В. Махнач. Статьи. Выступления

1. Влияния на дружеские отношения взрослых и детей в семье – основа
воспитания положительных черт характера
Основой воспитания положительных черт характера ребёнка
(самостоятельности, ответственности, чувства собственного достоинства,
отзывчивости и др.) могут быть только дружеские взаимоотношения взрослых и
детей, отношения на равных.
Известно, как важен для ребёнка положительный пример близких ему людей
Дети очень впечатлительны и склонны к подражанию. Поведение взрослых в семье,
их отношение к работе, явлениям окружающей общественной жизни становятся
образцом для подражания. Но одного хорошего примера недостаточно для
воспитания. Родителям как главным воспитателям своих детей следует хорошо
организовать их жизнь в семье: режим, соответствующий возрасту ребенка, игру и
посильный труд, разнообразные занятия.
В моей работе выделяются два основных направления взаимодействия с
семьёй.
Первое направление – повышение уровня педагогической компетентности
родителей через тренинги, круглые столы, дискуссии, родительские уголки,
индивидуальные педагогические консультации «Учимся общаться», «Игры и
общение в семье», «Как организовать совместныйдосуг», «Семейныетрадиции», «Я
и мой ребёнок». В своей работе обращаю внимание родителей на значение игровой
деятельности. Лишение ребёнка игровой практики – это лишение его не просто
детства, но и главного источника развития: творчества, осваиваемого опыта жизни,
признаков социальной практики, богатства и микроклимата коллективных
отношений, познания мира.
Второе направление – привлечение родителей посредством организации
досуговых мероприятий, которые дают возможность устанавливать тёплые, более
доверительные, дружескиеотношения между взрослыми и детьми. К данной форме
организации относятся:
- совместныепраздники («Праздник прощания с букварём», «Прощай, начальная
школа!»)
- семейные конкурсы;
- фотовыставки, выставкирисунков «Моя семья»;
- выпуски семейных газет;
- вовлечение в конкурсы (конкурс поделок«Осенняя фантазия», «Вместо ёлочки –
новогодний букет», изготовление кормушек для птиц, скворечников);
- участие в школьных и классных мероприятиях в качестве жюри («Мисс Осень»,
«Зимние Олимпийские игры», конкурса агитбригад на родительской
конференции «За здоровый образ жизни», «Конкурс на лучшую тетрадь»);
- приглашение родителей на концерты ко Дню матери, бабушек и дедушек – ко
Дню пожилого человека;
Формированию дружеских взаимоотношений в семье помогает организация
поздравлений родителей с праздниками, подготовка сюрпризов, подарков,
проведение сочинений, тематика которых связана с рассказом о своих близких,
семье, творческие встречи с родителями, рассказывающими о своих профессиях,
организация выставок совместного творчества детей и родителей
- изготовление поделок на уроках трудового обучения «Подарок для любимой
мамы»(бабушки, папы, дедушки);

2. - тематические часы общения («Профессиимоихродителей», «Увлечения моей
семьи».
Практический психолог школы в 3 классе проводила коррекционно-
развивающие занятия «Уважая других – уважаешь себя», «Моя семья и я».
Главной проблемой в данном направлении является занятость родителей,
ведущая к сокращению времени на воспитание детей.
В процессе совместной деятельности родители приобретают практические
навыки в областиразвития ребёнка; им предоставляется возможность понаблюдать
за своими детьми, что позволяет оценить результаты своего воспитания;
устанавливается эмоциональный контакт между родителем и ребёнком. Такое
предпочтение технологий сотрудничества с детьми способствует формированию
таких ценностей личности как самоуважение, уверенность в своих силах, сознание
своих прав и свобод, а также воспитывает положительное отношение к другим
людям.
Как это повлияло на развитие личности ребенка:
 улучшился эмоциональный климат в семье;
 повысилась эмоциональная насыщенность и информативность контактов родителей
с детьми.

