До 100-річчя письменниці Забашти Л.В.

1. ЗАБАШТА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА
українська поетеса, драматург, прозаїк, член Спілки письменників СРСР з 1950 р.
Біографія
Народилася 3 лютого (21 січня за старим стилем) 1918 року в місті Прилуках Чернігівської
області. Навчаючись у четвертому класі прилуцької школи № 4 почала писати вірші. 1935
року на обласній нараді молодих літераторів у Чернігові її поезію почув і похвалив Павло
Тичина. Уперше вірші Любові Василівни були надруковані в газеті «Правда Прилуччини»
в 1935 році.
Після закінчення школи Любов Василівна навчалася в Одеському водному інституті, який
закінчила в 1940 році. Під час війни працювала інженером-конструктором на Рибінській
судноверфі. Після війни, залишившись удовою з сином на руках, прийшла на київський
завод «Ленінська кузня». Працюючи водночас закінчила мовно-літературний факультет
педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла
Драгоманова (1953). Далі було завідування відділом поезії журналу «Дніпро».
У грудні 1956 року вдруге вийшла заміж за Андрія Малишка.
Мешкала в Києві в будинку письменників «Роліт», на фасаді якого 12 березня 2003 року їй
встановлено бронзову пам’ятну дошку (скульптор М.І.Білик).
Прилуцьку центральну міську бібліотеку названо ім’ям Любові Забашти, 2004 р. у ній
відкрито кімнату-музей письменниці.
Основна тематика творчості – героїка боротьби проти фашизму, любов до отчого краю,
краса природи, материнське та родинне щастя.
Померла 21 липня 1990 року від серцевого нападу під час лікування в Хмільнику.
Похована в Києві на Байковому кладовищі поруч з Андрієм Малишком.
У доробку письменниці – низка драматичних поем, зокрема «Тернова доля» (1966, про Т.
Шевченка), «Дівчина з легенди» (1968, про Марусю Чурай), «Роксолана» (інша назва –
«Дівчина з Рогатина», 1973). Музику на окремі вірші та поеми Любові Забашти написали
О. Білаш, А. Кос-Анатольський, І. Шамо (зібрані у книзі «Дзвонкова криниця: вокальні
твори на слова Любові Забашти»). Писала також для дітей: поетичні збірки «Паляниця
білолиця» (1963), «Коли я виросту» (1975), «Пісня зеленого лісу» (1983), «Сівачі» (1984),
повість «Будинок мого дитинства» (1983; усі – Київ) та ін. Упорядкувала книгу «Вибрані
твори» А. Малишка (у 2-х т., К., 1982). Окремі твори Любові Забашти. перекладено
російською, англійською, польською, румунською, чеською мовами. Її поезії, що з
цензурних міркувань не опублікувалися в СРСР, видано книгою «Устами неложними» (К.,
2003).
Творчість
Творчий доробок Любові Забашти нараховує кілька поетичних збірок, книжок прози, п'єс і
драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали
популярними піснями.
Авторка поетичних збірок: «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег
надії» (1974), «Київська гора» (1982), присвячених праці кораблебудівників, хліборобів,
захисникам Вітчизни.
Драматичні та ліро-епічні поеми: «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968); «Роксолана
(Дівчина з Рогатина)» (1971); «Леся Українка», (1973); «Софія Київська», (1982)
відбивають глибокий інтерес поетеси до української історії та культури.
У доробку Любові Забашти також роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо-
документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Її творчості
властиві гуманізм, віра у самовідданість і доброту людини.

