Война Кремля против Украины - аналитика

1. Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (54)
15 серпня 2016
Редакційна колегія Зміст

2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 серпня 2016
2
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і
РИЗИКИ» Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР,
www.cacds.org.ua ) здійснюється
аналітиками ЦДАКР за підтримки
банку «Аркада». Для підготовки
оглядів залучаються відомі
експерти, дипломати, військові
фахівці та спеціалісти усіх відомств,
що працюють у безпековому
середовищі України.
Метою публікацій Безпекового
огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»
є оперативне та аналітичне
інформування зацікавлених
профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться
актуальними проблемами безпеки
України.
Кожний огляд присвячений
короткому періоду (1 – 2 тижні),
та містить експертні думки, які
можуть не збігатися з офіційною
позицією української влади.
@2014 Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове
посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-
промислових проектів ЦДАКР
Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної
безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт»
(2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия
и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-
консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший
заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.),
член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense
Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної
Ради у галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник
міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра
оборони України (2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний
і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр
охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)

3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 серпня 2016
3
ЗМІСТ
Загальні
оцінки
У дзеркалі
експертноі
думки
Аналітичні
розробки
Основні виклики та ризики для України у першій половині
серпня 2016 року
НАТО та проблематика енергетичної безпеки в контексті рішень
Варшавського саміту.
Отряд особого назначения Владимира Путина
(воины информационной войны)
Информационные операции, проводимые научными,
исследовательскими и академическими структурами России
ЦДАКР констатує найвищий рівень загрози
Вперше агресія та загрози вбік країн-сусідів та країн-партнерів
розглядається як загроза НАТО
Про поточні перешкоди розвитку польсько-української
співпраці в сегменті ВТС
Аналіз останньої спроби військового заколоту в Туреччині
Протидія загрозам національній кібербезпеці.
Варшавський зріз

4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 серпня 2016
4
За оцінкою фахівців ЦДАКР, по-
чаток серпня ц.р. відзначився кри-
тичним загостренням воєнно-полі-
тичної обстановки довкола України.
Ще рік тому у своїх аналізах ЦДАКР
вказував на високу ймовірність по-
чатку у серпні 2016 року періоду ви-
сокої міжнародної турбулентності,
чим спробує скористатися Росія.
Глобальна корозія системи міжна-
родних відносин, імпотенція ООН,
ОБСЄ та інших міжнародних орга-
нізацій, концептуальна криза ЄС,
передвиборна гонка в США, - всі ці
фактори створюють ідеальне про-
стір для реваншистських авантюр
Кремля на пострадянському про-
сторі.
Більш того, провал «гібридних»
планів Кремля з розвалу України,
разом з прискореним ускладненням
соціально-економічної обстановки
в Росії, примушує Путіна діяти ім-
пульсивно та непрогнозовано. «Ві-
кно можливостей» для реваншу Пу-
тіна закриється приблизно в
середині 2017 року, коли на світову
арену вийде нова адміністрація
США. Саме ці 10-12 місяців залиша-
ються у Путіна, щоб відігратися.
Руки у нього зараз розв’язані: ні
США, ні ЄС, ні НАТО на сьогодніш-
ні не готові відкрито підтримати
Україну. Якщо Кремль зробить
спробу розпочати широкомасштаб-
ний наступ на українському на-
прямку, найбільш ймовірно, Захід
обмежиться дипломатичними зая-
вами і пролонгацією вже існуючих
санкцій. Посилення санкцій мало-
ймовірно, передача летального
озброєння Україні за нинішньої ад-
міністрації США неможлива.
Фактично, зараз у Путіна карт-
бланш на українському напрямку.
Істерика в Криму з приводу «україн-
ської ДРГ», заяви Путіна про те, що
«Україна перейшла до практики те-
рору» і його відмова зустрічатися в
Нормандському форматі 5 вересня
Загальні
оцінки
Основні виклики та ризики для України у
першій половині серпня 2016 року
Глобальна корозія системи міжна-
родних відносин, імпотенція ООН,
ОБСЄ та інших міжнародних органі-
зацій, концептуальна криза ЄС,
передвиборна гонка в США, - всі ці
фактори створюють ідеальне
простір для реваншистських аван-
тюр Кремля на пострадянському
просторі

5. 5
в Китаї на полях саміту Великої
двадцятки говорять про те, що си-
туація підходить до кульмінації.
Причому, з боку Росії все готово до
ведення широкомасштабних інтен-
сивних бойових дій із залученням
регулярних частин ЗС РФ. Розпоча-
ти повномасштабний наступ проти
України Москва може без додатко-
вої підготовки, використовуючи як
привід будь-яку другорядну подію
(на кшталт замаху на Плотницького
чи фейкових «українських терорис-
тів-диверсантів» в Криму). Деталь-
ніше за темою – у інших розділах
бюлетеня.
Крім того, ЦДАКР прогнозує од-
ночасне використання Росією ін-
ших «гібридних» інструментів: дес-
табілізацію внутрішньополітичних
процесів (характерним у цьому пла-
ні виглядає надзвичайно активна
популістсько-радикальна діяль-
ність Надії Савченко - в тому числі,
організація акцій протесту під Ад-
міністрацією Президента), соціаль-
но-економічної сфери (нагнітання
напруження у цій галузі йде постій-
но – зокрема, з використанням шах-
тарських протестів, розкручування
інформаційного тиску у зв’язку з
підвищенням комунальних тари-
фів), інформаційно-психологічних
операцій (для формування в україн-
ському суспільстві недовіри до уря-
ду та президента, зниження рівня
готовності і волі протистояти ро-
сійській агресії), енергетичної сфе-
ри, цілеспрямованих дипломатич-
ний кроків, активізації діяльності
російських спецслужб. Головна мета
цих дій – максимальне внутрішнє
ослаблення України з подальшим
нанесенням їй стратегічної поразки.
В той же час, триває критичний
для України період з точки зору
проведення ключових реформ. Не-
зважаючи на сезон відпусток, укра-
їнська влада має ухвалити ряд важ-
ливих рішень, які мають закласти
основу для подальших змін в країні.
Зокрема, надзвичайне напруження
викликало введення в дію процеду-
ри електронного декларування.
Україна на початку 2016 року
зобов’язалася, що е-декларації за-
працюють з 15 серпня. Однак, в
останній момент проти набуття
чинності цієї системи виступила
Державна служба спеціального
зв’язку та захисту інформації, зая-
вивши про неготовність апаратно-
програмного комплексу збирання
та зберігання електронних деклара-
цій і відмовилась його атестувати. В
результаті під загрозу було постав-
лено відразу кілька важливих про-
цесів, які мають стратегічне значен-
ня для збереження стабільного
розвитку держави: виділення у
серпні чергового траншу ($3 млрд.)
МВФ, 1,2 млрд. євро макрофіндопо-
моги від Євросоюзу, а також фінан-
сової підтримки Світового банку та
інших міжнародних інституцій.
Крім того, блокування запуску
е-декларування може знову зупини-
ти впровадження безвізового режи-

