за період з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2011 року щодо статей 3, 11,14, 23, 30

1. Європейська соціальна хартія
(переглянута)
П’ята доповідь Уряду України
щодо реалізації положень Європейської
соціальної хартії (переглянутої)
за період з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2011
року
щодо статей 3, 11,14, 23, 30
Відповідно до статті С Європейської соціальної
хартії (переглянутої) та статті 23 Європейської
соціальної хартії копії доповіді були надіслані до
Спільного представницького органу
репрезентативних всеукраїнських об’єднань
профспілок на національному рівні та Спільного
представницького органу сторони роботодавців на
національному рівні

2. З М І С Т
Сторінка
Стаття 3 Право на безпечні та здорові умови праці 3-64
пункт 1 ------- 3-28
пункт 2 ------- 29-41
пункт 3 ------- 42-61
пункт 4 ------- 62-64
Стаття 11 Право на охорону здоров’я 65-104
пункт 1 65-88
пункт 2 89-96
пункт 3 97-104
Стаття 14. Право на користування послугами 105-123
соціальних служб
пункт 1 ------- 105-119
пункт 2 ------- 120-123
Стаття 23 Право осіб похилого віку на соціальний захист 124-139
Стаття 30 Право на захист від бідності та соціального 140- 159
відчуження
2

3. Стаття 3 „Право на безпечні та здорові умови праці”
З метою забезпечення ефективного здійснення права на безпечні та
здорові умови праці, Сторони зобов’язуються, консультуючись з
організаціями роботодавців і працівників:
1. Розробити, здійснювати і періодично переглядати послідовну
національну політику в галузі охорони праці, виробничої гігієни і
виробничого середовища. Головною метою цієї політики є поліпшення
охорони праці і виробничої гігієни, а також запобігання нещасним
випадкам та травматизму, що виникають внаслідок виробничої
діяльності, пов’язані з нею або мають місце у процесі її здійснення,
зокрема шляхом мінімізації причин виникнення ризиків, властивих
виробничому середовищу;
2. Прийняти правила з техніки безпеки та гігієни праці;
3. Забезпечити виконання таких правил шляхом заходів нагляду за
дотриманням їхніх вимог;
4. Сприяти поступовому розвиткові призначених для всіх працівників
служб виробничої гігієни, головне завдання яких полягає у здійсненні
профілактичних і консультативних функцій.
Стаття 3, пункт 1
Національна політика у сфері охорони праці
У рамках Програми економічних реформ на 2010-2014 року
„Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна
держава” питання охорони праці і здоров’я працівників є одним з
найважливіших і найбільш сучасних аспектів національної державної
політики у формуванні сучасного безпечного та здорового виробничого
середовища, мінімізації виробничих ризиків.
Включно до І кварталу 2011 року спеціальним уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони
праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері
безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового
призначення відповідно до статті 38 Закону України „Про охорону праці”
та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1640
був Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду (далі - Комітет).
3

4. Наприкінці 2010 року Президентом України Указом від 09.12.2010
за № 1085/2010 розпочато оптимізацію системи центральних органів
виконавчої влади, у зв’язку з чим Комітет ліквідовано, та покладено
виконання відповідних функцій на Державну службу гірничого нагляду
та промислової безпеки України (далі – Держгірпромнагляд).
Пунктом 2 Указу Президента України від 6 квітня 2011 року
№ 408/2011 „Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та
промислової безпеки України” визначено, що Державна служба гірничого
нагляду та промислової безпеки України є правонаступником Комітету.
Держгірпромнагляд виконує свої функції безпосередньо та через
свої територіальні органи і здійснює функції з управління об’єктами
державної власності, що належать до сфери управління.
На сьогодні, Держгірпромнагляд є центральним органом
виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується
Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій
України.
До основних напрямів роботи Держгірпромнагляду відноситься:
 здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки,
охорони праці, контроль за виконанням функцій державного управління
охороною праці міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевими державними адміністраціями та органами місцевого
самоврядування;
 організація та здійснення державного нагляду (контролю) за
додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони
праці.
Держгірпромнагляд відповідно до покладених на неї завдань:
· забезпечує проведення та здійснює в межах своїх повноважень
науково-методичне забезпечення координацію наукових досліджень
(науково-дослідних робіт) у сфері промислової безпеки, охорони праці,
державного гірничого нагляду та безпечного поводження з вибуховими
матеріалами промислового призначення через Державну установу
„Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та
охорони праці”;
· визначає порядок проведення навчання і перевірки знань з питань
промислової безпеки, охорони праці посадових осіб та інших працівників,
здійснює нагляд за дотриманням вимог цього порядку;
· здійснює державний нагляд за діяльністю Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань щодо:
- здійснення профілактичних заходів, спрямованих на усунення
шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним
випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим
4

5. випадкам загрози здоров'ю застрахованих осіб, спричиненим умовами
праці;
- фінансування та виконання загальнодержавної, галузевих і
регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища.
Значну роботу щодо створення механізму економічної
заінтересованості та відповідальності власника за створення нешкідливих
та безпечних умов праці, недопущення аварій, нещасних випадків та
професійних захворювань Держгірпромнаглядом проведено з
урахуванням заходів Державної програми економічного та соціального
розвитку України на 2010 рік.
Сучасний стан охорони праці потребує вжиття заходів
загальнодержавного рівня, оскільки стосується практично усіх видів
економічної діяльності, охоплює весь виробничий потенціал країни та
істотно впливає на сталий економічний розвиток держави.
Комплексне вирішення проблем та завдань охорони праці має
здійснюватись на основі реалізації завдань та заходів Загальнодержавної
цільової соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища, формування та розроблення якої визначено
статтями 4, 19, 32 та 33 Закону України „Про охорону праці”.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011
року № 889-р було схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової
програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища на 2012-2016 роки (далі – Програма).
Державним замовником Програми визначено Держгірпромнагляд.
Для опрацювання проекту Програми було створено та наказом
Держгірпромнагляду від 05.10.2011 № 88 затверджено склад робочої
групи із представників Держгірпромнагляду, інших заінтересованих
центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та
представників всеукраїнських об’єднань профспілок та роботодавців.
На сьогодні, проект Програми в установленому порядку передано
на розгляд до Кабінету Міністрів України.
За попередніми прогнозами реалізація заходів Програми дасть
можливість сформувати сучасне безпечне та здорове виробниче
середовище, мінімізувати ризики виробничого травматизму, професійних
захворювань та аварій на виробництві, знизити до 2016 року коефіцієнт
частоти виробничого травматизму і коефіцієнт частоти виробничого
травматизму із смертельним наслідком до показників 0,7 та 0,03
відповідно. Виконання таких профілактичних заходів дозволить зберегти
здоров’я 850 і зберегти життя 270 працівникам. Це сприятиме
забезпеченню скорочення соціальних і економічних втрат від їх
негативних наслідків та сталому зростанню національної економіки.
5

