2. Що ж таке СНІД?
На планеті лютувало немало пандемій – чума, холера, віспа, що
забирали з собою тисячі жертв. На початку 80-х років ХХ століття
з’явилося нове інфекційне захворювання СНІД, яке, як і ядерна загроза,
екологічна криза, стало реальною загрозою існування людства.
СНІД - це стадія ВІЛ інфекції, при якій імунна система людини
відмовляється захищати свого господаря і у нього розвиваються
бактеріальні, грибкові, вірусні, протозойні інфекції та неінфекційні
захворювання.
СНІД – єдине епідемічне захворювання людини з тривалим періодом
від моменту зараження до виникнення перших клінічних проявів (до 15
років і навіть більше). Діагноз на СНІД може виявити тільки лікар.
3. Де і коли «зародився» СНІД
Вчені довели, що ВІЛ утворився в Західно-Центральній Африці наприкінці
дев'ятнадцятого або початку двадцятого століття. СНІД був вперше описаний Центрами з
контролю і профілактики захворювань США у 1981 році, а його збудник, ВІЛ, був описаний
на початку 1980-х.
У СРСР перший випадок СНІДу було зареєстровано у 1982 році у ВІЛ-інфікованої
дівчинки та її матері, яка в 1978 році була нареченою студента з Африки (той через декілька
років помер від СНІДу).
Вчені визнають три послідовні форми або стадії захворювання на СНІД :
1) Безсимптомна – найпоширеніша форма. На цьому етапі розвитку хвороби носій вірусу
почуває себе здоровим, втім у його крові вже можна виявити антитіла до вірусу.
2) Первісних проявів, або преСНІД – ця стадія у частини носіїв вірусу настає через певний
час (місяці, роки). Хворий втрачає вагу, стає слабим, з’являються проноси, посилюється нічне
потовиділення, збільшуються лімфатичні вузли. Вірус вражає захисні клітини крові-
лімфоцити, поступово їх вбиваючи, тим самим знижує імунітет організму людини.
3) Власне СНІД – слідство попередньої форми .
4. Захворювання розвивається поволі і на перших порах виявити нелегко.
Перші ознаки зараження ВІЛ зустрічаються лише у 15-25% інфікованих
через 2-4 тижні після проникнення ВІЛ і нерідко нагадують звичайне
гостре інфекційне захворювання, наприклад, грип чи ангіну, як правило,
рідко хто звертає на нього увагу. Єдина можливість виявити зараження в
даний період – це зробити аналіз крові, щоб виявити, чи є в ній ВІЛ.
Шляхи передачі ВІЛ
Статевий
Через кров
Від матері до дитини
Не встановлено
5. До теперішнього часу не створено вакцини проти ВІЛ, лікування ВІЛ-інфекції
значно уповільнює перебіг хвороби, проте відомий тільки один випадок повного
виліковування хвороби в результаті пересадки модифікованих стовбурових клітин.
Цікаво, що за тридцять з гаком років з того моменту, як вчені відкрили цей вірус, у
деяких інфікованих пацієнтів ознаки і симптоми ВІЛ (СНІДу) досі не проявилися.
Фактори, що сприяють або перешкоджають поширенню
СНІДу і які залежать від поведінки людини:
Сприяють: Перешкоджають:
1. Наявність шкідливих звичок 1. Знання про шляхи і фактори
(вживання алкоголю і наркотиків) зараження ВІЛ.
2. Віра у виліковність СНІДу. 2. Страх перед зараженням .
3. Фаталізм. 3. Усвідомлення ризику і ушкоджуваності.
4. Почуття неушкодженості або 4. Зменшення або відмова від вживання
несприйнятливості. алкоголю і наркотиків.
5. Труднощі контролю сексуальних 5. Підвищення контролю за своїми імпульсами.
імпульсів.
