1. ДОСВІД РОБОТИ
« МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ
НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НА ОСНОВІ
МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ ».
Федорова Наталя Миколаївна,
заступник директора з НВР
КЗНЗ «Гімназія № 15» міста Нікополь
2017
1
2. Зміст
1. Вступ . 3
2. Управління навчальним процесом. 4
3. Створення системи педагогічного моніторингу: 5
3.1 Моніторингова карта школи 5
3.2 Функції шкільного моніторингу 7
3.3 Головні засади в оцінці якості роботи школи 8
4. Практичне впровадження системи моніторингу в гімназії: 9
4.1 Схема управлінського моніторингу 9
4.2 Кадровий педагогічний моніторинг 10
4.3 Моніторинг якості освіти 14
4.4 Психологічний моніторинг 20
4.5 Моніторинг виховання учнів. 22
5. Висновки. 23
2
3. 1. Вступ
У XXI столітті освіта перетворюється на одне з основних джерел
стратегічних ресурсів людського капіталу та знань, що визначають загальний
рівень розвитку суспільства. Освіта, яка вчить жити успішно в сучасному
світі, має велику цінність.
Одним із завдань, які вирішує сучасна школа, є формування духовно,
інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя
випускника. Сьогодення диктує, що суспільству потрібна професійно-
компетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах,
здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки,
орієнтованої на успіх, саморегуляцію. Життєвий успіх особистості – це
результат стратегії й тактики, він твориться на основі системи цінностей,
мотиваційної сфери та сформованого ідеалу свого майбутнього.
Інноваційна освітня діяльність на рівні окремого навчального закладу
передбачає:
- застосування інновацій;
- експериментальне дослідження продуктивності й можливості
впровадження та застосування інновацій.
Актуальність дослідження – проблеми оновлення освіти, здобуття
учнями глибоких знань, пошук шляхів виховання творчої компетентної
особистості XXI століття.
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у закладі освіти
нового типу.
Предмет дослідження – розвиток творчої особистості як вчителя, так і
учня, створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуального та
духовного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу.
Мета дослідження – орієнтація гімназії на можливості й потреби
учнів, на виявлення і розвиток інтересів, нахилів і здібностей кожної дитини,
забезпечення та впровадження інноваційних технологій, пошуково-
3
4. дослідницької та проектної діяльності, удосконалення навчально-виховного
процесу та змісту освіти.
Результати дослідження – максимальне використання ресурсів
виховного середовища, створення оптимальних умов для повноцінної
життєдіяльності учнів протягом перебування їх у школі
2. Управління навчальним процесом
Навчальний процес – складна, багатоелементна система з великою
кількістю зв’язків, що розвивається сама по собі. Для управління такою
системою існують два принципових підходи: управління по типу «чорного
ящика» і управління по типу «прозорого ящика».
Управління навчальним процесом по першому типу являє собою
активне планування діяльності на «вході» - при запуску навчального
процесу – і аналіз результатів на його «виході» - при аналізі підсумків
навчального року. Ефективність навчального процесу визначається
відповідністю одержаних результатів поставленим цілям. Основною
управлінською задачею є стабільне протікання навчального процесу,
аналітична робота при такому управлінні проводиться по закінченні
навчального року.
На відміну від попереднього типу управління за принципом
«прозорого ящика» передбачає, що процеси, які відбуваються всередині
нього, доступні для нашого спостереження і впливу. Це значить, що
регулювання і корегування цих процесів можливе не лише перед їх початком,
але й під час їх протікання. При організації даного типу управління виникає
необхідність моніторингу навчального процесу, оскільки основна програма
управління навчальним процесом складається до початку функціонування
системи. При її розробленні враховується початковий і якісний перехідні
стани ( у навчанні – своєрідні етапи процесу засвоєння знань учнями).
Організація управління процесом навчання за принципом «прозорого ящика»
незаперечно стає технологічним процесом з переведення його суб’єктів у
якісно новий стан, який забезпечується вивченням:
4
5. - вихідного стану суб’єкта навчання ( база даних керівника школи );
- кінцевий стан суб’єкта навчання ( оновлення та доповнення бази
даних);
- проміжний стан суб’єктів навчального процесу (технологія
співвіднесення динамічного аналізу);
- просування суб’єкта в навчальному процесі (моніторинг на основі
співвіднесення динамічного аналізу) ;
- необхідності змін у характері протікання навчального процесу.
