2. Відповідно до Цивільного кодексу
України усі фізичні особи мають цивільну
правоздатність та дієздатність. Оскільки фізичні
особи володіють певними правами та
обов'язками та реалізують їх, вони наділяються
цивільною правосуб'єктністю, що складається з
цивільної правоздатності та цивільної
дієздатності.
3. Цивільна правоздатність - це визнана за
фізичною особою можливість мати цивільні права і нести
цивільні обов'язки. Зміст правоздатності складає
сукупність тих цивільних прав та обов'язків, які можуть
мати фізичні особи. ЦК в нормах про правоздатність (ст.
ст. 24 - 29 ЦК).
4. Характерні ознаки правоздатності:
o реальність (гарантованість). Кожній фізичній особі
гарантується можливість стати суб'єктом усіх прав та
обов'язків (ст. 24 Конституції України).
o рівність. У всіх фізичних осіб є рівні можливості мати
передбачені законом права та обов'язки незалежно від
раси, національності, політичних та релігійних
переконань, статі, етнічного та соціального походження,
місця проживання, мовних та інших ознак;
o невід'ємність. Фізична особа не може передати свою
правоздатність іншій особі за оплатним чи безоплатним
договором.
5. Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи
1. Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну
правоздатність) мають усі фізичні особи.
2. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її
народження.
3. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент
її смерті.
6. Правоздатність у фізичної особи виникає
від дня народження і припиняється з її смертю
(або з оголошенням її померлою). Це означає,
що ще до народження людини суспільство,
держава вже визначили для неї коло прав, а сам
факт народження свідчить про набуття
людиною цих прав.
7. — це сукупність можливостей
набувати та реалізовувати цивільні права
та обов’язки, що може мати особа
відповідно до законодавства України.
Обсяг цивільної правоздатності
фізичної особи встановлений ст. 26 ЦК
України. Усі фізичні особи є рівними у
здатності мати цивільні права та
обов’язки.
8. Для правоздатності фізичних осіб в Україні
характерна юридична рівність. Зміст
правоздатності громадян не залежить від раси,
кольору шкіри, статі, етнічного і соціального
походження, майнового стану, місця
проживання або інших ознак (ст. 24 Конституції
України). Іноземці та особи без громадянства
володіють рівною із громадянами України
правоздатністю.
9. Конституція України встановлює права та
обов’язки, що визначають обсяг цивільної
правоздатності:
право на гідність (ст. 28), право на свободу та
особисту недоторканність (ст. 29) та недоторканність житла
(ст. ЗО), право на таємницю листування, телефонних
переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31),
право на невтручання в особисте та сімейне життя, на
спростування недостовірної інформації про себе, про членів
своєї сім’ї (ст. 32), право на свободу пересування та вільний
вибір місця проживання (ст. 33), можливість володіти,
користуватися та розпоряджатися власністю.
10. Обмеження цивільної правоздатності
може бути примусовим та добровільним. Так,
особа за вироком може бути примусово
обмежена у правоздатності, якщо:
а) засуджена до позбавлення волі (у цьому випадку вона
обмежена у таких правах, як обрання місця проживання
роду, занять, права на зовнішній вигляд тощо);
б) у порядку ст. 51 КК України як додаткова міра покарання
особу позбавлено можливості обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю.
12. • Цивільною дієздатністю фізичної особи
називається її здатність своїми діями
набувати для себе цивільних прав і
самостійно їх здійснювати, а також
здатність своїми діями створювати для себе
цивільні обов'язки, самостійно їх
виконувати та нести відповідальність в разі
їх невиконання.
14. Різновиди цивільної
дієздатності
часткова цивільна дієздатність (ст.31 ЦК)
неповна цивільна дієздатність (ст.32 ЦК)
повна цивільна дієздатність (ст.34 ЦК)
обмежена цивільна дієздатність (ст.36 ЦК)
недієздатність фізичної особи (ст.39 ЦК)
15. Часткова цивільна
дієздатність
Характерна для фізичних осіб віком до
14 років, які мають право:
• самостійно вчиняти дрібні побутові
правочини, що задовольняють їх потреби
та стосується предмета, що має невисоку
вартість і відповідає фізичному, духовому
чи соціальному розвитку малолітнього;
• малолітня особа не несе цивільно-
правової відповідальності за завдану нею
шкоду. За це відповідають його батьки
(усиновителі) або опікуни.
16. Неповна цивільна
дієздатність
Характеризується тим, що за фізичною особою, у
віці від 14 до 18 років, визначається право
вчиняти не всі, а лише деякі дії передбачені
законом:
• Вони мають право учиняти дрібні побутові угоди,
розпоряджатися своєю заробітною платою або
стипендією, здійснювати свої авторські або
винахідницькі права на свої твори, винаходи, право
вносити вклади до банківських та інших
фінансових установ і розпоряджатися ними тощо.
• Неповнолітня особа відповідає за заподіяну нею
шкоду, якщо вона має майно чи заробіток. Коли у
неї цього немає, заподіяна нею шкода повинна бути
відшкодована її батьками (усиновлювачами) або
піклувальниками.
17. Повна цивільна
дієздатність
• Це здатність фізичної особи
своїми діями набувати і
здійснювати будь-які майнові та
особисті немайнові права, брати
на себе й виконувати будь-які
обов'язки.
18. Згідно з чинним законодавством у разі
реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не
досягла повноліття повна дієздатність у неї
настає з моменту реєстрації шлюбу.
Повна цивільна дієздатність може бути
надана неповнолітній особі, яка
записана матір'ю або батьком дитини
А також фізичній особі, яка досягла 16
років і працює за трудовим договором
або бажає займатись підприємницькою
діяльністю.
Повну цивільну дієздатність набуває фізична
особа з досягненням повноліття, тобто з 18 років:
19. Обмежена цивільна
дієздатність
• Визначається судом щодо фізичних осіб, які
страждають на психічний розлад здоров'я, що суттєво
впливає на їх здатність усвідомлювати значення своїх
дій або керувати ними.
• Також суд може обмежити цивільну дієздатність
фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними
напоями, наркотичними засобами, токсичними
речовинами і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також
інших осіб, яких вона за законом зобов'язана
утримувати, у скрутне матеріальне становище.
20. • Фізична особа може бути визнана судом
недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного,
стійкого психічного розладу здоров'я чи недоумства
нездатна усвідомлювати значення своїх дій чи
керувати ними.
• Фізична особа визнається недієздатною з моменту
набрання законної сили рішенням суду про це. Над
фізичною особою, яка визнана недієздатною,
встановлюється опіка, що проводить до втрати нею
можливості вчиняти будь-який правочин.