1. Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради
Комунальний загальноосвітній навчальний заклад
«Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2»
Методичний посібник
Із досвіду роботи вчителя географії
Висоцької Тетяни Павлівни
2016 рік
Складання опорних схем за текстом
підручника–
один з найефективніших методів
формування географічної освіти
2. 2
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………3
Розділ 1.Використання логічно- опорнихсигналів (ЛОС), як інноваційний підхід до
викладання географії в сучасній школі…………………………………………...6
1.1Основнівимогидо схем…………………………………………………6
1.2 Методичні рекомендації………………………………………………..6
1.3 Як скласти ЛОС…………………………………………………………8
1.4 Значення ЛОС…………………………………………………………..10
1.5 Етапи розвиткуумінь складати ЛОС…………………………………12
Розділ2. Складання опорнихсхем за текстом підручника
(практичне втілення)……………………………………………………………...14
2.1 Практичне втілення теоретичної частиниЛОС…………………………….14
2.2 Утворення складних схем шляхом об’єднання 2, 3 простих………...15
2.3 Приклади використання ЛОС на уроках географії в 8, 10 класах…...16
2.4 Блок схеми для 6 класу…………………………………………………18
Списоквикористаної літератури………………………………………….. 35
Висновки…………………………………………………………………. 36
3. 3
Вступ
У даній роботірозкривається роль опорних схем на уроках географії, які сприяють
розвитку географічної думки, розумінню складних для сприйняття явищ,
доповнюють зміст уроку, формують зорову і моторну пам′ять. Їх цінність полягає в
тому, що вони не мають другорядних деталей і створюються на очах учнів. Це
допомагає краще і надовго запам’ятати факти, чіткіше уявити предмет вивчення.
Розроблені методичні рекомендації дають можливість:
- дохідливо і швидко пояснити складне географічне явище;
- показати процес у динаміці;
- поєднувати слухові й зорові відчуття за допомогою моторної діяльності, що
сприяє швидкому запам’ятовуванню;
- виробляютьсяпрактичнінавички, що забезпечують свідому й активну
підготовку домашнього завдання.
Практика свідчить, що систематичне й цілеспрямоване використання схем на
уроках географії розвиває в учнів уміння не тільки дивитись, а й бачити,
порівнювати, аналізувати природніявища, встановлювати взаємозв’язкита
взаємозалежностіміж ними. Активізує навчальний процес, розвиває
мислення, допомагаєуявити розміщення об’єктів і явищ у просторі.
Коли дитина вперше йде до школи, вона розуміє: тут необхідна гарна пам’ять.
Зрозуміло, що діти приходять на урок з різними можливостями, тому я ставила собі
за ціль- викладати урок таким чином, щоб вивчений матеріал добре відкладався в
пам’яті.
Нові завдання, які ставить суспільство перед школою, окрім озброєння учнів
знаннями, уміннями та навичками, вимагають розвитку їх творчого мислення. Для
цього необхідно вчити школярів самостійно виявляти факти, пояснювати їх,
знаходити закономірності, давати їм оцінку. Тому кожен урок повинен сприяти
розвитку пізнавальних інтересів учнів.
Знання і уміння учня безпосередньо залежать від його діяльності на уроці.
Важливу роль у педагогічному стимулюванні пізнавальної діяльності учнів
відіграють схематичні малюнки на шкільній дошці. Їх цінність полягає в тому, що
4. 4
на відміну від картин, таблиць, фотографій вони не мають другорядних деталей і
створюються на очах учнів. Це допомагає краще і надовго запам'ятати факти,
чіткіше уявити предмет або географічні явища.
ЛОС – це графічне зображення об’єкта(явища, процесу), де його окремі частини й
ознаки позначаються умовними малюнками, а відносини та зв’язки – взаємним
розташуванням його основних елементів і використанням стрілок.
Мої учні знайомляться з ЛОС уже з перших уроків географії, тому що вони
належать до простих, але дуже важливих засобів навчання.
ЛОС – це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків.
ЛОС – це плани - конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька
органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна
властивість мозку.
Рисунок1 Що таке ЛОС
Наочність у викладанні географії має першочерговезначення. Колиучитель
супроводжує своюрозповідь на дошці графічно, а учні слідом за учителем
змальовують нескладні схеми та малюнки у свої зошити, відбувається невимушене
запам’ятовування матеріалу.
5. 5
Незалежно від здібностей всі діти люблять малювати. Завдання вчителя у
даному випадку зводиться до того, щоб не лише допомогти учням створити за
допомогою штрихів певні географічні поняття, але й навчити мислити, аналізувати,
порівнювати, робитивисновки, шукати рішення. При підготовці до уроку необхідно
звертати увагу на те, щоб схеми і малюнки займали мінімум часу на уроці. Опорні
схеми виникають в результаті співпраці учителя і учня. При складанні схем
відбираються найбільш важливі знання, ключові поняття, які знадобляться учням
для подальшої самостійної роботи.
