1. Тема уроку. Лірична драма Івана Франка «Зів’яле листя» - поетичний
шедевр (2 уроки)
Мета уроків:
• Навчальна: ознайомити учнів із збіркою «Зів’яле листя», розкрити
світ
почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого
майстра.
• Розвивальна: розвивати образне мислення, здатність
співпереживання почуття, навчати поваги до почуттів іншої людини,
вміння не образити їх, розвивати виразне читання, уміння аналізувати
поезії, навики роботи з технологіями Веб-квесту.
• Виховна: виховувати усвідомлення того, що любов – найвеличніше із
людських почуттів, яке необхідно берегти й цінувати.
Тип уроку: мультимедійний із використанням веб-квестів
(Франко-«квест»).
Форма уроку: урок-проект, урок-реклама.
Сценарій уроку
І частина – організаційна.
Мета – створення умов для зовнішньої і внутрішньої психологічної
готовності учнів до навчання.
На етапі мотивації :
• відеоряд з піснями на слова Франка (прослуховування пісні
• читання заздалегідь підготовленими учнями поезії «Тричі мені
являлася любов»;
• вступне слово вчителя. Повідомлення про факти із біографії Франка,
які лягли в основу збірки «Зів’яле листя» та повісті-есе Романа Горака
«Тричі мені являлася любов»;
• постановка проблемних запитань;

2. • повідомлення про завдання уроку-проекту дослідницького типу ,де
чітко описані головні ролі учасників інтернет-технології Веб-квесту, її
особливості та кінцевий результат
• розподіл «ролей» в міні-групах:
• літературознавці – біографи;
• психологи-аналітики;
• народознавці;
• естети;
• рекламна студія, кліпмейкери;
• пошукові системи: Jandex, Google
• прикладне програмне забезпечення: Word,
Power Point
• адреси веб-сайтів
• фотозвіт;
• оцінювання.
Хід уроку
Урок 1.
Етап мотивації .
Звучить музика. Горить свічка. Шанувальники поезії Франка читають «Тричі
мені являлася любов».
Вступне слово вчителя. У кожного народу, як стверджує романтична сага, є
два береги. Від одного людина відпливає, а до іншого неодмінно
причалює. На нашій життєвій дорозі зустрічаємо чимало берегів не
менш значних. Берег юності, кохання. І де б не зупинялася людина,

3. їй завжди світитиме, зігріватиме, допомагатиме перебороти негоди
кохання.
Кажуть, що кохання й талант приходять не до всіх, тому що кохати-
не тільки насолоджуватися, упиватися своїм щастям; кохати – це
віддавати тепло, ласку, доброту найдорожчій людині.
Кохання – прекрасне і могутнє почуття. Воно підносить людину,
робить її вищою, благороднішою, хоча часто приносить із собою
муки і страждання. Таким воно стало і для І.Я.Франка. Він – геній
української землі, вітчизняний Мойсей, Каменяр, титан праці: поет,
прозаїк, драматург, літературний критик, історик літератури.,
перекладач, фольклорист, етнограф, політичний діяч, створив
шедевр інтимної лірики збірку «Зів’яле листя»; жанр якої визначив
сам – «лірична драма почуттів». Він не побоявся Найпотаємніші
струни відкрити нам.
«Тричі мені являлася любов», - зізнається поет, і три жмутки віршів
із збірки
«Зів’яле листя» вже давно стали шедеврами світової любовної
лірики.
У листі до Агатангела Кримського він довірливо зізнається, що за
життя його серцем володіли «три дівчинки - зірнички». Вони
виповнили душу і незмірним щастям, і невимовним пекучим болем.
Перегорнемо ж невмирущі сторінки «Зів’ялого листя», зануримося у
світ кохання Івана Франка. Але будемо дуже делікатними і
доброзичливими, бо особисте життя усіх людей, а особливо
видатних - це той бік життя, який часто не залежить від самої
людини.
Проблемні запитання, на які повинні відповісти учні в результаті роботи
над дослідницьким проектом.
• Чи є автобіографічним вірш ?
• Кому сплів поет зі своєї любові вінок пісень
• Хто ці жінки, які стали прототипами героїнь
ліричної драми?
• Який образ виношував Франко з юних літ?

