2. Аби вшанувати та зберегти пам’ять про страшну
трагедію, про всіх невинно розстріляних, страчених у
газових камерах, виснажених голодом і примусовою
працею, Генеральна асамблея ООН прийняла 1
листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, в документі
визначено: «Голокост, що призвів до винищування
однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа
представників інших меншин, буде завжди служити
всім народам застереженням про небезпеки, що таять у
собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість».
Саме цей документ оголосив
27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту.
3. Офіційно визнано, що протягом
1933-1945 років нацисти вбили від
5,5 до 6,1 млн. осіб різних
національностей (здебільше євреїв),
інвалідів, політичних супротивників
та ін. (у т.ч. від 1,5 до 2 млн.
значною мірою на території
Україні). Проте це число є умовним,
адже повного поіменного списку
жертв цієї трагедії немає. Все тому,
що до кінця війни знищувались
навіть сліди від таборів смерті. Крім
того, часто єврейські громади
знищували цілком, і не залишалося
рідних, близьких, друзів, які могли б
повідомити імена загиблих.
4. Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/388746/default
Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти : вибрані
доповіді IX і X круглих столів до Міжнар. дня пам'яті жертв Голокосту . – Київ :
КВІЦ, 2018.– 107 с.
З 2008 року Український центр вивчення
історії Голокосту щорічно 27 січня у
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
проводить круглий стіл «Українське
суспільство і пам’ять про Голокост: наукові
та освітні аспекти», до участі в якому
запрошує науковців, викладачів та
студентів, представників урядових і
неурядових організацій та міжнародних
інституцій, а також представників
дипломатичних місій та ЗМІ. У цьому
виданні зібрано доповіді, виголошені на ІХ і
Х круглих столах у 2016 і 2017 рр., за трьома
основними напрямами дискусій: наукове
дослідження історії Голокосту в Україні,
викладання цієї проблематики та пам’ять
про Голокост й інші геноциди в Україні та в
європейському контексті.
5. Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже
встигло стати світовим бестселером, пропонує новий
погляд на великий злочин ХХ століття й водночас
розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На
основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень
вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є
нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший
погляд - і від того ще страшнішою. Голокост постав в уяві
Гітлера як стратегія відновлення балансу на планеті та
отримання необхідних німцям ресурсів через ліквідацію
євреїв. Такий сценарій можна було реалізувати лише у
випадку повного знищення Німеччиною інших держав.
Тому мета Гітлера полягала у веденні колоніальної війни в
самій Європі. У зонах бездержавності майже всі євреї
загинули. Переосмислюючи уроки Голокосту, автор
«Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і
поставили під загрозу майбутнє. На початку нового
століття доводиться оглядатися на початок минулого:
боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються
ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост
- це не лише історія, але й застереження.
Снайдер, Тімоті. Чорна земля. Голокост як історія і застереження. – Київ :
Медуза, 2017.– 394 с.
Див. в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/IdNotice:369324/Source:default#
6. Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/377171/default
Гончаренко О.М. Голокост на теренах райхскомісаріату "Україна" у Вітчизняному
історіографічному дискурсі (1941-2016 рр.) : монографія. – Дніпро; Переяслав-
Хмельницький : Укр. ін-т вивчення Голокосту "Ткума", 2017.– 255 с.
У монографії зроблено спробу проаналізувати
досягнення українських істориків у сфері
вивчення історії Голокосту. Автор зупиняється
на оцінці досягнень дослідників, які вивчали
нацистський геноцид євреїв на теренах
Райхскомісаріату «Україна» – найбільшого із
нацистських окупаційних адміністративних
утворень. Велику увагу приділено з’ясуванню
відображення широкого спектру українсько-
єврейських відносин у добу Голокосту.
Напрацювання автора дають змогу
зорієнтуватися у великому масиві праць з
історії Голокосту, які наявні у
сучасній українській історіографії. Книга
адресована фахівцям-історикам, аспірантам,
студентам і всім, хто цікавиться українською
історіографією, історією Другою світової війни і
Голокосту.
7. Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/389431/default
Славік Ю.В. Шлях до Аушвіцу: Голокост на Закарпатті : монографія. – Дніпро
: Ткума, 2017.– 154 с.
Дослідження присвячене трагічній долі десятків
тисяч закарпатських євреїв у роки Другої світової
війни. У книзі висвітлено основні
напрямки угорської антиєврейської політики, яка
реалізовувалася в межах сучасного Закарпаття
протягом 1938–1944 рр. та становище місцевої
громади в умовах владних обмежень. Окремо
розглянуто перебіг знищення закарпатських євреїв
навесні 1944 р. Значну увагу приділено аналізу
антисемітської інформаційної кампанії, яка велася в
регіоні протягом досліджуваного періоду та впливу
пропаганди на суспільну поведінку населення в
період депортацій 1944 р. У контексті
антиєврейської політики показано становище іншої
дискримінованої в роки угорського панування
меншини краю – ромів.
Монографія розрахована на науковців, студентів,
вчителів історії та всіх, хто цікавиться історією
Голокосту та минулим Закарпаття.
8. Коли відомий юрист-міжнародник Філіп Сендс
отримав запрошення прочитати для студентів-юристів
лекцію у Львові, то вирішив, що це також нагода
відкрити місто свого дідуся, який не любив
розповідати про минуле.
Чому Львів став точкою відліку сучасного
міжнародного права? Який стосунок до цього мають
найвидатніші юристи-міжнародники Лаутерпахт і
Лемкін, чиї зусилля привели до того, що терміни
«злочини проти людяності» та «геноцид» включили до
суду у Нюрнберзі? Вибудовуючи потужну подорож-
медитацію, у якій на шляху пам’яті злочини й провини
залишають шрами у поколіннях, з прогалинами, що
завжди будуть таємницями інших, автор врешті
знаходить й для себе несподівані відповіді на питання
про свою сім’ю.
У цій книжці спроба поговорити про минуле, в ній
відчитаєте водночас історичну детективну історію,
історію родини й законний трилер, у якому Філіп Сендс
подорожує між минулим і сьогоденням, переплітаючи
кілька історій в одне ціле.
Сендс Ф. Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова. – Львів : Вид-во
Старого Лева, 2017. – 646 с. : іл.
Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/368279/default
9. Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/377098/default
Гауптман М. Забуті могили. – Київ : Фенікс, 2017.– 175 с.– (Бібліотека спогадів
про Голокост)
Ця книга – свідчення Мікаеля Гауптмана про трагедію
єврейських громад галицьких поселень Східниця та Урич.
Автор оповідає про початковий етап Голокосту, який
охопив ці терени влітку 1941 р. Понад 350 євреїв стали
жертвами масових убивств, учинених нацистськими
злочинцями та місцевими погромниками у Східниці та
Уричі. Гауптман, який був безпосереднім свідком цих
подій, не просто в деталях описує пережиті жахіття
перших двох тижнів нацистської окупації, а й намагається
пояснити свої дії в тих чи інших обставинах, зрозуміти, які
мотиви рухали його переслідувачами. Особливе місце у
спогадах відведено особі Пітера Ніколааса Ментена –
нідерландського мультимільйонера, відомого
колекціонера творів мистецтва і одночасно організатора
масового вбивства в Уричі, під час якого загинула майже
вся сім'я Гауптмана. Впродовж понад трьох десятиліть
після закінчення війни Ментену вдавалось уникати
відповідальності, аж поки його справа все ж не була
розглянута в суді, а Гауптман як свідок обвинувачення
отримав змогу озвучити те, що бачив на власні очі влітку
1941 р.
10. Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/IdNotice:340045/
Source:default
Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення. – Київ : Дух і Літера, 2015.– 509 с. : іл.