Схематичний малюнок повинен виражати певну географічну думку, сприяти
розумінню складних для учнів явищ, доповнюватизміст уроку, збуджувати зоровуй
моторну пам'ять. Він має бути органічно пов'язаним зі змістом уроку; простим, без
другоряднихдеталей, щоб основнийзміст його чітко простежувався;добревидимим
з будь - якої частини класу.
Можливості схеми чи малюнка на уроках географії великі. У деяких випадках
він відіграє більшу роль, ніж інші види наочності. Це буває тоді, коли потрібно
показати процес у динаміці, виявити елементарні причинно - наслідкові зв'язки або
яку - небудь фізико - географічну закономірність. На схемі, наприклад, можна
довести вплив рельєфу на характер і розміщення рослинності в гірській місцевості,
показати роль вітру в утворенні барханів, стадії виверження вулканів, утворення
підземних вод.
Схематичний малюнок, який можна використовувати на всіх етапах уроку,
має різну дидактичну мету:
пояснювати новий матеріал;
закріплювати знання, вміння, навички й уявлення;
узагальнювати й систематизувати новий матеріал;
допомагати вчителеві з'ясувати якість засвоєних учнями знань;
контролювати учнів у процесі проведення практичних робіт.
Методичний посібник рекомендовано вчителям географії.
6. 6
Розділ 1. Використаннялогічно-опорнихсигналів(ЛОС), як інноваційний
підхід до викладаннягеографіїв сучасній школі.
1.1 Основні вимоги до схем:
- повинні бути виразними з художньої точки зору, пропорційними з усіх
частин;
- не повинні бути складними ( містити занадто багато елементів ) і
громіздкими;
- розміщати окреміелементи схеми треба рівномірно по основних осях, тобто
схеми не повинні бути занадто широкими або вузькими;
- написи доцільно робити простим шрифтом, щоб полегшити читання;
- особливо виразними і чіткими повинні бути лінії взаємозв’язків і стрілки на
тих схемах, які призначені для ілюстрування динамічних явищ або процесів;
За способом графічного відображення схеми можуть бути:
а) комбінацією простих геометричних фігур з відповідними короткими
написами;
б) у вигляді схем-формул, де в найбільш скороченому вигляді (перших букв,
символів) виражається основний зміст матеріалу;
в) у вигляді комбінацій найпростіших зображень, малюнків і символів зі
стрілками.
Складання схем за текстом підручника не забирає багато часу на уроці, а учні
привчаються самостійно працювати з матеріалом теми, осмислювати його, задіяти
різні види пам’яті, активізувати увагу на уроці, що зрештою сприяє кращому і
свідомому засвоєнню матеріалу.
Дуже подобається учням складати схеми, добираючи малюнки, або слова
замінювати малюнками.
1.2 Методичні рекомендації
Одним із інноваційних підходів до викладання географії в сучасній школі є
використання логічно-опорних сигналів (ЛОС) та структурно-логічних схем (СЛС).
7. 7
В результаті використання СЛС та ЛОС досягається:
активізація учнів на уроці;
підвищується інтерес до навчання;
більша свобода в міркуваннях і доведенняхучнів;
позбавлення від механічного зазубрювання;
зняття скутості та страху перед помилкою.
Крім того, я застосовую методику «Бачено-небачене». Це така техніка, коли
вивішується на дошці заздалегідь виготовлені схеми, на яких різним шрифтом, у
різних напрямках написані терміни. Діти самостійно повинні правильно скласти
схему, поєднавши поняття, терміни. Потім наступає етап взаємоперевірки і
самоперевірки знань.
Я вважаю, що використання таких педагогічних інноваційних методів і технологій у
викладанні географії дає можливість вчителю не тільки навчити учнів, а й
зацікавити їх, стимулювати їх пізнавальну діяльність та прагнення самостійно
вивчати природничі науки.
Метою будь-якої технології є досягнення більш високого рівня навчання і
виховання. Ця методика викладання географії задовольняє такі вимоги:
науковість –
усіпедагогічніприйомипевноїтехнологіїповинніматинауковеобґрунтування;
системність – усі складові технології повинні бути взаємопов’язані та складати у
сукупності єдине ціле;
передбачуваність – етапи впровадження та очікувані результати технології
повинні бути чіткосплановані;
ефективність – застосування певної технології виправдовує витрати (часові,
емоційні, матеріальні тощо) для отримання гарантованого результату;
можливість відтворення – можливість використання, повторення технології
іншими суб’єктами;
оптимальність – певна технологія має низку переваг порівняно з іншими для
отримання бажаного результату.
