2. Живопис XIX ст розвивався в побутовому, історичному пейзажному,
портретному напрямах. Вирішальний вплив на український живопис
цього періоду мала Петербурзька академія мистецтв. Українське
образотворче мистетцтво вступило в нову фразу розвитку, його
головними рисами стали реалізм і демократизація.
Провідне місце в цьому процесі посів портретний жанр.
Визначальними рисами тогочасного портрета стало виявлення
індивідуальних рис характеру, зовнішності, емоційного стану. У жанрі
портрета в перші десятиліття століття працювали Д. Левицький
В.Бериковський, М.Іванов, В. Тропінін зберігаючи риси, притаманні в
українській портретній школі
3. УКРАЇНСЬКА ДІВЧИНА З ПОДІЛЛЯ
Василь Тропінін - син кріпака -
створив в Україні накрайщі
свої полотна:,,Портрет
українця'',Молодий селянин
український селянин'‘.
В Кукавці Тропінін вперше
відчув по-справжньому життя
народу, став відображати
простих людей. Найцікавішим
портретом цього періоду
вважається зображення
голови дівчини-подолянки.
В.А.Тропінін
Українська дівчина з Поділля
1800 року., полотно, олія
Державний музей українського
образотворчого мистецтва. Україна.Київ
5. Пейзаж.Полотно, олія
Час створення XIX ст.
Автор. Іван Сошенко
Демократизм,доброта й лагідність притаманні роботам Івана Сошенка.
Найвідоміщі середних ,,Жіночій Портрет'', ,,Портрет Бабусі
Чалого''.Художник багато працював як пейзажист. Свої картини він часто
доповнював невимушеними життєвими сценками ,,Краєвид з селянами'',
,,Продаж сіна на Дніпрі'', ,,Хлопчики-рибалки'' та ін.
7. ТАРАС ГРИГОРЕВИЧ ШЕВЧЕНКО
Тарас Шевченко як художник завершив
романтичний період, розпочатий Д.
Левицьким та В. Боровиковським. Його
шлях у мистецтві — характерний для
художника-кріпака.
Однак Шевченку поталанило навчатися
в Петербурзькій академії мистецтв
завдяки піклуванню представників
передової інтелігенції Російської імперії.
Обдарований юнак був одним із
найталановитіших учнів К. Брюллова,
нагороджений срібною медаллю Академії
за визначні успіхи в навчанні («Циганка-
ворожка», 1841). Тарас Шевченко
спрямував українську мистецьку школу в
річище реалізму та національної
визначеності. Ці риси насамперед
притаманні образу «Катерини».
Шевченко зробив чималий-внесок у
розвиток портретного (понад 150 робіт),
історичного, побутового й пейзажного
жанрів живопису та графіки.
8. ЦИГАНКА И КАТЕРИНА
Циганка-ворожка. 1841. [Петербург].
Бристольский папір, акварель. 26,5,
20,7 см Національний музей Тараса
Шевченка, № г-824.
Катерина.Час створення: 1842 Розміри:
93, 72,3 Техніка: олія.Картина
зберігається в Національному музеї
Тараса Шевченка
9. Місячна ніч на Косаралі 1848-1849. Папір, акварель. 15x29,2.
Один з малюнків, який після успішного завершення Аральської експедиції
Шевченко подарував командиру Окремого Оренбурзького корпусу, оренбурзькому
генерал-губернатору В. Обручеву. Неповторний нічний пейзаж косаральської землі.
Біля піщаної коси непорушно застигли шхуни, поставлені на зимівлю. На березі —
перевернуті човни і якір. Маленький собачка дивиться на повний місяць, що
видніється з-за хмар. Його сяйво ніби позолотило спокійну поверхню води, місячна
доріжка простяглася від берега до неба.
11. КАПІТОН ПАВЛОВ
Протягом першої половини XIX ст. в
Україні творила плеяда талановитих
художників-педагогів. Одним із них був
викладач малювання Ніжинського
ліцею Капітон Павлов якого високо
цінував Т.Шевченко. для його портретів
характерна поетизація середовища
людського буття. Особливе місце в його
творчості належить дитячим портретам.
