Консультування підприємств щодо енергоефективності

1. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ
ВІД ПІДВИЩЕННЯ СТАВКИ
ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ
ЗА ВИКИДИ СО2
Київ 2019

2. Консультування підприємств щодо
енергоефективності
ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ
ВІД ПІДВИЩЕННЯ СТАВКИ
ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ
ЗА ВИКИДИ СО2
Видавець
Deutschen Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit
(GIZ) GmbH
Місцезнаходження товариства
м. Бонн та м. Ешборн, Німеччина
Проект
«Консультування підприємств щодо енергоефективності»
Редакція
Проект «Консультування підприємств щодо енергоефективності»
вул. Антоновича, 16–Б
01004, Київ, Україна
Тел.: +38 044 594 07 63
Факс: +38 044 594 07 64
www.giz.de/ukraine–ua
Державне агентство з енергоефективності
та енергозбереження України
пров. Музейний, 12
01001, Київ, Україна
Тел.: +38 044 590 59 74
Факс: +38 044 590 59 75
www.saee.gov.ua
Текст та додатки
Державний науково-дослідний інститут інформатизації
та моделювання економіки
Євген Іванов, к.е.н.
Борис Щукін, к.е.н.
бул. Дружби народів, 38
01014, Київ, Україна
Тел.: +38 044 495 56 07
Факс: +38 044 495 56 05
www.dndiime.org
Дизайн
Андрій Паламарчук
На замовлення Федеративного міністерства економічного
співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ)
GIZ несе відповідальність за зміст даної публікації
© 2019

3. 5
Резюме
Вступ
Методологія
Розділ 1. Макроекономічні та секторальні ефекти від підвищення
податку за викиди двоокису вуглецю
Розділ 2. Оцінка ефектів від спрямування податкових надходжень
на реалізацію проектів з енергоефективності
Розділ 3. Екологічний ефект від підвищення податку за викиди CO2
Висновки
Джерела
Додатки
6
14
18
24
32
50
58
60
62
Зміст

4. 6 7
О
крім іншого, зазначеним
законом передбачено під-
вищення з 1 січня 2019 року
ставки екологічного податку
за викиди двоокису вуглецю (СО2
) ста-
ціонарними джерелами з 0,41 грн/т до
10 грн/т3
з метою стимулювання під-
приємств–забруднювачів до зменшення
забруднення навколишнього природ-
ного середовища, а також наближення
до ставок за викиди парникових газів у
країнах ЄС4
.
За результатами дослідження вста-
новлено, що саме по собі підвищення по-
даткового тягаря за викиди CO2
матиме
наслідком уповільнення економічного
зростання в Україні як на макрорівні,
так і за низкою секторів товарів та по-
слуг. Водночас запровадження механіз-
му цільового використання накопичених
через цей податок надходжень на реа-
лізацію проектів з енергоефективності
дозволить зменшити енергоємність
найбільших емітентів двоокису вуглецю
та запустити позитивні структурні зру-
шення в економіці. Позитивний ефект
у результаті втілення цього сценарію
дозволить перекрити негативні наслід-
ки від підвищення податкового тягаря,
що проявиться у сприятливій динаміці
макроекономічних показників і бю-
джетних надходжень.
Розрахунки свідчать, що найбільш
ефективним сценарієм використання
Повна назва «Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми
державами–членами, з іншої сторони»
Пояснювальна записка до проекту закону http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64888
Пункт 243.4 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755–17
Пояснювальна записка до проекту закону http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64888
З метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання
Угоди про Асоціацію1
був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового
кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення
адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»2
.
1
2
3
4
Резюме
KertisStudio/Shutterstock.com
Саме по собі підви-
щення податкового тяга-
ря за викиди CO2
матиме
наслідком уповільнення
економічного зростання в
Україні як на макрорівні,
так і за низкою секторів
товарів та послуг.

5. 8 9
Наявний дохід населення 0,14 0,23 0,31 0,37 0,42
Добробут, млн грн 2649,2 4331,4 6699,2 7747,5 8683,6
Податкові надходження, млн грн
У тому числі:
5386,7 7333,3 9280,0 12720,0 16160,0
• Надходження від податку за викиди CO2
1273,4 1904,5 2576,5 3247,4 3971,4
• ПДВ й інші непрямі податки, крім мита 2854,3 3764,4 4647,4 6560,9 8441,9
• Податки з зовнішньої торгівлі (митні збори, сплата мит) 616,8 747,6 1003,9 1418,9 1823,5
• Податки з доходів робочої сили (ПДФО) 289,0 412,6 473,5 671,7 865,4
• Соціальні нарахування на доходи робочої сили (ЄСВ) 353,1 504,3 578,7 821,0 1057,8
надходжень від податку за викиди CO2
стане їх трансформація в інвестиції у
енергоефективність у формі компен-
сації з державного бюджету підпри-
ємствам–емітентам двоокису вуглецю
частини тіла кредитів, взятих під реа-
лізацію проектів з енергоефективності.
Позитивний ефект буде ще більшим,
якщо кошти від усіх платників податку
за викиди CO2
спрямовуватимуться на
реалізацію відповідних проектів тільки
у промисловому секторі.
У таблиці Р.1 наведено підсумкові
результати економіко-математичного
моделювання впливу від підвищення
ставки екологічного податку за вики-
ди СО2
на динаміку макроекономічних
показників. Ці результати є сумою двох
різносторонніх ефектів — негативного
(від збільшення податкового тягаря) і
позитивного (від використання над-
ходжень від податку на компенсацію
частини тіла кредитів під реалізацію
проектів енергоефективності для про-
мислових підприємств).
Таблиця Р.1 відображає логіку, про-
писану у першій редакції закону, а саме
збільшення ставки екологічного податку
за викиди СО2
до 10 грн/т та поетапне
підвищення ставки до рівня 30 грн/т
у 2023 р. (щорічне підвищення на
5 грн/т)5
.
Текст законопроекту до другого читання 23.11.2018 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64888
Макроекономічний ефект від поетапного підвищення ставки екологічного податку
за викиди СО2
та цільового використання надходжень від нього на реалізацію проектів
з енергоефективності у промисловості України, %
5
Макроекономічні показники Ставка податку за викиди двоокису вуглецю
10 грн/т
2019 р.
15 грн/т
2020 р.
20 грн/т
2021 р.
25 грн/т
2022 р.
30 грн/т
2023 р.
ВВП реальний 0,21 0,35 0,49 0,57 0,65
ВВП номінальний 0,46 0,62 0,78 1,09 1,39
ВНОК* 0,47 0,77 1,20 1,34 1,53
Індекс промислової продукції 0,92 1,31 1,70 2,23 2,76
Індекс сільськогосподарської продукції 0,08 0,11 0,14 0,19 0,22
Індекс будівельної продукції 0,03 0,06 0,08 0,09 0,11
Зайнятість 0,07 0,15 0,27 0,33 0,38
Реальна заробітна плата 0,39 0,65 1,02 1,18 1,30
Обмінний курс національної валюти 0,21 0,35 0,53 0,61 0,69
Індекс споживчих цін 0,16 0,18 0,20 0,35 0,51
Вантажообіг 0,14 0,27 0,40 0,45 0,50
Пасажирообіг 0,07 0,19 0,27 0,29 0,31
Таблиця P.1
Макроекономічні показники Ставка податку за викиди двоокису вуглецю
10 грн/т
2019 р.
15 грн/т
2020 р.
20 грн/т
2021 р.
25 грн/т
2022 р.
30 грн/т
2023 р.
Продовження таблиці P.1
Отже, реалізація сценарію, який
передбачає спрямування надходжень
від сплати податку за викиди CO2
на
покриття частки тіла кредитів (для
малих підприємств частка складає 50%,
середніх — 40%, великих — 30%) для
реалізації проектів енергоефективності
у промисловості сприятиме пришвид-
шенню темпів зростання реального ВВП
на 0,65% до 2023 р. Індекс промислової
продукції зросте на 2,76%, зайнятість—
на 0,38%, реальна заробітна плата в
середньому по країні — на 1,3%, наявний
дохід населення збільшиться на 0,42%,
завдяки чому витрати домогосподарств
зростуть майже на 8,7 млрд грн.
Необхідно відзначити загальне
зростання обсягів податкових надходжень
у результаті втілення вищезазначено-
го сценарію. Надходження зростуть на
майже 16,2 млрд грн до 2023 р., з яких
сума податків за викиди CO2
сягне
менше 4,0 млрд грн. (24,6%), тоді як ос-
новним джерелом доходів бюджету ста-
нуть ПДВ й інші непрямі податки, крім
мита (8,4 млрд грн), податки з зовніш-
ньої торгівлі (1,8 млрд), податки та збори
з факторів виробництва (1,9 млрд). Вод-
ночас принципово важливо зазначити,
що за умови простого підняття податку
за викиди двоокису вуглецю без подаль-
шого цільового використання залучених
коштів чистий ефект податкових надхо-
джень буде від’ємним (таблиця Р.2).
* 1. ВНОК ­— валове нагромадження основного капіталу; 2. Вартісні показники перераховані з дол. США за курсом 28,0 грн/1$.
Підвищення
податкового тягаря
за викиди CO2
матиме
наслідком уповільнення
економічного зростання
в Україні як на
макрорівні, так і за
низкою секторів товарів
та послуг.

