2. Мета заходу:Мета заходу:
познайомити учнів ізпознайомити учнів із
успіхами, яких досяглиуспіхами, яких досягли
українські жінки в різнийукраїнські жінки в різний
історичний період;історичний період;
розвивати у молоді потяг дорозвивати у молоді потяг до
прекрасного;прекрасного;
зацікавлювати їх власноюзацікавлювати їх власною
історією через творчістьісторією через творчість
талановитих людейталановитих людей..
4. РоксоланаРоксолана
Скільки стражданьСкільки страждань
випало на долювипало на долю
українського народу!українського народу!
Століттями плюндрувалиСтоліттями плюндрували
українські землі вороги,українські землі вороги,
забирали дівчат узабирали дівчат у
гареми, розлучали сім'ї,гареми, розлучали сім'ї,
убивали старих. Життяубивали старих. Життя
буває таке жорстоке, щобуває таке жорстоке, що
не лишає часу дляне лишає часу для
розмірковування, арозмірковування, а
ставить перед людиноюставить перед людиною
конкретні запитання,конкретні запитання,
тільки «бути» чи «нетільки «бути» чи «не
бути». Таким видалось ібути». Таким видалось і
життя Насті Лісовської -життя Насті Лісовської -
Роксолани.Роксолани.
5. В історії української культури є чимало недосліджених сторінок,В історії української культури є чимало недосліджених сторінок,
нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще внерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в
минулому столітті в Україні ходило чимало переказів і легенд, якіминулому столітті в Україні ходило чимало переказів і легенд, які
дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка - особадають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка - особа
історична.історична.
““Її пісні - як перло многоцінне,Її пісні - як перло многоцінне,
Як дивен скарб серед земних маркот... “ Саме такими словами ЛіниЯк дивен скарб серед земних маркот... “ Саме такими словами Ліни
Костенко можна охарактеризувати творчість Марусі Чурай. Хто жКостенко можна охарактеризувати творчість Марусі Чурай. Хто ж
вона, ця жінка, яку названо живою легендою?вона, ця жінка, яку названо живою легендою?
Пісні “Засвистали козаченьки”, “Ой нехои Грицю”Пісні “Засвистали козаченьки”, “Ой нехои Грицю”
6. Серед тих, хтоСеред тих, хто
навічно залишився внавічно залишився в
пам'яті значноїпам'яті значної
кількості громадян некількості громадян не
тільки України, а йтільки України, а й
інших країн світу, єінших країн світу, є
Марія Заньковецька,Марія Заньковецька,
яскрава зіркаяскрава зірка
української сцени,української сцени,
перша народнаперша народна
артистка Україниартистка України
(1923).(1923). Вона увійшлаВона увійшла
в історію театру якв історію театру як
видатна українськавидатна українська
трагедійна актриса,трагедійна актриса,
що в створюванихщо в створюваних
сценічних образахсценічних образах
уособлювала символуособлювала символ
української жінки.української жінки.
7. У високому та світлому сузір'ї діячів культури рідного народуУ високому та світлому сузір'ї діячів культури рідного народу
пломеніє незгасним вогнем зірка Катерини Білокур, якапломеніє незгасним вогнем зірка Катерини Білокур, яка
виписувала на своїх полотнах диво - чари української землі.виписувала на своїх полотнах диво - чари української землі.
Катерина Білокур — Художник. Це її суть, її єство. Просто вонаКатерина Білокур — Художник. Це її суть, її єство. Просто вона
народилася Художником. І залишалася ним усе життя. За ценародилася Художником. І залишалася ним усе життя. За це
вона заплатила сповна. Я не стверджую, що її шлях — єдиний увона заплатила сповна. Я не стверджую, що її шлях — єдиний у
мистецтві. І що пройти такий шлях повинен і може коженмистецтві. І що пройти такий шлях повинен і може кожен
Художник. Вона змогла і пройшла. Як часто не було у неї фарбХудожник. Вона змогла і пройшла. Як часто не було у неї фарб
і полотна, щоб творити; хліба, щоб їсти; дров, щоб зігрітиі полотна, щоб творити; хліба, щоб їсти; дров, щоб зігріти
хатину. «Ой, холодно! Бодай він згас, цей нечестивий мороз!хатину. «Ой, холодно! Бодай він згас, цей нечестивий мороз!
Воно ж, як правду сказати, то за що ж його лаяти? Хіба вінВоно ж, як правду сказати, то за що ж його лаяти? Хіба він
винен, що в мене нема чим топити мою хатину? Я й однії зимивинен, що в мене нема чим топити мою хатину? Я й однії зими
не пам’ятаю, щоб було тепло у моїй хатині. На руки хукаю, а нане пам’ятаю, щоб було тепло у моїй хатині. На руки хукаю, а на
ногах пальці поприморожую, а літом тоді вже нігті злазять».ногах пальці поприморожую, а літом тоді вже нігті злазять».