На думку критиків, саме в них
відобразилася притамання на
українській душі синтементально-
поетична вдача
12. «Граючі діти» (1837, Псковська
картинна галерея)
Автор Капітон Павлов
«Діти художника»
(1830-е, Київський музей українського
мистецтва)
Автор Капітон Павлов
13. У самому початку XIX століття у живописі значну роль зіграв класицизм.Однак до 1830-м років
даний напрямок поступово втрачає своє суспільне значення,і усе більше перетворюється в
систему формальних канонів і традицій.Новизну поглядів приніс в українське мистецтво
романтизм. Європейська течія склалася на рубежі XVIII-XIX століть. Один з основних
постулатів романтизму, протилежний класицизму,-твердження особистості людини,його
думок світосприйняття в якості головною цінності в мистецтві.Закріплення за людиною права
на особисту незалежність породжувало особливий інтерес до його внутрішнього миру,і в той
же час передбачало свободу творчості художників.В Україні романтизм придбав трагічне
забарвлення.Маючи свої особливості знання напрямку конкретної людини,романтизм став
основою для подальшого зародження і становлення реалістичного напрямку,утвердився в
мистецтві в другий половині XIX століття.Характерною особливістю реалізму було звернення
до тем сучасного народного побуту,твердження нової тематики в мистецтві- життя селян.
Notas do Editor
Реалістичні традиції В. Тропініна в українському портретному мистецтві першої половини XIX ст. розвивали Т. Шевченко, І. Сошенко та ін.
Дослідниця спадщини Кобзаря З.Тархан-Береза підкреслює, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка. Для Шевченка тема жіночої долі була згустком крові, що запеклась у його серці. Навіть назви творів “Наймичка”, “Відьма”, “Сова”, “Слепая”, “Мар'яна-Черниця” красномовно промовляють про долю героїнь цих творів. Як же втілювалися образи жінок у малярській творчості Кобзаря? Згадаймо зустріч Катерини – матері з офіцером або ж Івася – поводиря з батьком – паном. Трагічні за своїм змістом, глибокі за психологічною мотивацією, ці сцени ніби зливаються з живописним полотном. Дослідники живописної спадщини Шевченка зазначають, що картину “Катерина” він написав у 1842 році. До появи “Катерини” не лише в українському, а й в загальноросійському мистецтві не було твору з таким гострим і злободенним соціальним сюжетом. Уперше героїнею живописного полотна стала людина з народу – дівчина-кріпачка, жертва панської розпусти, принижена й ображена в найкращих почуттях.
Дослідники вважають, що композиція картини побудована з дотриманням настанов академічного мистецтва.
Вона являє собою рівнобедрений трикутник (постать Катерини), вписаний в овал, до якого входить зображення москаля – вершника, собачки, цариного діда, стовбура та гілок крислатого дерева. Чітко простежуються традиційні для академічних композицій діагоналі. Постать знеславленої дівчини – не лише композиційний, а й смисловий центр твору. Модельована теплими фарбами, вона різко контрастує із силуетно зображеною постаттю москаля на коні зліва та затіненій частині картини. Порівняно з величною постаттю Катерини він виглядає мізерним, іграшковим. Таке зображення зумовлене не лише вимогами перспективи, воно давало змогу художникові передати контрастність образів. Холодний, зеленкувато-синій тон підсилює трагедію дівчини – покритки, її сумний настрій. Впадає в око і співчутливий погляд діда. Відірвана гілка на землі символізує скалічене молоде життя.
Прагнучи до посилення емоційного звучання твору, автор поетизує героїню, свідомо прикрашаючи її. На дівчині святковий одяг: біла з довгими пишними рукавами сорочка, барвиста плахта, червоний фартух з прикрашеної вінком голівки спадають, розвиваючись на вітрі, довгі червоні стрічки.
Шевченко творив свою картину далеко від рідної України, тому не мав змоги малювати з натури. Але національний український одяг дівчини, характерний краєвид надають картині виразного національного колориту.
Погляньте і порівняйте, як схожі ці дві картини.
“Якби мені бог допоміг докінчить те, що я тепер зачав, то тоді склав би руки та й у домовину. Було б з мене: не забула б Україна мене мізерного” (Т.Шевченко, лист до М.А. Цертелєва). Однією з перлин української національної графіки є “Живописна Україна”. Це альбом офортів Шевченка. Офорт – це гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.
Про творчий доробок Т. Шевченка можна говорити довго, сьогодні ми лише доторкнулися до спадщини великого митця.