6. 6
му для України. У найближчі дні ви-
рішення питання впровадження
е-декларування може стати показо-
вим для української влади в розрізі
продовження реалізації реформ та
забезпечення сталого розвитку кра-
їни.
Між тим, конфлікт довкола
е-декларацій підкреслює відсут-
ність системності у реформатор-
ській діяльності уряду: зміни у по-
датковій, митній сферах, охороні
здоров’я, будівництві доріг тощо
гальмуються, стара система нівелює
численні ініціативи урядовців, які
поки що значною мірою залиша-
ються лише намірами і порожніми
заявами.
Концентрація критичних вну-
трішніх та зовнішніх загроз вимагає
від українського керівництва мак-
симального напруження системних
дій як з точки зору недопущення ре-
алізації Росією негативних воєнних
сценаріїв, так і для просування про-
цесу реформ.
Головні ризики військового
характеру
ЦДАКР констатує, що за станом
на середину серпня, Росія створила
на українському кордоні три по-
тужні угруповання військ, які ма-
ють виражений наступальний ха-
рактер.
Зокрема, на північному напрям-
ку (Чернігів, Київ) - у 2015 році від-
новлена 1 гвардійська танкова ар-
мія (Московська область, Баковка)
у складі: 4 танкова дивізія (Наро-
Фомінськ), 2 мотострілецька дивізія
(Калінінець), п’ять окремих бригад:
6 танкова (Муліно), 27 мотострі-
лецька (Мосрентген), 96 розвіду-
вальна (Нижній Новгород), 112 ра-
кетна (Шуя), 60 управління (п.
Баковка). На озброєнні цього угру-
повання знаходиться (приблизні
дані): 450 танків, 520 бойових бро-
ньованих машин, 264 артилерійські
системи, 12 ПУ ОТРК «Іскандер-М».
Додатково у складі 1 танкової армії
розпочалось розгортання 144 мото-
стрілецької дивізії (Єльня), також
планується посилити 2 мотострі-
лецьку та 4 танкову дивізії, в резуль-
таті кількість танків та інших озбро-
єнь у 1-й танковій армії значно
збільшиться.
За останній рік кардинально під-
силено 20 загальновійськову ар-
мію (Вороніж). У її складі було від-
новлено (після розформування у
2009 р.) 10 гвардійську танкову ди-
візію (Богучар). Передислоковано з
Нижнього Новгорода до м.Богучар
9 окрему мотострілецьку бригаду.
Передислоковано з Самари до м.Ва-
луйки та с. Солоті 23 окрему мото-
стрілецьку бригаду. Передислокова-
но з м.Єкатеринбург до м.Клінци та
с.Займіще 28 окрему мотострілець-
ку бригаду. У складі 20 армії також
знаходиться 448 ракетна бригада на
ТРК 9К79-1 «Точка-У» (м. Курськ) та
288 артилерійська бригада (Мулі-
но). На озброєнні цього угрупован-
ня знаходиться (приблизні дані):
Росія створила на українському
кордоні три потужні угруповання
військ, які мають виражений насту-
пальний характер

7. 7
310 танків, 480 ББМ, 270 артилерій-
ських систем, 12 ПУ ТРК «Точка-У».
У Ростовській області сформова-
но систему управління окупацій-
ним контингентом на території
ОРДЛО на базі Центру територіаль-
них військ (Новочеркаськ). Фактич-
но, мова йде про формування нової
загальновійськової армії ЗС РФ у
складі 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ)
АК, а також 150 мотострілецької ди-
візії (Новочеркаськ). Планується
подальше нарощування складу цієї
армії. Чисельність 1АК – 20 тис. чо-
ловік, 2АК – 15 тис. чоловік. Загаль-
на чисельність танків – 480, броньо-
ваних машин – 950, артсистем – 760,
РСЗО – 210.
Слід окремо відзначити, що за
оцінками фахівців ЦДАКР, на цей
час на окупованій території Донбасу
діють виключно регулярні частини
ЗС РФ. Жодних нерегулярних фор-
мувань «сепаратистів» чи «бойови-
ків» в ОРДЛО не існує. Зараз, всі
військові формування на окупова-
ній частині Донецької та Луганської
областей є регулярними
з’єднаннями та частинами ЗС РФ, в
яких проходять службу за контрак-
том різні категорії військовослуж-
бовців, у тому числі, й колаборанти
з числа громадян України. Україн-
ські громадяни проходять службу в
ЗС РФ на основі указу президента
РФ «Про внесення змін до положен-
ня про порядок проходження вій-
ськової служби», підписаного у січ-
ні 2015 року. Цим указом було
дозволено служити у ЗС РФ на
контрактній основі будь-якому іно-
земному громадянину, який володіє
російською мовою і раніше не пору-
шував закон.
Таким чином, на цей час Росія
створила на українському кордоні
три потужні угруповання військ,
які можуть негайно перейти в на-
ступ з метою нанесення стратегіч-
ної поразки Україні. Одним з мож-
ливих сценаріїв може бути
нанесення удару на Київ з одночас-
ним охопленням з двох напрямків
та оточенням основного угрупован-
ня українських військ, задіяного у
АТО. Допоміжні удари ЗС РФ може
нанести з Криму та Придністров’я.
Ситуація у зоні російсько-укра-
їнського конфлікту залишається на-
пруженою та нестабільною. Росій-
ські війська продовжували
обстрілювати українські позиції, в
тому числі, із забороненої Мінськи-
ми домовленостями зброї. Най-
більш інтенсивні провокації відзна-
чаються на Донецькому напрямку в
районі Авдіївки та Майорська, на
Маріупольському напрямку – в ра-
йоні Мар’їнки, Талаківки, Гнутово-
го, Широкиного. На Луганському
напрямку – у районі Попасної, Но-
воалександрівки, Новозванівки,
Кримського.
Різко загострилась ситуація на
межі з окупованим Кримом. Угру-
повання окупаційних військ ЗС РФ
у Криму протягом останніх двох
тижнів відпрацьовували «заходи

8. 8
антитерористичної загрози», по-
стійно нарощуючи сили біля адміні-
стративного кордону з материко-
вою Україною. Найбільшого
напруження обстановка набула під
час відпрацювання ФСБ РФ прово-
кації довкола так званих «україн-
ських терористів». Було заблокова-
но перепускні пункти, відключався
мобільний зв’язок та Інтернет, про-
водились посилені заходи з перевір-
ки населення.
Фахівці ЦДАКР прогнозують
подальше посилення напруженості
як в зоні бойових дій на Донбасі, так
і в Криму в рамках загального за-
мислу російського керівництва
щодо створення умов для можливо-
го широкомасштабного наступу на
Україну.
Виклики для України на
міжнародній арені
Різкий рух Росії на загострення
ситуації, концентрація військ біля
українських кордонів, активізація
бойових дій на Донбасі та реалізація
опереточної провокації з «україн-
ськими терористами» в Криму ве-
дуть до переформатування міжна-
родної атмосфери довкола України.
Росія діє настільки топорно, від-
крито та нахабно, що навіть най-
більш лояльні до Москви європей-
ські столиці не можуть собі
дозволити зберігати свою попере-
дню позицію умиротворення ситуа-
ції будь-якою ціною (у тому числі, за
рахунок визнання Україною втрати
Криму та «замороження» ситуації
на Донбасі з подальшим формуван-
ням українського «Придністров’я»).
ЄС та США виступили з заява-
ми, які однозначно свідчать про під-
тримку України у ситуації з «україн-
ськими терористами» в Криму. В
той же час, позиція міжнародного
співтовариства є недостатньо жор-
сткою і полягає, в першу чергу, в
уникненні подальшої ескалації си-
туації. Характерною є стилістика
цих заяв, в яких йде звернення і до
Москви, і до Києва «уникати заго-
стрення ситуації довкола Криму».
Тобто, знову проявляється голо-
вний мотив наших західних партне-
рів – пацифікація українсько-росій-
ських відносин і повернення до
«нормальних» стосунків з Росією,
незважаючи на окупацію Москвою
Криму та частини Донбасу.
Позиція української влади у цій
ситуації є достатньо адекватною.
Зокрема, віце-прем’єр з питань єв-
роінтеграції Іванна Клімпуш-Цин-
цадзе повідомила, що 15 серпня ма-
ютьвідбутисятелефонніпереговори
президента Петра Порошенка з кан-
цлером Німеччини Ангелою Мер-
кель і президентом Франції Фран-
суа Олландом, під час яких вони
будуть обговорювати загострення
ситуації в Криму та заяви президен-
та РФ Володимира Путіна. «Ми
поки що не бачили жодної різкої ре-
акції з боку лідерів Європи та США
по заяві Путіна щодо непотрібності
нормандського формату. Будемо
Різкий рух Росії на загострення
ситуації, концентрація військ біля
українських кордонів, активізація
бойових дій на Донбасі та реалізація
опереточної провокації з «україн-
ськими терористами» в Криму
ведуть до переформатування
міжнародної атмосфери довкола
України

