDepartment (20)

naiskladnishyi rik dopovid.pdf