Муніципальне енергетичне планування та розробка CEAP Києва

1. Муніципальне
енергетичне планування
та розробка CEAP Києва
Висновки та рекомендації
L/O/G/O

2. МИ, МIСЬКI ГОЛОВИ, ЗОБОВ'ЯЗУЄМОСЬ:
Виконати завдання ЄС на період до 2020 р. зі зниження викидів
парникових газів на наших територіях, щонайменше, на 20%, за
допомогою реалізації Плану Дій зі Сталої Енергетики в межах нашої
компетенції.
Зобов'язання й План Дій будуть ратифіковані на основі наших відповідних дій:
 Підготувати базовий аналіз викидів як основу для Плану Дій зі Сталої
Енергетики;
 Представити План Дій з Сталої Енергетики протягом року, після
формального підписання Угоди Мерів;
 Пристосувати структури міського управління, включаючи виділення
достатніх людських ресурсів для виконання необхідних дій;
 Мобілізувати громадянське суспільство міст для участі в розробці Плану
Дій з викладом конкретних та реальних заходів, необхідних для
реалізації та досягнення цілей Плану. План Дій буде розроблений у кожній
території й повинен бути представлений в Офіс Ініціативи «Угоди Мерів»
протягом року після підписання;
 Представити звіт про реалізацію, принаймні, один раз на два роки після
надання Плану Дій, з метою оцінки, моніторингу й контролю його виконання.

4. Вихідний стан - резюме
 Система централізованого теплопостачання Києва, яка
побудована 60 років тому, не піддавалась модернізації
останні 40 років. Природний газ, що дорожчає, зробив
економічно неефективною систему централізованого
теплопостачання міста, яка потребує постійно зростаючих
дотацій з державного та міського бюджетів.
 Платежі за енергопостачання громадських будівель Києва
постійно зростають, платежі за тепло та гарячу воду (які
складають до 80% всіх енергозатрат громадських будівель)
за останні 5 років зросли в 2,8 рази.
 Житлові та громадські будинки Києва є найменш
енергоефективними серед усіх столиць Європи. Холодні
будинки споживають багато тепла та потребують великих
котелень та ТЕЦ, які споживають величезну кількість
природного газу. Київ є лідером Європи по споживанню
природного газу, ціна якого безперервно росте.

5. Висновки по сучасному
стану Києва в цілому

6. Загальні висновки
 30 останніх років у місті не відбувалось модернізації
систем енергозабезпечення, інженерні мережі та
споруди маже вичерпали проектний ресурс;
 За 30 останніх років не було значних капіталовкладень
в енергетичний сектор міста, існуючи енергетичні
технології Києва вже не використаються у інших
столицях Європи.
 Як наслідок політичної дії, Київ займає останнє,
30 місто у рейтингу столиць Європи.

7. Енергетична політика міста та планування
 Енергетична політика міста практично була відсутня 30
останніх років. Ресурсна база проектних рішень систем
енергозабезпечення міста, що була закладена у 50-60 роки
минулого століття майже вичерпана. Довгостроковий ріст цін
на енергоносії у світі ставить основну загрозу для розвитку
міста у найближчі роки.
 Дві останні п'ятирічні програми міста по енергозбереженню
(2000 - 2010 рр.) фінансувалися на 7 та 9 відсотків, що
демонструє реальне відношення менеджменту міста до
енергетичного планування та зниження енерговитрат.
 Організаційна структура керування енергетичним сектором та
бюджетне планування міста є застарілі, наслідувані від СРСР
та є основними бар'єрами для модернізації;
 Ключові Директиви ЄС у енергетичному та екологічному
секторі ніяк не імплементовані у існуючу нормативну та
законодавчу базу, що лишає місто стратегічних орієнтирів
для модернізації.