9. 9
сподіватися, що після переговорів
Порошенка із Меркель та Олландом
будуть заяви щодо неприпустимос-
ті виходу із нормандського форма-
ту. Будемо очікувати», - підкреслила
Климпуш-Цинцадзе.
Віце-прем’єр також упевнена,
що ОБСЄ та ООН мають розмісти-
ти моніторингові місії в Криму.
«Нам надзвичайно важливо те, щоб
міжнародні організації були при-
сутні на місцях. І хотілося б більш
цілісної і однозначної підтримки
наших закордонних партнерів, щоб
ці місії були надіслані. І щоб тільки
на основі цієї інформації міжнарод-
ні лідери робили свої висновки», —
додала вона. На думку Климпуш-
Цинцадзе, провокаціями в Криму
Росія намагається переконати світ у
неефективності «нормандського
формату» переговорів і змусити за-
хідні країни зняти санкції. За її сло-
вами, протягом 2016 року Росія на-
магається показати, що Мінський
процес неефективний саме через дії
України. Зараз Кремль готовий вда-
ватися до провокацій, зокрема, в
окупованому Криму, щоб досягти
скасування санкцій до початку на-
ступного року, вважає віце-прем’єр.
Позиція провідних країн світу
щодо провокаційних дій Росії буде
надзвичайно важливою щодо по-
дальшого розвитку ситуації, оскіль-
ки, нинішній задум Кремля в тому
числі полягає й у тиску на Захід з
метою отримання свободи дій в
Україні в обмін на відмову від по-
дальшої конфронтації з США та ЄС.
Поки що новини з європейських
столиць є обнадійливими для Киє-
ва. Зокрема, низка німецьких полі-
тиків із лав владної консервативної
партії «Християнсько-демократич-
ний союз» виступила за надання
Україні летальних озброєнь. Пред-
ставник ХДС, член Європейського
парламенту Міхаель Ґалер виступив
за надання Україні більших розвід-
увальних можливостей, а також
оборонних озброєнь, заявивши, що
йдеться про легітимну оборону, тер-
міново необхідну Україні, щоб від-
вернути ймовірний новий росій-
ський наступ. Його колега в партії
Ельмар Брок, голова комітету з за-
кордонних справ Європарламенту,
теж виступив за надання Україні
військового обладнання. За його
словами, постачання Україні обо-
ронних озброєнь має відбуватися
до такої міри, щоб Росія не викорис-
тала це для зриву мінських домовле-
ностей. Політик додав, що у зв’язку
з фактами порушень, встановлени-
ми ОБСЄ, ні в якому разі не може
йтися про послаблення чи тим біль-
ше скасування санкцій щодо Росії. З
іншого боку, член оборонного комі-
тету німецького Бундестагу, пред-
ставник соціал-демократів Фріц
Фельґентрой критично висловився
пронаданняУкраїніозброєнь,пише
газета. На його думку, це має мало
сенсу, бо спричинить «гонку озбро-
єнь», у якій Україна все одно відста-
ватиме, і не призведе до значної змі-

10. 10
ни загальної ситуації, але збільшить
число жертв. Але натомість, заявив
він, Євросоюз мав би не виключити
можливості далі посилити санкції
щодо Росії і розробити конкретні
пропозиції щодо цього.
За оцінкою ЦДАКР, дискусії, які
розвернулися у німецькому політи-
кумі мають позитивне значення і у
середньостроковій перспективі по-
ступово можуть призвести до виро-
блення позитивного рішення щодо
надання Україні озброєнь. В той же
час, до приходу до влади нової адмі-
ністрації США і активізації Вашинг-
тону на українському напрямку, са-
мостійні дії Берліну щодо військової
підтримки Києва малоймовірні.
Виклики у площині економіки
Ситуація в економіці має ознаки
стабілізації, хоча постійне виник-
нення «несподіваних» перепон на
шляху реформаторських кроків
уряду веде до збереження невизна-
ченості та нестабільності економіч-
ної та фінансової систем. Останні
проблеми з впровадженням елек-
тронного декларування в черговий
раз заблокували виділення чергово-
го траншу МВФ у розмірі $3 млрд., а
також інших міжнародних програм
підтримки економіки України: 1,2
млрд. євро макрофіндопомоги від
Євросоюзу, а також фінансової під-
тримки Світового банку та інших
міжнародних інституцій. Ця ситуа-
ція прямо негативно впливає на
економічний стан країни, а зважаю-
чи на наближення опалювального
сезону і підвищення тарифів для на-
селення, очевидним є формування
небезпечного концентрату загроз-
ливих чинників, якими, безумовно,
спробує скористатися Росія в рам-
ках відпрацювання сценаріїв «гі-
бридної війни».
Національний банк України
поки що не прогнозує значних змін
курсу гривні, повідомляючи, що
останні коливання курсу на між-
банківському валютному ринку но-
сять ситуативний характер і відбу-
ваються на тлі загострення
зовнішньополітичної ситуації. Як
вважає НБУ, ситуація на внутрішніх
і зовнішніх ринках залишається
сприятливою. Це забезпечується
стрімким падінням темпів інфляції,
високим урожаєм зернових і пози-
тивною кон’юнктурою на світових
ринках сталі і залізної руди. Крім
того, зниження цін на нафту і підви-
щення енергоефективності еконо-
міки призвело до скорочення ім-
порту.
ЦДАКР вважає, що у цьому пла-
ні, ключовим фактором стане від-
новлення міжнародного кредиту-
вання України. Черговий транш
МВФ та фінансова допомога з боку
інших міжнародних інституцій ще
до кінця серпня ц.р. матиме важли-
вий психологічний ефект і сприяти-
ме безпроблемному проходженню
осінню-зимнього фінансово-еконо-
мічного сезону.
Дискусії, які розвернулися у німець-
кому політикумі мають позитивне
значення і у середньостроковій
перспективі поступово можуть
призвести до вироблення позитив-
ного рішення щодо надання Україні
озброєнь. В той же час, до приходу
до влади нової адміністрації США і
активізації Вашингтону на україн-
ському напрямку, самостійні дії
Берліну щодо військової підтримки
Києва малоймовірні