Напередодні нацистського вторгнення в СРСР
українська земля була одним із найважливіших
центрів єврейського життя, але між 1941 і 1944
роками тут було вбито близько 1,4 мільйона
євреїв. Цей трагічний період історії й досі
недостатньо вивчений. Книга «Шоа в Україні» – це
ще один крок у дослідженні вченими Катастрофи
східноєвропейського єврейства в роки Другої
світової війни. Книга стала результатом
осмислення архівних джерел колишнього
Радянського Союзу відомими дослідниками
Голокосту з різних країн світу: Андрей Анґрік
(Німеччина), Омер Бартов (США), Карел Беркгоф
(Нідерланди), Рей Брандон (Німеччина), Мартін
Дін (США), Денніс Делетант (Великобританія),
Франк Ґольчевський (Німеччина), Олександр
Круглов (Україна), Венді Лауер (США), Дітер Поль
(Німеччина),Тімоті Снайдер (США).
11. Нацистський "новий порядок" в містах України =The nazi new order in ukrainian
cities : збірка фотографій та документів з фондів Музею "Пам’ять єврейського
народу та Голокост в Україні".– Дніпропетровськ : Ін-т "Ткума", 2015.– 335 с. : іл.
Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/325143/default
В збірці представлені
матеріали з фондів Музею
«Пам'ять єврейського народу
та Голокост в Україні».
У фотоальбомі мовою
документів розповідається
про трагічний період в історії
нашої держави - окупацію
українських земель
нацистськими військами під
час Другої світової війни.
12. Даценко В.В. За те, що євреї...Трагедія Голокосту в межиріччі Південного
Бугу та Дніпра (1941-1944). – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2015.– 176 с.
Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/330447/default
Тема Голокосту надзвичайно актуальна
сьогодні, коли по всьому світу тліють
міжетнічні конфлікти, у полум'ї яких
воскресають маніакальні ідеї масового
знищення людей через їхні
національність, мову, релігію чи колір
шкіри. Людство знову стоїть перед
необхідністю протидіяти таким явищам.
Пропонована книга - одна з "вакцин", що
може допомогти уникнути
катастрофічних наслідків та помилок
минулого. Використавши живі спогади
людей, архівні документи, раніше
недосяжні для читача, автор показує
трагедію єврейського населення воєнної
Кіровоградщини на тлі загальної історії.
13. Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/297789/default
Стерлінг С. Світло в темряві : розповідь Сімона Стерлінга, який пережив Голокост,
розказана ним Філліс Стерлінг Якобс. – К. : Бліц, 2012.– 116 с.– (Бібліотека спогадів
про Голокост)
Історій, подібних до тої, яку читач
тримає в руках – українською, на жаль,
видано замало. Окрім півтора
мільйонів євреїв – мешканців
українських земель, які загинули за
часів нацизму, була горстка тих, кому
пощастило вижити. Саме завдяки тому,
що деякі з них у повоєнні часи
спромоглися розповісти світові про
набутий досвід, про відчуття, про
боротьбу за життя, саме тому ми
можемо нині уявити собі пережиті
ними страждання та жагу до подолання
обставин, а часто-густо і людей, які
були вкрай ворожими до них.
14. "Голокост на території України": Мультимедійна карта : робочі матеріали. –
Дніпропетровськ : Ткума, 2012.– 357 с.
Книга містить інформацію
щодо місць масового
знищення українських євреїв,
руху опору окупантам та інші
матеріали з історії Голокосту
на теренах України.
Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/240308/default
15. Суховей А.Д. Холокост в Одесской области, 1941-1944. – Одесса : [Б.и.],
2012.– 34 с.
Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/232114/default
Посібник призначений для
керівників пошукових, краєзнавчих
об'єднань історико-краєзнавчих
музеїв, історичних секцій МАН,
керівників туристсько-краєзнавчих
гуртків установ освіти і туристських
секцій і клубів. Воно ознайомить з
пам'ятниками Другої світової війни і
трагедією єврейського населення в
Одеській області.