6. 10 11
Таким чином, за відсутності меха-
нізму зменшення викидів СО2
на під-
приємствах досягти задекларованої у
законі цілі збалансованості бюджетних
надходжень не вдасться. Оскільки стяг-
нення з податку за викиди CO2
сягнуть
менше 1,24 млрд грн, тоді як скорочен-
ня податкових надходжень у зв’язку зі
зменшенням ділової активності в цілому
складуть 4,92 млрд грн, чистий ефект,
таким чином, становитиме –3,68 млрд
грн. Основною статтею скорочення над-
ходжень до бюджету стануть ПДВ й інші
непрямі податки (–3,4 млрд грн) у зв’язку
номічні ефекти якого наведені у таблиці
1) позитивний ефект матиме і програма
відповідної компенсації всім підпри-
ємствам–платникам податку за викиди
CO2
, зокрема й тим, які працюють у
сфері енергетики. Проте у такому разі
даний ефект буде нижчим: до 2023 р.
реальний ВВП зросте на 0,5%, промисло-
ве виробництво — на 2,01%, а податкові
надходження — на 13,2 млрд грн.
Ю. Бухановський/ GIZ
з уповільненням ділової активності.
Зменшення обсягів зовнішньо–торго-
вельних операцій як бази оподаткування
матимуть наслідком зменшення бю-
джетних надходжень на 738,4 млн грн.
Через скорочення зайнятості зменшять-
ся як податкові надходження від ПДФО
(–345,9 млн грн), так і надходження від
сплати ЄСВ (–422,7 млн грн).
За результатами економіко–мате-
матичного моделювання встановлено
також те, що крім сценарію цільової
компенсації частини тіла кредитів під-
приємствам промисловості (макроеко-
Водночас, у таблиці P.3 наведено
підсумкові результати економіко–ма-
тематичного моделювання сценарію,
що відповідає поточній редакції По-
даткового кодексу України. Цей сценарій
передбачає збереження ставки податку за
викиди СО2
на рівні 10 грн/т без подальшого
підняття при цільовому використанні над-
ходжень на реалізацію проектів енергоефек-
тивності на промислових підприємствах.
Динаміка податкових надходжень в результаті підняття податку за викиди CO2
без подальшого цільового використання залучених коштів
Податкові надходження Ефект від підвищенняннятавки екологічного податку
за викиди СО2
у розмірі млн грн
10 грн/т 15 грн/т 20 грн/т 25 грн/т 30 грн/т
Всього –3684,5 –5542,6 –7384,4 –9304,4 –11085,2
Надходження від податку за викиди CO2
1239,2 1856,7 2472,5 3086,9 3700,1
ПДВ й інші непрямі податки, крім мита –3416,8 –5130,7 –6833,8 –8582,5 –10240,3
Податки з зовнішньої торгівлі (митні збори, сплата мит) –738,4 –1018,9 –1476,2 –1856,1 –2212,0
Податки з доходів робочої сили (ПДФО) –345,9 –562,3 –696,2 –878,7 –1049,8
Соціальні нарахування на доходи робочої сили (ЄСВ) –422,7 –687,3 –850,9 –1074,0 –1283,1
Таблиця P.2
Рішення підвищити ставки податку за викиди CO2
без
програми цільового використання податкових відрахувань
на підвищення енергоефективності є контрпродуктивним
і призводить до наслідків, протилежних тим, які були
задекларовані при його ухваленні.

7. 12 13
відповідної галузі для реалізації проек-
тів з енергоефективності) макроеконо-
мічні й галузеві ефекти будуть заслаб-
кими і не перекриватимуть або заледве
перекриватимуть негативний вплив,
Результати моделювання вказу-
ють на позитивний макроекономічний
ефект при втіленні даного сценарію,
який, утім, буде нижчим, ніж у разі
підвищення ставки до 30 грн/т. Зо-
крема, прискорення темпів зростання
реального ВВП у 2019–2023 рр. станови-
тиме 0,18–0,24%, індексу промислової
продукції — 0,78–0,92%, зайнятості —
У вступі розглянуто актуальні проблеми вуглецеємності економіки
України, визначено цілі дослідження.
В описі методології наведено сценарії та логіку проведення економіко–
математичного аналізу, обґрунтовані й наведені вихідні дані для
моделювання.
У першому розділі представлено результати моделювання ефекту від
підняття ставки податку за викиди CO2
згідно чинного законодавства,
яке не передбачає цільового використання податкових відрахувань.
У другому розділі представлено результати розрахунку ефекту за умови
цільового використання податкових відрахувань за викиди CO2
для
реалізації проектів з підвищення енергоефективності за різними
сценаріями галузевого спрямування коштів і способів фінансування
проектів.
У третьому розділі дано оцінку перспективам зниження вуглецеємності
ВВП України в результаті реалізації змодельованих сценаріїв підняття
ставки податку за викиди CO2
.
У висновках і пропозиціях підведено стислі
підсумки щодо одержаних результатів моделювання.
Дане дослідження структуровано
наступним чином:
обумовлений збільшенням податкового
навантаження. Це твердження справед-
ливе як за умови поетапного підняття
ставки до 30 грн/т, так і при збереженні
діючої ставки у 10 грн/т.
0,06–0,09%, реальної заробітної плати—
0,33–0,49%, наявного доходу населен-
ня— 0,12–0,15% тощо.
На противагу розглянутим сцена-
ріям компенсації частини тіла кредиту,
при прямому фінансуванні проектів з
енергоефективності за рахунок коштів
з податку за викиди CO2
(практично, в
разі повернення податку підприємствам
Макроекономічний ефект від підвищення ставки екологічного податку за викиди СО2
та цільового використання надходжень від нього на реалізацію проектів з
енергоефективності у промисловості України, %
Таблиця P.3
Макроекономічні
показники
Ставка податку за викиди двоокису вуглецю
10 грн/т
2019 р.
15 грн/т
2020 р.
20 грн/т
2021 р.
25 грн/т
2022 р.
30 грн/т
2023 р.
ВВП реальний 0,18 0,20 0,21 0,22 0,24
ВВП номінальний 0,43 0,44 0,46 0,47 0,49
ВНОК 0,39 0,45 0,53 0,53 0,58
Індекс промислової продукції 0,78 0,82 0,85 0,89 0,92
Індекс сільськогосподарської продукції 0,07 0,07 0,08 0,08 0,08
Індекс будівельної продукції 0,02 0,02 0,03 0,03 0,03
Зайнятість 0,06 0,07 0,07 0,08 0,09
Реальна заробітна плата 0,33 0,38 0,45 0,47 0,49
Обмінний курс національної валюти 0,18 0,20 0,23 0,24 0,26
Індекс споживчих цін 0,15 0,15 0,16 0,16 0,16
Вантажообіг 0,12 0,16 0,18 0,18 0,19
Пасажирообіг 0,06 0,07 0,07 0,09 0,09
Наявний дохід населення 0,12 0,13 0,13 0,14 0,15
Добробут, млн грн 2235,3 2503,5 2946,3 3060,7 3262,7
Податкові надходження, млн грн
У тому числі: 3960,0 4300,0 4640,0 4980,0 5320,0
• Надходження від податку за викиди CO2
1273,4 1269,7 1288,2 1298,9 1323,8
• ПДВ й інші непрямі податки, крім мита 1864,3 2101,2 2323,8 2549,6 2767,8
• Податки з зовнішньої торгівлі (митні збори, сплата мит) 402,9 417,3 502,0 551,4 597,9
• Податки з доходів робочої сили (ПДФО) 188,7 230,3 236,7 261,0 283,7
• Соціальні нарахування на доходи робочої сили (ЄСВ) 353,1 504,3 578,7 821,0 1057,8
–
–
–
–
–
–

