Проект національного стандарту України "Біопаливо рідке та газове. Викиди парникових газів. Технічні умови" розроблений Інститут проблем екології та енергозбереження в рамках виконання Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в України» (МЕР).

1. НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Біопаливо рідке та газове
Викиди парникових газів
Технічні умови
ДСТУ Х.Х-ХХХ-2017
(Проект)
Розробник – Інститут проблем екології та енергозбереження, м. Київ
Семінар «Перспективи вирощування сталої сировини для виробництва біопалив
другого покоління в Україні” . Проект FORBIO. Україна, Київ, 20 – 21 вересня 2017р.

2. ЗАВДАННЯ ДСТУ: встановлення правового регулювання шляхом визначення
технічних вимог до викидів парникових газів при виробництві та використанні
рідкого та газового біопалива у транспорті та рідкого біопалива для енергетичного
використання, іншого аніж транспорт, враховуючи виробництво електроенергії,
опалення або охолодження.
ЦІЛІ ДСТУ: визначити та надати інформацію суб’єктам господарювання щодо:
• технічних вимог до викидів парникових газів при виробництві та використанні
рідкого та газового біопалива
• порівняльного значення викидів парникових газів для референтного викопного
палива;
• методики розрахунку викидів парникових газів при виробництві та використанні
біопалива;
• перевірки відповідності технічним вимогам;
• регуляторного забезпечення для досягнення національних цілей з використання
відновлювальних джерел енергії;
• забезпечення експортних можливостей українських виробників рідкого та газового
біопалива до Європейського Співтовариства;
• технічних вимог до рідкого та газового біопалива, які імпортуються до України
2

3. ЗМІСТ СТАНДАРТУ
• сфера застосування (визначено об'єкт стандартизації);
• нормативні посилання (перелік законодавчих, нормативно-правових актів та
нормативних документів, які було використано під час розроблення ДСТУ та на які є
посилання в тексті стандарту);
• класифікація (види біопалива від агрегатного стану, покоління, способу отримання та
сфер застосування)
• терміни та визначення понять (які застосовані у ДСТУ та які необхідні для встановлення
технічних вимог викидів парникових газів);
• технічні вимоги щодо викидів парникових газів (обов’язкові значення скорочення
викидів парникових газів (ПГ) при виробництві та використанні біопалива);
• оцінка відповідності технічним вимогам (інформація щодо перевірки та оцінки
відповідності біопалива цим технічним вимогам);
• додатки
- методика для обчислення впливу біопалива та референтного викопного палива на ПГ;
- рекомендації та приклади щодо розрахунку викидів ПГ;
- довідкова інформація, зокрема, коефіцієнтів для розрахунку викидів ПГ при видобуванні
або вирощування сировини, енергоємності біопалива, бензину та дизеля тощо.
- бібліографія, перелік скорочень та позначень 3

4. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт застосовують всі підприємства, установи та організації, що здійснюють
видобування або вирощування сировини (біомаси), її транспортування, виробництво
рідкого або газового біопалива, їх транспортування, зберігання та розподіл, експорт або
імпорт біопаливної сировини та біопалива, а також використання рідкого та газового
біопалива у транспорті та рідкого біопалива для енергетичного використання, іншого аніж
транспорт, враховуючи виробництво електроенергії, опалення або охолодження.
Цей стандарт застосовується також державними органами, які є залученими (будь-яким
чином) до видів діяльності зазначених вище, а також підприємствами-аудиторами, що
інспектують (перевіряють), суб’єктів господарювання, які займаються видами діяльності
зазначеними вище.
Класифікація біопалива залежно від
• агрегатного стану (рідке та газове),
• типу біомасової сировини (харчової або нехарчової),
• способу отримання (хімічні, термохімічні та біологічні),
• застосування (у транспорті або для енергетичного використання, іншого аніж транспорт,
враховуючи виробництво електроенергії, опалення або охолодження).
4