3. Створення системи педагогічного моніторингу
Створення системи педагогічного моніторингу є однією з
найважливіших задач школи. Розроблення моніторингової карти школи –
один зі шляхів реалізації даної задачі.
Моніторингова карта школи може містити такі об’єкти:
• учні;
• вчителі;
• адміністрація;
• матеріально-технічне і методичне забезпечення навчального процесу;
• соціум мікрорайону.
МОНІТОРИНГОВА КАРТА ШКОЛИ
Об’єкти Показники Питання, що відстежуються
Учні кількісні Кількість учнів
Віковий склад
Кількість хлопчиків і дівчат
Результати
навчальної
діяльності
Рівень успішності
Рівень навченості
Рівень сформованості загально-навчальних
умінь та навичок
Рівень розумового розвитку (шкільний тест
розумового розвитку)
Характеристика Фізичне здоров’я школярів
5
6. стану здоров’я Рівень фізичної підготовки
Психічний
розвиток
школярів
Вивчення:
- типу характеру;
- психологічного клімату класу;
- мотивації навчання;
- сфери пізнавальних інтересів;
- рівня адаптації учнів у школі
Вчителі Кількісні Чисельність і склад педагогічних
працівників
Рівень
професійної
підготовленості
Рівень знань психолого-педагогічних основ
навчання .
Рівень методичної підготовки
Рівень фахової підготовки
Рівень педагогічних умінь
Рівень професійних компетенцій
Рівень готовності до самоосвіти
Рівень
педагогічної
діяльності
Мотиваційний компонент, когнітивний,
морально-вольовий, гностичний,
організаційний, комунікативні здібності,
здатність до самоуправління в педагогічній
діяльності
Особистісні
особливості та
професійні
проявлення
Інформаційна культура
Рівень тривожності
Творчий потенціал
Емоційна направленість
Педагогічне спілкування
Конфліктність
Матеріально-
технічне та
методичне
забезпечення
Забезпеченість
підручниками
Технічне і
методичне
забезпечення
6
7. кабінетів.
Циклічна
спрямованість
навчального
плану.
Адміністрація Професійний
рівень знань,
умінь і
продуктивності
управлінської
діяльності
Батьки Соціальний
склад сімей
Соціологічне дослідження соціального
складу сімей.
Моніторинг може виконувати інформаційну, діагностичну , контрольну
педагогічну функції. Те, які реальні функції він буде виконувати, залежить
від цілей побудови системи моніторинга. В свою чергу цілі визначать
технологію реалізації.
Орган управління залишається зацікавленим в одержанні об'єктивної
інформації, а для керівника метою стає одержання максимально позитивних
оцінок.
Навчально-виховний процес у загальноосвітній школі підлягає
постійному оцінюванню. Батьки учнів-випускників оцінюють якість роботи
школи по тому, наскільки син чи донька володіє обсягом знань, потрібних
для вступу у вищі навчальні заклади. Батьків також цікавить сприятлива
моральна атмосфера й такі умови навчання, які забезпечують збереження
здоров’я дітей.
В основі системи забезпечення якості роботи лежать партнерська
співпраця всіх зацікавлених осіб: батьків, учнів, учителів, директора,
адміністративно–господарського персоналу школи, а також державних
службовців органів освіти, які здійснюють контроль.
7
8. Утвердження такого розуміння якості потребує:
• Повсюдного прийняття критеріїв якості.
Усі учасники освітнього процесу повинні знати і сприймати чіткі та всім
зрозумілі критерії якості.
• Докладного діагностування та інформації.
Не можна працювати над підвищенням якості роботи школи, не маючи
всіх даних про її сучасний стан. Для цього потрібно оцінити якість роботи
школи, дотримуючись трьох головних засад:
1. Оцінювання має здійснюватися з використанням відповідного
інструментарію;
2. Висновки оцінювання повинні випливати з чітких переконливих
доказів;
3. Оцінювання чи діагностування роботи школи сприяє отриманню
інформації про її сильні та слабкі сторони.
• Ефективного планування.
Поліпшення якості роботи кожної інституції вимагає ефективного
планування, чіткого окреслення цілей і шляхів їх досягнення.