8. 14 15
0
0.2
кгСО2/1$ВВПзаПКСупоточнихцінах
0.4
0.6
0.8
1.0
1.2
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
1.1
0.87
0.61
Україна Китай Світ ЄС
Хоча, за даними Світового банку,
рівень вуглецеємності ВВП України
невпинно зменшується, він досі зали-
шається в 1,87 рази вищим ніж у світі
в середньому, у 1,08 рази вищим ніж
у Китаї та у 3,58 разів вищим ніж в ЄС
(рисунок В.1).
Динаміка вуглецеємності ВВП за ПКС України, Китаю, ЄС та світу в цілому у 2005–2014 рр. [1]Рисунок В.1
Постановка проблеми
Вступ
Переробна
промисловість
Постачання
електроенергії,
газу та париМеталургійне
виробництво — 26.6%
Інше переробне
виробництво — 12.9%
Добувна
промисловість
Інші
послуги
Сільське
господарство
Переробна промисловість Постачання електроенергії,
газу та пари
Металургійне
виробництво — 26.6%
Інше переробне
виробництво — 12.9%
Добувна
промисловість
Інші послуги Сільське,
лісове та рибне
господарства
Переробна промисловість
Постачання електроенергії,
газу та пари
Металургійне виробництво — 26.6%
Інше переробне виробництво — 12.9%
Добувна промисловість
Інші послуги
Сільське господарство
51.4%5.5%
2.7%
39.5%0.9%
51.4%
51.4%
5.5%
0.9%
2.7%
За даними Державної служби
статистики України, у 2017 р. вітчизня-
ними стаціонарними джерелами емісії
парникових газів в атмосферу здійснено
викидів двоокису вуглецю обсягом
124,2 млн т CO2
–еквівалента, 78,0% з
яких припадає на сектор постачання
електроенергії, газу, пари та кондиці-
йованого повітря (51,4%) і металургійне
виробництво (26,6%). Іншими секто-
рами економіки з високими обсягами
викидів CO2
є виробництво неметалевої
мінеральної продукції (4,8%), виробни-
З метою визначення інтенсивності
викидів СО2
за видами економічної діяль-
ності розраховано показник вуглецеєм-
ності у кг CO2
-еквівалента на 1$ реалізо-
ваної відповідними секторами продукції,
робіт, послуг у 2017 р. (рисунок B.3).
цтво коксу і продуктів нафтопереробки
(2,3%), виробництво хімічних речовин
(1,9%). У цілому на переробну промис-
ловість припадає 39,5% викидів CO2
зі
стаціонарних джерел емісії парникових
газів, на добувну промисловість – 2,7%.
У секторі послуг основні викиди припа-
дають на транспорт, складське госпо-
дарство, поштову і кур’єрську діяльність
(3,6%). На сектор сільського, лісового і
рибного господарства припадає лише
0,9% викидів CO2
(рисунок В.2).
Структура викидів СО2
в Україні за видами економічної діяльності у 2017 р. [2]Рисунок В.2
промисловість електроенергії,
газу та париМеталургійне
виробництво — 26.6%
Інше переробне
виробництво — 12.9%
промисловість
Інші
послуги
Сільське
господарство
Переробна промисловість Постачання електроенергії,
газу та пари
Металургійне
виробництво — 26.6%
Інше переробне
виробництво — 12.9%
Добувна
промисловість
Інші послуги Сільське,
лісове та рибне
господарства
Переробна промисловість
Постачання електроенергії,
газу та пари
Металургійне виробництво — 26.6%
Інше переробне виробництво — 12.9%
Добувна промисловість
Інші послуги
Сільське господарство
51.4%5.5%
2.7%
39.5%0.9%
51.4%
51.4%
5.5%
0.9%
2.7%
Відсутність суттєвих зрушень у
технологічній модернізації найбільших
промислових виробництв України має
наслідком надмірну вуглецеємність
вітчизняної економіки

9. 16 17
Топ–7 вуглецеємних видів економічної діяльності в Україні у 2017 р. відповідно до
викидів СО2
й обсягів реалізованої продукції, послуг* [2], [3], [4]
Рисунок B.3
Постачання електроенергії, газу, пари
Металургійне виробництво
Виробництво неметалевої мінеральної продукції
Виробництво хімічних речовин
Виробництво коксу і нафтопродуктів
Транспорт, складське господарство
Водопостачання, каналізація, переробка відходів
0 0.5 1.5 2.5 3.51.0 2.0 3.0 4.0 4.5
4.24
2.57
2.35
1.13
0.97
0.39
0.30
Вуглецеємність, кг CO2-еквівалента/1$ реалізованої продукції
Як видно з рисунку В.3, найбільш
інтенсивні викиди двоокису вуглецю з
розрахунку на обсяги реалізованої про-
дукції, робіт, послуг в Україні здійсню-
ються тими ж секторами: постачання
електроенергії, газу, пари та кондиційо-
ваного повітря (4,24 кг СО2
–еквівалента
на 1$ реалізованих послуг); металур-
гійне виробництво (2,57 кг СО2
–екв. /$);
виробництво неметалевої мінеральної
продукції (2,35 кг/$); виробництво
хімічних речовин (1,13 кг СО2
–екв. /$);
виробництво коксу і нафтопродуктів
(0,97 кг СО2
–екв. /$). Для решти видів
економічної діяльності показники вуг-
лецеємності є набагато нижчими ніж по
країні в середньому та доволі незначни-
ми загалом (Додаток А).
З метою забезпечення збалансо-
ваності бюджетних надходжень у 2019
році та виконання Угоди про Асоціацію
був прийнятий Закон України «Про
внесення змін до Податкового кодексу
України та деяких інших законодавчих
актів України щодо покращення адміні-
стрування та перегляду ставок окремих
податків і зборів»6
. Окрім іншого зазна-
ченим законом передбачено підвищен-
ня з 1 січня 2019 року ставки екологічно-
го податку за викиди двоокису вуглецю
(СО2
) стаціонарними джерелами з 0,41
грн/т до 10 грн/т7
з метою стимулю-
вання підприємств–забруднювачів до
зменшення забруднення навколишнього
природного середовища, а також набли-
ження до ставок за викиди парникових
газів в країнах ЄС8
. Для цілей цього
дослідження були також розглянуті ре-
зультати впровадження логіки поетап-
ного підвищення ставки за викиди СО2
,
що закладено у першій редакції зазна-
ченого закону9
(таблиця В.1).
Пояснювальна записка до проекту закону http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64888
Пункт 243.4. Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755–17
Пояснювальна записка до проекту закону http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64888
Текст законопроекту до другого читання 23.11.2018 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64888
6
7
8
9
Роки 2018 2019 2020 2021 2022 2023
Податок за викиди CO2
грн/т 0,41 10,00 15,00 20,00 25,00 30,00
Таблиця В.1
Для забезпечення ефективності вказаних законодавчих змін, а
саме зменшення рівня вуглецеємності вітчизняного ВВП і за-
гального обсягу викидів СО2
в атмосферу, необхідним вбачається
наукове обґрунтування перспективних сценаріїв технологічних
та структурних зрушень у вуглецеємних секторах та українській
економіці в цілому у результаті дії нових умов оподаткування за
викиди CO2
. ­Досягнення даної мети потребує виконання наступних
основних завдань:
Цілі дослідження
Динаміка поетапного підвищення податку за викиди СО2
1$ = 27,625 грн (середньорічний офіційний курс гривні до долара у 2017 р). На основі даних Додатку А.*
Оцінити секторальний та макроекономічний ефект у
середньостроковому періоді в результаті поетапного підвищення
ставки оподаткування підприємств за викиди СО2
стаціонарними
джерелами емісії парникових газів (за основними показниками
промислового і соціально–економічного розвитку національного
господарства).
­Надати прогнозну оцінку структурних зрушень у вітчизняній
економіці в довгостроковому періоді за сценаріями спрямування
накопичених податкових надходжень на скорочення рівня
вуглецеємності у промисловості України.
–
–

10. 18 19
Ю. Бухановський/GIZ
У
рамках GTAP створено гло-
бальну базу даних таблиць
«витрати–випуск» та модель
загальної рівноваги, що у
комплексі дозволяє кількісно оціню-
вати зміни в економіках країн світу.
Результати аналізу за допомогою GTAP
відповідають на питання: що буде при
виконанні заданих умов регуляторного
впливу держави на виробничу та зов-
нішньоекономічну діяльність.
GTAP лежить в основі сучасного
аналізу проблем економічної політики,
пов’язаних з міжнародною торгівлею,
інвестиціями, енергетикою, промисло-
вим виробництвом тощо. Мотивація та
кінцевий успіх проекту GTAP ґрунту-
ються на вирішальній ролі міжнародно-
го співробітництва з метою докладного
аналізу глобальної економіки. Важли-
вість співпраці для поліпшення якості
аналізу економічної політики простежу-
ється з розробки бази даних, яка є сер-
цевиною всього проекту та використо-
вується багатьма іншими прикладними
моделями, крім GTAP.
Відправною точкою моделювання
в GTAP є вплив зовнішніх «шоків» (серед
яких зміна податкових ставок) на ціни в
певних секторах економіки, які надалі
призводять до трансформації в струк-
турі попиту, пропозиції, зайнятості,
доходів населення й інших економічних
агентів в усіх секторах економіки. У
зв’язку з цим, вихідні дані для моде-
лювання ефекту від підвищення ставок
податку за викиди двоокису вуглецю в
Україні отримані шляхом розрахунку
їхнього впливу на зростання ціни реалі-
зації товарів, робіт послуг за секторами,
виходячи з даних про викиди CO2
та
вартісних обсягів реалізації продукції
(без урахування прямих податків – ПДВ
й акцизу) у 2017 р.
Результати розрахунку впливу
податку за викиди двоокису вуглецю
на вартість реалізації продукції, робіт,
послуг за видами економічної діяльно-
сті наведено в Додатку А. Вони засвідчу-
ють, що відносне зростання цін внас-
лідок підняття даного податку згідно
нового законодавства для більшості сек-
торів економіки буде вкрай незначним
й не виходитиме за межі статистичної
похибки. Виняток становлять зазначені
вище галузі з найвищим рівнем вуглеце-
ємності, оцінки зростання цін по яких
узагальнені в таблиці М.1.
Перше завдання виконано з використанням економічної моделі, розробленої у рамках
Проекту аналізу глобальної торгівлі (Global Trade Analysis Project — GTAP), що є сучасним
інструментом аналізу, моделювання та прогнозування економічного розвитку країн,
галузей і окремих видів діяльності.
Методологія