11. 11
Основні виклики всередині
держави
ЦДАКР вважає, що в найближ-
чий час слід очікувати інтенсивних
заходів з боку РФ щодо використан-
ня внутрішніх аспектів розвитку
нашої держави з метою максималь-
ного ослаблення України в рамках
реалізації стратегічного плану щодо
її руйнування та «переформатуван-
ня». При цьому, інтенсивність вико-
ристання внутрішніх факторів буде
прямопропорційною інтенсивності
підготовки та реалізації планів
щодо проведення широкомасштаб-
ної військової операції. Як відзначає
ЦДАКР у своїх оцінках, протягом
наступних 10-12 місяців для Кремля
відкривається «вікно можливостей»
для максимально ефективних дій на
українському напрямку. Саме в цей
період очікуються найбільш інтен-
сивні заходи щодо внутрішньої дес-
табілізації України. Причому, якщо
військова фаза може відкладатися і
змінювати свій масштаб та інтен-
сивність, то кроки на внутрішню
дестабілізацію будуть здійснювати-
ся постійно, цілеспрямовано і з від-
повідною концентрацією за місцем
та часом, відповідно до загального
задуму Кремля.
Публічні популістські дії Надії
Савченко, які викликають широкий
резонанс у суспільстві і посилюють
фрустраційні настрої серед населен-
ня, постійні загрози з боку профсо-
юзного руху щодо початку страйків
та масових протестів є лише почат-
ком широкомасштабної кампанії,
яка, найбільш ймовірно, розпо-
чнеться з настанням осіннього по-
літичного сезону. На фоні форму-
вання нових політичних проектів,
які намагаються зайняти ключові
позиції на українському політично-
му небосхилі і добитися призначен-
ня позачергових парламентських
виборів, розбурхування соціальних
протестів та нарощування у сус-
пільстві розчарування реформатор-
ськими зусиллями уряду можуть
створити вибухонебезпечну суміш,
яка. можливо, за умов «сприяння»
Кремля, стане головним фактором
досягнення стратегічної перемоги
Росії у «гібридній» війні.
ЦДАКР ініціює широку диску-
сію в українському та міжнародно-
му експертному середовищі для ви-
роблення дієвих заходів щодо
уникнення негативних сценаріїв.
Пропозиції ЦДАКР див. у наступ-
них розділах бюлетеня. Крім того,
конструктивними та доцільними
для розгляду вважаються пропози-
ції, надані президентом Центру гло-
балістики «Стратегія ХХI» Михай-
лом Гончаром. Зокрема, він вважає,
що Кремль розгортає операцію, яку
умовно можна було б назвати «При-
мус держави-терориста (Україна) до
миру», і вона має завершитися десь
під вересневі вибори в Думу в Росії.
За цих обставин, доцільним було б
зробити такі кроки:
• Скасування закону України про
вільну економічну зону в Криму;
В найближчий час слід очікувати
інтенсивних заходів з боку РФ щодо
використання внутрішніх аспектів
розвитку нашої держави з метою
максимального ослаблення України
в рамках реалізації стратегічного
плану щодо її руйнування та «пере-
форматування»
Публічні популістські дії Надії Сав-
ченко, які викликають широкий резо-
нанс у суспільстві і посилюють
фрустраційні настрої серед населен-
ня, постійні загрози з боку профсо-
юзного руху щодо початку страйків
та масових протестів є лише по-
чатком широкомасштабної кампа-
нії, яка, найбільш ймовірно, розпо-
чнеться з настанням осіннього
політичного сезону

12. 12
• Негайне прийняття закону про
окуповані території;
• Введення воєнного стану в схід-
них областях України, що межу-
ють з РФ і на Херсонщині, що
межує з окупованою територією
АРК;
• Оголосити про вихід України з
СНД і припинення будь-яких
контактів з пострадянськими ін-
теграційними утвореннями, іні-
ційованими Росією;
• Розрив дипломатичних відносин
з РФ;
• Звернення до США і ЄС з пропо-
зицією про посилення режиму
санкцій проти РФ у зв’язку з мі-
літаризацією окупованих тери-
торій, що створює загрозу не
тільки для України, але і для кра-
їн Чорноморського регіону - чле-
нів ЄС і НАТО;
• Ініціювання «Будапештського
формату» консультацій у зв’язку
з загрозою Україні з боку РФ, в
тому числі, розгортання Росією
інфраструктури для розміщення
тактичної ядерної зброї в Криму;
• Звернутися до США і НАТО з
пропозицією про посилення кос-
мічного моніторингу переміщен-
ня збройних сил Росії в прикор-
донних з Україною територіях і в
окупованому Криму з публікаці-
ями відповідних матеріалів.
• Звернути увагу міжнародних
правозахисних організацій,
ООН, ОБСЄ, ПАРЄ і т.д. на по-
силення репресій проти кримсь-
ких татар і повернення Росії до
радянських практик оголошен-
няпсихічнохворимиполітичних
опозиціонерів, інакомислячих, а
також на практику викрадення
людей та їх переслідування.
ЦДАКР закликає експертні орга-
нізації України та міжнародні аналі-
тичні центри долучитися до виро-
блення комплексних заходів щодо
протидії планам РФ з «гібридного»
руйнування Української Держави.
Наступні кілька місяців будуть кри-
тичними з точки зору виживання
України і саме громадянське сус-
пільство, неурядовий сектор має всі
можливості, щоб оперативно, про-
фесійно та ефективно протидіяти
«гібридній» агресії Росії.
Наступні кілька місяців будуть
критичними з точки зору виживан-
ня України і саме громадянське
суспільство, неурядовий сектор має
всі можливості, щоб оперативно,
професійно та ефективно протиді-
яти «гібридній» агресії Росії

13. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 серпня 2016
13
Ситуація довкола України у
серпні різко погіршилася, з боку
Росії усе готово до ведення широ-
комасштабних інтенсивних бойо-
вих дій із залученням регулярних
частин ЗС РФ.
ГоловнаметаКремля–змінавлади
вУкраїні,що,зазадумомПутінаійого
поплічників, може відбутися інтен-
сивним або екстенсивним шляхом:
через масштабну воєнну операцію,
або внаслідок примушення україн-
ської влади провести вибори на оку-
пованих територіях із запуском меха-
нізму реваншу у зовнішній політиці.
Запустити підготовлений меха-
нізм повномасштабної війни проти
України можливо у будь-який мо-
мент - навіть другорядні та нестра-
тегічні події (як замах на ватажка
терористичних організацій ЛНР чи
ДНР може виявитися відпрацю-
ванням елемента для запуску нега-
тивного сценарію).
Відповідно до зазначеного наго-
лошуємо про наявність кількох
вкрай небезпечних (пікових) дат:
День незалежності України є
особливим подразником, оскільки
це свято спростовує кремлівську
тезу про те, що Україна «не відбула-
ся як держава». 25 років – термін,
який доводить, що Україна існує, і
що це – незалежна від Росії держа-
ва, а народ України не тільки ніяк
не пов’язаний з російським, а є аб-
солютно іншою ідентичністю.
Втім, для початку війни може
бути використаний будь-який ін-
ший привід. ЦДАКР дійшов висно-
вків, що навчання «Кавказ-2016»,
яке розпочинається в Росії на по-
чатку вересня, може трансформу-
ватися у військову операцію проти
України та стати початком війни
високої інтенсивності.
Важливими також є дати 5 ве-
ресня (коли буде проходити засі-
ЦДАКР констатує найвищий рівень
загрози
У дзеркалі
експертноі
думки
Через масштабну воєнну операцію,
або внаслідок примушення україн-
ської влади провести вибори на
окупованих територіях із запуском
механізму реваншу у зовнішній
політиці
Навчання «Кавказ-2016», яке розпо-
чинається в Росії на початку верес-
ня, може трансформуватися у
військову операцію проти України та
стати початком війни високої
інтенсивності