8. 8
На своїх уроках, в основу складання ЛОС, я дотримуюсь наступних дидактичних
принципів:
1. Лаконічність-адже сприйняття та обсяг запам’ятовування дитини обмежений;
2. Структурність - полягає в об'єднанні опорних сигналів у логічнопов'язані
смислові блоки. Логічно побудований матеріал легшее запам'ятовується і швидше
відтворюється;
3. Автономність - виражається в завершеності кожного блока опорних сигналів.
Зогляду на те, що кожен блок несе своє смислове навантаження, він сприймається і
запам'ятовується в узагальненій стислій формі;
4. Доступність матеріалу - мають на увазі опору на наявні знання, що сприяє
кращому розумінню та осмисленню новоїі нформації, більш міцному її засвоєнню,
підвищує інтерес до теми. Пам'ятати, що малюнки-сигнали повинні бути простими,
щоб їх можна було легко і швидко зобразити на дошці і в зошити.
5. Колірна наочність і образність опорни сигналів викликає у дітей позитивні емоції,
сприяє кращому сприйняттю, розумінню і запам'ятовуванню матеріалу. Потрібно
пам'ятати, що смислові блоки повинні бути асиметричними, або відрізнятися за
кольором для кращого запам'ятовування.
Отже, як показує моя практика, з ЛОС учням вчитися легше тому, що вони самі
задають собі темп. А також з ними цікавіше, адже особливості людини такі, що
більше 90% інформації вона сприймає наочно. Це пов’язано з нашою фізіологією.
Мозок середньої людини не сприймає й тисячної долі того, що бачать очі. Відомо,
що нерви, які ведуть від очей до мозку в 25 разів товстіші, ніж ті, які ведуть від вуха
до мозку.
1.3 Як скласти ЛОС?
Працюючи з опорнимисхемами регулярно під керівництвом учителя з 6-7 класу,
учні поступово набувають елементів самостійностів процесізасвоєння
навчальної інформації. Але спочатку необхідно дати учням поняття про
схематичну наочність та її різновиди, ознайомитиз системою умовних позначень
та прийомамикодування і декодування, показати на простихприкладах
9. 9
структурних схем смисловезначення стрілок. Для цього можна організувати
спеціальні заняття з попередньоїпідготовкидо роботиз опорнимисхемами на
уроках.
Вважаю недоцільним малювати готову схему на дошці, а треба підійти до цього
творчо:паралельне заповнення учителем на дошці – учнями в зошитах чи інших
засобахнакопичування навчальної інформації; на дошці заздалегідь можна
накреслити «каркас» схеми із нанесенням стрілок взаємозалежностей, а «комірки»
заповнюються паралельно з поясненням чи обговоренням. Такийваріант найбільш
зручний. З одного боку, він одразудає уявлення про розмірисхеми й учні не
питатимуть, як слід писати, де зручніше розташувати «комірки» і таке інше. З
іншого боку, цей варіант роботи менше прив’язує вчителя до дошки: деякі графи він
може заповнити як приклад, а деякі лише продиктувати або запропонувати учням
зробити це самостійно чи під диктовку однокласників.
1 варіант
1. Урок- лекція
2. Учні вивчають тему на уроці
3. Технічні роботи
4. Перенесення опорних сигналів в зошит. Домашнє завдання
Рисунок2.1 Як скласти ЛОС
10. 10
2 варіант
1. Вивчення нового матеріалу
2. Розповідь вчителя
3. Складання логічно- опорнихсхем
4. Роботаучнів
5. Узагальнення( повтор схем, відображення схем на дошці, знаходження
матеріалу в параграфі за певною схемою, короткепитання, короткавідповідь).
Рисунок2.2 Як скласти ЛОС
1.4 ЗначенняЛОС
1.Програмується навчальнадіяльність учнів
2. Впорядковується, засвоюється, аналізується матеріал
3. ЗавдякиЛОС поліпшується ефективність запам’ятовування
4. Поліпшується творчезастосування
5. Зосереджується увага на найголовнішому в темі
11. 11
Рисунок3 Значення ЛОС
Чому так важко навчити дітей учитися?Роботавчителя на уроці насамперед
орієнтована на середнього учня. У кожному класі, як відомо, є «слабкіші» і
«сильніші», і поки пояснюється новий матеріал чи то відбувається повторення вже
засвоєного, одніне встигають, бо не розуміють, а іншим уже не цікаво, навіть нудно
чути те, що давно ними засвоєне. Учитель за таких обставинне в змозі регулярно
контролювати знання кожного учня. У результаті – прогалинив знаннях і згасання
інтересу учнів до навчання. Відомо, що школяріусвідомлюють, а отже, і засвоюють
тоді, коли це стає предметом їхньої діяльності. Узагалі, щоб поняття було
засвоєним, слід його повторити кілька разів. Як цього досягтитак, щоб і учням було
цікаво, і від програмине відстати, охопити кожного учня, навіть байдужого?Над
цими питаннями замислювався не один науковець і методист. Слід згадати відомі
імена Песталоцці, Канта, Н. Н. Баранського, В. П. Максаковського, В. Ф. Шаталова.