11. 20 21
У межах кожної групи з 4 сценаріїв
передбачається, що кошти збираються
від платників податку з усіх галузей і
повертаються:
В усі галузі, які є платниками по-
датку в формі прямих інвестицій
(фінансування всіх інвестицій за
проектом);
Тільки в галузі промисловості в
формі прямих інвестицій (фінансу-
вання всіх інвестицій за проектом);
В усі галузі, які є платниками
податку для компенсації частини
кредитів для енергоефективних
проектів;
Тільки в галузі промисловості для
компенсації частини кредитів для
енергоефективних проектів.
При прогнозуванні змін в еконо-
міці внаслідок інвестиційного викори-
стання коштів від податку на викиди
СО2
була прийнята класифікація сцена-
ріїв, наведена в таблицях М.2 та М.3.
реалізованої продукції та економії
паливно-енергетичних ресурсів в про-
гнозному періоді в розрізі досліджених
галузей економіки. Всі розрахунки для
Перша група сценаріїв: Зростаюча ставка податку на викиди СО2
Друга група сценаріїв: Стабільна ставка податку на викиди СО2
Таблиця М.2
Таблиця М.3
Код
сценарію
Джерело
коштів
Галузі–отримувачі
коштів
Форма використання
коштів
1.1 Сума податку
поетапно
підвищується
до рівня 30 грн/т
у 2023 р.
(щорічне підвищення
на 5 грн/т)
Усі галузі (повернення податку
всім підприємствам–платникам
для реалізації проектів з
енергоефективності)
Пряме фінансування проектів
з енергоефективності
1.2 Галузі промисловості (повернення
податку промисловим підприємствам
для реалізації проектів з
енергоефективності)
Пряме фінансування проектів
з енергоефективності
1.3 Усі галузі (повернення податку
всім підприємствам–платникам
для реалізації проектів з
енергоефективності)
Компенсація частини кредиту,
взятого підприємствами для проектів
з енергоефективності
1.4 Галузі промисловості (повернення
податку промисловим підприємствам
для реалізації проектів з
енергоефективності)
Компенсація частини кредиту,
взятого промисловими підприємствами
для проектів з енергоефективності
Код
сценарію
Джерело
коштів
Галузі–отримувачі
коштів
Форма використання
коштів
2.1 Сума податку
за викиди СО2
становить 10 грн/т
Усі галузі (повернення податку
всім підприємствам–платникам
для реалізації проектів з
енергоефективності)
Пряме фінансування проектів
з енергоефективності
2.2 Галузі промисловості (повернення
податку промисловим підприємствам
для реалізації проектів з
енергоефективності)
Пряме фінансування проектів
з енергоефективності
2.3 Усі галузі (повернення податку
всім підприємствам–платникам
для реалізації проектів з
енергоефективності)
Компенсація частини кредиту,
взятого підприємствами для проектів
з енергоефективності
2.4 Галузі промисловості (повернення
податку промисловим підприємствам
для реалізації проектів з
енергоефективності)
Компенсація частини кредиту,
взятого промисловими підприємствами
для проектів з енергоефективності
Види економічної діяльності КВЕД Рівень зростання вартості реалізованої продукції
через податок за викиди CO2
, %
10 грн/т 15 грн/т 20 грн/т 25 грн/т 30 грн/т
Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки 19 0,035 0,053 0,070 0,088 0,106
Виробництво хімічної продукції 20 0,041 0,061 0,082 0,102 0,123
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 23 0,085 0,128 0,170 0,213 0,255
Металургійне виробництво 24 0,093 0,140 0,186 0,233 0,279
Постачання електроенергії, газу, пари та
кондиційованого повітря D 0,153 0,230 0,307 0,383 0,460
Очікуване зростання вартості реалізованої продукції у галузях з найвищим рівнем
вуглецеємності в результаті поетапного підвищення податку за викиди CO2
, %
Таблиця М.1
Вказані у таблиці 5 відносні показ-
ники слугували вихідними даними для
проведення економіко–математичного
моделювання в GTAP за 5–ма сцена-
ріями відповідно до кожного з етапів
підвищення податку за викиди CO2
.
Технічний опис відповідних макрое-
кономічних «шоків» та характеристика
використаних методів математичного
обчислення для можливості відтворен-
ня експерименту в програмному забез-
печенні GTAP наведені в Додатку Б.
Що стосується другого завдання, то
дослідження наслідків цільового вико-
ристання податку на СО2
(інвестиції у
проекти з енергоефективності) будува-
лося на прогнозі можливих змін в еко-
номіці у прогнозному періоді 2019–2025
рр. Можливі варіанти прогнозу резуль-
татів використання коштів від податку
на викиди СО2
були зведені у 8 сценаріїв.
Перші 4 сценарії (1.1–1.4 у таблиці
М.2) виходять з того, що податок
зростає щорічно на 5 грн/т викидів
до 30 грн/т у 2023–2025 рр.
Друга група сценаріїв (2.1–2.4 у
таблиці М.3) виходить з того, що
ставка залишається 10 грн/т.
Наслідки використання податку
для фінансування проектів з енергое-
фективності прораховувалися в формі
оцінки можливого приросту обсягів
•
•
1.
2.
3.
4.

12. 22 23
рахунок коштів повернутого
податку була використана
наступна схема в залежності
від розміру підприємства: для
малого бізнесу — 50% суми
кредиту, для середніх підпри-
ємств — 40%, для великих
підприємств — 30%.
У кожній з досліджених
галузей економіки має місце
різна структура виробництва
за розмірами підприємств.
Розрахунок середньозважено-
го відсотка компенсації обсягу
кредиту на реалізацію енер-
гоефективних проектів наве-
дено в Додатку Л.
У сценаріях 1.2, 1.4, 2.2, 2.4
весь зібраний податок в еко-
номіці розподіляється під-
галузями промисловості за
питомою вагою їх продукції
в обсязі промислової продук-
ції. Це один з варіантів роз-
поділу коштів між галузями
промисловості. Можливі інші
варіанти розподілу податку
як інвестицій між галузями
промисловості.
Розподіл інвестицій по галу-
зям проведено по питомій вазі
обсягів реалізованої продук-
ції галузей промисловості на
основі даних звітного періоду:
добувна промисловість —
12,4%, постачання електро-
енергії, газу, пари, кондиці-
йованого повітря — 24,4%,
водопостачання, каналізація,
поводження з відходами —
1,0%, виробництво харчових
продуктів — 21,0%, вироб-
ництво хімічної продукції —
2,5%, виробництво коксу та
продуктів нафтопереробки —
3,9%, металургія — 15,6%.
Перехід від обсягів інвестицій до
обсягів приросту продукції внас-
лідок цих інвестицій проведено на
основі галузевих показників капі-
талоємності приросту продукції
в галузях в останньому звітному
періоді — скільки грн приросту
продукції прийшлося на 1 грн
капітальних інвестицій. Розраху-
нок показників капіталоємності
приросту продукції проведено в
розрахунковій таблиці Додатку М,
розрахунок приросту продукції в
галузях у відповідності із сценарія-
ми прогнозу – в Додатку Н–Ф.
Розрахунок ефекту від інвестицій
за рахунок податку в формі еконо-
мії паливно–енергетичних ресур-
сів проведено в таблицях 2.7, 2.8 на
основі прогнозних обсягів інвес-
тицій та коефіцієнтів економії на
1 грн інвестицій. Для розрахунку
цих коефіцієнтів для досліджених
галузей економіки була використа-
на інформація з типових проектів з
енергоефективності і нормативних
показників фінансової (за рахунок
економії витрат після реалізації
проектів) окупності інвестицій в
енергоефективність — від 2 до 4
років.
6.3
6.4
7.
8.
прогнозного періоду 2019–2025 рр. про-
ведені у порівняних цінах 2017 р. Тому
отримані зміни показників інвестицій і
приросту продукції у прогнозних роках
означають зміни саме фізичного (реаль-
ного) обсягу інвестицій та продукції,
без врахування зростання цін.
Оцінка додаткового приросту
продукції та економії паливно–енер-
гетичних ресурсів в результаті викори-
стання коштів податку на викиди СО2
для фінансування проектів з енергое-
фективності проводилась за наступною
технологією:
Розроблення прогнозу реальних
(в цінах 2017 р.) темпів зростання
галузей економіки, прийнятих для
дослідження (на основі прогнозу
соціально–економічного розвитку
національної економіки на
2019–2021 рр., підготовлений
Мінекономрозвитку10
). Результати
розрахунків наведені в Додатку В.
Розрахунок прогнозних обсягів
продукції галузей економіки на
основі обсягів продукції 2017 року
і темпів зростання у прогнозному
періоді (п.1 технології розрахунк–
ів) – Додаток В. Враховувалися тем-
пи зростання економіки, закладені
у прогноз соціально–економічного
розвитку України до 2021 р., що
був підготовлений Міністерством
економічного розвитку і торгівлі
України у 2018 р.
Розрахунок «вуглецеємності»
одиниці продукції галузей еконо-
міки (обсяг викидів СО2
на тис. грн
реалізованої продукції) у 2015–
2017 рр. і прогнозування цього
показника по всім досліджуваним
галузям на 2019–2025 рр.
Додаток Д.
Розрахунок обсягів викидів СО2
у
кожному році прогнозного періоду
(на основі прогнозу обсягів продук-
ції (п.2 технології розрахунків) в
кожному році і прогнозного пито-
мого рівня викидів СО2
на тис. грн
реалізованої продукції галузей (п.3
технології розрахунків). Додаток Е.
Розрахунок річних обсягів податку
на викиди СО2
для 2019–2025 рр.
(на основі відомих за сценаріями
ставок податку та прогнозованих
обсягів викидів СО2
(п.4 даної тех-
нології розрахунків). Додатки Ж–З.
Розрахунок додаткових інвестицій
(у заходи енергоефективності) в
розвиток галузей економіки за ра-
хунок коштів від податку на вики-
ди двоокису вуглецю. Додаток К.
В сценаріях 1.1, 1.2, 2.1, 2.2
обсяги додаткових інвестицій
співпадають з обсягами зібра-
ного податку.
В сценаріях 1.3, 1.4, 2.3, 2.4 об-
сягами інвестицій вважаються
обсяги кредитів, які можуть
бути отримані підприєм-
ством–ініціатором проекту з
енергоефективності при умові
що від 30 до 50% кредиту по-
гашається за рахунок коштів
поверненого податку. Таким
чином, загальний обсяг інвес-
тицій в енергоефективність,
які генеруються повернутим
податком на СО2
, зростає у
2–3 рази. Через це показники
ефекту від податку на СО2
по
сценарію 1.3, 1.4 суттєво вищі
за інші сценарії.
Для розрахунку частки
кредиту, яка погашається за
1.
2.
3.
4.
5.
6.
6.1
6.2
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro–shvalennya–prognozu–ekonomichnogo–i–socialnogo–rozvitku–ukrayini–na–20192021–roki10