4. • Чи нагадує цей вірш ліричну драму, сюжет
якої напружений?
o Що є кохання для ліричного героя збірки «Зівяле листя»?
o Чому збірка «Зів’яле листя отримала таку назву?»
Творча лабораторія
Завдання учням:
Учитель:
• Перед вами зміст поезії «Тричі мені являлася любов». Створюємо
словесний портрет ліричних героїнь, використавши прийом сенкан.
(3 сенкани за схемою «три образи любові + три ліричні героїні.)
(презентація)
Робота в 3 групах :
І група – сенкан на тему «Любов….»
Любов …
Несміла і невинна
Явилась, мріяла
Купав її в рожевих блисках май
Кохання

5. ІІ група – сенкан на тему «Княгиня…»
Княгиня
Бліда, тиха та сумна
Відсунула, шепнула, згордувала
Смерть
ІІІ група – сенкан на тему «Женщина чи звір?»
«Женщина чи звір?»
Холодна, непідступна, меркантильна
Не щезне, не ослабне,
Впивається її красою зір
Сфінкс
Рефлексія
Урок 2.
«Звіт» за ролями:
 Повідомлення літературознавців-біографів фактів із біографії
Франка, які лягли в основу збірки «Зів’яле листя» та повісті-есе
Романа Горака «Тричі мені являлася любов».
Кінцевий результат
1) Презентація «візитівок» збірки «Зів’яле листя», повісті-есе Романа
Горака «Тричі мені являлася любов»
2) Ментальна карта «Зівяле листя»
 Повідомлення дослідників-народознавців про художні
особливості поезій та їх пісенність» (див. додаток д)

6.  Повідомлення психологів-аналітиків про біографічність поезій
«Тричі мені являлася любов», «Цвітко осіння…», «Вона
умерла…», «Ти плачеш».
Презентація сенканів
 Декламація поезій під музичний супровід .
 Читання листів – шедеврів («театрали» читають на фоні музики
Є.Доги) (додаток Д )
3) Презентація асоціативного грона "Яким постає перед нами
(ліричний герой ( зі сторінок збірки "Зів'яле листя") ?
( див. додаток + презентація)
Виступ «перцепторів-естетиків
• Перегляд фотоколажу,інтерактивного плакату)
• Виразне читання поезій
• Перегляд відеороликів
Переглянувши відеоролики і прочитавши поезію, що ви відчули,
уявили, зрозуміли?
Кожний твір поета – це явище мистецтва. І людина чує його по-своєму,
уявляє певні художні образи й приходить до певного розуміння цього
мистецького творіння.
Учені доводять, що людина запам’ятає поезію, коли пройде 3 етапи:
відчуття, сприймання, розуміння.
• Отже, спробуймо й ми відчути, сприйняти, зрозуміти…
4.Обговорення, заповнення таблиці, обмін враженнями від поезії.
Шкала сприйняття поетичного твору
(з точки зору синкретизму художнього твору)

7. ВІДЧУВАЮ СПРИЙМАЮ РОЗУМІЮ
Чого являєшся мені у сні
Краса;
Радість;
Тепло у серці;
Загадковість;
Тугу ліричного
героя за втраченим
коханням;
Сон як розрада;
Образ «зіроньки»-
коханої;
Холодні очі – «немов
криниці дно студене»;
Криниця – символ
чистоти;
Образ однієї жінки з
трьома силуетами;
Ліризм і трагізм поезій
Франка;
«три жмутки» - це три
нерозділені любові:
I – зустріч, знайомство,
любов ліричного героя;
II – смуток за втраченим,
оплакування;
III – відчай за втраченим
назавжди, коли не варто
вже жити;
Ой ти, дівчино, з горіха зерня
Безнадія, смуток.
Ліричний герой з
ніжною вразливою
душею, але
сильним
характером.
Врода – «з горіха
зерня»;
Серце – колюче терня;
Уста – «тиха молитва».
Ліричний герой не в силі
вирвати з душі чарівний
образ дівчини, котру
кохає до самозречення.
Кінцевий результат «рекламної студії»
Перегляд буктрейлеру до повісті – есе Романа Горака «Тричі мені
являлася любов» (див.блог)
Додаток А

8. Ольга Рошкевич – найбільша і взаємна любов у Івановому та
Ольжиному житті
Ольга Михайлівна Рошкевич народилась 11 лютого 1857 року в місті
Угорники Станіславського повіту у сім'ї священика Вона перекладач, збирач
фольклору. Була нареченою І.Франка. Їх знайомство відбулося у
бойківському селі Лолин (нині Долинського району Івано-Франківської
області), де служив священиком батько Ольги. Це сталося влітку 1874 року,
гімназист І.Франко вперше завітав у гості до свого товариша по навчанню
Ярослава Рошкевича (брата Ольги).Після двох років знайомства з Ольгою
Франко офіційно просить батька руки його доньки .Батько погоджується,
але до заручин не дійшло. Другокурсника І.Франка заарештовують за участь
у таємній соціалістичній організації. Зроблені обшуки і у Лолині, Ольга
встигла заховати деякі речі, листи і книжки на пасіці. Батько забороняє будь-
які зв'язки з І.Франком. Проте вони ще зустрічатимуться в лісі за селом,
Ольга в'язала по деревах стрічки,щоб Іван знав,куди іти й де її знайти. Вони
зустрінуться ще 1884 року в Коломиї на балу і там востаннє танцюватимуть
вальс. За велінням батька 14 вересня 1879 року О.Рошкевич одружується з
Володимиром Озаркевичем, який свідомо пішов на це і дав можливість Ользі
працювати,займатися корисною роботою:перекладати, писати.
Франко боляче переживав розрив з Ольгою Рошкевич, він писав їй:
"Стративши тебе, я стратив надію на любов чесної і надійної жінки, а при тім
такої, котра могла зв'язати свою долю з моєю".
Для Франка протягом усього життя ім.'я Ольги було священним. У
свою чергу О.Рошкевич до самої смерті зберігала Іванові листи, і заповіла
своїй сестрі Михайлині покласти їй ці листи у труну. Мабуть, кожна людина
має право на своє, особисте, на свою таємницю.
Для змалювання непорочної чистоти Ольги, її високої духовності
І.Франко використовує запозичений з Біблії символ – білу лілею.