Кожен з них шукав і знаходив нові форми і методи зацікавлення школярів,
використовуючи системний підхід у навчанні, засоби унаочнення, інтеграційні
зв’язкиі можливості навчальнихпредметів. Наразі значногопоширеннянабули
опорно-інформаційні і структурно-логічнісхеми. Ефективним є використання
різноманітних дидактичних матеріалів. Утім, методичних посібників і дидактичних
матеріалів до окремих курсів шкільної географії вкрай недостатньо. Я вважаю, що
учитель має орієнтуватися на творчийпідхід до організації навчання; здійснювати
12. 12
перехід від пам’яті до мислення й дії; не просто передаватинавчальну інформацію, а
стимулювати, заохочувати школярів до активності, створюватиумови для
самостійного розв’язання проблемнихзавдань. Ще в середині 70-х років ХХ ст. у
школі постало питання, як не втратити інтерес учнів до навчання. На допомогу
прийшли нетрадиційні форми проведення уроків, які, наразі, набули значного
поширення.Томуна своїхуроках я поєдную різноманітні види діяльності,
застосовуюкомплекс дидактичних матеріалів. В Україні останнім часом накопичено
позитивний досвід застосування різноманітних засобів схематичної наочностів
процесі вивчення географії, які були запропонованіВ. Ф. Шаталовим. Зокрема,
пропонується використання листів опорнихсигналів (М. С. Винокур), структурно-
логічні схеми (О. Я. Скуратович), опорно-інформаційні схеми (С. Г. Кобернік, Р. Р.
Коваленко), структурно-логічні сигнальні схеми (Л. П. Вішнікіна).
1.5 Етапи розвитку умінь складати ЛОС
6клас «Фізичнагеографія»
1. Початковий етап
- Формування поняття схема
- Складання простихсхем і вміння записувати їх в зошити
2. Відображення схематичних малюнків з позначками
3. Відповідь учня за схемою чи схематичним малюнком
13. 13
Рисунок4 Етапи розвиткуумінь складати ЛОС
Діяльність учнів на уроках засвоєння нових знань спрямована на розуміння й
усвідомлення навчального матеріалу, його осмислення, узагальнення й
систематизацію. Цьому сприяє правильно організований процес. За допомогою
схем, малюнків, запитань, висновків, учитель уточнює правильні відповіді,
поглиблює і розширює їх, створюючи цим міцну основу для формування знань.
14. 14
Розділ 2 Складанняопорнихсхем за текстом підручника (практичне втілення)
2.1 Практичне втілення теоретичноїчастини ЛОС
1. Земна кора:материкова та океанічна
Материкова:
- шар осадовихпорід
- шар граніту
- шар базальту
Океанічна:
- шар осадовихпорід
- шар базальту
Рисунок5.1 Практичне втілення теоретичної частиниЛОС ( 6 клас)
6 Клас:« Покажіть схематичновзаємозв’язки між рельєфом материківі
тектонічними структурами»
1.Тектонічні структури( ділянки земної кори)
15. 15
- Напіврухомі платформи ( Південно американська). Рівнини (
Амазонськанизовина, Бразильськеплоскогір’я)
- Рухомі синклінальні області( Альпійське горотворення). Гори:Кавказ,
Карпати, Альпи.
2. Рельєф ( всі нерівності Землі)
3. Позначення на контурній карті.
Рисунок5.2 Практичне втілення теоретичної частиниЛОС ( 7 клас)
2.2 Утворенняскладнихсхем шляхом об’єднання2, 3 простих
7клас « Географіяматериківта океанів»
1. Складні схеми: взаємозв’язкиміж компонентами, залежність одних
компонентів від інших
2.Об’єднання 2-3 простих:відображення схематичного матеріалу на частинах
контурних карт.
16. 16
Рисунок 6 Утворення складних схем шляхом об’єднання 2, 3 простих
2.3 ВикористанняЛОС на уроках географіїв 8, 10 класах
Загальнахарактеристикаприроднихумов і природнихресурсів в Україні. Блок
схем.
1.Географічне положення: Центральна Європа. Україна.
2.Співвідношення тепла і вологи
- ПТК: лісова зона, лісостеп, степ.
- Грунти: дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи.
- Ландшафти: переважають антропогенні.
-Клімат помірний: континентальний ( з заходу на схід збільшується), субтропічний
-Тектонічна будова: Східно- Європейськаплатформа. Рівнини( архейська,
протерозойська, кайнозойськаера).
-Гори: Кримські(1545м), Карпатські( 2061м). Альпійсько- гімалайський пояс.
-Внутрішні моря:Чорне ( 2064м), Азовське(15м).