3. Деятельностный подход
на уроках трудового обучения в начальной школе
Деятельностный подход на уроках трудового обучения является основной
характерной особенностью этого учебного предмета. Это способствует
формированию у младших школьников не только представлений о взаимодействии
человека и окружающего мира, о роли трудовой деятельности людей в развитии
общества, но и позволяет сформировать у них начальные технологические знания,
важнейшие трудовые умения и навыки.
Работая в 4 классе над темой «Керамика в культуре народов мира. Лепка
сосудов. Форма и роспись сосудов» при анализе образца изделия совместно с
учащимися определяем по возможности самостоятельный поиск рациональных
способов его изготовления. Использую следующие вопросы для анализа образца
изделия: Каково название изделия, его назначение? Из каких материалов
изготовлено? Можно ли использовать другие материалы? Какие материалы лучше
использовать для изготовления данного изделия? Какие конструктивные
особенностиизделия (форма, вид соединения элементов)? Какими способамиможно
изготовить сосуд? Выберите лучший способ для данного случая. Как можно
соединить детали? Выберите лучший способ. Требуется ли дополнительная
отделка? Какая? Каким способом можно это сделать?
Моя задача при введении нового материала заключается в том, чтобы
организовать исследовательскую работу детей, чтобы дети сами «додумались» до
решения ключевой проблемы и сами объяснили, как надо действовать в новых
условиях.
На уроках трудового обучения использую маршрутный лист.
1 . Изучить текстовый материал.
2. Выбрать один из образцов по своему желанию.
3. Заполнить таблицу (история, основные элементы, схемы, цветовое
решение поделки).
4. Выйти к доске и кратко рассказать о данной технике, предварительно
найдя его по описанию на слайде или в другом информационном источнике.
5. Изготовить изделие в соответствующей технике.
6. Готовыеизделия поместить на коллективную выставку, «разрекламировать».
При работенад темой «Плетение из лозы, бересты;имитация этих материалов в
плетении из бумажных полос», на первом уроке рассматриваем картинки предметов,
сделанных из лозы, заинтересовываю, используя игровые приёмы (Ребята, сегодня
я вас приглашаю на ярмарку. Кстати, а что такое ярмарка? Люди издавна не
только сочиняли, но и творили своими руками. Многие народные промыслы дошли и
до нашего времени. Мы тоже многому учимся и можем представить свои умения
на ярмарке.
- А что вы могли бы показать? (Дети перечисляют возможные варианты)
- А я знаю ещё одно занятие, которым люди занимались с давних-давних времён.
Эту технику мы и будем осваивать сегодня в нашей мастерской. Предлагаю
поиграть в игру "Пятый лишний". Прочитайте ряд слов, найдите "лишнее" слово:
лукошко, лапти, сапоги, соломенная шляпа, плетень.
- Назовите общий признак, который объединяет оставшиеся предметы).
Показываю образцы изделий, предлагаю сделать в подарок маме. Затем предлагаю
ответить на вопросы:материал необходимыйдля изготовления изделия, количество,

4. как рассчитать, какая может быть форма, последовательность выполнения работы,
способы отделки, цветовое решение… Разбираем затруднения, которые могут
появиться в процессе выполнения работы, говорю о том, что работы должны
получиться у всех разные, творческие, оригинальные. После этого – практический
этап. Групповая работа – одна из форм деятельностного метода обучения. Поэтому
практическая часть урока поводится в комплексной форме коллективного
художественного творчества, ученики разделяются на группы и каждая группа
выполняет определённое задание, операцию. Данная форма работы самая
развивающая и позволяет детям выйти на творческий уровень. Вся практическая
работа выполняется в соответствии с технологической картой. Затем обсуждаем
готовые работы, задаем вопрос: что получилось, а что может быть не так как
хотелось, почему? Настраиваю на то, что в следующий раз должно быть ещё лучше.
При оценке деятельности учащихся на уроке обязательно отмечается творческий
поиск и творческие находки учащихся, высказанные ими в ходе анализа задания и
поиске решения предложенных проблемных ситуаций; степень самостоятельности
учащихся при выполнении заданий, характер деятельности (репродуктивная,
творческая), качество выполняемых приёмов, операций и готового продукта.