2. Тарасові Шевченку присвятила драматизовано поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне
славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж»(1961) та інші.
Внесок Любов Забашти в дитячу літературу
Головним завданням Любові Забашти як дитячої поетеси було бажання відкрити малюкам
поезію життя шляхом проявлення у слові краси та гармонії світу. Разом із дитиною
поетеса роззирається довкола і замість сірої пелени буденності, бачить неповторні чарівні
картини життя. Авторка тонко передає природну «дитинність» стихії («дощик» грається —
поливає поле «через ситечко») і «дорослість» дитини («хлопчина» поспішає стати
«сівачем»), створюючи тим самим у читача відчуття значимості описуваного, його
небуденності. Світ належить людині, навіть якщо вона ще маленька. Людина відповідає за
доручений їй великий світ і тому він — завжди «дитина» людства… Й водночас ця лірична
мініатюра — прекрасна акварельна замальовка літнього дощу в полі.
Окремою темою у ліриці для дітей авторки можна вважати також численні, засновані на
народнопісенній традиції мініатюри, присвячені рослинам («Колосок», «Волошки»,
«Кленове листя» та ін.). Так, молода берізка для поетеси — «мавка лісова», дівчатко з
«кісками» на білих «нозях». Тому, природно, що не можна точити з неї сік, а слід посадити
поряд «сестричку» та змайструвати шпаківню, щоб мала доброго друга-птаха
(«Берізонька»). «Малою сестричкою» видається поетесі й вербичка, що виросла та «силу
взяла» з пагона, принесеного з рідного лугу («Вербичка»). А образ красеня-дуба мимоволі
викликає в уяві читача спогад про «справжнього чоловіка» — опору й надію люблячої
родини.
Поетеса розповідає про силу духу й краси, про велич звичного довколишнього світу, його
гармонійність і природну доброту. Її світ — світ птахів і дерев, світ гармонії, де людина
бачить зразки любові та відданості, родинності та красивого життя у найглибшому,
вічному значенні цього слова. Тому не відсторонено змальовує природу ніби звіддаля, а
говорить з нею як із рівнею: майже всі вірші — пряме звертання до квітки, пташки, дерева
(«Моя мала сестричко, / Зеленая вербичко…»; «Дубочку, мій дубочку…»; «Лелеченько,
лелеко,..» тощо). Саме так розмовляли зі світом наші пращурі, таким — простим,
багатобарвним і відкритим — постає Божий світ перед дитячими очима. І поетеса вміє
піймати і зберегти у своїй творчості цей не замутнений дріб'язком чистий погляд на життя.
Крім, окремих тематичних поезій, поетеса писала загадки, примовки, вірші до свят —
класичний приклад «Снігуронька».
Тож потрібно зазначити, що хоч Любов Забашта і не створювала поезій спеціально для
дітей, але все ж вони займають вагому частку в її творчому доробку поряд з прозою та
драматичною спадщиною.
Твори Л. Забашти:
Нові береги : вірші й поеми. – К.,1950.
Дороги дружби : поезії. – К.,1953.
Олекса Борканюк : поеми. – К.,1954.
Калиновий кетяг : поезії. – К.,1956.
Вибране. – К.,1958.
Квіт папороті : поема. – К.,1959.
Гніздо голубки : поезії. – К.,1960.
Пісня і хліб : поезії. – К.,1961.
Вірю людині : поезії. – К.,1963.
Драматичні твори. – К.,1963.
Скрипка Страдіваріуса : поезії та драм. поема. – К.,1964.
Незабудки : поезії. – К.,1966.
Крила Арсена Дороша : повість. – К.,1968.

3. Ой катране, катраночку : поезії. – К.,1968.
Там, за рікою – молодість : роман. – К.,1970.
Земля Антеїв : поезії. – К.,1971.
Берег надії : поезії. – К.,1974.
Київська гора : вірші та поема. – К.,1982.
Будинок мого дитинства : худож.-докум. повість. – К, 1983.
Крилаті мої кораблі : роман. – К.,1983.
Вибране. – К.,1987.
Спалення мадонни : худож.-докум. повість. – К.,1989.
Література про письменницю
• Дзюба І. З дзвонкової криниці : [Передмова] // Забашта Л. В. Вибране. — К. :
Дніпро, 1987. — С. 5-18.
• Забашта І. «Отак і йтиму: очі, як у птиці…» / І. Забашта // Київ. – 2008. – № 3. –
С. 74-76.
• Пінчук С. Глибина бачення // Жовтень. - 1984. - № 2. – С.
• Скирда Л. Уроки історії – простір поеми // Вітчизна. - 1988. - № 2. – С.
• Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка
Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 19
У ЦБС м. Одеси є книги:
Забашта Л. Будинок мого дитинства : худож.-докум. повість / Л. Забашта. – К.: Молодь,
1983. – 168 с. – (Герої. Роки. Звершення).
Забашта Л. Коли я виросту : вірші / Л. Забашта ; мал. В. Кавуна. – К. : Веселка, 1976. –
22 с. : ілюстр.
Забашта Л. Коли я виросту : вірші для дошкільного віку / Л. Забашта ; мал. В. Кавуна. –
К. : Веселка, 1978. – 24 с. : ілюстр. – (Перші книжечки дитячого садка).
Забашта Л. Пісня зеленого лісу : вірші / Л. Забашта ; худож. А. Гілевич. – К. : Веселка,
1983. – 12 с. : ілюстр.
Забашта Л. Співачі : вірші / Л. Забашта ; худож. Л. Гармиза. – К. : Веселка, 1984. – 16 с. :
ілюстр.
●
Забашта Л. Узагальнення і систематизація знань з української мови 10 кл. : посібн. Для
вчителя (з досвіду роботи). – К. : Освіта, 1991. – 157 с.
Любов Забашта [Електронний ресурс] // Українська література : [веб-сайт]. —
Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/biography/zabashta.html. - Заголовок з
екрану.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Забашта_Любов_Василівна
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17167
Матеріали підготували:
Зав. довідково-бібліографічного та інформаційного відділу О.Г.Нуньєс;

4. Головний бібліограф довідково-бібліографічного
та інформаційного відділу В.Л.Доброва
© Нуньєс О.Г., 2018.