1. Переваги та недоліки українського законодавства у сфері відновлюваної
енергетики. Яких змін в законодавчому полі слід очікувати у найближчий час
інвесторам і девелоперам проектів у сфері відновлюваної енергетики?
Україна належить до держав, частково забезпечених власними
енергоресурсами. Основу паливного балансу складають вуглеводневі енергоносії.
Але, чим далі розвивається світова економіка, тим більшої актуальності набувають
проекти подолання залежності від традиційних джерел енергії шляхом використання
альтернативних видів палива, впровадження енергозберігаючих та енергоефективних
технологій.
А тепер дозвольте дати коротку характеристику законодавчого поля у сфері
альтернативної енергетики. Та коротко окреслити завдання Комітету на найближчу
перспективу.
Діюче законодавство у цій сфері можна розділити на 2 типи. Це рамкові закони
і закони прямої дії, які реально спрямовані на розвиток альтернативної енергетики.
Початок розвитку законодавства у сфері енергоефективності поклав прийнятий
у 1994р. Закон України «Про енергозбереження». Наступні за ним Закон України
“Про альтернативні види палива” та Закон України “Про альтернативні джерела
енергії” є системоутворюючими і їх перша редакція носила більше рамковий
характер, наприклад законодавчо задекларовано положення, що 20% електроенергії,
що споживатиметься у 2020р., буде вироблено з альтернативних джерел енергії (без
механізму реалізації цих положень). Однак, норми зазначених законів виявились
досить загальними, щоб запрацював конкретний ринок окремого виду альтернативної
енергії. Тому виникла потреба на базі існуючих законів розробити законодавчі
пропозиції, які б містили конкретні стимулюючі та регулюючі механізми, з
урахуванням специфіки окремих ринків. Були розроблені і прийняті нові законодавчі
акти. Наприклад, Закон України “Про комбіноване виробництво теплової та
електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу” та
Закон України “Про газ (метан) вугільних родовищ” тощо.
У 2006 році, коли суттєво зросла ціна на імпортований російський природний
газ, відбулися суттєві зрушення в напрямку розробки та прийняття законодавства у
сфері альтернативної енергетики та енергоефективності. Першою «ластівкою» стало
прийняття в 2007р. Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів
1

2. України щодо стимулювання заходів з енергозбереження”. Цим Законом
передбачено:
● Створення Державного фонду енергозбереження з метою забезпечення
фінансування заходів з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.
Визначено джерела його наповнення.
● Звільнення від оподаткування операцій з ввезення на митну територію
України обладнання, яке працює на нетрадиційних і відновлюваних джерелах енергії,
енергозберігаючого обладнання та матеріалів.
● Звільнення від оподаткування прибутку підприємств, отриманого від
продажу на митній території України товарів власного виробництва і обладнання, що
працює на нетрадиційних і відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого
обладнання, матеріалів та виробів.
● Зменшення податку на прибуток підприємств, включених в Державний
реєстр підприємств та установ, що займаються розробкою та впровадженням
(використанням) енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, але в сумі
не більше 50% від суми прибутку, що підлягає оподаткуванню.
● Запровадження штрафних санкцій за перевитрати паливно-енергетичних
ресурсів. Але до цього обсягу не включається обсяг паливно-енергетичних ресурсів,
отриманих з альтернативних джерел енергії.
Наступними важливими законодавчими актами є: Закон України “Про
внесення змін до деяких законів України щодо встановлення "зеленого"
тарифу” (601-VI від 25.09.2008 р.).
Він передбачає зобов‟язання Оптового ринку електроенергії купувати за
"зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену на об‟єктах електроенергетики,
що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного
газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише малими
гідроелектростанціями потужністю до 10 МВт).
І якщо спочатку законодавець передбачив встановлення єдиної величини
“зеленого” тарифу, не враховуючи специфіку і затрати на виробництво електроенергії
з різних альтернативних джерел енергії, то в подальшому був використаний досвід
Німеччини і законодавчо було визначено коефіцієнти для встановлення “зеленого”
тарифу в залежності від джерела отримання енергії.
2

3. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про
електроенергетику” щодо стимулювання використання альтернативних джерел
енергії” (1220-VI від 01.04.2009 р.) та (N 3549-VI від 17.06.2011 р.):
● Встановлює порядок стимулювання використання альтернативних джерел до
1 січня 2030 року.
● Встановлює коефіцієнти до “зеленого” тарифу за видами відновлюваних
джерел енергії.
● Порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел
енергії застосовується за умови, що починаючи з 1 січня 2012 року питома вага
сировини, матеріалів, основних фондів, робіт та послуг українського походження у
вартості будівництва відповідного об'єкта електроенергетики, що виробляє
електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, становить не
менше 15 відсотків, з 1 січня 2013 року – 30 відсотків, а починаючи з 1 січня 2014
року - 50 відсотків.
● Держава забезпечує стимулювання виробництва електроенергії з
альтернативних джерел шляхом встановлення тарифу на вироблену відповідними
господарюючими суб‟єктами електричну енергію на рівні тарифу для споживачів
другого класу напруги у січні 2009р. переведеному у Євро з подальшим
перерахунком в залежності від курсу.
● Коефіцієнт “зеленого” тарифу для об‟єктів енергетики, введених в дію після
2014, 2019 і 2024 рр. зменшується відповідно на 10, 20 і 30% від його базової
величини. Іншою особливістю даного Закону є те, що тариф встановлюється шляхом
перерахунку в Євро, що дає захист інвесторам від інфляції.
● В разі прийняття нових законодавчих актів по стимулюванню, суб‟єкти
господарської діяльності можуть обрати новий порядок стимулювання.
Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про
електроенергетику" щодо гарантування зобов'язань держави щодо
стимулювання використання альтернативних джерел енергії”(N 3486-VI від
03.06.2011Р.).
● Держава гарантує законодавче закріплення на весь строк застосування
"зеленого" тарифу вимоги щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об'єктах
електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім
доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише
малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо
3

4. споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим "зеленим"
тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у
встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.
06.10.2011 р. Верховна Рада прийняла закон, яким було внесено зміни до
статті 171 Закону України "Про електроенергетику" (щодо вдосконалення
тарифоутворення на електроенергію, яка виробляється з біогазу)
● Ціль Закону полягає у розширенні передумов для широкого будівництва
біогазових комплексів з міні-ТЕЦ, будівництва міні-ТЕЦ на сміттєзвалищах, очисних
спорудах.
● Закон встановлює наступні коефіцієнти:
2,7 – для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з біомаси
рослинного та/або тваринного походження, а також з органічної частини відходів;
2,6 – для електроенергії, виробленої зі звалищного біогазу або біогазу,
отриманого зі шламів каналізаційних стоків, об'єктами електроенергетики,
максимальна сумарна проектна величина встановленої потужності яких протягом
всього експлуатаційного періоду не перевищує 500 кВт;
2,4 – для електроенергії, виробленої зі звалищного біогазу або біогазу,
отриманого зі шламів каналізаційних стоків, об‟єктами електроенергетики,
максимальна сумарна проектна величина встановленої потужності яких протягом
всього експлуатаційного періоду становить або більша за 500 кВт, але не перевищує
2000 кВт;
2,0 – для електроенергії, виробленої зі звалищного біогазу або біогазу,
отриманого зі шламів каналізаційних стоків, об'єктами електроенергетики,
максимальна сумарна проектна величина встановленої потужності яких протягом
всього експлуатаційного періоду становить або перевищує 2000 кВт;
● Також, Закон дає визначення терміну «біомаса», а саме «… з біомаси (не
викопної біологічно відновлюваної речовини органічного походження, що зазнає
біологічного розкладу) у вигляді продуктів, залишків та відходів сільського
господарства (рослинництва і тваринництва), харчової промисловості, лісового
господарства і технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, що можуть
бути використані як паливо з метою перетворення енергії, що міститься в них,
…».
Зараз Закон знаходиться на підписі у Президента України.
4

5. Податковий кодекс України, який вступив в дію 01.01.2011 р., містить окремі
норми, які орієнтовані на пом‟якшення податкового тиску на підприємства, що
запроваджують енергоефективні технології. Сприяють зниженню енергоємності
товарної продукції таких господарюючих суб‟єктів.
● Стаття 158. передбачає особливості оподаткування прибутку підприємств,
отриманого у зв'язку із впровадженням енергоефективних технологій.
Згідно п. 158.1. звільняється від оподаткування 80 відсотків прибутку
підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного
виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
П.158.2. передбачено звільнення від оподаткування 50 відсотків прибутку,
отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних
проектів підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ,
організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання
енергоефективних заходів та енергоефективних проектів.
● При впровадженні платником податку енергоефективних заходів та
енергоефективних проектів такий платник повинен забезпечити окремий облік
прибутку/збитку, отриманого від здійснення зазначених заходів та реалізації
проектів, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової пільги,
спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норми пунктів 158.1 та 158.2 цієї статті діють протягом п'яти років з
моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення
енергоефективності виробництва.
Перехідні положення Податкового Кодексу містять деякі тимчасово діючі
норми:
● до 01 січня 2020 р. діятиме податкова пільга з оподаткування податку на
прибуток господарюючих суб‟єктів, які отримують прибуток від діяльності з
видобування та використання газу метану вугільних родовищ, що діють у
відповідності до Закону «Про газ (метан) вугільних родовищ». Згідно пункту 151.1.
статті 151 Податкового Кодексу основна ставка податку становить 16 відсотків.
Вивільнені кошти повинні йти на збільшення видобутку, реконструкцію
виробництва, впровадження нових технологій видобутку та використання метану.
5