6. Президентом України Януковичем В.Ф. на засіданні Ради
національної безпеки і оборони України (17 листопада 2010 року) було
ініційовано необхідність розроблення довгострокової Стратегії розвитку
України.
Адміністрацією Президента України та Урядом України
зобов’язано Держгірпромнагляд підготувати проект окремого розділу
щодо реформування системи забезпечення безпеки праці в Україні до
Стратегії розвитку України, головним розробником якої виступає
Мінекономрозвитку, та врахувати положення цього розділу у відповідній
державній цільовій програмі.
З цією метою Держгірпромнаглядом створено робочу групу, за
результатами роботи якої було опрацьовано проект окремого розділу
„Реформування системи забезпечення безпеки праці в Україні” Стратегії
розвитку України (далі – проект розділу Стратегії).
Мета розробленого проекту розділу Стратегії полягає в
забезпеченні докорінних змін щодо поліпшення стану охорони праці та
промислової безпеки через реалізацію відповідних стратегічних завдань і
заходів, загальний строк виконання яких складає десять років.
Результативність виконання завдань і заходів проекту розділу
Стратегії оцінюють коефіцієнтами частоти виробничого травматизму Кч,
частоти виробничого травматизму зі смертельним наслідком Кчс та
відношенням кількості травмованих зі смертельним наслідком до всієї
кількості травмованих КВ.
На сьогодні, спільно опрацьований із соціальними партнерами
проект розділу Стратегії направлено на розгляд до головного розробника
проекту Стратегії.
Вперше за роки незалежності України, 17 листопада 2010 року були
проведені Парламентські слухання на тему: „Про стан промислової
безпеки та охорони праці”.
Парламентські слухання визначили необхідність модернізації
системи управління безпекою праці та виробничими ризиками.
Крім того, Кабінетом Міністрів України з метою поліпшення стану
промислової безпеки та охорони праці, зниження рівня виробничого
травматизму, забезпечення безпечних та здорових умов праці на
підприємствах усіх галузей економіки, було проведено засідання Уряду:
- 20 липня 2011 року з питання „Про стан охорони
праці, виробничого середовища і професійних захворювань”;
- 17 серпня 2011 року з питання „Про стан
охорони праці та промислової безпеки на підприємствах вугільної галузі”.
За результатами розгляду Першої доповіді Уряду України
Європейський комітет із соціальних прав запросив більш детальну
інформацію щодо галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища, зокрема, сфери їх застосування.
6

7. Відповідно до статті 4 Закону України „Про охорону праці”
державна політика в сфері охорони праці базується на принципах, у тому
числі, комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі
загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з
урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики,
досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля.
За своєю спрямованістю галузева програма є соціальною
програмою, яка призначена для вирішення актуальних проблем у сфері
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на рівні окремої галузі,
має, як правило, довгостроковий період (від 3 до 5 років).
Сфера застосування галузевих програм це реалізація заходів
галузевого значення з метою поліпшення безпечних і нешкідливих умов
праці на підприємствах певної галузі, шляхом виконання конкретних
завдань організаційного, матеріально-технічного, наукового та правового
забезпечення діяльності у сфері охорони праці, подальшого
удосконалення управління охороною праці на галузевому рівні.
Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища (далі – галузева програма) розробляють і
реалізують, відповідно до статті 33 Закону України „Про охорону праці”,
міністерства та центральні органи виконавчої влади за участю профспілок
і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України.
Заходи галузевої програми формуються на основі:
· аналітичних матеріалів щодо стану виробничого травматизму
та профзахворювань, стану профілактичної роботи на підприємствах
галузі;
· визначення проблем з питань безпеки праці у відповідній
галузі та шляхи їх вирішення;
· пропозицій міністерств або інших центральних та місцевих
органів виконавчої влади, всеукраїнських об'єднань роботодавців,
профспілок, науково-дослідних інститутів, підприємств галузі, інших
підприємств та установ, які ініціюють вирішення проблем з питань
охорони праці в цій галузі;
· проведення експертизи заходів щодо їх актуальності та
ефективності для вирішення цих проблем на рівні окремої галузі;
· аналізу сучасних тенденцій науково-технічного прогресу та
міжнародного досвіду у цій сфері.
Відповідно до основних завдань профілактичні заходи з охорони
праці галузевої програми в основному передбачають:
· розробку та реалізацію заходів для усунення типових для
підприємств галузі шкідливих та небезпечних факторів виробничого
середовища (запиленість, загазованість, шум, вібрація, ультразвук,
іонізуючі та інші види шкідливих випромінювань тощо);
7

8. · розробку й реалізацію заходів метрологічного, кадрового та
організаційного забезпечення атестації робочих місць за умовами праці.
створення промислово-санітарних лабораторій (у тому числі пересувних)
для надання допомоги підприємствам галузі в проведенні атестації
робочих місць за умовами праці;
· створення та впровадження автоматизованих інформаційних
систем охорони праці на галузевому рівні, типових автоматизованих
експертних систем аналізу та прогнозування небезпечних та аварійних
ситуацій на виробництві;
· впровадження безпечних засобів та технологій виробництва
на підприємствах відповідної галузі;
· розробку та впровадження спеціальних технічних засобів для
механізації важких, небезпечних та шкідливих робіт;
· розробку та організацію виробництва засобів індивідуального
та колективного захисту працюючих на підприємствах галузі;
· забезпечення працівників підприємств галузі засобами
індивідуального і колективного захисту;
· створення та матеріально-технічне оснащення
сертифікаційних лабораторій для сертифікації засобів виробництва,
індивідуального захисту працюючих;
· вирішення питань гігієни праці;
· навчання та підвищення рівня знань працівників з питань охорони;
· проведення науково-дослідних і проектно-конструкторських
робіт для розв'язання проблем охорони праці відповідної галузі;
· розробку й реалізацію навчальних та інформаційних програм
щодо підвищення рівня знань працівників з питань охорони праці;
· створення галузевих навчальних центрів з охорони праці;
· розробку та виготовлення тренажерів для навчання
працівників, зайнятих на роботах з високим рівнем виробничого ризику,
діючих моделей та макетів виробничого обладнання;
· пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, інформаційне
забезпечення працівників з питань безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища (проведення конференцій, нарад, семінарів, оглядів-конкурсів
тощо з питань охорони праці, забезпечення постійно діючих виставок
засобів індивідуального захисту працюючих, що використовуються на
підприємствах галузі);
· розробку та видання галузевих нормативних актів про
охорону праці, забезпечення ними служб охорони праці підприємств
галузі;
· організація випуску знаків безпеки, плакатів, пам'яток,
інформаційних листків з охорони праці, каталогів засобів індивідуального
захисту працюючих та забезпечення ними підприємств галузі;
8