Страшно навіть уявити ці її зими, а вона жила так не рік, неСтрашно навіть уявити ці її зими, а вона жила так не рік, не
два — все життя. І ні студена хатина, ні відморожені пальці недва — все життя. І ні студена хатина, ні відморожені пальці не
затуляли від неї світ, те прекрасне, що є на землі.затуляли від неї світ, те прекрасне, що є на землі.
«Зате вже як прийде весна, то якою вона прекрасною«Зате вже як прийде весна, то якою вона прекрасною
здається!. Квіти зацвітуть!. Ой Боже ж мій, як глянеш кругом, тоздається!. Квіти зацвітуть!. Ой Боже ж мій, як глянеш кругом, то
та гарна, а та ще чудовіша! Передаючи яку-небіть квітку, я ніякта гарна, а та ще чудовіша! Передаючи яку-небіть квітку, я ніяк
на неї не надивлюсь, я не уп’юсь її красою. Я не втомлюсь, їїна неї не надивлюсь, я не уп’юсь її красою. Я не втомлюсь, її
творячи. Квітка, як і людина, — має душу! Квіти — така ж живатворячи. Квітка, як і людина, — має душу! Квіти — така ж жива
істота. Зірвана квітка — вже не квітка. Це зламана жіноча доля.істота. Зірвана квітка — вже не квітка. Це зламана жіноча доля.
Не рвіть їх, хай цвітуть на радість людям і сонцю».Не рвіть їх, хай цвітуть на радість людям і сонцю».
8. Ніна МатвієнкоНіна Матвієнко
Лине пісня, негучна,Лине пісня, негучна,
гарна. Народнагарна. Народна
пісня. І витончена їїпісня. І витончена її
мелодія бринитьмелодія бринить
легко, начелегко, наче
натхнення самоїнатхнення самої
весни. «Піснею довесни. «Піснею до
серця - серцем досерця - серцем до
народу», - кажуть ународу», - кажуть у
народі, а отже, донароді, а отже, до
далеких коренівдалеких коренів
нашої історії.нашої історії.
9. . Жінка з легенди - так називають Ліну Василівну Костенко, найяскравішу. Жінка з легенди - так називають Ліну Василівну Костенко, найяскравішу
зірку на небі сучасного українського письменництва.зірку на небі сучасного українського письменництва.
- Чи потрібні мужність і сила жінці сьогодні?- Чи потрібні мужність і сила жінці сьогодні?
- Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня?- Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня?
Спасибі вам, спасибі за цей пріоритет.Спасибі вам, спасибі за цей пріоритет.
Постане всіх віків була потрібна Муза.Постане всіх віків була потрібна Муза.
А жінці хто потрібен, якщо вона - поет? - стверджує Ліна Костенко.А жінці хто потрібен, якщо вона - поет? - стверджує Ліна Костенко.
- А чи легко бути жінці поетом? Кожна з поетес відповідає на це запитання по-- А чи легко бути жінці поетом? Кожна з поетес відповідає на це запитання по-
своєму.своєму.
Яка різниця - хто куди пішов?Яка різниця - хто куди пішов?
Хто що сказав, і рима вже готова.Хто що сказав, і рима вже готова.
Поезія - це свято, як любов.Поезія - це свято, як любов.
О, то не є розмовка побутова!О, то не є розмовка побутова!
І то не є дзвінкий асортиментІ то не є дзвінкий асортимент
метафор, слів, - на користь чи в догоду.метафор, слів, - на користь чи в догоду.
А що, не знаю. Я лиш інструмент,А що, не знаю. Я лиш інструмент,
в якому плачуть сни мого народу.в якому плачуть сни мого народу.
Ліна КостенкоЛіна Костенко
10. Дивне створіння - жінка.
Одним поглядом в силі викликати велике почуття.
Одним порухом брови розвіяти його на порох...
Її люблять і зневажать, обожнюють і затоптують у бруд.
А все ж стають перед нею на коліна...
Тому що все високе в людині - від жінки.
Жінка дає життя, леліє, зігріває, допомагає зробити перші кроки.
Вона порадниця й захисниця.
Предмет обожнення та поклоніння, щастя й натхнення.
Сила жінки звичайно безмежна.
І не дивлячись на те, що чоловіки - сильна половина перед
нашою слабкою, але ж перед прекрасною половиною вони
схиляють голови. Дійсно, жінки гідні цього. Та як їх можна не
любити, коли вони все знають, усюди встигають: виховати
дітей, зберегти тепло родинного вогнища, бути водночас
хорошим спеціалістом на роботі й доброю господинею вдома.
Вони успішно вирішують усі ці проблеми й залишаються перш за
все жінками.
У кожній квітці - своя чарівність. Так само, як у кожній жінці. Треба
лише вміти бачити, уміти дивитись.