Висока якість роботи – це мета, до якої повинна прагнути кожна
школа.
Оцінювання якості роботи школи - метод, який варто застосовувати
на шляху до досягнення цієї мети.
Кожна школа має свої звичаї, традиції, але їх відрізняють постійний
пошук нового, широке використання інноваційних технологій.
Оновлення системи внутрішкільного управління як логічний
наслідок реформування національного освітнього простору вимагає
суттєвого перегляду процедур інформаційно-аналітичного забезпечення
механізмів отримання прямого й оберненого зв’язку між учасниками
педагогічного процесу. Реалізацію нових підходів до навчально-виховного
процесу та визначення в ньому місця особистості як учителя, так і учня, ми
повинні почати з моніторингу шкільного управління. Однією з основних
8
9. складових особистісно орієнтованого середовища вважаємо відстеження
професійного та особистісного зростання учасників навчально-виховного
процесу, стабільність та комфорт у всіх видах діяльності, моніторинг
результативності роботи кожного учасника освітнього процесу. Оскільки
саме моніторинг може дати наступну інформацію для ухвалення
стратегічного рішення – в якому напрямі розвивати і яку тактику при цьому
обрати .
Системний підхід дає змогу коригувати начальнику діяльність
упродовж року, простежувати результат особистісного зростання дітей та
діяльності вчителя, підтримати будь-які, нехай навіть ледь помітні успіхи.
Моніторингова діагностика змінює суть контролю адміністрації, робить її
гуманнішою, стимулює роботу над собою.
4. Практичне впровадження системи моніторингу в гімназії
Практичне впровадження системи моніторингу в гімназії в загальному
вигляді може бути представлена у такому вигляді
Схема управлінського моніторингу
Локальний моніторинг гімназії
Кадровий
педагогічний
моніторинг
Моніторинг
якості освіти
Психологічний
моніторинг
Моніторинг
виховання учнів
Кадровий педагогічний моніторинг
Мета, зміст і функції моніторингу професійної педагогічної майстерності
Учитель – головна постать у школі. Педагог – представник однієї із
найбільш соціально значущих людських професій, робота якого орієнтована
на розвиток і формування людини.
9
10. У системі професійної підготовки вчителя важливим є процес
формування професійної культури й компетентності.
Ознаки компетентності вчителя:
• готовність учителя до інноваційної діяльності;
• здатність до подальшого само проектування,
самовдосконалення.
Чинники, від яких залежить професіоналізм:
• Особисті здібності;
• Мотивація до роботи;
• Зміст роботи;
• Умови життя;
• Вплив колективу тощо.
Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну
самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його
теоретичних знань і практичних умінь. Водночас актуальною є і проблема
підпорядкування індивідуальних творчих інтересів загальній творчій
проблемі, над якою працює колектив. Тому одним із головних завдань своєї
діяльності адміністрація гімназії вважає розвиток професійних
компетентностей учителя:
• самоосвітня компетентність;
• методологічна компетентність;
• продуктивна компетентність;
• інформаційна компетентність;
• функціональна компетентність;
• соціальна компетентність.
Проблема моніторингу педагогічної майстерності вчителя
надзвичайно актуальна і важлива. Це розв’язання багатьох питань:
удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників,
10
11. повнішого та ефективнішого завдання їхніх професійних запитів та потреб у
системі методичної роботи, визначенні сильних сторін учителя, у плануванні
шляхів і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному
стилі педагогічної діяльності.
Моніторинг успішної професійної діяльності вчителя не лише дає
керівництву школи інформацію для роздумів і подальшого аналізу, а й
сприяє визначенню напрямів та перспектив професійного зростання ,
зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивного самосприйняття
й професійної комфортності педагога. Він також дає змогу оптимально
вирішувати проблеми атестації школи. Однак отримані при цьому матеріали
з вивчення , аналізу та оцінки професійної компетентності вчителя дають
змогу лише визначити конкретні параметри цієї діяльності. Завдання ж
адміністрації – виробити на цій підставі правильний підхід і
систематизувати роботу з розвитку та саморозвитку педагогів, обрати
адекватну стратегію управління навчальним закладом на рівні вчительського
колективу, визначити педагогічно доцільної форми стилю керівництва
кадрами.