-Солоність: середня.
-Органічний світ: багатий на рибу, морепродукти.
17. 17
Рисунок7 Використання ЛОС у 8 класі
10 клас:« Політична карта світу»
195- члени ООН.
Країнисвіту: 191 суверенна держава, 50 керовані.
241 політико- територіальне утворення.
1. Діленняза ознаками
- Рівень розвитку
- Географічне положення
- За площею
- За кількістю населення
- Територіальний устрій
- Форма правління.
18. 18
Етапи формування політичноїкарти світу.
Міжнароднівідносини.
Рисунок8 Використання ЛОС у 10 класі
2.4 Блок схеми для 6 класу
Роботу по формуванню умінь і навичок за допомогою схем та пояснювальних
малюнків я починаю проводити з початкового курсу фізичної географії. Система
малюнків і схем при вивченні фізичної географії зводиться до слідуючого:
зображення на кресленні напрямків, складання схематичних планів місцевості,
схеми про тверду та водну оболонки земної кулі, про процеси і взаємозв’язки, які
відбуваються в них.
19. 19
§1, Що і як вивчаєгеографія?
Сучасна географія розгалузилася і розділилася на окремі науки (галузі), що
становлять систему наук.
У цій системі виділяють фізичну, економічні та соціальну географію. Що вивчає
кожен розділ географії? (Учні опрацьовують текст §1, ст.7-8, знаходять відповідь і
заповнюють таблицю: фізична географія вивчає природу Землі; економічна
географія – господарську діяльність населення; соціальна географія – населення
Землі).
Щоб засвоїти завдання, які стоять перед географією, пропоную розглянути схему
вивчає вивчає
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,, вивчає ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Рисунок 9.1 Розділи географії
ГЕОГРАФІЯ
Фізична
Соціальна
Економічна
20. 20
Рисунок9.2 Завдання географії
Для того, щоб легше запам’ятати джерела географічних знань, складаємо таблицю
Рисунок9.3 Джерела географічних знань
Джерела географічних знань
Географічні
карти і план
Книжки
1) настінні карти
2) планимісцевості
3) туристичні схеми
4) атласи
1) екскурсії
2) подорожі
3) спостереження
за погодою
4) власний досвід
5) досліди
1) журнали
2) газети
3) телепрограми
4) радіопередачі
1) підручники
2) довідники
3) художня
література
4) науково-
популярна
література
1) комп’ютерні програми
2) відеофільми
3) інтернет
Сучасні джерелазнань
Засоби масової
інформації
Власні
спостереження
21. 21
§6, Масштаб
При вивченні нового матеріалу використовую такі схеми
Рисунок 10.1 Види масштабів
Які є види масштабу? Наведіть приклади. (Учні відповідають на запитання і
заповнюють пусті місця в таблиці)
Цю схему я використовую при закріпленні вивченого матеріалу.
Масштаб
(число, що показує у скільки разів зменшене зображення
ЛінійнийІменованийЧисловий
1:50 000 000
зменшенняу50
млн.разів
в 1 см – 500км
- в 1 см – 50 000 000 см
- в 1 см – 500 000 м
- в 1 см – 500 км
22. 22
Рисунок 10.2 Зображення за масштабом
§7, Зображеннянерівностей Земноїповерхні
Таку схему використовуюприповторенніматеріалу (§7) учні отримують завдання
з’єднайте стрілочкамислова, які зв′язаніміж собою за змістом.
Рисунок11.1 Нерівності земної поверхні
При вивченні теми «Зображення рельєфу на плані і карті» використовую таку схему
Зображення за масштабом
План місцевості
Великомасштабні
Географічні карти
М 1: 5 000 і більше
Середньомасштабні
М 1: 5 000 –
1: 200 000
Дрібномасштабні
М 1:1 000 000 і
дрібніші
М 1: 200 000 –
1:1 000 000
Висота
Гори
Абсолютнависота
Горизонталі
Репери
Бергштрихи
Рельєф
Нівелір
23. 23
П пошарове забарвлення на карті - шкала висот і глибин
Рисунок11.2 Зображення рельєфу на плані і карті
Рельєф
(усі нерівності земної поверхні)
Відносна (h)
(перевищенняоднієїточкинад іншою)
Абсолютна (h)
(перевищенняточкинадрівнемморя)
Висота точок (h)
Горизонталь – лінія, що з’єднуєточки з однаковою hа
+
Бергштрих – коротка лінія, що показує вільним кінцем напрям схилу
24. 24
§6, Географічнакарта
При повторенні теми ″Географічна карта″ я пропоную учням незакінчену
схему до якої ставлю завдання: записати на схемі числові масштаби карт.