14. 14
дання Великої двадцятки та Нор-
мандської четвірки у Китаї) та 18
вересня (парламентські вибори в
РФ). Саме період після 5 вересня
можна вважати найбільш небез-
печним.
У серпні склалися критично не-
сприятливі для України зовніш-
ньополітичні обставини:
Перше. Передвиборна кампанія
в США увійшла в стадію, яка не дає
можливості відволікатися на укра-
їнські події.
Друге. Європа майже захлину-
лася власними проблемами, багато
з яких, як вважають окремі євро-
пейські лідери, можна було б вирі-
шити з допомогою Росії.
І третій фактор. Вибори в РФ,
які вимагають мобілізації і згурто-
ваності електорату. Війна, зовніш-
ній ворог, як відомо, - кращий засіб
для Росії.
В ЦДАКР попереджують: слаб-
кість США та ЄС, занадто стрима-
на позиція НАТО дають змогу
протягом наступних 10-12 місяців
реалізовувати будь-які сценарії
на пострадянському просторі.
На тлі глибокої економічної
кризи в Росії та напередодні парла-
ментських виборів у Держдуму РФ
Кремль вже розпочав формування
необхідного інформаційного фор-
мату (тотальне заповнення інфор-
маційного простору «героїчною
пропагандою з фронтів», підтрим-
ка рейтингу прокремлівських пар-
тій та поширення з метою зомбу-
вання населення РФ фейкових
доказів тези про ведення Амери-
кою війни проти Росії на території
України).
За умов успішної реалізації пла-
ну повномасштабного нападу на
Україну Росією буде створено умо-
ви для ще більшого збереження
культу режиму Путіна та підви-
щення його особистого рейтингу,
незважаючи на критичне погір-
шення економічної ситуації в РФ.
Успішна реалізація плану дасть
можливість виконати головне за-
вдання російської агресії проти
України – повне знищення Україн-
ської Держави, а також вирішити
важливі проблемні питання – на-
приклад, створення сухопутного
коридору до перетвореного на вій-
ськову базу Криму, зняття питання
будівництва кримського мосту, ви-
рішення проблеми блокади
Придністров’я, тощо.
Підкреслюємо, що для Путіна
саме зараз відкрилось «вікно мож-
ливостей» використати останній
шанс і виправити низку стратегіч-
них помилок, які він зробив протя-
гом останніх 2,5 років. В ЦДАКР
переконані: в разі нездатності Путі-
на використати цей шанс, вже до
середини 2017 року ситуація (як
внутрішня, так і зовнішня) може
стати для нього вітальним викли-
ком (нова адміністрація США по-
чне активно впливати на світову
політику, стан економіки Росії ви-
йде на пік кризи).
Якщо говорити про перспективу і
про загальну атмосферу взаємин
між Україною і НАТО, ми не просуває-
мося вперед, ми, фактично, відко-
тилися назад

15. 15
У зв’язку з оголошеним ЦДАКР:
Закликає керівництво держави
вжити додаткових заходів з підго-
товки військ до раптового наступу
регулярних частин РФ, привести
війська у повну бойову готовність
на період з 20 серпня по 20 вересня.
Вжити заходів з підготовки насе-
лення з метою уникнення панічних
настроїв та мобілізації громадян-
ського суспільства України на бо-
ротьбу із зовнішнім ворогом.
Наполягає на необхідності де-
тального розгляду можливості вве-
дення воєнного стану у низці регіонів
України: Донецькій, Луганській, Чер-
нігівській, Сумській, Херсонській,
Миколаївський і Одеській областях.
Ініціює термінове звернення до
аналітичних центрів та громад-
ських організацій України, громад-
ських діячів, політиків, експертів –
з метою підготовки та здійснення
спільного звернення до лідерів дер-
жав країн-членів НАТО та ЄС з ме-
тою збільшення тиску на керівни-
цтво РФ та недопущення
кровопролиття. А також із закли-
ком розблокувати заморожене вій-
ськово-технічне співробітництво
(ВТС) з Україною та здійснювати
його без обмежень на поставки
технологій і комплектуючих, а та-
кож без обмежень щодо імпорту
ВВТ, надання військово-технічної
допомоги.
Мобілізації громадянського суспіль-
ства України на боротьбу із зовніш-
нім ворогом
Введення воєнного стану у низці
регіонів України
Підготовки та здійснення спільного
звернення до лідерів держав країн-
членів НАТО та ЄС

16. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 серпня 2016
16
Саміт НАТО в Варшаві дійсно
став проривом: відбулася повна
зміна після саміту в Уельсі ставлен-
ня до оборони та стримування.
Зміни відбулись кардинальні, які б
песимістичні оцінки не давали ряд
експертів.
Виділю декілька важливих по-
слань Варшавського саміту. Пер-
ше – для країн-членів НАТО. Стат-
тя №14 містить звернення для
північних партнерів на східному
фланзі Альянсу, де йдеться про ас-
пекти стримування та протидії
усьому комплексу ризиків. Саме в
цьому розрізі йдеться про 4-и ба-
тальйони. Якщо ви насправді хоче-
те щось стримувати, ви маєте про-
сто рухатись вперед і все. Процес
було символічно збалансовано у
пропорційну відповідь. В нас є 4
міжнародні батальйони. До речі, це
не стосується мультинаціональної
румунсько-болгарської бригади.
Отже, важливим є виконання пе-
ред всіма зобов’язань Альянсу
Переміщення військ НАТО те-
риторіями країн-членів також ста-
ло однією із тем, що обговорювала-
ся на саміті. В разі атаки на одну із
країн НАТО для руху військ не іс-
нуватиме жодних обмежень чи
кордонів. Хочу підкреслити, що не
стоїть питання розміщення значної
кількості військ, щоб ніхто не на-
падав на прикордонні країни
Альянсу. В той же час подаються
видимі сигнали і рухи, що свідчать
Вперше агресія та загрози вбік
країн-сусідів та країн-партнерів
розглядається як загроза НАТО
Юліан Кіфу,
президент Центру запобігання та раннього попередження конфліктів,
(Бухарест)