13. 24 25
Стягнення з податку
за викиди CO2
сягнуть
менше 1,24 млрд грн, а
скорочення податкових
надходжень через
зменшення ділової
активності складуть 4,92
млрд грн. Чистий ефект
таким чином становитиме
3,68 млрд грн.
З
окрема, при податку за ставкою
10 грн/т річне зростання реаль-
ного ВВП України уповільниться
на 0,06 відсоткових пунктів,
а номінального – на 0,4 в.п. Динаміка
індексу промислової продукції уповіль-
ниться на 0,19 в.п., а індексу будівельної
продукції — на 0,1 в.п. У зв’язку зі ско-
роченням обсягів виробництва товарів
та послуг кількість зайнятого населення
скоротиться на 0,02%, а реальна заро-
бітна плата — на 0,11%. Добробут насе-
лення (обсяги спожитих ним товарів і
послуг) зменшиться на 745,1 млн грн, а
валове нагромадження основного капі-
талу зменшиться на 0,13% (таблиця 3).
У результаті скорочення обсягів
виробництва викиди в атмосферу двоо-
кису вуглецю зменшаться на 295,3 тис. т
СО2
–еквіваленту або на 0,24% від рівня
2017 р. При підвищенні ставки податку
до 30 грн/т скорочення викидів сягне
880 тис. т (0,71%). Для порівняння, у 2017
р. викиди діоксиду вуглецю стаціонар-
ними джерелами емісії парникових газів
зменшились на 26,4 млн т при зростанні
промислового виробництва на 0,4%.
Слід також принципово зазначи-
ти, що задекларованої у Пояснюваль-
ній записці до проекту Закону Укра-
їни №2628–VIII цілі збалансованості
бюджетних надходжень в результаті
підняття конкретного цього податку
досягнути не вдасться.
Проведений економіко–математичний аналіз засвідчив, що саме по собі підвищення
податкового тягаря за викиди CO2
матиме наслідком уповільнення економічного зростання
в Україні як на макрорівні, так і за низкою секторів товарів та послуг.
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА СЕКТОРА ЛЬНІ
ЕФЕКТИ ВІД ПІДВИЩЕННЯ ПОД АТКУ
ЗА ВИКИДИ ДВООКИСУ ВУГЛЕЦЮ
Розділ 1
Hassan Afridhi/Unsplash

14. 26 27
Прискорення темпів зростання
матиме місце тільки у виробництві про-
дукції сільського господарства і харчової
промисловості (+0,03%). Це відбудеться
в результаті часткового перетікання
інвестиційних ресурсів та факторів ви-
робництва в агросектор, привабливість
якого зростатиме на тлі скорочення рен-
табельності у найбільш вуглецеємних
галузях економіки.
Основною статтею скорочення над-
ходжень до бюджету стануть ПДВ й інші
непрямі податки (–3,4 млрд грн) у зв’яз-
ку з уповільненням ділової активності.
Зменшення обсягів зовнішньоторго-
вельних операцій як бази оподаткуван-
Як наслідок, пропозиція на ринку
сільськогосподарської продукції зро-
статиме, що призведе до незначного
падіння цін на неї (див. Додаток Х, та-
блиця Х.1). У свою чергу, завдяки цьому
зростання індексу споживчих цін буде
вкрай незначним і складе 0,01%.
Відповідна динаміка споживчих цін
на деякі товари та послуги у вартісних
показниках наведена у таблиці 1.2.
ня матимуть наслідком зменшення бю-
джетних надходжень на 738,4 млн грн.
Через скорочення зайнятості зменшать-
ся як податкові надходження від ПДФО
(–345,9 млн грн), так і надходження від
сплати ЄСВ (–422,7 млн грн).
Товари і послуги Середні ціни
12.2018 р. [6]
Одиниці
виміру
Динаміка споживчих цін в результаті введення
податку за викиди CO2
, грн
10 грн/т 15 грн/т 20 грн/т 25 грн/т 30 грн/т
Хліб і хлібопродукти 21,28 кг 0,00 –0,01 –0,01 –0,01 –0,01
М’ясо та м’ясопродукти 92,82 кг –0,01 –0,01 –0,02 –0,02 –0,03
Риба та продукти з риби 73,35 кг –0,01 –0,01 –0,01 –0,02 –0,02
Молоко, молочні продукти 23,73 л 0,00 –0,01 –0,01 –0,01 –0,01
Яйця 24,56 10 шт. 0,00 0,00 0,00 –0,01 –0,01
Масло вершкове 38,96 200 г 0,00 –0,01 –0,01 –0,01 –0,01
Олія соняшникова 35,00 1000 г 0,00 –0,01 –0,01 –0,01 –0,01
Фрукти (яблука) 9,21 кг 0,00 0,00 –0,01 –0,01 –0,01
Овочі 11,31 кг 0,00 –0,01 –0,01 –0,01 –0,01
Цукор 14,09 кг 0,00 0,00 0,00 0,00 –0,01
Алкогольні напої 90,64 0,5 л –0,01 –0,02 –0,02 –0,03 –0,03
Тютюнові вироби 28,99 20 шт. 0,00 –0,01 –0,01 –0,01 –0,01
Оренда житла 3352,66 місяць –0,34 –0,50 –0,67 –0,84 –1,01
Фармацевтична продукція 11,43 10 табл. 0,00 0,01 0,01 0,01 0,01
Паливо та мастила 29,98 л 0,01 0,02 0,03 0,03 0,04
Дошкільна освіта 543,60 місяць –0,24 –0,37 –0,49 –0,61 –0,73
Страхування транспорту 918,04 1 поліс –0,28 –0,41 –0,55 –0,69 –0,83
Очікувана динаміка споживчих цін на деякі товари і послуги
у результаті підвищення ставки екологічного податку за викиди СО2
Таблиця 1.2Макроекономічні
показники
Ефект від підвищення ставки екологічного податку
за викиди СО2
, %
10 грн/т 15 грн/т 20 грн/т 25 грн/т 30 грн/т
ВВП реальний –0,06 –0,09 –0,11 –0,14 –0,17
ВВП номінальний –0,04 –0,06 –0,08 –0,10 –0,12
ВНОК* –0,13 –0,20 –0,27 –0,33 –0,40
Індекс промислової продукції –0,19 –0,28 –0,38 –0,47 –0,56
Індекс сільськогосподарської продукції 0,03 0,04 0,05 0,07 0,08
Індекс будівельної продукції –0,10 –0,14 –0,19 –0,24 –0,29
Зайнятість –0,02 –0,04 –0,06 –0,08 –0,10
Реальна заробітна плата –0,11 –0,17 –0,23 –0,29 –0,34
Обмінний курс національної валюти –0,06 –0,09 –0,12 –0,15 –0,18
Індекс споживчих цін 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05
Вантажообіг –0,04 –0,07 –0,09 –0,11 –0,13
Пасажирообіг –0,02 –0,05 –0,06 –0,07 –0,08
Наявний дохід населення –0,04 –0,06 –0,07 –0,09 –0,11
Добробут, млн грн –745,1 –1124,5 –1503,9 –1902,9 –2271,1
Податкові надходження, млн грн
У тому числі: –3684,5 –5542,6 –7384,4 –9304,4 –11085,2
• Надходження від податку за викиди CO2
1239,2 1856,7 2472,5 3086,9 3700,1
• ПДВ й інші непрямі податки, крім мита –3416,8 –5130,7 –6833,8 –8582,5 –10240,3
• Податки з зовнішньої торгівлі (митні збори, сплата мит) –738,4 –1018,9 –1476,2 –1856,1 –2212,0
• Податки з доходів робочої сили (ПДФО) –345,9 –562,3 –696,2 –878,7 –1049,8
• Соціальні нарахування на доходи робочої сили (ЄСВ) –422,7 –687,3 –850,9 –1074,0 –1283,1
Очікуваний макроекономічний ефект від підвищення ставки екологічного податку
за викиди СО2
за результатами моделювання в GTAP
Таблиця 1.1
1. ВНОК ­— валове нагромадження основного капіталу; 2. Вартісні показники перераховані з дол. США за курсом 28,0 грн/1$.*