Рисунок 12 Географічна карта
§6, Літосфера
При ознайомлені учнів з внутрішньою будовою нашої планети, крім опорної схеми
на дошці використовується імал. у підручнику (мал.21 стор.51, підручник
О.Я.Скуратовича)
Рисунок13.1 Внутрішня будова Землі
КАРТА
Великомасштабні
Від 1 :
до 1 :
Середньомасштабні
Від 1 :
до 1 :
Дрібномасштабні
Від 1 :
і <
25. 25
Далі, вивчаючи на наступному уроці будовулітосфери і земної кориможна
використатитаку схему. При цьомуучням подається поняття про типи Земної кори,
про відмінність між земною корою материковою і океанічною.
З е м н а к о р а
Материкова океанічна
Рисунок13.2 Типи земної кори
За допомогоюцієї схеми пояснююучням тему наступного уроку „Внутрішніпроцеси,
щозумовлюютьзміниземної кори”.
Характеристика типи земної кори
материковий
30 - 70 км
океанічний
5 – 15 км
перехідний
15 – 30 км
осадовий
гранітний
базальтовий
осадовий
базальтовий
осадовий
гранітний
базальтовий
26. 26
Рисунок13.3 Процеси, що зумовлюються внутрішніми силами Землі
Цю схему малюю на дошці водночас пояснюючиучням всівнутрішні процеси, що
відбуваються в земній корі. Під час уроку доводжудітям про те, що в земній корі
постійно відбуваються підняття і опускання, слідством цього є нові формирельєфу.
Учні самостійно роблятьвисновкидо чогопризводятьпостійніпідняття і
опусканняземної кори.
Рисунок13.4 Внутрішні процесиЗемлі
Процеси, що
зумовлюються
внутрішніми
силами Землі
Повільні коливання
Збільшується площа
мора і суходолу
Землетруси
Розповсюджені в горах
Гарячі джерела
В районах вулканів
Гейзери
о.Ісландія,
п-в Камчатка
Згаслі
Ельбрус, Казбек
Діючі
Ключівська сопка
внутрішні прцеси
Рухи літосфери Магматизм Метаморфізм
переміщенняшарів
гірських порід,що
викликаютьзміни
рельєфунаповерхні
утвореннямагми
в астеносфері і
рух її до поверхні
зміна гірських
порідпіддією
високого тискуі
температури
27. 27
Рисунок13.5 Рухи літосфери
Рухи літосфери
Вікові Розривні
- повільні
- триваютьстоліття
- раптові
- маютькатастрофічні наслідки
Вертикальні
• Південний берег Криму: -
1,5 см/рік
• Скандинавський півострів:
+1 см/рік
місто Венеція:
-З см/рік
Горизонтальні
рухи літосферних плит
розколидавнього материка
Пангея
Лавразія Гондвана
сучасні 6 материків
Землетруси
- «300 тис. на рік, на краях літосферних плит
• Японія, Чилі — до 1 тис. на рік (по 3 на добу)
• 1-12 балів за шкалою Ріхтера
• вивчення і передбачення на сейсмічних станціях
28. 28
Рисунок 13.6 Магматизм
При перевірці домашнього завдання можнавикористатитаку схему
Рисунок13.7 Речовиниземної кори
Речовини земної кори
мінерали 3000 гірські породи 1500
* сполучення кількох мінералів:
граніт = польовий
* скупчення одного мінералу у великій кількості:
пісок (з кварцу), вапняк (з кальциту
• однорідні тіла, що складені з
однієї речовини
кварц, слюда, польовий шпат,
алмаз, кальцит...
Магматизм
Зовнішній (вулканізм) Внутрішній
вихід магмина
поверхню на краях
літосферних плит
магма застигає
під землею
29. 29
Рисунок13.8 Кориснікопалини
Корисні копалини (мінеральні ресурси)
(…………………………………………..)
Паливні
(для …………………)
Нерудні
(дляхімічноїпромисловості
……………………………..)
Рудні
(для виплавки металів)
…………………….
…….. кам’яне вугілля
….... буре вугілля
…… нафта
…… природнийгаз
…… торф
кам'яна сіль
калійна сіль
фосфорити
самородна сірка
вапняк
граніт
каолін
графіт
30. 30
§16, Форми рельєфусуходолу
Дану схему використовуюпід час пояснення нового матеріалу
Рисунок 14 Форми рельєфу суходолу
Рівнини
а) первинні
(колишнє
дно моря)
Аравійське,
Бразильське,
Середньосибірське
низькі
(до 1000 м)
Амазонська
(5 млн.км – 1),
Причорноморська,
Прикаспійська(-28м)
в) плоскогір’я
( понад 500 м)
заутворенням
Придніпровська,
Подільська
а) низовини
(до 200 м)
б) височини
(200 – 500 м)
б) вторинні:
- наслідок
руйнуваннягір;
- утворені
наносами річок
б) середні
1000-2000 м
Гори
а) плоскі
б) горбисті Східноєвропейська…
зазовнішнімвиглядом
Західносибірська,
Причорноморська
Східноєвропейська…
Індо-Гангська,
Месопотамська
Причорноморська,
Західносибірська
Карпати,
Скандинавські
в) високі
понад 2000м
Гімалаї,Кордильєри,
Анди,Кавказ
а) складчасті
в) брилові
Гімалаї,Анди, Кавказ….