9. · вивчення досвіду інших країн, участь у діяльності
міжнародних організацій, проведенні міжнародних семінарів, нарад,
виставок з питань охорони праці;
· заохочення трудових колективів і окремих осіб до вирішення
питань з охорони праці тощо.
Фінансування галузевих програм у відповідності з діючим
законодавством здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України, коштів державного бюджету, коштів підприємств,
організацій і установ, незалежно від форм власності, а також інших
джерел, не заборонених чинним законодавством.
Держгірпромнагляд, як орган що здійснює комплексне управління
охороною праці та контроль за виконанням функцій державного
управління охороною праці, щороку на підставі звітів міністерств,
центральних органів виконавчої влади проводить щорічний моніторинг
стану виконання галузевих програм.
Результати проведеного аналізу розглядаються на засіданнях
колегій Держгірпромнагляду, засіданнях сторін соціального діалогу,
розміщуються на веб-сайті Держгірпромнагляду та висвітлюються у
засобах масової інформації, щорічному інформаційно-аналітичному
довіднику „Стан промислової безпеки в Україні та підсумки роботи
органів Держгірпромнагляду”.
За звітний період 2008–2011 роки в Україні діяло 6 галузевих
програм, відповідальними за виконання яких є: Міністерство
інфраструктури України, Служба безпеки України, Державний
департамент України з питань виконання покарань, Фонд державного
майна України, Адміністрація державної прикордонної служби та
Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України.
Заходи з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища найбільш травмонебезпечних галузей розробляються та
реалізуються за окремими програмами, затвердженими Кабінетом
Міністрів України зі значною фінансовою підтримкою за рахунок коштів
державного бюджету.
Наприклад, Міністерством вугільної промисловості за участю
профспілок була розроблена Програма підвищення безпеки праці на
вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах на 2006-2010 роки, яка
затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 №
374 (далі - Програма). Програмою передбачено виконання заходів щодо
підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки за рахунок
виконання комплексу організаційних заходів, реалізації комплексної
програми дегазації вугільних пластів, реконструкції шахтних
вентиляційних систем, попередження загазованості і запиленості діючих
гірських виробок, нормативно-правового забезпечення охорони праці та
безпеки гірничих робіт, поліпшення умов роботи і стану здоров'я
9

10. шахтарів, проти аварійного захисту вугільних шахт, ділянок і робочих
місць.
Завдяки реалізації заходів Програми вдалося активізувати роботи з
розробки та впровадження нового обладнання, систем, приладів і
апаратури безпеки. Виділення бюджетних коштів дозволило підвищити
забезпеченість засобами індивідуального і колективного захисту, знизити
імовірність виникнення аварій, насамперед на шахтах з низькою
платоспроможністю та небезпечним виробництвом.
Реалізація державної політики щодо безпечного ведення
гірничих робіт на підприємствах вугільної промисловості.
Проблеми промислової безпеки у вугільній галузі України належать
сьогодні до категорії державної та соціальної значущості, і одним із
пріоритетних завдань є їх вирішення на вищому державному рівні.
Безпека праці шахтарів, створення безпечних та здорових умов
праці у вугільній промисловості, профілактика аварій і випадків
травмування працівників залишається одним із пріоритетних напрямків у
роботі Держгірпромнагляду.
3,6
3,9
3,5
Кількість загиблих на 1 млн. тон видобутого вугілля
3,25
2,7
2,5
2
2,1
3,57
2,23 2,1
1,7
2
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
У галузі зайнято біля 332 тис. працівників, у тому числі 202 тис. на
підприємствах державної форми власності і біля 120 тис. на
підприємствах недержавної форми власності.
Реалізація державної політики в сфері промислової безпеки та
охорони праці на вугільних підприємствах України на кінець 2011 року
здійснювалася 3 гірничими округами, 8 державними регіональними
гірничотехнічними інспекціями, 4 державними гірничотехнічними
інспекціями та 5 спеціалізованими інспекціями у 5 областях України:
10

11. Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській та Львівській.
Спеціалізовані інспекції дозволяють вирішувати найбільш актуальні
питання нагляду, зокрема, за провітрюванням та пилогазовим режимом
шахт, станом стаціонарного обладнання та охороною надр.
Реформування системи державного нагляду в 2010-2011 роках
найбільше відобразилося на гірничому нагляді.
До лютого 2011 року, тобто до початку адміністративної реформи
державний нагляд у вугільній промисловості здійснювали більше 350
інспекторів. Після реформування державний нагляд в 2011 році
здійснювали 188 державних гірничотехнічних інспектори на 870
підприємствах, в установах та організаціях, у тому числі 18464 об’єктах
галузі з різними формами власності із загальною кількістю працюючих
336 тис. осіб
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2011 року №
521 було внесено зміни до Програми підвищення безпеки праці на
вугледобувних та шахтобудівних підприємствах, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 № 374.
Одним із суттєвих завдань цієї Програми є реалізація заходів щодо
впровадження та модернізації на вугільних шахтах уніфікованих
телекомунікаційних систем диспетчерського контролю та
автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними
комплексами (УТАС).
До кінця 2011 року такі системи контролю встановлені і працюють
на 29 вугільних підприємствах Донецької, Луганської та Львівської
областей, у тому числі на семи шахтах УТАС встановлена з функцією
відключення електрообладнання при перевищенні допустимих норм
концентрації метану.
Для забезпечення постійного моніторингу та контролю за
безпечним веденням гірничих робіт та попередження небезпечних
аварійних ситуацій у 2011 році в системі Держгірпромнагляду прийнято
рішення про створення Центр комплексної безпеки підприємств вугільної
промисловості.
У червні 2011 року Держгірпромнагляд та Профспілка працівників
вугільної промисловості України підписали Угоду про співпрацю та
взаємодію між обома сторонами.
Сторони домовилися координувати свою діяльність і сприяти
кожній із сторін у реалізації прав і повноважень, визначених для них
законодавством, здійснювати обмін інформацією про стан охорони праці,
рівень виробничого травматизму на підприємствах, в регіонах, вносити
відповідні пропозиції та вживати узгоджені спільні заходи, спрямовані на
створення безпечних умов праці на робочих місцях, підвищити
ефективність державного нагляду та громадського контролю,
забезпечення належного захисту законних прав працівників вугільної
галузі.
11