17. 17
про рішучість Альянсу щодо захис-
ту своїх членів.
На мою думку, НАТО вперше
заявило, що агресія та загрози вбік
країн-сусідів, країн-партнерів - це
загроза власне й діяльності Альян-
су. Йдеться про застосування на-
сильства, військових дій, анексія
Криму. До речі, Крим 4 рази згаду-
ється у «Комюніке». А схід України
там згадується 12 разів. Ми спере-
чалися стосовно кожної коми тек-
сту підсумкового документу, щоб
більш однозначно висловити свої
підходи до Росії. Так, було доволі
складно розставити певні акценти,
які були нам необхідні…
4 офіційні документи, 8 публіч-
них звернень Альянсу містять все
це про Україну. Це означає й загро-
зи нашій безпеці. І через це ми про-
ектуємо цю безпеку, саме тому ми
напрацьовуємо спроможності в
оборонній сфері в ряді конкретних
країн.
Чим ми допомагаємо цим краї-
нам? Ми тренуємо їхні війська, ми
допомагаємо створювати оборонні
та безпекові інститути для того,
аби вони змогли себе нормально
захистити, разі якщо агресія буде
поглиблюватись, або країна зі-
ткнеться із новими атаками…
Є ще одна важлива річ, на яку
би я хотів наголосити, - визначення
того, як будуються відносини між
НАТО та Росією. Є окремі 4 статті.
Там прописано, як довго, скільки,
хто може приймати участь, хто
може спілкуватися з Росією. Це
дуже чітко прописано, що в нас є
військові канали, які мають розби-
ратися з конфліктом, зменшувати
ризик та уникати певних критич-
них речей, що можуть перерости в
якійсь конфлікт або інцидент.
Однак, це все, що стосується
військових. Стосовно дипломатів
там написано, що ми доносимо
нашу думку, але не можемо залуча-
тися до дискусій. Тут в нас є умови
– повага до міжнародного права,
повага до попередніх зобов’язань,
зміни всередині Російської Федера-
ції, зокрема щодо того, як вона ста-
виться до міжнародних відносин…
Стосовно ж України, то дуже чітко
вказано на те, що необхідно при-
брати війська, необхідно прибрати
зброю та віддати Україні контроль
над кордоном. Це є умовами для
нормального типу стосунків. Га-
даю, що всі ми наразі бачимо ці за-
яви і, в той же час, зобов’язання,
які бере на себе Альянс щодо Росії,
допомагаючи Україні.
Окрім «Комюніке» я би хотів
привернути вашу увагу також до
Варшавської декларації трансат-
лантичної безпеки. Адже там та-
кож містяться певні зобов’язання
НАТО, пов’язані із партнерами.
Там дуже чітко прописано, що
Альянс підтримує не лише політи-
ку стримування, а й можливості
країн. До речі, в нас є декларація
про стримування. В цьому доку-
менті - декларації трансатлантич-
НАТО вперше заявило, що агресія та
загрози вбік країн-сусідів, країн-парт-
нерів – це загроза власне й діяльнос-
ті Альянсу

18. 18
ної безпеки - написано, що НАТО
допомагає створенню умов для
швидкого відновлювання життєз-
датності в Україні. І це лише части-
на зобов’язань.
Це одна з речей, які створять чу-
дові можливості для України, яки-
ми необхідно скористатися.
В нас є зобов’язання відносно
реформ. На сорок з лишком пропо-
зицій Україні припадають й ті, які
НАТО пропонує вашій країні задля
створення певних установ, напра-
цювання певних можливостей у
сфері оборони та безпеки.
Вважаю, що це дуже сильні
зобов’язання відносно України, і
нам лише необхідно, аби Україна
також взяла на себе частину даних
зобов’язань. Чітко прописано, зо-
крема, що реалізація цих пропози-
цій має йти пліч-о-пліч з реформа-
ми.Заразпрактичнонемаєжодного
документу щодо України, де б не
йшлося про реформи, які має впро-
вадити Київ.
Останній момент, який би я хо-
тів виділити, - стосовно взятих
нами зобов’язань про те, що Украї-
на сама має себе захищати. Шанов-
ні друзі, всі країни-члени НАТО
реагують на загрози, які несе в собі
ситуація в Україні. Однак першою
на ці загрози в секторі безпеки і
оборони має реагувати власне
Україна. Зобов’язання полягають в
тому, що спочатку має відреагувати
власне ваша країна, а потім можуть
реагувати війська НАТО. Однак
саме Київ має першим реагувати на
гібридні загрози – кібератаки та на
весь комплекс проявів гібридної
агресії. Ось чому нам необхідно
сприяти Україні щодо здатності
швидко відновлюватись в кризо-
вих умовах
Реалізація цих пропозицій має йти
пліч-о-пліч з реформами

19. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 серпня 2016
19
30 червня цього року в Промис-
ловому комітеті Євроатлантичної
Асоціації Польщі (SEA) відбулись
дебати щодо співробітництва обо-
ронної промисловості Польщі та
України, а також проблем та пере-
шкод його розвитку.
Вступом до дебатів були висту-
пи запрошених гостей, в т.ч. гене-
рала Вальдемара Скжипчака (ко-
лишнього заступника міністра
національної оборони РП), пана
Даріуша Олещука – Senior Partner в
міжнародній юридичній компанії
DENTONS та представників про-
мислових лобістських кіл Польщі
та Польсько-Української торгової
палати.
За оцінками як членів SEA, так і
польських лобістів, у польських під-
приємствах досить непогано обізна-
ні щодо можливостей розвитку
польсько-української співпраці в
сфері виробництва, торгівлі військо-
вою технікою та матеріалами. Украї-
на має не лише знання та досвід мо-
дернізації пострадянської техніки,
але й в декількох сферах досягла сві-
тового рівня сучасних технологій.
Для Польщі особливо цікавими є,
наприклад, технології виробництва
ракетних боєголовок (особливо про-
титанкових та протиповітряних), ра-
кет класу повітря-повітря, активно-
го захисту бронетанкової техніки,
модернізації вертольотів, тощо.
Про поточні перешкоди розвитку
польсько-української співпраці
в сегменті ВТС
Януш Онішкевич,
радник міністра оборони Республіки Польща,
віце-президент Комітету у закордонних справах
Європарламенту (2007 -2009),
міністр Національної оборони Польщі
(1992-1993, 1997-2000)
Для Польщі особливо цікавими є,
наприклад, технології виробництва
ракетних боєголовок (особливо
протитанкових та протиповітря-
них), ракет класу повітря-повітря,
активного захисту бронетанкової
техніки, модернізації вертольотів,
тощо

20. 20
Також великий потенціал для
спільних дій існує в реалізації про-
ектів на ринках третіх країн, де
традиційно зберігається попит на
модернізацію радянської техніки
або створення на її базі оновлених
варіантів.
Важливо, що протягом дебатів
було визначено низку поточних
проблем і перепон, які ускладню-
ють подальший розвиток співро-
бітництва у сфері ВТС між двома
країнами, а саме:
1. Підписана ще у 1996 році
угода з Україною про взаємні по-
ставки та співпрацю оборонної
промисловості обох країн ставила
за мету створення в рамках вже іс-
нуючого Комітету з питань еконо-
мічного співробітництва та торгів-
лі спеціального підкомітету з
питань співпраці оборонних секто-
рів. На базі схваленого у 2012 році
Протоколу з польського боку під-
комітет мав би функціонувати при
Міноборони. Нажаль, певною мі-
рою внаслідок політичних факто-
рів, підкомітет не було створено по
сьогоднішній день. Водночас, на-
віть якщо нарешті підкомітет буде
сформовано, це не вирішить осно-
вної проблеми для розвитку взаєм-
ної співпраці, якою є відсутність
політичної волі для поглиблення
співробітництва та забезпечення
цьому процесу політичної під-
тримки з боку ключових осередків
у Польщі. Тому виправданим було
б підвищення статусу підкомітету
через розміщення на його чолі осо-
би у вищому ранзі і наділення її по-
вноваженнями як від міністра обо-
рони, як і від віце-прем’єра
Моравєцького. Оскільки розвиток
польської оборонної промисловос-
ті має стати одним із ключових еле-
ментів великої програми модерні-
зації польської економіки.
2. Щоб ефективно розвивати
співпрацю оборонної промисло-
вості польська сторона має чітко
визначити, розвитком та отриман-
ням доступу до яких технологій ми
зацікавлені. І, звичайно, виділити
на це відповідні ресурси, оскільки
власне ОПК в теперішньому стані
не під силу такі витрати.
3. Перешкодою, зафіксованою
польськими учасниками дебатів, є
також «інша» бізнес-культура ке-
рівного складу української оборон-
ки, особливо її державної частини,
та схильність до перебільшеного
захисту військових і промислових
таємниць. Як результат, інколи
важко оцінити рівень сучасності
українських технологій через недо-
ступність різноманітних інформа-
цій та даних.
4. Проблемою у взаємних кон-
тактах також є повільність процесу
прийняття рішень, що видно хоча
би з відсутності відповідей на лис-
тування. І стосується це обох сто-
рін, хоча в різній мірі. Потенційно,
реакція підкомітету може бути
важливим елементом у вирішенні
цієї проблеми.
3. Перешкодою, зафіксованою
польськими учасниками дебатів, є
також «інша» бізнес-культура
керівного складу української оборон-
ки, особливо її державної частини,
та схильність до перебільшеного
захисту військових і промислових
таємниць