8. Фінансування модернізації
 Досвід Європейських країн свідчить, що бюджетні кошти міста
використовуються переважно для забезпечення поточних витрат,
пов’язаних з утриманням та обслуговуванням життєдіяльності міста.
 Основним напрямком використання бюджетних коштів міст є
підготовка проектів модернізації до фінансування та впровадження
пілотних проектів.
 Розвиток та модернізація ключових секторів міст у світі
забезпечується виключно за рахунок зовнішнього фінансування з
залученням коштів інвесторів та банків.
 Існуюча за останні 30 років інвестиційна, бюджетна та фінансова
політика міста є недієздатною для енергоефективної модернізації
міста.

9. Висновки в рамках МЕП

10. Загальні висновки
 Вперше у історії Києва розроблено енергетичний
середньостроковий план (МЕП 2012 - 2016) згідно з
загальноєвропейською методикою, згідно Плану 20-
20-20 ЄС та Угоди мерів, що була підписана головою
КМДА у 2011 році.
 МЕП як середньостроковий план дій в енергетичній
сфері є базою CEAP та спрямований на реалізацію
двох задекларованих стратегічних ініціатив нової
Стратегії розвитку Києва до 2025 року щодо
модернізації інженерної інфраструктури та підвищення
енергоефективності міста («ощадлива енергетика»).

11. Енергетична політика міста
 Енергетична політика міста сформована згідно МЕП та CEAP на
період до 2025 року у трьох ключових секторах міста - системи
централізованого теплопостачання, бюджетної та житлової сфери.
Головним напрямком МЕП та CEAP є глибока термомодернізація
бюджетних та житлових будівель міста, заміщення природного газу
місцевими видами палива та енергії на .
 Вперше пропонується системна зміна інвестиційної та
інформаційної політики міста шляхом впровадження цільових
бюджетних програм у рамках "м'яких" заходів (розділ 6), що дає
можливість переходу від песимістичного сценарія МЕП до
оптимістичного.
 Законодавчі, нормативні та фінансові рамки значно обмежили
обсяги впровадження МЕП. Енергетичне планування потребує
значного часу для залучення фінансування та інвестиційної
підготовки проектів. Тому, окремим напрямком МЕП підготовлено
новий проектний напрямок "Заміщення природного газу місцевими
видами палива та енергії на 60%" (підрозділ 5.5) що потребує
залучення зовнішнього фінансування.

12. Фінансування проектів модернізації
 Існуючі можливості бюджетного фінансування не дозволяють
забезпечити енергоощадної модернізації та виконання Угоди
мерів. Фінансовий план МЕП (додаток 2) є найбільшим
компромісом між можливостями міста та метою МЕП.
 Надходження до бюджету розвитку за останні чотири роки
становили до 10% (близько 1 500 млн. грн.) від загального
бюджету міста. Ці незначні у масштабах потреб кошти, які, окрім
вирішення завдань з енергозбереження, спрямовуються на
фінансування багатьох бюджетних програм, що не пов’язані з
енергоефективностю.
 Існуючи фінансові рамки та політика міста є головним бар'єром
для енергоефективної модернізації.

13. Етапи реалізації МЕП та CEAP
2012 2016 2017 2020 2022 2025
МЕП CEAP 1 CEAP 2
Зведена інвестиційна Зведена Глибока • Глибока • Глибока
програма модернізації інвестиційна термомодерніз термомодерніза термомодерніза
системи програма ація будівель ція будівель ція будівель
теплопостачання заміщення бюджетної та бюджетної та бюджетної та
Зведена інвестиційна природного газу житлової житлової сфери житлової сфери
програма модернізації місцевими сфери
600 бюджетних джерелами (5180 будівель) • (4270 будівель)
будівель палива та (4100 будівель)
Зведена інвестиційна енергії
програма модернізації
433 житлових будинків
www.ecosys.com.ua

14. Рекомендації непрямої дії

15. Загальні рекомендації
 На базі МЕП почати розробку CIAP - Плану сталого
енергетичного розвитку Києва до 2020 року. Це
дозволить до кінця 2012 року завершити вирівнювання
енергетичних планів міста з планами європейських
столиць. Головним чинником планування вважати
обов'язковість їх виконання для усіх структурних
підрозділів КМДА.
 Затвердити індикативні показники виконання МЕП для
бюджетів 2012 - 2016 рр. та назначити головних
розпорядників коштів згідно з проектними напрямками.