12. Організація системи попередження виробничої небезпеки
на рівні підприємств
Інформація, яка була подана у Першій доповіді щодо обов’язку
роботодавця забезпечувати функціонування системи управління
охороною праці, залишається актуальною. Фінансування охорони праці
здійснюється роботодавцем відповідно до статті 19 Закону України „Про
охорону праці”.
Зазначені витрати повинні бути спрямовані роботодавцем на
належне функціонування системи управління охороною праці на
підприємстві та забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі
охорони праці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994
затверджено Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на
здійснення та придбання яких включаються до витрат (далі – Перелік), до
якого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 321
внесено зміни та приведено у відповідність до вимог Податкового
кодексу України.
Понесені суми витрат на фінансування заходів та засобів з охорони
праці, передбачених у Переліку, роботодавці вправі відносити до своїх
витрат при обчисленні об’єкта оподаткування для складання
бухгалтерської та податкової звітності. Такі заходи та засоби з охорони
праці здійснюються з урахуванням вимог статей 138 і 140 Податкового
кодексу України.
На промислових підприємствах з достатньо великою кількістю
працюючих, де впровадженні міжнародні стандарти якості ISO 14001,
ISO 9001 або стандарти OHSAS 18001, функціонують, головним чином,
Системи управління охороною праці.
Суб’єкт господарювання самостійно визначає політику загальної
системи управління організацією, частиною якої є СУОП.
Наказом Держгірпромнагляду від 22.02.2008 № 35 затверджено
Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення системи
управління охороною праці (далі - Рекомендації).
Відповідно до Рекомендацій СУОП повинна передбачати:
- планування заходів з охорони праці;
- контроль виконання поточного та оперативних планів;
- можливість здійснення корегувальних та попереджувальних
дій;
- можливість адаптації до обставин, що змінилися;
- можливість інтеграції в загальну систему управління.
Перспективи розвитку в подальшому СУОП на підприємствах
України полягають у покращенні управління охороною праці,
12

13. встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх суб’єктів
господарювання незалежно від форм власності, видів діяльності та
чисельності працівників.
Відповідно до аналізу перевірок суб’єктів господарювання, СУОП
впроваджена та діє більше ніж на 60 % підприємств країни: в енергетиці
СУОП охоплено понад 80% підприємств, у газовому господарстві більше
90%, у будівництві, в житлово-комунальному та в лісовому господарстві
СУОП діє тільки на кожному другому підприємстві.
13

14. З 2010 року у вугільній галузі функціонує новий керівний
документ, стандарт Мінвуглепрому України „Система управління
виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості України”
(СОУ19.1.00174088.018:2009), що встановлює єдиний порядок
функціонування гірничого підприємства і спрямований на забезпечення
безпечного ведення гірничих робіт і охорону праці відповідно до вимог
Гірничого Закону України, Закону України „Про охорону праці” та
Правил безпеки у вугільних шахтах.
Відповідно до вимог Системи, практично на всіх підприємствах
вугільної галузі діють Положення: про систему управління охороною
праці, про службу охорони праці, посадові інструкції та інструкції з
охорони праці за професіями, видані накази щодо створення служб
охорони праці, регулярно проводяться засідання постійно діючих комісій
(ПДК) з охорони праці, розроблено та затверджено плани поліпшення
умов та охорони праці, плани-графіки всебічних перевірок, склад ПДК з
охорони праці та річні плани роботи служб охорони праці.
За порушення вимог СУОП і нарядної системи тільки Донецьким
гірничим округом у 2010 році притягнуто до адміністративної
відповідальності 249 посадових осіб та інших працівників вугільних
підприємств та 442 працівника – до дисциплінарної відповідальності.
Керівникам державних підприємств і самостійних шахт видані
узагальнені приписи, а результати перевірок розглянуті на засіданнях
ПДК із питань охорони праці.
За результатами розгляду Першої доповіді Уряду України
Європейський комітет із соціальних прав запросив більш детальну
інформацію щодо превентивної ролі Держгірпромнагляду.
У період 2008-2011 років державний нагляд здійснювався
відповідно до вимог Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V „Про
основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності” у тій частині, що не суперечить конвенціям
Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у
промисловості і торгівлі 1947 року та № 129 про інспекцію праці в
сільському господарстві 1969 року, ратифікованих Законами України від
08.09.2004 за № 1985-IV та № 1986-IV.
Розслідування нещасних випадків на виробництві здійснюється
спеціально створеною комісією. Така комісія утворюється роботодавцем
у разі отримання травми працівником під час виконання трудових
обов’язків на виробництві, а у разі нещасного випадку із смертельними
або тяжкими наслідками, групового нещасного випадку, випадку
зникнення працівника під час виконання трудових обов’язків або смерті
працівника на підприємстві - Держгірпромнаглядом (спеціальне
розслідування).
14