9. Додаток Б
Юзефа Дзвонковська – друга закоханість І.Франка, яка наповнила
його душу"дивом золотим",незмірним щастям і невимовно пекучим
горем
Це начитана, з передовими й оригінальними поглядами, витончена
натура, шляхетна,делікатна,красива, здатна на самопожертву, "високого
походження" – з багатого польського роду. З нею І.Франка познайомили
станіславські друзі.
На І.Франка Юзефа справила сильне враження .Він оцінив її критичний
розум, покохав з першого погляд. І.Франко вирішує, що після О.Рошкевич
Юзефа саме та жінка, яка може йти поруч, тобто може бути його дружиною.
Але Юзефа не відповіла взаємністю…Він страждав. Лиш потім
довідався від неї самої, що вона дуже хвора – хвора на сухоти (туберкульоз) і
не хоче когось обтяжувати та руйнувати комусь життя.
Саме їй, Юзефі, присвячено вірш із збірки "Зів'яле листя" "Вона
умерла!", в якому автор передає біль утрати та велику розпач.
Прожила Юзефа усього 30 років. Її могилу віднайшли зовсім недавно
на кладовищі в Івано-Франківську. Звичайнісінька плита з пісковику, котру
не пошкодував час. Вона понадтріскувалась і поросла мохом. На ній написані
дати народження і смерті Юзефи Дзвонковської : 1862 – 1892.
Додаток В

10. Целіна Журовська (Зигмунтовська) – третя закоханість І.Франка,
яка не відповіла йому взаємністю, він їй просто не подобався
Народилася в Трускавці, мешкала в Дрогобичі та Львові, де працювала
поштовим службовцем, – там і побачив її І.Франко.
Журовська була єдиною з коханих Франка, яка не любила поета, не
розуміла його поривань, холодно реагувала на освідчення й вірші та тільки
на схилі віку втямила, хто любив і обезсмертив її своєю любов'ю.
Байдужість Целіни до Франка була вражаюча. Вона навіть не читала й
не мала наміру читати "Зів'яле листя". Їй прочитали, запитали, що її
найбільше вразило в тій збірці, і вона преспокійно відповіла, що з усього їй
найбільше сподобався опис квартири в одному вірші, бо подібну квартиру
вона мала. І більше нічого.
Целіна твердила, що Франко буквально її переслідував. Вона йде з
роботи, а він – слідом. Вона зупиниться – зупиниться й він. Таке тривало
місяцями. Він, як школяр, боявся промовити до неї й слово, підступити
ближче, годинами вистоював перед її вікнами.
Коли потім Целіну запитають, чому вона не відповіла взаємністю
Франкові, вона відверто, спокійно не видумуючи ніяких причин, відповіла:
він їй просто не подобався, бо був рудий, а їй імпонували брюнети, особливо
брюнети з синіми очима. І прізвище не подобалося, не мав солідного
становища, грошей і надій на них.
Целіна була надзвичайно примхливою і гордою і не відповідала на
любов поета. Ось чому в його уяві вона "женщина чи звір", "сфінкс".
Додаток Г