Вулканічнийхребет
Карпатб) вулканічні
Гімалаї,Анди, Карпати
Кримські,
Уральські
з плоскими
вершинами
б) з
округлими
вершинами
Уральські….
Карпати….
а) з
шпилястими
вершинами
Кримські,Уральські
Заабсолютноювисотою
Форми рельєфу суходолу
31. 31
§16 (продовження)Рівнини
Рисунок15 Рівнини
Даною схемою учні користуються при відповіді на запитання “За якими
ознаками рівнини можна поділити на групи”. На цій схемі показані не лише групи
рівнин та ознаки за якими рівнини ділять на групи, а й наведено приклади
найбільших рівнин.
РІВНИНИ
За виглядом поверхні За висотою За утворенням
Плоскі
(ВеликаКитайська
рівнина)
Горбисті
(Східноєвропейська
рівнина)
Низовини
(від0 до 200 м)
Західносибірська
рівнина
Височини
(200-500 м)
Придніпровська
Плоскогір′я
(>500 м)
Середньосибірська
Первинні
Причорноморська
Вторинні
Месопотамська
Донецькийкряж
32. 32
§16 (продовження) Гори
Рисунок16 Характеристика гір
Основнучастину даної схеми разом з учнями складаємо протягом вивчення теми ″
Гори ″. А під час самостійної роботи з текстом параграфа (2,3,4 розділи) діти
завершують складання схеми, наводять приклади гір різних за утворенням,
записують вік гір та висоту.
ГОРИ
За утворенням За віком За висотою
Складчасті
Кримські,
Карпати,
Альпи,
Анди.
Складчасто-брилові
Урал,
Тянь-Шань.
Молоді
(50 млн.років)
Старі
(300-400 млн.років)
Вулканічні
Кіліманджаро
Низькі
(до 1000м)
Середньовисокі
(1000-2000м)
Високі
(>2000м)
33. 33
§17 Рельєфдна Світового океану
При закріпленні вивченого матеріалу учням пропоную завдання: скласти
схему рельєфу дна океану (починаючи від узбережжя материка)
Рисунок 17 Рельєф дна океану
§19, Атмосфера
Користуючись малюнком 127, учні відповідають на запитання ″ Які гази
переважають у повітрі?″, а також складають схему ″ Склад повітря ″.
Рисунок 18.1 Склад повітря
ПОВІТРЯ
78%
Азот
21%
Кисень
0,96% - Аргон
0,036% - СО2
0,004% - інші гази
РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНУ
Материковаобмілина
(шельф– до 200м)
Материковий
схил до 3000м)
Ложе океану
Глибокі моря
Острови
Жолоби (>6000м)
Серединно-
океанічні хребти
34. 34
При вивченні теми ″ Будова атмосфери″, рекомендую використовуватисхему, в якій
показані не лише шари атмосфери, а й товща кожного шару та відсоток повітря в
ньому.
Рисунок 18.2 Будова атмосфери
Рисунок 18.3 Значення атмосфери
Значення атмосфери
1. від метеоритів;
2. від ультрафіолетових променів;
3. від різких перепадівтемператури
Склад атмосферногоповітря:
78% - азот
21 % - кисень
1 % - інші гази,
у т.ч.0,03% - вуглекислийгаз
- захист планети- диханняживих організмів
- фотосинтезрослин
АТМОСФЕРА
Тропосфера
8 – 18 км
80% повітря
Стратосфера
До висоти55 км
Розріджене повітря
Верхні шари атмосфери
Атомикисню,гелію,водню
Дуже розріджене повітря
термосфера екзосферамезосфера
35. 35
Список використаноїлітератури
1) Винокур М.С. »Листиопорнихсигналів та структурно-логічні схеми на
уроках географії»
2) Вішкініна Л.П « Структурно-логічні сигнальні схеми»
3) Географія та основи економіки в школі. – 1998. - № 4.
4) Громов П.О. Малюнок у навчанні фізичної географії / Громов. П.О – М.:
Просвітництво, 1979. – 128 з.
5) Зайцева І.І., Довгань Г.Д., Шматько О.Є., Аніскіна Н.О., Дементьєва Л.М.,
Андрєєва В.М. // Технологічні підходи до проектування уроку /Проектуємо
урок разом. Ч.1. Урок 4. – 2006. – С. 17–29.
6) Картель Л. М. Використання малюнка в навчанні географії.