15. Одним із основних завдань комісій з розслідування нещасних
випадків на виробництві є розроблення заходів щодо запобігання
подібним випадкам в подальшому.
Після закінчення розслідування роботодавець зобов’язаний у
п’ятиденний строк видати наказ про вжиття запропонованих комісією
заходів та запобігання виникненню подібних випадків в подальшому,
який обов’язково додається до матеріалів розслідування. Про вжиття
заходів роботодавець письмово повідомляє Держгірпромнагляд в
установлений строк.
Держгірпромнагляд тримає під постійним контролем виконання
запропонованих заходів та перевіряє в межах своєї компетенції
ефективність роботи з профілактики нещасних випадків.
Закон України „Про охорону праці” уповноважує посадових осіб
Держгірпромнагляду притягати до адміністративної відповідальності
працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці та
надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових
осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для
притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.
У разі невиконання заходів роботодавець притягається до
адміністративної відповідальності. Всі матеріали за результатами
спеціального розслідувань передаються до органів прокуратури для
відповідного реагування.
Аналіз ситуації, що склалась на кінець 2011 року у сфері
промислової безпеки та охорони праці, свідчив про збільшення кількості
правопорушень у зазначених сферах.
Однією із причин такого стану стала недієвість штрафів у розмірах,
визначених чинним законодавством.
Розмір максимального штрафу в 2011 році становив 238 гривень, і в
сучасних умовах не ніс „каральної” функції, а тому втратив мету
адміністративних санкцій, що направлені у першу чергу, на виховання
правопорушників та на попередження правопорушень.
Враховуючи зазначене, з метою підвищення відповідальності
посадових осіб та працівників Держгірпромнаглядом опрацьовано проект
Закону України, яким передбачено посилення адміністративних та
кримінальних стягнень через збільшення штрафів, що накладаються на
осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці та охорону
надр.
Відповідний Закон України „Про внесення змін до Кодексу України
про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України
щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про
охорону праці та охорону надр” ухвалено Верховною Радою України у
травні 2012 року.
15

16. Вдосконалення системи забезпечення безпеки та гігієни праці
(дослідження та навчання)
За результатами розгляду Першої доповіді Уряду України
Європейський комітет із соціальних прав запросив додаткову інформацію
щодо функцій та діяльності Ради з питань формування політики в сфері
експертизи промислової безпеки й охорони праці.
Рада з питань формування політики у сфері експертизи промислової
безпеки та охорони праці (далі - Рада) функціонувала у період з лютого
2008 року до початку 2010 року, як дорадчо-консультативний орган
Держгірпромнагляду.
Рада працювала на громадських засадах, її діяльність базувалася на
принципах відкритості та гласності.
Метою діяльності Ради було надання консультацій
Держгірпромнагляду з питань забезпечення удосконалення системи
експертизи з промислової безпеки та охорони праці, неупередженості дій
суб’єктів системи, представлення інтересів зацікавлених сторін у
питаннях, пов’язаних з експертизою промислової безпеки та охорони
праці для координації роботи експертних організацій всіх форм власності.
До її складу входили представники Держгірпромнагляду та
керівники експертних організацій різних форм власності.
Основною формою роботи Ради були засідання, на яких
вирішувались актуальні питання, що виникали у повсякденній діяльності
усіх експертних організацій країни.
На засідання Ради, у разі необхідності, запрошувались
представники державних органів, наукових закладів, профспілок, інших
громадських організацій, підприємств та організацій, а також засобів
масової інформації.
У рамках функціонування Рада опрацьовано пропозиції щодо
прозорості та неупередженості дій усіх фахівців, які виконують
експертизу. Згідно із затвердженим планом здійснювалась розробка
проектів нормативно-правових актів та концепцій щодо створення нових
методів неруйнівного контролю.
Рішення Ради носили рекомендаційний характер та, у разі потреби,
впроваджувались наказами Держгірпромнагляду.
Наукова підтримка державного нагляду головним чином
здійснюється Національним науково-дослідним інститутом промислової
безпеки та охорони праці, який функціонує при Держгірпромнагляді.
Основними напрямками його діяльності є систематизація законодавства
про охорону праці, аналіз виробничого травматизму, удосконалення форм
та методів державного нагляду, управління охороною праці, в тому числі
економічними методами, науково-технічна політика в сфері промислової
безпеки та охорони праці. Інститут виконує дослідження та розробки в
областях технічного регулювання, стандартизації, сертифікації,
16

17. займається підготовкою наукових кадрів, видавничою діяльністю. За
напрямами діяльності інститутом підготовлено 21 законопроект, 98
нормативних актів, 145 стандартів, проведено десятки наукових
експертиз, розроблено і видано 15 монографій, понад півтисячі наукових
публікацій, одержано 25 патентів на винаходи, виконано понад дві сотні
науково-дослідних робіт з питань, актуальних для Держгірпромнагляду,
інших органів державної та місцевої влади, різних підприємств та
організацій.
Для обговорення найважливіших проблем щодо застосування
досягнень науки і техніки у сфері охорони праці, безпечного ведення
робіт, промислової безпеки, використання надр, забезпечення додержання
вимог законодавства з цих питань, навчання з питань охорони праці,
удосконалення державного нагляду за охороною праці та станом
промислової безпеки, визначення науково-технічних засад розвитку
науки і техніки, спрямованих на поліпшення стану безпеки, гігієни праці
та виробничого середовища створена Науково-технічна рада
Держгірпромнагляду.
Держгірпромнаглядом утворено систему науково-технічної
підтримки державного нагляду за охороною праці та промисловою
безпекою, до якої входять 25 експертно-технічних центрів державної
форми власності.
Такими експертно-технічними центрами щороку виконуються
майже 300 тис. робіт щодо технічної підтримки державного нагляду за
промисловою безпекою та охорони праці.
Центрами здійснюється близько 50 тис. експертиз проектної
документації на відповідність її вимогам нормативно-правових актів з
охорони праці, проводиться експертне обстеження більше 20 тис.
одиниць устаткування підвищеної небезпеки, виконується технічний
огляд 90 тис. машин, механізмів. Також надається майже 15 тис.
висновків експертизи щодо відповідності стану охорони праці на
підприємствах вимогам законодавства. У центрах проводиться навчання з
питань охорони праці близько 100 тис. осіб щороку. Ведеться база даних
про технічний стан устатковання підвищеної небезпеки, що
експлуатуються на підприємствах країни, яка є підґрунтям планування
наглядової діяльності інспекторського складу Держгірпромнагляду.
Навчання з питань охорони праці
Одним з найважливіших напрямів зниження рівня виникнення
ризиків аварійності, травматизму та професійної захворюваності є якість
підготовки кадрів, обізнаних у питаннях промислової безпеки та охорони
праці.
Система навчання з питань охорони праці в Україні існує вже 17
років.
17