5. 5
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
В загальному комплексі критеріїв сталості щодо біопалива одним з основних
критеріїв сталості екологічного спрямування є досягнення певного рівня
скорочення викидів парникових газів внаслідок використання рідкого або газового
біопалива порівняно з референтним викопним паливом, зазвичай традиційним
бензином та дизельним паливом, виробленим з нафти.
Виконання цього критерію сталості має на меті скорочення викидів парникових газів
протягом повного життєвого циклу виробництва та використання біопалива у
порівнянні з викопним паливом та передбачає його розрахунок.
Технічні вимоги визначають значення рівня скорочення викидів парникових
газів при виробництві та використанні біопалива, який повинен бути
щонайменше:
• а) 60 % для рідкого та газового біопалива, виробленого на установках,
виробництво на яких розпочалося після 5 жовтня 2015 року,
• б) 35 % до 31 грудня 2017 року та 50 % до 1 січня 2018 року для рідкого та
газового біопалива, виробленого на установках, які перебували в експлуатації до
5 жовтня 2015 року.

6. СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
6
СКОРОЧЕННЯ = (EF-EB)/EF*100, %, де:
EB – загальна кількість викидів ПГ внаслідок використання біопалива;
EF – загальна кількість викидів ПГ внаслідок використання референтного викопного
палива.
Викиди ПГ внаслідок використання референтного викопного палива (компаратор) :
а) 83,8 г CO2екв/МДж для порівняння з викидами ПГ від рідкого або газового
біопалива, що використовуються у транспорті;
б) 91,0 г CO2екв/МДж для порівняння з викидами ПГ від рідкого біопалива, що
використовується при виробництві електроенергії;
в) 77,0 г CO2екв/МДж для порівняння з викидами ПГ від рідкого біопалива, що
використовується при виробництві теплової енергії;
г) 85,0 г CO2екв/МДж для порівняння з викидами ПГ від рідкого біопалива, що
використовується при одночасному виробництві електричної та теплової енергії
(охолодження).

7. МЕТОДИКА ОБЧИСЛЕННЯ ВПЛИВУ БІОПАЛИВА НА ПАРНИКОВІ ГАЗИ
7

8. МЕТОДИ ПІДРАХУНКУ ВПЛИВУ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
8
Розрахунок викидів ПГ та скорочення викидів ПГ внаслідок використання біопалива у
порівнянні з референтним викопним паливом слід виконувати у відповідності до
Методики, яка наведена у Додатку А ДСТУ:
метод 1 - використовуючи значення за замовчуванням викидів ПГ у таких випадках:
• якщо таке значення для відповідних технологічних процесів виробництва
біопалива наведено у Додатку Б ДСТУ;
• якщо значення викидів ПГ для рідкого та газового біопалива, спричинених
змінами у запасах вуглецю внаслідок змін у використанні земель та розрахованих
на річній основі дорівнює або є меншим нуля;
• значення скорочення викидів парникових газів за замовчування та правила їх
застосування наведені у Додатку Б ДСТУ.
метод 2 - використовуючи реальні значення, розраховані відповідно до Методики;
метод 3 - використовуючи комбіноване значення, розраховане відповідно до
сукупності складових формули (1), зазначеної у Методиці, якщо детальні значення
за замовчуванням, представлені у Додатку Б, можуть використовуватись для
певних складових цієї формули, а також реальні значення, розраховані згідно з
Методикою, для усіх інших складових цієї формули.

9. Стандартні значення для окремих продуктів (з інструменту обрахунку Biograce)
9

10. СИСТЕМА МАСОВОГО БАЛАНСУ
Якщо біопаливна сировина або біопаливо є сумішшю частин з різними обсягами
скорочення викидів ПГ, які не перевищують рівень, встановлений цими технічними
вимогами, то необхідно використовувати систему масового балансу, яка:
а) дозволяє змішувати частини сировини або біопалива з різними обсягами скорочення
викидів парникових газів;
б) вимагає інформацію щодо обсягів скорочення викидів парникових газів та щодо
обсягу часток, зазначених у пункті (a), щоб вони залишалися приєднаними до
суміші;
в) передбачає, що сукупність усіх частин, видалених із суміші, матиме такі самі обсяги
скорочення викидів парникових газів, як і сукупність усіх частин, доданих до суміші.
РОЗРАХУНКОВІ ІНСТРУМЕНТИ
Розрахунок викидів парникових газів внаслідок використання рідкого та газового
біопалива може виконуватись з використанням будь-якого з визнаних в Україні
розрахункових інструментів або міжнародних чи національних добровільних схем.
10

11. ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ТЕХНІЧНИМ ВИМОГАМ
З метою досягнення національних цілей України виробництво та використання рідкого та
газового біопалива повинно піддаватися перевірці на відповідність цим технічним
вимогам.
Доведення відповідності біопалива можливо трьома способами:
а) поданням необхідних інформаційних даних національному відповідальному органу згідно
встановлених в Україні правил (за допомогою національної системи перевірки);
б) застосуванням добровільних систем сертифікації (національних або міжнародних),
визнаних Європейською Комісією та застосовуваних в Україні;
в) укладанням дво- або багатосторонніх угод (визнаних Європейською Комісією), що
містять необхідні умови щодо скорочення викидів парникових газів, з третіми країнами.
Оцінка відповідності біопалива цим технічним вимогам передбачає підготовку та
надання вповноваженому підприємству-аудитору, що інспектує (перевіряє), суб’єктом
господарювання необхідної інформації, яка підтверджує задекларовані цим суб’єктом
(або групою суб’єктів) ознаки скорочення викидів парникових газів на кожному
окремому етапі технологічного ланцюга виробництва та використання кожної партії
біопалива.
11

12. НОРМАТИВНА БАЗА НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕВІРКИ
• ДСТУ ISO 14064-1:2015 Парникові гази. Частина 1. Вимоги та настанови щодо
кількісного визначення і звітності про викиди та видалення парникових газів на
рівні організації (ISO 14064-1:2006, IDT)
• ДСТУ ISO 14064-3:2015 Парникові гази. Частина 3. Вимоги та настанови з
валідації та верифікації тверджень щодо парникових газів (ISO 14064-3:2006,
IDT)
• ДСТУ ISO 14065:2015 Парникові гази. Вимоги до органів з валідації та
верифікації тверджень щодо парникових газів для їх застосування у разі
акредитації чи інших форм визнання (ISO 14065:2013, IDT)
12

13. МІЖВІДОМЧИЙ ХАРАКТЕР
ДСТУ має міжвідомчий характер, обумовлений міжгалузевим виробництвом та
використанням біопалива, а також його впливом на навколишнє середовище:
• Міністерство аграрної політики та продовольства разом з
Держземагентство та Держлісагентство (вирощування та переробки сировини
(біомаси) для виробництва біопалива);
• Міністерство екології та природних ресурсів (обрахунок та визначення
скорочення викидів парникових газів);
• Міністерство енергетики та вугільної промисловості (виробництво
біопалива та їх використання в енергетиці);
• Міністерство інфраструктури (використання біопалива в транспорті);
• Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства разом з Держенергоефективності (використання
біопалива в житлово-комунальному секторі для виробництва електрики,
теплової енергії та охолодження).
13

14. ПОТОЧНИЙ СТАН РОЗРОБКИ
Розробка технічних вимог щодо скорочення викидів парникових газів при виробництві та
використанні рідкого та газового біопалива виконується згідно Плану заходів з
імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС від 23 квітня
2009 р. про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел
енергії, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014р.
№ 791-р.
Розробка цього національного стандарту включено до Програми національної
стандартизації в Україні на 2017 рік. Відповідальним технічним комітетом
стандартизації за розроблення проекту цього НД визначено ТК 38 «Стандартизація
продуктів нафтопереробки і нафтохімії», а спорідненим – ТК 82 «Охорона
навколишнього природного середовища».
Проект національного стандарту України розроблений Інститут проблем екології та
енергозбереження в рамках виконання Проекту USAID «Муніципальна енергетична
реформа в України» (МЕР).
На поточний час розроблено перша та друга редакції проекту національного стандарту
України ДСТУ “Біопаливо рідке та газове. Викиди парникових газів. Технічні умови ” та
проект Пояснювальних записок до обох редакцій проекту і оприлюднені для
обговорення в встановленому порядку. 14

15. 15