Протягом десяти років ми проводимо кадровий педагогічний
моніторинг як форму організації , збирання , зберігання, обробки,
використання інформації про кожного з педагогів, що забезпечує безперервне
відстеження їхнього рівня, а також дає можливість прогнозувати розвиток і
стан професійного рівня.
Моніторингу піддаються такі аспекти:
1. Освіта вчителів
2. Рівень педагогічної майстерності.
3. Підвищення рівня педагогічної майстерності
4. Участь у науковій роботі, міських та обласних олімпіадах.
КАДРОВИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ МОНІТОРІНГ ГІМНАЗІЇ
1) Освіта вчителів
11
12. Вища
Неповна вища
Середня спеціальна
2) Рівень педагогічної майстерності
А)
Вища категорія
І категорія
ІІ категорія
Спеціаліст
Без категорії
Б)
Учитель-методист
Старший вчитель
Не мають звання
3) Підвищення рівня педагогічної майстерності
а) Оволодіння технологіями
1 рівень
2-3 рівень
4 рівень
б)
1) Відкриті уроки по інтерактивним технологіям 9
2) Атестація, творчі звіти вчителів 5
3) Курси перепідготовки 5
4) Участь у науковій роботі
Керівництво секцій НТУ 3
Керівництво наукових робіт 15
12
13. Керівництво МО 9
5) Керівники переможців міських та обласних олімпіад
Керівники
Керівники переможців
Здійснивши педагогічний моніторинг, ми зробили висновок : у
роботі більшості вчителів відбувається стабільне зростання показників
професійної діяльності за позиціями:
- володіння змістом навчальних курсів;
- володіння новими технологіями викладання;
- навички контролю й самоконтролю учнів.
Водночас аналіз результатів вхідного та вихідного контролів
учителів щодо змісту методичної роботи змусив переглянути її колективні та
індивідуальні форми, особливо в умовах переходу в статус гімназії.
Моніторинг роботи педколективу, спрямованої на розв’язання методичної
проблеми здійснюємо шляхом вивчення ефективності методичної роботи,
аналізу, змісту і форм її роботи, аналізу планів методичних об’єднань,
співбесід з учителями, анкетування, відвідування уроків і позакласних
заходів, діагностики управлінської діяльності, моніторингу, успішності
вчителів.
Крім традиційних форм методичної роботи з педкадрами, було
впроваджено інноваційні форми, також науково-дослідницька робота
вчителів та учнів як один із напрямів удосконалення й модернізаціі
навчально-виховного процесу.
За результатами моніторингового контролю можна зробити
висновок, що в діяльності вчителів відбувається зростання показників
професійної діяльності:
13
14. - володіння змістом навчальних курсів;
- знання в області педагогічних технологій;
- нові підходи до вивчення предметів, знання методик і методів роботи;
- навички контролю й корекції самоконтролю в учнів.
Моніторинг якості освіти
Моніторинг якості знань став актуальним для нашої гімназії. На початку
нового навчального року ми знаємо успішність всіх учнів , скільки серед них
відмінників, хорошистів у кожному класі, в якому темпі може навчатися
кожен клас. Далі ми відстежуємо результативність навчання за
підсумковими, контрольними зрізами знань, семестровими та річними
оцінками. Це уможливлює й регулярне вивчення змін розумового розвитку
дітей, а порівняння щорічних даних дає змогу виявити тенденції.
На підставі отриманих даних будується графік моніторингу й
діаграми якості знань учнів для кожного класу з кожного предмета.
Моніторинг здійснюємо як за проміжними , так і за остаточними
результатами:
- розробка підсумкової та поточної діагностики навчально-виховного
процесу та його результатів;
- організація корекційної методичної роботи, спрямованої на підтримку
позитивних тенденцій розвитку вчителя;
- опрацювання отриманої інформації ( кількісна та якісна обробка,
аналіз), ухвалення відповідних управлінських рішень;
- регулярне зіставлення отриманих результатів із запрограмованими
завданнями та основними критеріями якості знань, умінь і навичок,
визначення якісних особливостей навченості учнів.
1. ДІАГРАМИ УСПІШНОСТІ УЧНІВ 5- 11 КЛАСІВ
1.1 Порівняльні результати якості знань учнів гімназії за результатами
2015 – 2016 і 2016 – 2017 н.р.