18. Нормативно-правова база у цьому напрямі передбачає в Україні
систему безперервного навчання з питань охорони праці посадових осіб
та інших працівників під час прийняття їх на роботу, в процесі їх роботи,
з періодичністю один раз на три роки на загальних умовах або щорічно на
спеціальних.
Держгірпромнагляд приділяє значну увагу навчанню з питань
охорони праці на всіх рівнях: навчанню керівників центральних та
місцевих органів виконавчої влади, відповідальних за стан охорони праці
у відповідній галузі та регіоні, керівників підприємств, керівників та
викладачів вищих навчальних закладів, відповідальних працівників, які
безпосередньо пов’язані з організацією безпечного ведення робіт,
працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки.
У системі Держгірпромнагляду навчання з питань охорони праці
проводиться на базі Головного навчально-методичного центру (ГНМЦ) та
експертно-технічних центрів (ЕТЦ).
18

19. ІНФОРМАЦІЯ1
про проведення навчання з питань охорони праці за 2008 – 2011 роки
2008 2009 2010 2011
ЕТЦ ГНМЦ ЕТЦ ГНМЦ ЕТЦ ГНМЦ ЕТЦ ГНМЦ
Всього пройшли
навчання з питань
охорони праці
(посадових осіб і
фахівців, у т.ч.:
50064 4785 46680 4319 50716 5131 55237 5950
- керівників 10437 1007 9695 938 11684 1400 14155 941
- головних інженерів 4534 414 3989 492 4074 626 4227 458
- фахівців з питань
охорони праці
5721 1389 4675 1342 5866 1471 5714 1117
- інших фахівців 29372 1975 28321 1547 29092 1634 31141 3434
Технічних
- 1326 - 1156 - 1030 38 1200
експертів
Спеціалістів з
правом проведення
гірничих робіт
779 - 1114 10 2195 11 2324 22
Посадових осіб та
фахівців з нагляду за
охороною праці
(Держгірпромнагляд
у), всього, у т.ч.:
- 611 - - - 618 16 444
- начальників
структурних
підрозділів та їх
заступників,
начальників
інспекцій та їх
заступників
- 107 - - - - 52
- державних
інспекторів
- 481 - - - - 388
- спеціалістів - 23 - - - 16 4
ВСЬОГО: 50843 6722 47794 5485 52911 57615 7616
Проводиться систематична робота з удосконалення навчання з
питань охорони праці на всіх рівнях.
З метою підвищення якості підготовки фахівців з питань охорони
праці в рамках співпраці з Міністерством освіти і науки опрацьовано
Галузевий стандарт вищої освіти – „Освітньо-кваліфікаційна
характеристика бакалавра за напрямом підготовки „Охорона праці”,
кваліфікація „Інспектор з охорони праці”.
У рамках співпраці з іншими центральними органами виконавчої
влади спільним трьохстороннім (МОН, МНС та Держгірпромнагляду)
наказом „Про організацію та вдосконалення навчання з охорони праці,
безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних
закладах України”, який затверджено за № 969/922/216 від 21.10.2010 та
зареєстровано в Мін’юсті від 09.11.2010 за №1057/18352 передбачені
1 За даними Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України
19

20. першочергові заходи щодо вирішення проблемних питань навчання з
охорони праці у вищих навчальних закладах України, зокрема,
встановлені обсяги вивчення нормативних дисциплін з охорони праці
відповідно до кредитно-модульної системи (Європейської кредитно -
трансферної системи ECTS).
На виконання цього наказу у березні 2011 року Міністерством
освіти і науки, молоді та спорту України розроблено, а
Держгірпромнаглядом погоджено Типову навчальну програму
нормативної дисципліни „Основи охорони праці” для вищих навчальних
закладів для всіх спеціальностей і напрямів підготовки за освітньо -
кваліфікаційними рівнями „Молодший спеціаліст” та бакалавр та Типову
навчальну програму нормативної дисципліни „Охорона праці в галузі”
для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей і напрямів
підготовки за освітньо - кваліфікаційними рівнями „спеціаліст”,
„магістр”.
Наказами Держгірпромнагляду зобов’язано його територіальні
органи під час здійснення державного нагляду на підприємствах
перевіряти наявність у керівників та працівників, які відповідно до вимог
законодавства про охорону праці повинні проходити навчання,
інструктажі з питань охорони праці, підтверджуючих документів.
Інформаційне забезпечення громадськості з питань охорони праці
Важливим аспектом діяльності Держгірпромнагляду є
інформаційно-роз’яснювальна робота.
З нагоди Всесвітнього дня охорони праці 28 квітня, який офіційно
визнаний і в Україні, Держгірпромнаглядом спільно з іншими
центральними та місцевими органами виконавчої влади, місцевого
самоврядування та соціальними партнерами здійснюються заходи з його
проведення, що дає змогу додатково акцентувати увагу роботодавців та
працівників на необхідності впровадження та функціонування системи
управління охороною праці, оскільки це оптимальний шлях до
збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі трудової
діяльності.
Для привернення уваги суспільства до існуючих проблем у сфері
охорони праці, популяризації превентивних методів запобігання
нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням,
виховання високої культури безпеки праці на виробництвах України у
молоді, як майбутніх роботодавців та працівників, у 2010 році вперше за
ініціативи Держгірпромнагляду та за підтримки Кабінету Міністрів
України організовано проведення Всеукраїнської акції „Охорона праці
очима дітей” – далі - акція.
Упродовж листопада-грудня 2010 року для учнів та студентів
шкільних, професійно-технічних та вищих закладів освіти України
20