11. Ольга Хоружинська – Франкова дружина, жінка, котра була
завжди поруч
Народилася О.Хоружинська 10 квітня 1864 року в с.Бірки на
Харківщині в родині дрібного поміщика, члена Київської громади, нащадка
старовинного
Козацького шляхетського роду. Закінчила Харківський інститут
шляхетних дівчат, вищі жіночі курси в Києві. Була високоосвіченою
людиною, добре володіла мовами: англійською, французькою, німецькою,
російською. Їй не була чужа ідея відродження України. Обидві її сестри були
одружені з членами Київської громади. Познайомившись із Франком
вирішила стати його дружиною й помічницею, присвятити своє життя
чоловікові і своєму народові. Одружилася з І.Франком у 1886 році.
Приїхавши до Львова, Ольга бере активну участь в громадській роботі.
Стає видавцем журналу " Життє і слово", який редагував Франко, вкладаючи
в журнал гроші зі свого посагу. Заприятелювала з Наталкою Кобринською і
співпрацює у збірнику "Перший вінок" – це перший збірник творів жіночого
пера в українській літературі. Ольга дописує до багатьох журналів, вміщає
свої переклади з інших мов, допомагає своєму чоловікові в його літературній
праці.
Ольга вивчила українську мову, була вірною дружиною, доброю
матір'ю (народила і виховала чотирьох дітей:Андрія, Тараса, Петра, Анну),
дала гроші І.Франкові на навчання в аспірантурі, допомагала в літературній
праці, видавала заснований ним журнал "Життє і слово", на свій кошт
опублікувала книжку І.Франка "В поті чола" і перевидала вдруге збірку "З
вершин і низин". Разом з чоловіком збирала казки, легенди, писала статті.
Через багато років дочка Анна скаже: "…вона жила життям тата, була його
порадницею.
Додаток Д

12. Уривки із листів Івана Франка до Ольги Рошкевич
„Олічко! Я маю тверде переконання, що для створіння " міцної сім'ї
необхідна здорова, органічна любов, яка не ідеалізує коханого чи кохану...
Подружжя має об'єднувати і зігрівати висока й гуманна життєва мета, за яку
воно боролося б спільними силами весь вік, оскільки лише така боротьба
може вічно піддержувати нашу любов, бо ми матимемо спільну ціль і спільне
кохання".
„Вибачте, що користуюсь цією нагодою, щоб написати до Вас кілька слів...
Ви завжди зостанетеся провідною зіркою моїх діл, межею, до якої простую
працею, вірністю і чесністю... О, будьте ласкаві, визволіть мене з сумніву,
влийте нову надію в моє серце, що завжди належить Вам, аж до нашої
смерті!.."
„Ідеал мій є женщина в повнім значенні слова, женщина-чоловік, женщина
мисляча, розумна, чесна і переконана - а таким ідеалом Ти можеш бути, -
впрочім до того ідеалу загального додати ще лишень женщину люблячу,
гарячу, сердечну, щиру - і се весь мій ідеал, - а таким ідеалом ти, юнечно,
будеш...".
Художні засоби, використані у вірші "Чого являєшся мені усні?"
1. Звичайні та метафоричні епітети:
"чудові очі…ясні", "дно студене", "зарево червоне", "довгими ночами",
"щастя молодого", "дива золотого".
2. Порівняння:
"очі..., немов криниці дно студене", "уста..,мов зарево червоне",
"серце.., неначе перла у болоті". Усі вони підкреслюють надзвичайну красу
дівчини, її байдужо-зневажливе ставлення до почуттів закоханого юнака і
його високі душевні поривання.
3. Метафори:
"докір займається і тоне …у тьмі", "ти серце надірвала", "вирвала
ридіння голосні", "свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні",..

13. Метафори підсилюються повторами, що увиразнюють душевний біль
ліричного героя з приводу нерозділеного глибокого почуття.
4. Тавтологічні повтори:
"В житті мене ти знать не знаєш", "хоч знаєш, добре знаєш, як… у
серці здавлюю на дні".
5. Анафора:
"Чого являєшся мені у сні?"
6. Риторичне заперечення:
"О ні!"
7. Риторичне звертання:
"Являйся, зіронько, мені…"
8. Риторичний оклик:
"Хоч в сні!"
9. Дієслівні синоніми:
"тужити – не жити", "серце… марніє, в'яне, засиха", "хоч в сні …
оживає, грає, віддиха".
Всі художні засоби вказують на глибину почуття ліричного героя;
кохання – високе і благородне почуття, це "диво золоте", "щастя молоде".
Твори І.Франка, покладені на музику:

14. "На Великдень 1871" – перший вірш, присвячений батькові.
Покладений на музику М.Лисенком у 1905 році, став гімном українського
національного відродження;
"Чого являєшся мені у сні?";
"Червона калино,чого лузі гнешся?";
"Ой ти , дубочку кучерявий…";
"Розвійтеся з вітром…";
"Ой ти, жалю, мій жалю…";
"Я не кляв тебе, о зоре…";
"Ой ти, дівчино, з горіха зерня…";
"О теє тая стежечка"
Додаток Е
Інформаційне гроно: "Яким постає перед нами І.Франко ( за
сторінками збірки "Зів'яле листя"):
− закоханий до безтями;
− людина, що страждає від нерозділеного кохання;
− вірний ;
− пристрасний;
− ніжний;
− вразливий;
− стражденний;
− змучений;
− у відчаї;

15. − зневірений.