14
19. Накопичений під час моніторингу матеріал підлягає детальному
аналізу. Прагнемо в цей період добитися вміння здійснювати самоаналіз
уроку, критично оцінювати свою діяльність.
На засіданнях методичного об’єднання вчителів обговорюються
результати навчальних досягнень учнів за кожний семестр, даються
порівняльні характеристики, визначаються слабкі місця, прорахунки,
прогалини, аналізуються виконання попередніх рішень, вносять перспективи
планування дієвих методичних рекомендацій щодо корекції шляхів усунення
виявлених недоліків, приймають адміністративні рішення (накази,
розпорядження ).
На основі моніторингових досліджень сплановано корекційну
роботу з окремими учнями, перевагу в роботі з дітьми стали надавати
інтерактивним формам навчання, проведенню нестандартних уроків. До
активних форм роботи залучаємо елементи науково-дослідницької
діяльності, використовуємо варіативну частину робочого начального плану з
метою розширення й поглиблення знань учнів з профільних дисциплін.
Крім того, відбулися значні зміни в мотивації навчання. Зовнішня
мотивація перейшла у внутрішню, в учнів з’явилося бажання займатися
самоосвітою, досягати позитивних і високих результатів у навчанні,
пошуковій та науково-дослідницькій діяльності, різнопрофільність навчання
дають підстави вірити в те, що введення моніторингових досліджень
допоможе кожному учаснику НВП реалізувати свої можливості.
19
20. Регулярність здійснення освітнього моніторингу дає змогу
дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту навчання, а
тривалість відстеження об’єктів-встановити їхню залежність від певних
чинників та умов.
Моніторинг якості знань учнів, аналіз результатів допомагає
оперативно корегувати діяльність учителів та учнів, своєчасно виявляти
прогалини в знаннях і вміннях учнів, повторювати і систематизувати
матеріал, встановлювати рівні готовності до засвоєння нових знань,
формувати вміння самоконтролю, самоперевірки, стимулювати
відповідальність. Створюється механізм активної суб'єктно-суб'єктної
взаємодії, із залученням кожного педагога до свідомого вдосконалення своєї
діяльності, що дозволяє сформувати в нього вміння проектувати свою
діяльність, спрямовану на досягнення запланованого.
Психологічний моніторинг
Моніторинг якості знань тісно переплітається з психологічним
моніторингом.
Мета психологічного моніторингу:
- вивчення індивідуально-психологічних особливостей дітей;
- визначення рівня формованості внутрішньої позиції учня щодо
навчання;
- зіставлення інтелектуального потенціалу кожного учня з реальним
рівнем його начальних досягнень;
- розробка індивідуальних рекомендацій для батьків та вчителів з
метою підвищення якості знань учнів. Інформацію про ставлення учнів до
навчання, комфортність на уроці, його мотиваційну діяльність, рівень
педагогічного спілкування «Учитель-учень» отримуємо після тестування
учнів та батьків.
Психологічний моніторинг
Середній підлітковий вік (7-8 класи)
20
21. Рівень тривожності
18 13
0
75 79
0
40 41
0
20
40
60
80
100
високий середній низький
кількістьучнів
І-зріз
ІІ-зріз
Відношення до школи
47 49
0
65 63
0
21 21
0
20
40
60
80
комфорт. задовільне негативне
кількістьучнів
І-зріз
ІІ-
зріз
Самооцінка
83 87
0
44 42
0
6 4
0
20
40
60
80
100
реальна завищ. заниж.
кількістьучнів
І-зріз
ІІ-
зріз
Внаслідок аналізу психодіагностики учнів визначено основні
психокорекційні завдання:
21
22. - розвиток учнів з урахуванням зони найближчого розвитку;
- подолання бар’єрів у спілкуванні;
- розвиток уміння контролювати себе самостійно, бути уважним,
здатних до вольових та інтелектуальних зусиль;
- доводити поведінку учнів до рівня самоконтролю, самооцінювання;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку
та самореалізації школярів .
Обираючи педагогічні засоби і способи педагогічного впливу,
вчитель повинен бути зорієнтований передусім на кілька важливих
чинників.