15. 28 29
Проте порівняння одержаних
результатів моделювання з динамікою
цін у відповідних галузях вітчизняного
виробництва протягом 2013–2018 рр.
Так, у 2018 р. ціни на послуги
постачання електроенергії, газу, пари
зросли порівняно з 2013 р. в середньому
у 3,26 рази, на продукцію металургій-
ного виробництва — у 3,2 рази, хімічних
речовин — 2,3 рази, продукції з міне-
ральної сировини — у 2,1 рази. На цьому
вказує на те, що очікуваний ефект під-
вищення вартості продукції від податку
за викиди СО2
залишатиметься несуттє-
вим (таблиця 1.3).
тлі додаткове зростання в межах десятої
частини відсотка буде непомітним.
Що стосується обсягів виробництва,
найбільше їх скорочення відбудеться в
металургійній галузі: виробництво чор-
них металів зменшиться на 0,62%, кольо-
рових — на 0,46% (рисунок 1.2).
Сектори промисловості 2014 2015 2016 2017 2018
Металургійне виробництво 126,3 170,9 205,2 277,1 323,3
Виробництво хімічних речовин 126,0 190,0 183,9 211,6 234,1
Виробництво продукції з неметалевої мінеральної сировини 112,3 154,4 170,8 190,8 214,8
Постачання електроенергії, газу, пари 115,9 155,8 203,4 254,1 326,0
Динаміка індексів цін виробників промислової продукції за видами діяльності
протягом 2013–2018 рр. (2013 р. = 100%) [7]
Таблиця 1.3Слід принципово зазначити, що
наведені у таблиці 1.2 результати ві-
дображають внесок у цінову динаміку
лише одного чинника, яким є податок
на викиди CO2
. Тому одержані резуль-
тати, які засвідчують зниження ціни,
необхідно розглядати як уповільнення
темпів зростання цін, яке (зростання)
закономірно відбувається під впливом
інфляційних процесів.
Водночас розрахунки засвідчують,
що динаміка споживчих цін від подат-
ку за викиди двоокису вуглецю буде
настільки незначною, що не матиме
відчутного ефекту на процеси соціаль-
но–економічного розвитку. Накладання
одержаних результатів моделювання
у процентному вираженні на сучасний
масштаб цін споживчих товарів і послуг
в Україні засвідчує, що для переважної
більшості продуктів зміна ціни відбу-
деться в межах 0,01 грн.
Найвищі показники зростання цін
в секторальному розрізі очікуються для
вітчизняних виробів зі скла (0,17%),
чорних металів (0,14%), електроенергії
(0,13%), неметалевої продукції з міне-
ральної сировини (0,11%), продукції
хімічної та пов’язаних з нею галузей
промисловості (0,08%) (рисунок 1.1).
Топ–10 секторів економіки за зростанням цін товарів і послуг від введення податку
за викиди СО2
на рівні 10 грн/т, %
Рисунок 1.1
Вироби зі скла
Чорні метали
Електроенергія
Продукція з мінеральної сировини
Продукція хімічної галузі
Водопостачання та каналізація
Кольорові метали
Гаряча вода, опалення
Паливо та мастиа
Газопостачання
0 0.4 0.8 1.2 1.6 2.0
0.17
0.14
0.13
0.11
0.08
0.08
0.06
0.06
0.05
0.04
* На основі даних Додатку Х, таблиця Х.1.
Топ–10 секторів економіки за скороченням обсягів виробництва товарів і послуг від введення
податку за викиди СО2
на рівні 10 грн/т, %
Рисунок 1.2
Чорні метали
Кольорові метали
Продукція хімічної галузі
Вироби зі скла
Продукція мінеральної сировини
Вироби з чорних металів
Паливо та мастила
Електроенергія
Товари для особистого догляду
Послуги будівництва
-0.3 -0.2-0.4-0.5-0.6 -0.1 0.0-0.7
-0.62
-0.46
-0.40
-0.31
-0.27
-0.21
-0.20
-0.17
-0.10
-0.10
* На основі даних Додатку Х, таблиця Х.2.

16. 30 31
З урахуванням того, що за підсум-
ками 2018 р. сектором чорної металур-
гії в Україні (КВЕД 24.1) виготовлено
і реалізовано продукції на 345,2 млрд
грн, скорочення у ньому виробництва
на 0,62% в абсолютному вимірі сягає
2,14 млрд грн. Зазначимо, що у 2018 р.
виробництво чорних металів в Україні
скоротилось на 1,4%, а оцінений рівень
падіння виробництва в галузі за умови
підняття ставки податку до 30 грн/т ста-
новить 1,85%.
На фоні посткризового відновлен-
ня переробної промисловості України
протягом 2016–2018 рр. сектор чорної
металургії ще з 2012 р. скорочує обся-
ги виробництва. Протягом 2012–2018
рр. вітчизняне металургійне виробни-
цтво впало на 31,7% [8] (без урахування
втрати виробничого потенціалу галузі
на тимчасово окупованих територі-
ях). Перспективи виходу галузі з кризи
залишаються невизначеними у зв’язку із
загрозою подальшої втрати ринків збуту
(65,0% продукції галузі спрямовано на
експорт у 2018 р.) через розгортання
глобальної торгової війни. Зокрема,
01.02.2019 р. ЄС і Туреччина у відповідь
на протекціоністську політику США вве-
ли тарифні квоти на чорні метали, у тому
числі походженням з України.
Очевидно, що для чорної металургії
додатковий тягар від підвищення став-
ки податку за викиди двоокису вуглецю
матиме незначний ефект на тлі решти
хронічних проблем галузі. Однак, з огля-
ду на нові виклики збереження зовніш-
ніх ринків й віддаленість перспективи
відновлення позитивних трендів, цей
захід може мати відчутний ефект для
металургійної галузі.
Для решти секторів економіки оці-
нений ефект скорочення виробництва
буде незначним порівняно з позитивни-
ми тенденціями посткризового зростан-
ня. Зокрема, уповільнення динаміки
виробництва у хімічній галузі в резуль-
таті підняття ставки податку за викиди
двоокису вуглецю оцінюється в 0,40%,
тоді як у 2017–2018 рр. галузь зростала на
16,5–18,4% щорічно. Це характерно і для
інших секторів, які відчують найбільший
вплив від підвищення ставки екологіч-
ного податку за викиди СО2
, – виробів зі
скла (–0,31%), вироби з іншої немета-
левої продукції з мінеральних ресурсів
(–0,27%), виробництво палива та мастил
(–0,20%), фармацевтичної продукції
(–0,18%), електроенергії (–0,17%).
У будівельній галузі уповільнення
темпів зростання складе 0,10%, у секторі
послуг — лише 0,02%. Позитивна дина-
міка у секторі сільського господарства
забезпечуватиметься насамперед зрос-
танням виробництва насіння і плодів
олійних рослин (0,08%), зернових куль-
тур (0,07%), олії соняшникової (0,04%).
У зовнішньому секторі внаслідок
уповільнення темпів розвитку еконо-
міки спостерігатиметься падіння як в
обсягах експорту, так і імпорту. Імпорт
буде скорочуватись за більшістю секто-
рів економіки (див. Додаток В, таблиця
В.3) через зменшення ділової активності
і доходів населення. Експорт товарів і
послуг знижуватиметься, насамперед,
за найбільш вуглецеємними видами
економічної діяльності (рисунок 1.3).
Топ–10 секторів економіки за скороченням експорту товарів і послуг від введення податку
за викиди СО2
на рівні 10 грн/т, %
Рисунок 1.3
Вироби зі скла
Чорні метали
Електроенергія
Продукція мінеральної сировини
Кольорові метали
Продукція хімічної галузі
Водопостачання та каналізація
Паливо та мастила
Фармацевтична продукція
Вироби з чорних металів
-0.3 -0.2-0.4-0.5-0.6 -0.1 0.0-0.7-0.8-0.9
-0.80
-0.72
-0.69
-0.51
-0.49
-0.48
-0.46
-0.21
-0.21
-0.18
* На основі даних Додатку Х, таблиця Х.3.
Експорт скорочуватиметься швид-
шими темпами ніж імпорт. Загальне
скорочення експорту товарів і послуг
очікується на рівні 0,17%, тоді як ім-
порту — лише на 0,11%. За результата-
ми зовнішньоторговельної діяльності
2017 р. така динаміка матиме наслідком
зростання негативного сальдо торгового
балансу на 27,9 млн дол. США. У свою
чергу, це може призвести до девальвації
національної грошової одиниці на 0,06%
(таблиця 1.1) за умови, якщо національ-
ним регулятором не буде вжито заходів
зі стабілізації валютного курсу. Поряд з
цим слід зазначити, що загальне нега-
тивне сальдо зовнішньої торгівлі Укра-
їни у 2017 р., за оцінками Державної
служби статистики, склало понад 2,6
млрд дол США. Тому зростання нега-
тивного сальдо очікується на рівні 1,0%.
Девальвація гривні на рівні 0,06% від-
повідає зростанню курсу долара США на
0,017 грн. Звідси очевидно, що жодних
загроз для макроекономічної стабіль-
ності запровадження досліджуваного
заходу не несе.
Насамкінець слід зазначити, що
разом з підвищенням ставки податку за
викиди СО2
стаціонарними джерелами
емісії парникових газів, макроеконо-
мічні й галузеві ефекти пропорційно
зростатимуть без якісних змін у впливі
на динаміку розвитку окремих секторів
й національної економіки в цілому.
Розрахований середньостроковий
ефект від підвищення ставки екологіч-
ного податку за викиди СО2
може бути
перекритий у довгостроковій перспек-
тиві у разі ефективного цільового ви-
користання акумульованих податкових
надходжень на потреби енергомодерні-
зації промисловості України.
Разом з підвищенням ставки
податку за викиди СО2
, макроекономічні
й галузеві ефекти пропорційно
зростатимуть без якісних змін у впливі
на динаміку розвитку окремих секторів
й національної економіки в цілому.