7) Кобернік С.Г. Коваленко Р. Р
8) Корнєєва В.П. – Х.: Вид.група «Основа», 2006. – 176с. (Б –ка журналу
«географія». Вип. 6 (30). Урокгеографії. Від класики - до сучасних технологій
9) Краєзнавство, географія, туризм. – 2008. - № 13.10.
10) Скуратович О.Я. «Структурно-логічнісхеми»
11) Стадник О. Г. Загальна географія, 6 клас. Методичний посібник для
вчителя.
12) Шаталов В.Ф. «Логічно опорнісигнали»
36. 36
Висновки
Отже, сучаснийучитель має орієнтуватися у тенденціях розвиткупсихології,
педагогіки, методики та інших наук; має передбачати насамперед поліпшення якості
географічної освіти; створюватиумови для особистісного розвитку і самореалізації
майбутнього громадянинакраїни. Шкільна географічна освіта спрямованана
формування в учнів просторовогоуявлення про земну поверхню, а також розвиток
умінь усвідомлено орієнтуватися у соціально-економічних, суспільно-політичних і
геоекологічних подіях у державі, у світі. Географія наразі є не тільки джерелом
нових відомостей про Землю, але й основою для формування гуманістичного
світогляду, виховання дбайливих господарів, любовідо рідного краю, набуття умінь
і навичокадаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.
Двадцять перше століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Стрімко міняється
техніка і технології, і щоб встигнути за запаморочливиминовинками, щоб не
відчувати себе викинутим за бортсучасного життя,требапостійно вчитися.
«Навчання» стає категорією, яка супроводжує людину протягом усьогоїї життя. Як
іти в ногуз часом, яку погоні за новим не розгубити вже накопичений позитивний
досвід? Що значить навчати по-справжньому?Напевно, немає однозначноївідповіді
на ці питання. У світовій практиці існує безліч рецептів справжнього навчання. Але
всі вони так чи інакше стосуються однихпостулатів, які нам добрезнайомів тому
чи іншому вигляді. ГордонДрайден з цього приводусказав: « Ідея – це нова
комбінація старих елементів. Немає нових елементів, є тільки нові комбінації».
Аналіз моєї шкільної практики навчання за допомогою наочних схем показав:
якщо використовувати схеми, починаючи з 6-7 класу, то відбувається поступовий
перехід діяльності учнів від суто репродуктивної до частково пошукової (7-8 кл.) і
дослідницької (9-11 кл.).
Надзвичайно важливо, щоб методика використання конспекту-схеми була
щоразу новою, не давала учню можливостізвикнути до формиконтролю й
опитування. Так, якщо на початковій стадії застосування конспектів-схем учитель
37. 37
сам пояснюєсхему, її основніблоки, то наступного разу може дати завдання скласти
план лекції за конспектом, доповнитиконспект, знайти в ньому заплановану
неточність.
Щоб процес побудови опорнихсхем був максимально ефективним, до вчителя
так само, як і до учнів ставиться цілий ряд вимог, дотримання яких робить їхню
співпрацю успішною. Педагог повинен:
- мати широку ерудицію (психологічну, педагогічну, методичну, дослідницьку),
високий творчий потенціал;
- абстрактно мислити;
- добре знати інтереси учнів, їхні можливості, бажання;
- бути досить компетентним, комунікабельним, толерантним;
- уміло спрямовувати увагу учнів на правильне виділення загальних і найістотніших
ознак у схемах.
Мистецтво викладання вимагає багато знань з предмету, засвоєння основних
положень педагогіки, розуміння закономірностей методики організації навчально –
виховного процесу, вміння творчо використовувати всі ці знання на практиці
викладання. Але найголовніше-любити свою справу.
Кожен вчитель сам вирішує яким методом при викладанні на уроці він
скористається, але я вважаю, що ЛОС- це одинз найефективніших методів
формування географічної освіти.
Отже, використання даної технології дозволяє значно активізувати та
інтенсифікувати навчальний процес, а саме:
1. Ефективніше використовуватичас на уроці;
2. Стисло викладати основнийзміст навчального матеріалу;
3. Підвищувати ефективність запам’ятовування інформації;
38. 38
4. Полегшувати творчезастосування знань учнів;
5. Розвиватизв’язнемовлення, логічне мислення;
6. Виробляти навички і вміння співставляти, виділяти суттєве, робитивисновки;
7. Розвиватиінтерес до предмета;
8. Забезпечувати системність знань;
9. Дисциплінувати увагу учнів;
10. Підвищувати рівень самостійностівивчення навчального матеріалу.
Беззаперечно, знання та вміння, набуті під час складання опорнихконспектів,
допомагають у розробціпрезентації творчихпроектів, у підготовці до ДПА та
ЗНО. Значно збільшується обсяг досліджуваногона уроці матеріалу, формуються
навички самостійної діяльності, учні демонструють більш міцні знання з предмета.