Моніторинг виховання учнів
Наступна сфера розвитку особистості – культурологічна. Мова
йде про створення в Україні нової школи ХХІ століття , яка б плекала творчу
особистість, створювала умови не тільки для повноцінного інтелектуального
та фізичного розвитку дитини , а й для піднесення культури і духовності з
орієнтацією на всю різноманітність вітчизняних і світових зразків. Це
спонукає до пошуку нових ідей , створення школи самореалізації
особистості, школи життєтворчості, полі культурного виховання, в якій
утверджується проективна, особистісно зорієнтована педагогіка. Вчителі
повинні допомогти дитині ввійти в контекст сучасної культури,
сформуватися їй як особистості, суб’єкту і стратегу життя, гідного людини.
22
23. 5-А
5-Б
6-А
6-Б
7-А
7-Б
8-А 8-Б
8-В
9-А
9-Б
9-В
10-А
10-Б
10-В
11-А
11-Б
11-В
0
20
40
60
80
100
Рівень самостіййності
5-А
5-Б
6-А 6-Б
7-А
7-Б
8-А 8-Б
8-В 9-А
9-Б
9-В
10-А
10-Б 10-В
11-А
11-Б
11-В
0
20
40
60
80
100
Рівень загальноосвітнього світогляду
Результати моніторингових досліджень сприяють підвищенню
ефективності навчально-виховного процесу, повноцінному розвитку
особистості школяра, його духовності та моральності, соціокультурного
рівня, громадянських якостей, допомагають організувати роботу методичної
служби школи, спрямовуючи її на зростання професійного рівня педагогів.
5. Висновки
Усі види моніторингу створюють банк даних який дає нам цілісне
уявлення про особистість учителя, що вкрай необхідні під час роботи в
23
24. режимі особистісно орієнтованої освіти. Такий комплексний підхід до
вивчення особистості педагога та учня спрямованого передусім на
розуміння реальних освітніх можливостей: рівня навченості учнів , здатності
до навчання, пізнавальних інтересів, мотивів навчання, ступеня оздоровлення
учнів і вчителів освітнім процесом, емоційного стану, характеру
співтворчості, педагогічної культури вчителів. Такий підхід, який дає
можливість здійснити аналіз, діагностування, прогнозування й проектування
дидактичних процесів, відкриває можливості для педагогічного моніторингу
ефективності навченості.
Якість роботи школи враховує найважливіші аспекти діяльності
школи, які мають вплив на три основні сфери, у яких відображаються
наслідки цієї роботи. А саме:
• Ефективність навчання
• Організація і хід навчально-виховного процесу
• Управління
Ефективних результатів навчання можна досягти тоді, коли:
1.1. Випускники школи підготовлені до самостійного прийняття рішень
щодо напряму і форми власного наукового і професійного досвіду.
1.2. Найздібніші і найсумлінніші випускники одержують атестат із
золотою або срібною медаллю.
1.3. У школі є багато учнів, які нагороджуються похвальними листами
при переведенні в наступний клас, і таких, середня оцінка яких на
кінець семестру становить 8 і більше балів.
1.4. Результати тестів, які проводили позашкільні інституції , та
внутрішніх тестів, виявляють рівень учнів, близький до рівня у
школах цього ж типу. Усі методики оцінювання призначені для
моніторингу рівня навчання, а їх результати є підставою планування
роботи і розвитку школи.
24
25. 1.5. Учні школи беруть участь у конкурсах та предметних олімпіадах ,
розвиваючи власні інтереси. Школа допомагає дітям готуватися до
цих заходів і винагороджує за успішні результати .
1.6. Випускники школи, окрім підготовки до свідомого прийняття
важливих життєвих рішень, мають почуття власної гідності та
здатність до критичної самооцінки.
Високої якості організації і ходу навчально-виховного процесу
можна досягти тоді, коли:
2.1. Школа постійно аналізує дані про набір учнів .
2.2. Під час уроків застосовуються різні навчальні посібники, ефективно
використовується час уроку. Учителі різних предметів співпрацюють між
собою як на стадії підготовки до уроку, так і під час проведення занять. Ця
співпраця – поле для обміну цікавим досвідом, поштовх до постійного
аналізу.
Школа застосовує спільну політику оцінювання. Критерії оцінювання з
окремих предметів загальновідомі і справедливі.