17. 32 33
У
випадку використання
надходжень від податку на
викиди СО2
цільовим чином
для інвестування в проекти з
енергоефективності і мінімізації вики-
дів СО2
, макроефекти будуть залежати
від концентрації коштів на програмні
цілі в усі або пріоритетні (промисло-
ві) галузі, від якості управління цими
інвестиціями і їх проектами. При ставці
в 10 грн/т викидів СО2
річна сума коштів
дорівнюватиме від 1,2 млрд грн у 2019 р.
до 1,37 млрд грн у 2025 році (розрахунки
наведено в Додатку К). Це менше 0,2%
від всіх капітальних інвестицій націо-
нальної економіки у 2018 році.
При прогресивній шкалі податку
(із зростанням кожного року на 5 грн/т
СО2
) у 2025 році сума податку (та ін-
вестицій на його базі) може зрости до
4,12 млрд грн. При використанні цих
коштів від податку в формі компенсації
частини вартості кредитів (від 30 до 43%
інвестиційного кредиту (розрахунки
середньозваженого відсотка компенса-
ції в залежності від розмірів підпри-
ємств галузі наведено в Додатку Л) для
реалізації проектів з енергоефектив-
ності суму потенційних інвестиційних
коштів можна оцінювати у 10–11 млрд
грн у 2021 р. і до 16–18 млрд грн у 2025 р.
Прогноз можливих обсягів інвестицій в
енергоефективність на основі податку
на СО2
в різних сценаріях наведено в
таблиці Додатку К. Ефективність вико-
ристання вказаних сум для інвестицій
буде залежати від якості адмініструван-
Для оцінки впливу на економіку трансформації податку на викиди СО2
в інвестиції
в енергоефективність досліджено декілька сценаріїв використання цих додаткових коштів.
ОЦІНКА ЕФЕКТІВ ВІД СПРЯМУВАННЯ
ПОД АТКОВИХ НА ДХОД ЖЕНЬ НА РЕА ЛІЗАЦІЮ
ПРОЕКТІВ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Розділ 2
Прогноз додаткових інвестицій Топ–5 галузей економіки за рахунок податку на викиди СО2
(сценарій 1.4), млрд грн
Рисунок 2.1
ня та управління цими коштами (відбір
проектів, відбір підприємств–ініціа-
торів проектів, поточний моніторинг
реалізації проектів і т.д).
Таким чином, загальний ефект від
використання податку на викиди СО2
залежить від ставки самого податку
та форми використання коштів (пряме
фінансування чи компенсація частини
вартості кредитів для реалізації енер-
гозберігаючих проектів).
Результатами оцінки наслідків
використання коштів від податку на
викиди СО2
є:
додаткові обсяги інвестицій, ди-
ференційовані за сценаріями і за
дослідженими видами економічної
діяльності (представлені у таблицях
2.2 –2.3);
додаткові прирости продукції в
результаті цих інвестицій (таблиці
2.4 –2.5), якщо енергоефективність
реалізується в комплексі із зрос-
танням продуктивності праці;
економія паливно–енергетичних
ресурсів в результаті інвестицій в
енергозберігаючі проекти за раху-
нок повернутого податку на СО2
(таблиці 2.7, 2.8).
Макроефекти, які базуються на на-
ведених складових, показані у таблиці
2.6. Обсяги потенційно можливих інвес-
тицій (за рахунок податку) у 5 галузях з
найкращими показниками наведено на
рисунку 2.1.
2019 р. 2021 р. 2023 р. 2025 р.
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
Постачання
електроенергії,
газу, пари та
кондиційованого
повітря
Металургійне
виробництво
Виробництво
коксу та
продуктів
нафтопереро-
блення
Виробництво
харчових
продуктів
Добування
металевих руд
876.4
1773
2733.1
2836
639.9
1288.1
1985.6
2060.3
159.8
323.2
498.1
516.7
759.7
1537.2
2369.3
2458.2
197.5
399.4
615.8
638.9
•
•
•
Загальний ефект від використання
податку на викиди СО2
залежить від
ставки самого податку та форми
використання коштів.

18. 34 35
Додаткові інвестиції за рахунок податку на викиди СО2
(сценарій 1.1–1.4) 2019–2025 рр. млн грн
Таблиця 2.2
2019 р. 2021 р. 2023 р. 2025 р.
Сценарій1.1
Сценарій1.2
Сценарій1.3
Сценарій1.4
Сценарій1.1
Сценарій1.2
Сценарій1.3
Сценарій1.4
Сценарій1.1
Сценарій1.2
Сценарій1.3
Сценарій1.4
Сценарій1.1
Сценарій1.2
Сценарій1.3
Сценарій1.4
Сільське, лісове та рибне господарство 12,1 — 27,9 — 25,3 — 58,4 — 37,8 — 87,3 — 39,5 — 91,2 —
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 33,9 157,9 113 526,3 65,3 319,5 217,7 1065 94 492,5 313,3 1641,7 94 511,0 313,3 1703,3
• Добування кам'яного та бурого вугілля 4 26,7 12,8 85,3 7,8 54,1 24,9 172,8 11,6 83,4 37,1 266,5 11,1 86,5 35,5 276,4
• Добування металевих руд 12,1 62,4 38,3 197,5 24,3 126,2 76,9 399,4 36,8 194,6 116,5 615,8 37,8 201,9 119,6 638,9
• Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів 0,9 8,9 3 29,7 1,7 18,0 5,7 60 2,5 27,8 8,3 92,7 2,6 28,8 8,7 96
Переробна промисловість 489,8 790,8 1364,3 2202,8 944,3 1600,0 2630,4 4456,8 1499,3 2466,2 4176,3 6869,6 1656,7 2559,0 4614,8 7128,1
• Виробництво харчових продуктів 26,8 267,4 76,1 759,7 54,1 541,1 153,7 1537,2 83,9 834,0 238,4 2369,3 87,1 865,3 247,4 2458,2
• Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення 30,1 49,7 96,8 159,8 60,6 100,5 194,9 323,2 91,7 154,9 294,9 498,1 92,6 160,7 297,7 516,7
• Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 28,4 31,8 78,2 87,6 58,1 64,4 160,1 177,4 86,9 99,3 239,4 273,6 86,5 103,0 238,3 283,7
• Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 58,2 34,4 163 96,4 119,9 69,6 335,9 195 182 107,2 509,8 300,3 185,5 111,3 519,6 311,8
• Металургійне виробництво 328,8 198,7 1053,8 636,9 660,7 401,9 2117,6 1288,1 1001,8 619,5 3210,9 1985,6 1006,4 642,8 3225,6 2060,3
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 669,9 312,0 1881,7 876,4 1402,8 631,2 3940,4 1773 2126,3 973,0 5972,8 2733,1 2110,4 1009,6 5928,1 2836
Водопостачання; каналізація; поводження з відходами 2,5 14,0 6,3 35,2 4,9 28,3 12,3 71,1 7,3 43,7 18,3 109,8 7 45,3 17,6 113,8
Будівництво 0,5 — 1,2 — 1,1 — 2,5 — 1,8 — 4,1 — 2 — 4,6 —
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 47 — 125 — 97,8 — 260,1 — 150,6 — 400,5 — 156,2 — 415,4 —
Тимчасове розміщування й організація харчування 0,3 — 0,7 — 0,6 — 1,3 — 0,8 — 1,7 — 0,6 — 1,3 —
Інформація та телекомунікації; фінансова та страхова діяльність;
операції з нерухомим майном
2,1 — 4,8 — 4,2 — 9,7 — 8 — 18,4 — 8,1 — 18,6 —
Професійна, наукова та технічна діяльність; освіта 2,1 — 5,6 — 3,8 — 10,2 — 5 — 13,4 — 5,5 — 14,7 —
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт,
розваги та відпочинок
2,1 — 4,8 — 4,1 — 9,3 — 6,1 — 13,8 — 5,6 — 12,7 —
Інші послуги 11,1 — 22,8 — 22,3 — 45,9 — 34,3 — 70,6 — 35,1 — 72,2 —
Всього 1273,4 1273,4 5080,1 5693,6 2576,5 10267,9 11519 3971,4 3971,4 15745,8 17756,1 4120,7 4120,7 16196,9 18423,2