16. Дойч М. Історія Міни : спогади лікаря про Голокост. – К. : Дух і Літера, 2011.– 181 с.
Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/234424/default
Автобіографічна книга Міни Дойч – це
щира оповідь, яка охоплює роки
Голокосту, прожиті у підпіллі, та
післявоєнні роки життя авторки.
Незважаючи на чималі втрати,
страждання та поневіряння, Міна мала
величезну силу духу та любові до
життя, якою надихала своїх близьких. У
скрутних умовах переховування вона
виховала доньку, а з часом реалізувала
свої медичні знання. Сила духу авторки
є незаперечним взірцем для
прийдешніх поколінь. Книга
адресована широкому загалу читачів.
17. Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/88944/default
История Холокоста в Одесском регионе : сб. статей и документов. – Одесса :
Студия "Негоциант", 2006.– 372 с.
Задумана і створена книга є одним з
результатів дослідницького і освітнього
проекту "Історія Голокосту в Одеському
регіоні", який почав реалізовуватися
Музеєм історії євреїв Одеси "Мигдаль“
(укладач - директор музею історії євреїв
Одеси "Мигдаль-Шорашим" Михайло
Рашковецкий), а побачила світ завдяки
підтримці германського фонду "Кляймс
конференс". Саме максимальна
достовірність фактів, ретельна
вивіреність прізвищ жертв Голокосту і
інших учасників подій, - ось ті головні
принципи, яких дотримувалися укладач і
члени редакційної ради, відбираючи
матеріали для книги.
18. Пойзнер М.Б. Оккупация. Одесса 1941-1944 рр. : Документы и материалы из
собрания Михаила Пойзнера. – Одесса : Друк, 2004.– 376 с. : ил.
Дивись в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/60169/default
Це видання присвячене самому
трагічному, складному, суперечливому і
при цьому ж мало вивченому періоду
історії Одеси - окупації 1941-1944 рр.
Унікальні історичні оригінали, більша
частина яких публікуються вперше,
зібрані в галерею образів давно минулого
часу. Часу, що не перестає хвилювати, а
тому все ще поруч. Не претендуючи на
роль посередників, свідомо обминаючи
інтерпретацій подій і та фактів, надмір
коментарів та зовнішніх ефектів,
упорядники пропонують читачу самому
скласти уяву про ті роки, що вже стали
історією.
19. Щупак І.Я. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті: від
наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння /
Український історичний журнал . – Київ : Інститут історії України , 2016.– вип. 4
20. Тарнавський І.С. Геноцид єврейського народу на окупованих Румунією
українських землях (1941-1944 рр.) / Історичні і політологічні дослідження.
– Донецьк : Донецький національний університет, 2012.– № 2 (50), С. 68-79.
21. Клименко О. Грошові знаки єврейських гетто в роки другої світової війни
/ Наукові записки Тернопільського національного педагогічного
університету ім. В. Гнатюка. Серія : Історія, 2009.– Вип. 1, С. 85-91
22. За період з 1941 по 1945 року на українських землях
загинуло близько від 1,5 до 2 мільйонів євреїв і
більше 4 мільйонів українців та представників
інших національностей.
Великі місця
вбивства євреїв
під час
Голокосту
на західних
територіях
України та
Молдови.
Гетто
позначені
зіркою,
черепами
позначені
місця масових
вбивств
23. Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,
ополудні знову п’ємо смерть, німецький музика,
п’ємо тебе ввечері, вранці, п’ємо і п’ємо і п’ємо;
смерть, німецький музика з голубими очима,
куля його свинцева поцілить тебе просто в лоб.
В домі живе чоловік, золото кіс Маргарити,
псів він на нас нацькував, у повітрі труну подарує,
він грає зі зміями, марить, смерть, німецький музика,
золото кіс Маргарити,
попіл твоїх Суламіфів.
(Переклад В. Стуса)
ПАУЛЬ ЦЕЛЯН «Фуга смерті»