21. 21
5. Членство Польщі в НАТО та
ЄС накладає на польський експорт
та імпорт озброєнь, військової тех-
ніки і технологій подвійного при-
значення додаткові обмеження.
Тому присутні побоювання, що
польсько-українська співпраця в
оборонному секторі, отримання
українських технологій чи спільне
виробництво якихось видів техні-
ки чи озброєння, може бути з чи-
сто комерційних та конкурентних
причин заблокована в структурах
Альянсу або ЄС. Звідси випливає
додаткова вага політичної підтрим-
ки на урядовому рівні.
6. В недалекому минулому екс-
порт в Україну польської техніки
був блокований через відсутність
відповідних дозволів польською
стороною. Можна припускати, що
це був результат нерішучості полі-
тики польського уряду. Чіткий по-
сил відповідних інституцій (Міно-
борони, МЗС чи Міністерства
розвитку) мають ці сумніви розві-
яти.
7. Учасники дебатів звертали
увагу на те, що попри формальне
ембарго на будь-які поставки за-
пчастин до військової техніки з Ро-
сії чи в Росію українські підприєм-
ства вимушені обходити це
ембарго, щоб забезпечити працез-
датність військової техніки в
Збройних Силах України. Таким
чином, коопераційні зв’язки з часів
СРСР не були повністю зірвані. А
це породжує побоювання щодо
«щільності» співробітництва та
безпеки технологій та технічних
даних, які передаються в Україну.
Спецслужби Польщі та України ма-
ють в цьому контексті велику роль
та поле для співпраці.
8. В розвитку співробітництва
оборонних промисловостей двох
країн велику роль може і має віді-
грати концерн Polska Grupa
Zbrojeniowa. Нажаль, попри спли-
ваючий час, досі не видно чіткої,
деталізованої та конкретної стра-
тегії цієї групи. Схоже, що окремі
об’єкти, які входять до її складу, все
ще працюють самі по собі. В струк-
турі домінує атмосфера нестабіль-
ності та невпевненості у завтраш-
ньому дні.
Попри формальне ембарго на будь-
які поставки запчастин до військо-
вої техніки з Росії чи в Росію україн-
ські підприємства вимушені
обходити це ембарго, щоб забезпе-
чити працездатність військової
техніки в Збройних Силах України
Це породжує побоювання щодо
«щільності» співробітництва та
безпеки технологій та технічних
даних, які передаються в Україну.
Спецслужби Польщі та України
мають в цьому контексті велику
роль та поле для співпраці

22. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 серпня 2016
22
15 липня в Туреччині відбулась
спроба державного перевороту,
яка, схоже, координувалась декіль-
кома «кліками» у збройних силах
країни. Власне, з відкритих джерел
нам відомо, що переворот органі-
зували декілька високих воєнних
чинів, включаючи генералів, адмі-
ралів і лейтенант-полковників,
спільно з покірно завербованими
офіцерами.
Спроба військових захопити
владу виявилась такою особливо
несподіваною, зважаючи на поши-
рене переконання, що влада успіш-
но усунула своїх найзапекліших
противників з лав армії і тримала
на короткому повідку головні ар-
мійські структури.
Такий контроль було встановле-
но не лише над армією (або щонай-
менше над головною командною
ланкою), але й тими, хто сповідує
світські ідеї Кемалізму – організа-
ціями на кшталт групи «Догу Пе-
рінчек», також відомою як «Група
Ергенекон».
Втім, спроба перевороту засвід-
чила хибність переконання влади у
тому, що ситуація знаходиться під
її контролем. Так, незважаючи на
підтримку уряду з боку армійсько-
го командування та групи Ергене-
кон, значна кількість військовос-
лужбовців взяла участь у невдалій
спробі заколоту. Це також засвід-
чує наявність жорсткого розколу в
армії.
Спроба військових захопити владу
виявилась такою особливо
несподіваною, зважаючи на пошире-
не переконання, що влада успішно
усунула своїх найзапекліших
противників з лав армії і тримала
на короткому повідку головні
армійські структури
Аналіз останньої спроби військового
заколоту в Туреччині
Деніз Чіфчі (Deniz Çifçi),
аналітик Центру досліджень Туреччини
(Centre for Turkey studies, CEFTUS, Лондон)

23. 23
Існує й інша причина, чому вар-
то вказати на несподіваний харак-
тер перевороту. Раніше була поши-
реною теза, що турецькі воєнні
враховують досвід попередніх пе-
реворотів, які завдали удар по ре-
путації армії серед цивільного на-
селення. Цей фактор, у поєднанні зі
статусом ключового члена НАТО,
віддаляв усвідомлення можливості
повторення такого сценарію у наші
дні. До того ж перманентна ескала-
ція з Робочою партією Курдистану
(РПК), участь Туреччини у врегу-
люванні збройних конфліктів в
Іраку та Сирії, переформатування
сфер впливу на Близькому Сході
через посередницькі війни, – все це
також достатньо очевидні факто-
ри, які змушували багатьох думати,
що нині ніхто не посмів би піти на
ризик проведення військового пе-
ревороту. Враховуючи ці аспекти,
переворот в Туреччині залишався
вкрай малоймовірним сценарієм.
Таким чином, спроба хунти захо-
пити владу стала несподіванкою
для багатьох, як в самій Туреччині,
так і на міжнародному рівні.
Та як би там не було, методи, які
застосовували путчисти, шокували
багатьох. Слід нагадати, що заколо-
тники вдалися до бомбардування
будівель турецького парламенту і
Командування спеціальних опера-
цій в Анкарі, викрадення і затри-
мання начальника генерального
штабу Хулуси Акара, а також на-
чальника штабу повітряних і вій-
ськово-морських сил, відкрили во-
гонь по цивільному населенню і
обстріляли готель в Мармарисі, де
перебував президент Реджеп Тайіп
Ердоган.
Такі жорстокі методи мають
мало спільного з практиками попе-
редніх військових переворотів. Це
залишає перед нами відкрите пи-
тання щодо істинних мотивів хун-
ти.
За спробою заколоту можуть
стояти не лише ті, на кого вказує
влада
Реакція влади – перекласти про-
вину на Фетхуллаха Гюлена, була
цілком передбачувана. Більш того,
значна кількість турецьких грома-
дянтакожпереконана,щопов’язані
з рухом проповідника офіцери ко-
ординували зусиллями заколотни-
ків. Такі підозри не виглядають
безпідставними, якщо поглянути
на запеклу боротьбу гюленістів і
симпатиків правлячої Партії спра-
ведливості і розвитку (ПСР).
В той же час, якщо покласти
увесь тягар відповідальності на пле-
чі гюленістів і залишити при цьому
без належної уваги інші причетні
до перевороту угрупування, ми
отримаємо надто спрощене уявлен-
ня про складний комплекс причин-
но-наслідкових зв’язків і мотивів
насилля. Таке узагальнення може
приховати інші фактори, які сфор-
мували передумови для перевороту
(конкуренція між різними групами
Переворот в Туреччині залишався
вкрай малоймовірним сценарієм.
Таким чином, спроба хунти захопи-
ти владу стала несподіванкою для
багатьох, як в самій Туреччині, так і
на міжнародному рівні
Методи, які застосовували путчис-
ти, шокували багатьох
Це залишає перед нами відкрите
питання щодо істинних мотивів
хунти