19. 36 37
Додаткові інвестиції за рахунок податку на викиди СО2
(сценарій 2.1–2.4) 2019–2025 рр. млн грн
Таблиця 2.3
2019 р. 2021 р. 2023 р. 2025 р.
Сценарій2.1
Сценарій2.2
Сценарій2.3
Сценарій2.4
Сценарій2.1
Сценарій2.2
Сценарій2.3
Сценарій2.4
Сценарій2.1
Сценарій2.2
Сценарій2.3
Сценарій2.4
Сценарій2.1
Сценарій2.2
Сценарій2.3
Сценарій2.4
Сільське, лісове та рибне господарство 12,1 — 27,9 — 12,6 — 29,1 — 12,6 — 29,1 — 13,2 — 30,5 —
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 33,9 157,9 113 526,3 32,7 159,7 109 532,3 31,3 164,2 104,3 547,3 31,3 170,3 104,3 567,7
• Добування кам'яного та бурого вугілля 4 26,7 12,8 85,3 3,9 27,1 12,5 86,6 3,9 27,8 12,5 88,8 3,7 28,8 11,8 92
• Добування металевих руд 12,1 62,4 38,3 197,5 12,1 63,1 38,3 199,7 12,3 64,9 38,9 205,4 12,6 67,3 39,9 213
• Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів 0,9 8,9 3 29,7 0,8 9,0 2,7 30 0,8 9,3 2,7 31 0,9 9,6 3 32
Переробна промисловість 489,8 790,8 1364,3 2202,8 472,2 800,0 1315,3 2228,4 499,8 822,1 1392,2 2290 552,2 853,0 1538,2 2376
• Виробництво харчових продуктів 26,8 267,4 76,1 759,7 27,1 270,5 768,5 28 278,0 79,5 789,8 29 288,5 82,4 819,6
• Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення 30,1 49,7 96,8 159,8 30,3 50,2 97,4 161,4 30,6 51,6 98,4 165,9 30,9 53,6 99,4 172,3
• Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 28,4 31,8 78,2 87,6 29 32,2 79,9 88,7 29 33,1 79,9 91,2 28,8 34,3 79,3 94,5
• Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 58,2 34,4 163 96,4 60 34,8 168,1 97,5 60,7 35,7 170 100 61,8 37,1 173,1 103,9
• Металургійне виробництво 328,8 198,7 1053,8 636,9 330,3 201,0 1058,7 644,2 333,9 206,5 1070,2 661,9 335,5 214,3 1075,3 686,9
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 669,9 312,0 1881,7 876,4 701,4 315,6 1970,2 886,5 708,8 324,3 1991 911 703,5 336,5 1976,1 945,2
Водопостачання; каналізація; поводження з відходами 2,5 14,0 6,3 35,2 2,5 14,2 6,3 35,7 2,4 14,6 6 36,7 2,3 15,1 5,8 37,9
Будівництво 0,5 — 1,2 — 0,6 — 1,4 — 0,6 — 1,4 — 0,7 — 1,6 —
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 47 — 125 — 48,9 — 130,1 — 50,2 — 133,5 — 52,1 — 138,6 —
Тимчасове розміщування й організація харчування 0,3 — 0,7 — 0,3 — 0,7 — 0,3 — 0,7 — 0,2 — 0,4 —
Інформація та телекомунікації; фінансова та страхова діяльність;
операції з нерухомим майном
2,1 — 4,8 — 2,1 — 4,8 — 2,7 — 6,2 — 2,7 — 6,2 —
Професійна, наукова та технічна діяльність; освіта 2,1 — 5,6 — 1,9 — 5,1 — 1,7 — 4,6 — 1,8 — 4,8 —
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт,
розваги та відпочинок
2,1 — 4,8 — 2 — 4,5 — 2 — 4,5 — 1,9 — 4,3 —
Інші послуги 11,1 — 22,8 — 11,1 — 22,8 — 11,4 — 23,5 — 11,7 — 24,1 —
Всього 1273,4 1273,4 5080,1 5693,6 1288,2 1288,2 5056,9 5759,5 1323,8 1323,8 5249,1 5919 1373,6 1373,6 5399,1 6141

20. 38 39
Формування додаткового приросту продукції
(сценарій 1.1–1.4) 2019–2025 рр. млн грн
Таблиця 2.4
2019 р. 2021 р. 2023 р. 2025 р.
Капіталовіддач
Сценарій1.1
Сценарій1.2
Сценарій1.3
Сценарій1.4
Сценарій1.1
Сценарій1.2
Сценарій1.3
Сценарій1.4
Сценарій1.1
Сценарій1.2
Сценарій1.3
Сценарій1.4
Сценарій1.1
Сценарій1.2
Сценарій1.3
Сценарій1.4
Сільське, лісове та рибне господарство 1,0 12,1 — 27,9 — 25,3 — 58,4 — 37,8 — 87,3 — 39,5 — 91,2 —
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 2,3 78,1 363,2 259,9 1210,5 150,3 734,9 500,7 2449,5 216,2 1132,8 720,6 3775,9 216,2 1175,3 720,6 3917,6
• Добування кам'яного та бурого вугілля 1,9 7,6 50,7 24,3 162,1 14,8 102,8 47,3 328,3 22 158,5 70,5 506,4 21 164,4 67,5 525,2
• Добування металевих руд 2,1 25,4 131,0 80,4 414,8 51 265,0 161,5 838,7 77,3 408,7 244,7 1293,2 79,4 424,0 251,2 1341,7
• Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів 2,5 2,2 22,3 7,5 74,3 4,1 45,0 14,3 150 6,2 69,5 20,8 231,8 6,4 72,0 21,8 240
Переробна промисловість 4,2 2057 3321,4 5730,1 9251,8 3966,1 6720,0 11047,7 18718,6 6297,1 10358,0 17540,5 28852,3 6958 10747,8 19382,2 29938
• Виробництво харчових продуктів 4,5 120,6 1203,3 342,5 3418,7 243,5 2435,0 691,7 6917,4 377,7 3753,0 1072,8 10661,9 391,9 3893,9 1113,3 11061,9
• Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення 6 180,6 298,2 580,8 958,8 363,6 603 1169,4 1939,2 550,2 929,4 1769,4 2988,6 555,6 964,2 1786,2 3100,2
• Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 1,7 48,3 54,1 132,9 148,9 98,7 109,5 272,2 301,6 147,6 168,8 407 465,1 147,1 175,1 405,1 482,3
• Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 1,9 110,6 65,4 309,7 183,2 227,8 132,2 638,2 370,5 345,8 203,7 968,6 570,6 352,5 211,5 987,2 592,4
• Металургійне виробництво 5,0 1644 993,5 5269 3184,5 3303,3 2009,5 10588 6440,5 5009 3097,5 16054,5 9928 5031,9 3214,0 16128 10301,5
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 1,9 1272,9 592,8 3575,2 1665,2 2665,2 1199,3 7486,8 3368,7 4040 1848,7 11348,3 5192,9 4009,7 1918,2 11263,4 5388,4
Водопостачання; каналізація; поводження з відходами 0,9 2,3 12,6 5,7 31,7 4,4 25,5 11,1 64 6,6 39,3 16,5 98,8 6,3 40,8 15,8 102,4
Будівництво 1,0 0,5 — 1,2 — 1,1 — 2,5 — 1,8 — 4,1 — 2 — 4,6 —
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 2,1 98,6 — 262,5 — 205,4 — 546,2 — 316,3 — 841,1 — 327,9 — 872,3 —
Тимчасове розміщування й організація харчування 4,9 1,5 — 3,4 — 2,7 — 6,4 — 4,1 — 8,3 — 3 — 6,4 —
Інформація та телекомунікації; фінансова та страхова діяльність;
операції з нерухомим майном
11,4 24,2 — 54,7 — 47,9 — 110,6 — 91,6 — 209,8 — 92,8 — 212 —
Професійна, наукова та технічна діяльність; освіта 6,3 13,5 — 35,3 — 24,2 — 64,3 — 31,7 — 84,4 — 34,7 — 92,6 —
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт,
розваги та відпочинок
0,9 1,9 — 4,3 — 3,7 — 8,4 — 5,5 — 12,4 — 5 — 11,4 —
Інші послуги 6,3 69,9 — 143,6 — 140,4 — 289,2 — 215,8 — 444,8 — 221,4 — 454,9 —
Всього 2,9 3693 4289,9 11113,4 20704,2 7471,8 8679,6 33714,6 41887 11517,1 13378,8 51926,2 64565,4 11950 13882,1 53887,6 66991,6