21. проводилися виховні години та відкриті уроки на тему „Безпека праці
батьків – моє щасливе майбутнє”.
У рамках акції для учнів навчальних закладів віком від 8 до 16
років Держгірпромнаглядом проведено конкурс дитячої творчості (далі –
конкурс) за трьома напрямками – „малюнок”, „літературний твір” та
„відеоробота”.
Відповідно до кількості конкурсних робіт, які надійшли на адреси
територіальних управлінь Держгірпромнагляду (а це понад п’яти тисяч
робіт по всій Україні) конкурс отримав неабиякий резонанс серед
суспільства.
Кращі конкурсні роботи розміщуються в громадських місцях,
транспорті загального користування, на підприємствах, надруковано на
сторінках тематичних видань, організовуються їх виставки у
спеціалізованих мистецько-виставкових закладах обласних та районних
центрів України.
У 2011 році Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у
Луганській області розроблено соціальний ролик – урок для дорослих,
„Безпека на шахті. Діти – батькам”. У ньому п’ятирічні малюки
розмірковують про те, що таке шахта, робота шахтарів, правила безпечної
поведінки в шахті. Діти радять батькам бути уважними і обережними.
Розтиражовані диски з відео передані фахівцям про охорону праці всіх
вугільних підприємств Луганщини. Переглянути його можна також і на
сайті Держгірпромнагляду. Ведеться робота щодо можливості
транслювання ролика на телеканалах України.
Друкованими органами, що належать до сфери управління
Держгірпромнагляду, є державні підприємства „Редакція журналу
„Охорона праці” та „Редакція журналу „Технополіс”, які сприяють
реалізації державної політики, спрямованої на створення безпечних умов
праці, підвищенню рівня промислової безпеки в Україні.
На сторінках офіційного веб-сайту Держгірпромнагляд тісно
співпрацює з членами Громадської ради.
Вжиті заходи, спрямовані на реалізацію національної політики
з урахуванням консультацій з організаціями роботодавців і
працівників
За результатами розгляду Першої доповіді Уряду України
Європейський комітет із соціальних прав запросив більш детальну
інформацію щодо сфери та контексту Генеральної угоди між Кабінетом
Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій
роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками та
профоб’єднаннями.
Генеральна угода (далі - Угода) укладається відповідно до Закону
України „Про колективні договори і угоди” між Кабінетом Міністрів
21

22. України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і
підприємців, з однієї сторони, та всеукраїнськими профспілками і
профоб'єднаннями, з другої сторони (далі - Сторони).
Сторони в період дії Угоди спрямовують скоординовані зусилля на
виконання першочергових завдань у соціально-економічній і трудовій
сфері, підвищення рівня зайнятості населення та належне матеріальне
забезпечення працівників, подальший розвиток соціального діалогу,
досягнення стабільності та злагоди в суспільстві.
Угодою передбачено взаємодії сторін соціального діалогу щодо
узгодження інтересів, спільної діяльності з реалізації дотримання
зобов’язань і домовленостей, визначених у наступних розділах.
· Розділ 1. Сприяння розвитку вітчизняного виробництва,
забезпечення продуктивної зайнятості;
· Розділ ІІ. Оплата праці;
· Розділ ІІІ. Охорона праці та здоров’я, умови праці та
відпочинку;
· ІV. Соціальний захист та задоволення духовних потреб.
До 2008 року в Україні діяла Угода від 19 квітня 2004 року.
З метою координування зусиль на виконання першочергових
завдань у соціально-економічній і трудовій сфері, підвищення рівня
зайнятості населення та належне матеріальне забезпечення працівників,
подальший розвиток соціального діалогу, досягнення стабільності та
злагоди в суспільстві 15 квітня 2008 року укладено Угоду на новий період
2008-2009 років.
Розпорядженням від 17.09.2008 №1250-р Кабінетом Міністрів
України було затверджено План заходів щодо реалізації положень Угоди
на 2008-2009 роки.
Розділом ІІІ Угоди на 2008-2009 роки Сторони домовилися
спрямовувати спільні зусилля на виконання пріоритетних заходів з
питань охорони праці та здоров’я, умов праці та відпочинку, зокрема,
таких як:
- сприяння включенню до галузевих та регіональних угод та
колективних договорів зобов’язань щодо здійснення комплексних
заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних факторів
виробничого середовища;
- щорічне проведення консультацій на тристоронній основі щодо
визначення напрямів та конкретних заходів з профілактики нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань з подальшим
визначенням обсягів їх фінансування;
- вивчення питання щодо відповідності нормативно-правовим актам
та можливості ратифікації ряду конвенцій МОП;
- під час укладання галузевих угод передбачати зобов’язання щодо
щорічного проведення для представників власників та профспілок
навчання з метою підвищення рівня правової підготовки сторін
22

23. колективних договорів і угод та ефективного контролю за їх виконанням
(як рекомендація Сторонам).
У рамках виконання Плану заходів щодо реалізації положень
Угоди, Держгірпромнаглядом у межах компетенції та за участі
центральних органів виконавчої влади і соціальних партнерів проведено
ряд заходів щодо його виконання.
На звернення професійних спілок Кабінетом Міністрів України
прийнято розпорядження від 02.12.2009 №1513-р „Про проведення
переговорів щодо укладення Угоди між Кабінетом Міністрів України,
спільним представницьким органом сторони роботодавців на
національному рівні та всеукраїнськими профспілками і
профоб'єднаннями та галузевих і регіональних колективних угод на
новий строк”.
9 листопада 2010 року між Стороною власників в особі Кабінету
Міністрів України та Спільного представницького органу сторони
роботодавців на національному рівні, з однієї сторони, та Стороною
профспілок в особі Спільного представницького органу всеукраїнських
профспілок та профспілкових об'єднань для ведення колективних
переговорів та соціального діалогу на національному рівні, з другої
сторони, було укладено Угоду про регулювання основних принципів і
норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в
України на період 2010-2012 років.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 261-
р затверджено План заходів щодо реалізації положень нової Угоди.
Важливими питаннями нової Угоди у сфері охорони праці постало
навчання студентів, курсантів та слухачів вищих навчальних закладів
навчальним дисциплінам з охорони праці, створення в органах
виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій служб охорони
праці відповідно до законодавства України, введення єдиної державної
статистичної звітності з питань охорони праці, перегляд і оновлення
Типових галузевих норм безоплатної видачі спеціального одягу,
спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
працівникам установ охорони здоров’я і соціального забезпечення,
медичних науково-дослідних установ і навчальних закладів, робітникам і
службовцям вищих навчальних закладів.
Проведення переговорів, консультацій між Держгірпромнаглядом,
органами виконавчої влади, представниками профспілок,
організаціями роботодавців та працівників щодо заходів
23