24. 24
тиску, корупція в армії) і відвернути
увагу від локальних та регіональних
чинників.
Отож, враховуючи масштаби
насилля, стрімкі контрзаходи вла-
ди, серед яких оголошення надзви-
чайного стану в державі на три мі-
сяці, арешти тисяч вищих офіцерів
армії та поліції, звільнення суддів,
освітян та державних службовців,
і, що більш важливо, поразку зако-
лотників, ми маємо справу з чи-
мось більшим, ніж нічна спроба
перевороту. Можливо, уряд почав
усвідомлювати що існувало декіль-
ка центрів прийняття рішень, і
спроба перевороту може повтори-
тися. Та як би там не було, вішаючи
усіх собак на Гюлена і його послі-
довників, влада заплющує очі на
всю картину того, що відбувається.
Однак це не означає, що варто при-
меншувати роль руху Гюлена.
Поразка путчистів – шлях до
диктатури чи демократії?
Запобігання спробі державного
перевороту – це, безумовно, крок в
правильному напрямку, до шляху
демократії, оскільки більшість гро-
мадян обрали сторону уряду. Про-
те, залишаються чималі побоюван-
ня - чи здійснить тепер Туреччина
необхідні заходи, щоб втриматись
на цьому шляху? Починаючи з
2010 року залишалось чимало очі-
кувань, що правляча партія зро-
бить значно більше для укорінення
демократичних цінностей. Але ці
сподівання не виправдались. Тому
поразка партії Ердогана на виборах
1 червня 2015 року була відповіддю
владі. Втім, наслідком цього став
хаос і кровопролиття.
Діючи прагматично в умовах,
політичної нестабільності, ПСР
скористалась такими умовами для
консолідації своєї влади після пар-
ламентських виборів 1 листопада
минулого року. При цьому правля-
ча партія послідовно ігнорувала
чимало демократичних цінностей.
Але коли проти цієї політсили була
вчинена спроба державного пере-
вороту, вона звернулася за під-
тримкою саме до суспільства. Та
цього замало, щоб змусити сус-
пільство повірити у те, що настав
історичний момент для сталого де-
мократичного розвитку.
Демократичні цінності не ма-
ють надійної опори в сучасних ту-
рецьких реаліях. Свідченням цьо-
го є те, що деякі з «прихильників»
владної партії брали участь у жор-
стоких нападах на невинних сол-
дат, які виконували накази своїх
офіцерів в рамках військової су-
бординації. Такі насильницькі дії,
зокрема, образи, відтинання голів
невинним людям, а також сканду-
вання релігійних гасел на вулицях і
заклики до встановлення законів
шаріату посіяли нові зерна сумніву
серед багатьох громадян і похитну-
ли віру в те, що після спроби пере-
вороту ПСР змінить свої позиції і
поглибить демократичний процес.
Враховуючи масштаби насилля,
стрімкі контрзаходи влади, серед
яких оголошення надзвичайного
стану в державі на три місяці,
арешти тисяч вищих офіцерів армії
та поліції, звільнення суддів, осві-
тян та державних службовців, і, що
більш важливо, поразку заколотни-
ків, ми маємо справу з чимось біль-
шим, ніж нічна спроба перевороту

25. 25
Для того щоб партія Ердогана
відновила своє реноме демокра-
тичної сили, їй потрібно більше ро-
бити всередині самої Туреччини,
наприклад. почати випускати аре-
штованих журналістів і політиків,
покласти край війні в Курдистані і
порушенням прав людини.
Невдала спроба державного
перевороту змусить Анкару
переглянути свою зовнішню
політику в регіоні
Ще до перевороту «Партія спра-
ведливості і розвитку» почала від-
новлювати стосунки з Ізраїлем,
Єгиптом, Росією та навіть Сирією.
Уряд назвав цей зовнішньополі-
тичний курс збільшенням кількос-
ті друзів та зменшенням числа во-
рогів. Керуючись цією парадигмою,
Анкара вже зробила деякі кроки
назустріч Тель-Авіву і Москві.
Найближчим часом цей процес ще
більше активізується.
А от у минулорічному погір-
шенні відносин з Росією турецький
уряд почав звинувачувати зааре-
штованих військовослужбовців і
рух Гюлена. Наприклад, Берат Ал-
байрак, міністр енергетики і при-
родних ресурсів, заявив про мож-
ливість проведення нового
розслідування щодо збитого росій-
ського військового літака. За зви-
нуваченням в участі у державному
перевороті уже заарештували двох
військових офіцерів, які начебто
причетні до збиття російського лі-
така. Для того щоб уникнути по-
дальшої ізоляції на Близькому Схо-
ді, правляча партія Ердогана буде
робити все можливе, щоб покра-
щити відносини з Росією.
Чому турецькі курди не
підтримали жодну зі сторін
конфлікту?
Турецький націоналізм запере-
чує існування нетурецьких етнічних
груп. З 1923 року він є однією з фун-
даментальних засад турецького дер-
жавотворення. Світські і консерва-
тивні сили завжди спиралися на
націоналізм у визначенні внутріш-
ньої політики країни. Більш того, ту-
рецькі військові, рух Гюлена, майже
всі інститути держави стали части-
ною офіційної політики асиміляції
щодо курдів. Сьогодні влада також
стоїть на засадах турецького націо-
налізму і продовжує ігнорувати пи-
тання надання курдам етнонаціо-
нальних прав. Ердоган, Гюлен і
турецькі військові єдині у своєму
ставленні до курдського питання. Ці
групи конкурують у боротьбі за вла-
ду, однак, дотримуються майже іден-
тичних переконань щодо курдів.
Більшість із заарештованих в
рамках розслідування перевороту
офіцерів обіймали високі посади і
служили в курдському регіоні. Ба-
гато з них керували військовими
операціями в турецькому Курдис-
тані протягом останніх декількох
місяців, в результаті чого багато
курдських поселень було повністю
Для того щоб уникнути подальшої
ізоляції на Близькому Сході, правля-
ча партія Ердогана буде робити все
можливе, щоб покращити відноси-
ни з Росією
Ердоган, Гюлен і турецькі військові
єдині у своєму ставленні до курд-
ського питання. Ці групи конкуру-
ють у боротьбі за владу, однак,
дотримуються майже ідентичних
переконань щодо курдів
В ході проведення військових
операцій проти курдського населен-
ня жодних непорозумінь між
військовими і Ердоганом не виника-
ло

26. 26
знищено, сотні цивільних загину-
ли, а понад 500 тисяч осіб покину-
ти свої домівки. При цьому в ході
проведення військових операцій
проти курдського населення жод-
них непорозумінь між військовими
і Ердоганом не виникало.
Тому курди не могли обрати ані
сторону військових, що підтрима-
ли переворот, ані правлячу партію.
Курди добре знають, що обидві
сили сповідують однакові націона-
лістичні погляди щодо курдського
питання…