4. Література:
Г.А.Цукерман.Введення в шкільне життя.Томськ: - Пелінг,1996
А.Б. Воронцов. Практика розвивального навчання. - Москва:
Російська енциклопедія,1996
О.К. Дусавицький. Психологія розвитку особистості. - Харків,2009
В.В.Давидов. Теорія розвивального навчання. - Москва: - Інтор,1996
О.К. Дусавицький. Розвивальне навчання: теорія і практика. Харків, 2002
6. Зміст розвивального навчання:
• Система наукових теоретичних понять
• Навчальна діяльність будується на
основі змістовного узагальнення
навчального матеріалу,на принципі
оволодіння загальним способом
розв’язання навчальних задач
8. Прагну:
- навчити дитину самостійно здобувати знання;
- вчити узагальнювати,аналізувати;
- розвивати інтелектуальні
здібності вихованців;
- сформувати пізнавальні
інтереси;
- озброїти способами
самовдосконалення;
- виховати культуру
міжособистісного спілкування;
- сприяти збереженню
та зміцненню фізичного
та психічного здоров’я дітей.
9. Методи і прийоми навчання
Прийоми
навчання
Метод проектів
пошук аналогій
Дослідницький
Методи
навчання
Проблемнопошуковий
асоціювання
понять
постановка
запитань
ситуація успіху
Моделювання
Інтерактивні
методи
прийом навмисної
помилки
10. Форми роботи на уроці:
•
•
•
•
•
Фронтальна
Парна
Групова
Міжгрупова
Індивідуальна
12. Види завдань пов’язаних з
моделюванням:
•
•
•
•
1 блок - оціночний
2 блок - виконавчий
3 блок - рефлексивний
4 блок – рефлексивно методичний
• 5 блок - діагностичний
• 6 блок - рефлексивнодіагностичний
• 7 блок - методикодіагностичний
14. • розвивається вміння спостерігати,
аналізувати,використовувати отримані знання;
• виробляються навички співпраці в парі, в групі,
самостійної роботи;
• зростає активність дітей в навчальній і позанавчальній
діяльності;
• формується позитивна установка на пошук шляхів
подолання навчальних проблем;
• зростає стійкість навчально-пізнавальних інтересів дітей;
• формується здатність до самонавчання та саморозвитку;
• підвищується рівень розвитку комунікативних умінь і
навичок.