2.3. Атмосфера школи сприяє задовільному рівню міжособистісних
контактів учнів.
2.4. Школа цікавиться домашнім середовищем учнів для того, щоб
охопити постійною увагою молодь з культурно занедбаного середовища
та щоб допомагати учням, які опинились у скрутній матеріальній або
життєвій ситуації.
2.5. Школа застосовує зрозумілі, загальновідомі й апробовані критерії
оцінювання поведінки учнів.
2.6. Школа постійно аналізує процес відвідування школи і досліджує
причини відсутності учнів.
2.7. Школа створює ситуацію, яка гарантує всім учням, у тому числі з
особливими проблемами, однакові шанси для навчання .
25
26. 2.8. Школа під час усього навчально-виховного процесу створює
атмосферу , яка сприяє демократизації міжособистісних стосунків та
розвиткові дійового самоврядування учнівської громади.
2.9. Школа піклується про здоров’я і безпеку учнів, пропагує здоровий
спосіб життя.
2.10. Школа мотивує учнів до планування власного майбутнього ,
допомагає, діагностуючи можливості і передумови досягнення визначених
цілей, ознайомлює з потребами місцевого ринку праці.
2.11. Школа тісно співпрацює з батьками. Демократично обраний
батьківський комітет представляє думку батьків в опікунсько-
спостережній раді.
2.12. Школа підтримує контакти з місцевим середовищем і в міру
можливостей намагається реалізувати очікування цього середовища.
Високої якості управління можна досягти тоді, коли:
Директор добре підготовлений до керівництва школою, постійно
вдосконалює свої знання і вміння у сфері управління, а його компетентність
позитивно оцінюють працівниками.
Директор має концепцію розвитку школи і згідно з нею планує
стратегію діяльності.
Школа намагається створити спільні предметні програми відповідно до
кількості навчальних годин .
Директор, маючи можливість вибирати кандидатів на роботу у школі,
під час розв’язання кадрових питань керується чітко визначеними
сподіваннями, які узгоджуються із стратегією розвитку школи, тактикою
діяльності і прагненням досягти якомога вищої якості навчання.
Школа постійно проводить внутрішнє оцінювання своєї праці.
Висновки з оцінювання аналізуються і враховуються у плані розвитку роботи
школи. Педагогічний нагляд розуміється як постійний моніторинг праці
вчителів із застосуванням різних форм, як – от: перевірка або партнерська
діагностика уроку, дослідження ритмічності оцінювання, дослідження
26
27. ритмічності реалізації прийнятої вчителем програми, дослідження ефектів
навчання тощо.
Школа намагається поширювати інформацію про себе,
використовуючи при цьому різні доступні їй форми діяльності (розробляє
шкільну емблему видає інформаційний бюлетень, бере участь у громадських
конференціях чи налагоджує контакти із засобами масової інформації).
Будівля школи дає їй змогу повноцінно функціонувати. Усередині і
ззовні є достатньо простору, а його використання функціональне й
естетичне. Працівники та учні школи працюють у безпечних та гігієнічних
умовах.
Директор школи постійно контролює доходи, порівнює їх із
попереднім фінансовим роком і планує структуру витрат.
Педагогічний моніторинг як форма збирання , збереження, обробки і
поширення інформації передбачає отримання об’єктивної, достовірної
інформації про стан навчального процесу, дає можливість прогнозувати
майбутні результати і в навченості учнів, і у взаємодії учитель-учень,
учитель-учитель. На основі педагогічних і психологічних моніторингів , на
основі психодіагностики, діагностики якості освіти та вихованості учнів
гімназія планує роботу колективу на новий навчальний рік.
Метою гімназії є створення системи максимально сприятливих умов
для інтелектуального, духовного, морально-етичного, естетичного, фізичного
розвитку випускників на різних етапах становлення особистості. Необхідно
розвивати в учнів критичне мислення, творчий потенціал європейського
рівня, багатий словниковий запас, який ґрунтується на глибокому розумінні
гуманітарних знань, уміння самостійно приймати рішення та розв’язувати
різноманітні проблеми, а також формувати активну громадянську позицію,
тому що саме вона підсилює позицію громадянина в суспільстві і сприяє
прогресу та вдосконаленню особи.
27