6. ● до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість
операції з:
а) постачання техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону
України "Про альтернативні види палива", на території України;
б) імпорту за кодами УКТ ЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ),
визначеними статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива" ( 1391-14 ),
техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції
існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива і для
виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання
біопалива, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також
технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських
машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні.
Порядок ввезення зазначених техніки, обладнання, устаткування, технічних та
транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
● до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:
прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного
виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з
використанням біологічних видів палива;
прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7
Закону України "Про альтернативні види палива" для виготовлення та реконструкції
технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських
машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива,
одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були
вироблені на території України.
● Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року
звільняються від оподаткування:
прибуток підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК
009:2005) від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел
енергії;
Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ» скерований на
стимулювання розробки родовищ та використання під час дегазації вугільних
пластів газу-метану. Ним передбачено:
6

7. ● визначення принципів державної політики, повноваження органів державної
влади та органів місцевого самоврядування у даній сфері, вимоги щодо ліцензування,
стандартизації, нормування у сфері діяльності по видобуванню та утилізації газу
(метану) вугільних родовищ, а також врегулювання питань, пов„язаних із
забезпечення екологічної та промислової безпеки при видобуванні та утилізації газу
(метану).
● З 1 січня 2011 року неможливо вводити в експлуатацію родовища вугілля з
підвищеною концентрацією газу (метану) без заходів з дегазації.
Серед інших його положень: виробник може реалізувати газ (метан)
відповідної якості через газотранспортну систему за договірними цінами (за
винятком випадків, коли в розробку родовища залучені кошти державного бюджету).
Право видобутку метану на вільних ділянках вугільних родовищ отримується лише
на аукціоні, за винятком випадків, коли організація здійснила вивчення надр власним
коштом.
На нашу думку, Закон про шахтний метан розклав питання, пов‟язані з його
розробкою і використанням, “по полицям”, передбачивши 3 основні випадки:
- розробка родовищ метану на ділянках, де видобуток вугілля не ведеться;
- спільна розробка родовищ з видобутку метану і вугілля;
- видобуток метану на законсервованих шахтах;
Тепер коротко щодо інших законопроектів щодо розвитку альтернативної
енергетики, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді України.
● Проект Закону про регулювання у сфері енергозбереження №7231
Завданнями законопроекту є виконання зобов‟язань України за Рамковою
конвенцією Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським
протоколом до неї, законодавче визначення процедур та вимог Кіотського протоколу,
в тому числі застосування гнучких механізмів, передбачених Кіотським протоколом,
а саме передачі одиниць встановленої кількості іншим країнам – сторонам Кіотського
протоколу, реалізація проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій, спільного
впровадження та програми дій, а також запровадження схеми торгівлі одиницями
скорочення викидів та їх похідними.
● Проект Закону про енергетичний аудит № 1036
Ціллю законопроекту є розвиток базового Закону «Про енергозбереження»,
який передбачає порядок проведення енергетичного аудиту на рівні Закону.
7

8. Визначення правових засад державного регулювання в цій сфері, права, обов‟язки та
відповідальності замовників та виконавців енергетичного аудиту, створення чітких і
зрозумілих рамок його здійснення.
Також триває робота над розробкою у новій редакції законопроекту «Про
ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів», який повинен
вирішити питання енергетичного менеджменту, аудиту та маркування.
● Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про
електроенергетику” (щодо встановлення спеціальних тарифів на електричну
енергію – “зелені” тарифи) №4693
Ціль проекту полягає у створенні законодавчих умов щодо вдосконалення
тарифної політики в електроенергетичній сфері, у сфері теплопостачання, шляхом
встановлення величини і коефіцієнтів «зеленого» тарифу для інших альтернативних
джерел енергії з метою стимулювання їх виробництва, що значно зменшить
негативний вплив на навколишнє природне середовище та сприятиме енергетичній
незалежності країни.
“ зелений ” тариф для електроенергії, виробленої з газу метану дегазації
вугільних родовищ пропонується встановити на рівні – 2,3 (коефіцієнт).
● Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо відновлюваних джерел енергії № 8455
Ціль проекту Закону України полягає у адаптація законодавства України до
законодавства ЄС, зокрема Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС від 27
вересня 2001 року № 2001/77/ЄС (щодо гарантії походження електроенергії) та
приведення дозвільної системи у сфері відновлюваної енергетики у відповідність до
Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”
У рамках запровадження «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену
з відновлюваних джерел енергії, дуже актуальним на сьогодні є видача гарантії
походження цієї електроенергії.
На закінчення зазначу: «Що в Україні сформовано необхідний рівень
законодавства, яким стимулюється виробництво енергії з відновлюваних джерел, а
прийняття найближчим часом, згаданих законопроектів лише прискорить їх
розвиток».
Дякую за увагу!
8