24. вдосконалення техніки безпеки та гігієни праці н а національному,
галузевому і регіональному рівнях
За пропозицією всеукраїнських профспілок, об’єднань роботодавців
та Кабінету Міністрів України з їх представників Президентом України
Указом від 29 грудня 2005 року № 1871 „Про розвиток соціального
діалогу в Україні” вперше було утворено консультативно-дорадчий орган
при Президентові України під назвою Національна тристороння
соціально-економічна рада (далі – Національна рада).
Із набуттям чинності Закону України від 23 грудня 2010 року №
2862-VI „Про соціальний діалог” остаточно визначено правові засади
організації та порядку ведення соціального діалогу в Україні.
У зв’язку з цим, з метою вироблення та реалізації державної
соціальної і економічної політики, регулювання трудових (у тому числі й
охорони праці), соціальних, економічних відносин та забезпечення
підвищення рівня і якості життя громадян, соціальної стабільності в
суспільстві Національна рада була вдруге утворена Президентом України
вже як постійно діючий орган (Указ від 02.04.2011 № 347).
На сьогодні, Національна рада має тристоронню структуру
представництва сторін соціального діалогу: по 20 представників від
сторони органів виконавчої влади, сторони профспілок і сторони
роботодавців. Очолює Раду Голова, який призначається Президентом
України за поданням Президії Національної ради строком на один рік.
Співголови Національної ради, є координаторами сторін.
Персональний склад Національної ради визначається у порядку,
встановленому статтею 9 Закону України „Про соціальний діалог в
Україні”. Від Держгірпромнагляду до складу ради входить перший
заступник Голови.
До основних завдань Національної ради належать:
1) вироблення консолідованої позиції сторін соціального діалогу
щодо стратегії економічного і соціального розвитку України та шляхів
вирішення існуючих проблем у цій сфері;
2) підготовка та надання узгоджених рекомендацій і пропозицій
Президентові України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів
України з питань формування і реалізації державної економічної та
соціальної політики, регулювання трудових, економічних, соціальних
відносин.
Постійно діючим допоміжним органом Національної ради є
Секретаріат, який здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове,
інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності
Національної ради.
Серед пріоритетних напрямків діяльності Національної ради є
підвищення ефективності системи охорони праці, безпеки і гігієни праці,
державного нагляду за охороною праці.
24

25. У рамках виконання відповідного напрямку, зокрема передбачено,
підготовка узагальнених пропозицій щодо розширення системи
інформаційного забезпечення громадськості з питань охорони праці.
Всі заходи, що стосуються поточних та проблемних питань охорони
праці проводяться Держгірпромнаглядом та його територіальними
органами спільно з профспілковими об’єднаннями та об’єднаннями
роботодавців на центральному, галузевому та регіональному рівнях.
Протягом 2009-2011 років з метою об’єднання зусиль для
забезпечення дотримання гарантованих Конституцією та законами
України трудових прав працівників, обміном інформацією про стан
охорони праці, рівня виробничого травматизму Держгірпромнаглядом
підписано Угоди про співпрацю на рівні перших керівників з:
- Федерацією профспілок України (24.06.2009, 28.04.2011 нова
діюча);
- Центральним Комітетом профспілки трудящих металургійної і
гірничодобувної промисловості України (липень 2010);
- Центральним комітетом профспілки працівників
агропромислового комплексу України;
- Профспілкою працівників газових господарств;
- Профспілкою працівників вугільної промисловості України
(30.06.2011).
З метою організації взаємодії під час здійснення заходів державного
нагляду 31.05.2010 укладено Угоду про взаємодію між
Держгірпромнаглядом та Міністерством праці та соціальної політики.
Угода є складовою оптимальної побудови відносин, коли
повноваження, особливо у сферах де вони перетинаються,
використовуються із найбільшою ефективністю, сприяють вирішенню
існуючих проблем, підвищенню загальних економічних показників,
утвердженню в Україні кращих світових (європейських) стандартів.
Продовжують діяти угоди укладені між Держгірпромнаглядом та
Міністерством оборони України (08.06.1994) і Міністерством внутрішніх
справ України (02.08.1995) про порядок здійснення державного нагляду
на об'єктах Міністерств, де працюють особи за трудовими договорами.
Основою для підписання цих Угод стала багаторічна плідна
співпраця у забезпеченні належного стану промислової безпеки та
охорони праці в Україні, здійсненні спільних заходів щодо зниження
рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності
працівників, створення належних, безпечних та здорових умов праці на
підприємствах, установах та організаціях країни.
На регіональному рівні діють угоди про співпрацю між галузевими,
територіальними об’єднаннями профспілок (їх організаціями) та
територіальними управліннями Держгірпромнагляду, зокрема, по
Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській,
25

26. Чернігівській, Рівненській, Миколаївській, Херсонській та Хмельницькій
областях. Укладання угод про співпрацю продовжується.
Упродовж 2008-2011 років співробітництво Держгірпромнагляду з
соціальними партнерами здійснювалось також шляхом участі
представників організацій об’єднань профспілок та роботодавців у
засіданнях колегії Держгірпромнагляду, у складі Рад їх територіальних
органів, під час розробки законодавчих і нормативно-правових актів з
охорони праці, запрошуються до участі в роботі комісій:
· з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших
працівників підприємств, установ і організацій. Незалежно від
форм їх власності та господарювання;
· розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань.
Одним із шляхів до забезпечення реалізації державної політики у
сфері охорони праці на регіональному рівні є співпраця з обласними
державними адміністраціями (ОДА).
Пріоритетними напрямами такого співробітництва є:
· удосконалення системи управління охороною праці на
підприємствах, установах та організаціях;
· обмін досвідом у сфері промислової безпеки та охорони праці;
· вжиття узгоджених заходів щодо запобігання аваріям, нещасним
випадкам на підприємствах, установах та організаціях;
· обмін інформацією щодо обставин, причин та наслідків аварій,
нещасних випадків на підприємствах, установах та організаціях.
Держгірпромнагляд з метою всебічної реалізації вищезазначених
напрямків та формування системних підходів до здійснення функцій
державного нагляду та контролю, спільного вирішення нагальних
проблем у сфері охорони праці на регіональному рівні підписано угоди
про співпрацю з такими ОДА:
· Дніпропетровською (10.12.2010);
· Луганською (29.03.2011);
· Запорізькою (23.06.2011);
· Полтавською (15.12.2011).
У рамках угод домовлено, зокрема, про спільну участь у межах
повноважень інспекторів Держгірпромнагляду та спеціалістів
облдержадміністрацій у здійсненні перевірок суб’єктів господарювання
зазначених областей з питань додержання ними вимог чинного
законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, охорони надр
та поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а
також організовувати та проводити конференції, семінари, робочі
зустрічі.
Відповідно до наказу від 05.08.2011 № 70 Держгірпромнаглядом
проведено моніторинг укладених угод з Дніпропетровською, Луганською
26