16. Енергетична політика міста
 Провести адміністративну реформу у секторі
енергоефективності КМДА та створити організаційні
структури керування та модернізації згідно
європейського досвіду, перевіреного часом (Київське
енергетичне агентство та Київську муніципальну
енергосервісну компанію).
 Залучити до енергетичної модернізації міста провідні
західні компанії та банки, створивши належні умови
партнерства та ринкових відносин.
 Створити постійні робочі групи по проектним
напрямкам МЕП, як контрольні та виконавчі механізми
реалізації енергетичної політики міста.

17. Фінансування проектів модернізації:
 Припинити безсистемне та позапрограмне пряме бюджетне
фінансування проектів та заходів без економічного обґрунтування
згідно банківських методик та відсутності прямих показників
ефективності та гарантій кінцевих результатів.
 Найвищий пріоритет для залучення бюджетного фінансування
проектів надати принципу софінансування з залученням коштів
інвесторів та банків, де на 20% бюджетних коштів залучається
80% зовнішнього фінансування.
 Другий пріоритет для залучення бюджетного фінансування
проектів надати бюджетним програмам "м'яких" заходів та
проектам заміщення природного газу місцевими видами палива
та енергії, де на 2% бюджетних коштів залучається 98%
зовнішнього фінансування.
 Для залучення зовнішнього фінансування проектів МЕП створити
постійно діючу робочу групу, що очолить переговорний процес

18. Рекомендації прямої дії

19. Загальні рекомендації
 Головними чинниками при розробці CEAP вважати
ключові Директиви ЄС по клімату, по будівлям, по
когенерації, по відновлювальним джерелам енергії.
 Створити постійно діючу робочу групу КМДА по змінам
до нормативної та законодавчої бази модернізації
міста до 2020 року згідно законодавства та ключових
Директив ЄС.
 Головною задачею 2012 року є створення належної
управлінської структури у місті згідно світового
стандарту енергетичного менеджменту ISO 50001.

20. Нормативні та законодавчі рекомендації
 З метою виконання доручення Президента України від
22.08.11 № 1-1/1844 підготувати на підставі розробок
МЕП проект Закону України "Щодо державної підтримки
програм глибокої термомодернізації будівель та
заміщення природного газу місцевими видами палива та
енергії у місті Києві".
 Окремим розпорядженням голови КМДА впровадити
перехід з 2013 року при підготовці бюджетних пропозицій
з енергоефективності на підставі економічно
обґрунтованих цільових бюджетних програм з
підготовкою ТЕО і бізнес - планів за методиками
європейських банків. Основною схемою фінансування
проектів вважати схему співфінансування з залученням
коштів інвесторів та банків.

21. Нормативні та законодавчі рекомендації
 Сумісно з НКРС і МРБ та ЖКГ почати впровадження пілотного
проекту фінансування термомодернізації бюджетних будівель міста
за рахунок інвестиційної складової у тарифах не теплову енергію.
Створити цільову робочу групу по впровадженню пілотного проекта з
2013 року.
 Затвердити знов створену КМ ЕСКО головним розпорядником
бюджетних коштів та програм термомодернізації бюджетних
будівель, а також коштів на енергозабезпечення та експлуатацію
модернізованих бюджетних будівель.
 Розробити та затвердити Київські будівельні норми для нових та
існуючих будівель, що відповідають вимогам нової Директиви ЄС з
енергетичної ефективності будівель.
 Внести від КМДА до МРБ та ЖКГ зміни до ДБН В.2.5-39:2008 С.31
щодо розміщення ІТП у житлових будівлях, пропоновані компанією
СТЕК.


22. Контактная информация
ООО ЭСКО «Экологические Системы»
проспект Маяковского, 11
г. Запорожье, 69035, Украина
тел. (+38 061) 224-68-12,
тел./факс (+38 061) 224 -66-86
ecosys@zp.ukrtel.net
www.ecosys.com.ua
L/O/G/O