5. Здоров’язберігаючі технології на уроках в початковій школі
Серед інноваційних педагогічних технологій у сучасній школі особливе місце
займають здоров’язберігаючі технології. Застосування здоров'язберігаючих
технологій є важливою умовою проведення уроків, на яких є обов’язковим:
• урахування періодів працездатності учнів на уроках;
(за новими реком. проводжу першу фізхвилинку на 15 хвилині уроку)
• урахування вікових і фізіологічних особливостей дітей на уроках;
( урахування при складанні розкладу, що четвер має бути з полегшеним
навантаженням, в цей день не рекомендується проведення уроків математики; у
мене розклад в четвер складено відповідно до рекомендацій;
застосовую прийоми казкотерапії, дихальної гімнастики, масажні вправи для
пальців на уроках письма, пальчикову гімнастику, інколи розпочинаю перший урок
з ранкової гімнастики «Уроки тётушки Совы»)
• наявність емоційних розрядок на уроках;
(застосувую елементи музикотерапії, кольоротерапії)
• чергування з урахуванням видів діяльності;
(реалізую через оптимальне сполучення фронтальних, групових та індивідуальних
форм роботи з учнями, зміну довільної та емоційної активності й розслаблення,
чергування періодів активності й розслаблення, зміну видів навчальної діяльності:
усної та письмової, самостійної роботи та роботи в динамічних групах)
• використання оздоровчо-фізкультурних пауз на уроках.
(проводжу через кожні 15 хв. Види: динамічні, дихальні, наприклад: «Свічка».
Візьміть вузеньку смужку паперу й, уявили, що це свічка, дмухайте на неї. Струмінь
видиху повинен бути без різких коливань – папір контролює рівність
видиху. «Звуконаслідування». Пригадайте і відновіть різні звуки природи із життя:
свист вітру, шум лісу, писк комара, скрекотіння сороки, звук дзвінка.«Надування
кульки». Імітування надування кульки;
зорові, психологічні, ритмічні)
Оздоровчі хвилинки під час уроків комбінують в собі фізичні вправи для осанки,
вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи часто проводжу під музичний
супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі
вправи досить успішно надаю проводитисамим учням або поєднувати з елементами
ігор.
Музика знімає стреси, стимулює роботу мозку, підвищує засвоєння, сприяє
естетичному вихованню. Крім фізхвилинок, використовую елементи музикотерапії
для створення емоційного настрою на уроках малювання, трудового навчання. На
уроках читання, природознавства використовую музичні релаксаційні паузи з
прийомом: «Усне малювання».
Використовую елементи казкотерапії. Казкотерапія є одним із найвідоміших
психологічних та методів в початковій школі. Головне завдання – це дати дитині
відчути себе Чарівником, здатним змінювати світ на краще.
Структура занять казкотерапії:
Створення власної казки.
Групове складання казки, де використовується карта казки. Перший говорить
фразу, наступний продовжує.
Згідно з програмою проводжу заняття на природі: уроки-екскурсії з природозн.,
читання, за наявності відповідної погоди уроки фізичної культури.

6. Проведення активних перерв
Щоденні ігри й заняття фізичними вправами на перервах входять до складу
фізкультурно-оздоровчих заходів, є ефективним засобом відпочинку учнів між
уроками. Вони знімають почуття втоми, тонізують нервову систему, підвищують
емоційний стан і працездатність учнів.
Активна цілеспрямована рухова активність учнів на перервах сприяє
вдосконаленню багатьох життєво важливих умінь та навичок, розвитку фізичних
якостей.
Особливості організації активних перерв:
1) ігри і заняття фізичними вправами на перервах можуть носити як
колективний, так і індивідуальний характер;
2) зміст занять визначається інтересами учнів;
3) участь дітей в іграх і заняттях фізичними вправами на перервах будується на
добровільних засадах;
4) необхідно враховувати такі правила підбору ігор: простота змісту, невелика
кількість правил, недовготривалість гри і популярність у дітей. При розучуванні
нових рухливих ігор пояснення повинно бути максимально коротким,
зрозумілим; при випробуванні гри потрібно виявити, чи зрозуміли її діти; при
необхідності зробити уточнення поправки і лише після цього починати гру.
Восени та навесні рухливі перерви молодших школярів проходять на свіжому
повітрі на спортивному майданчику або на пришкільній ділянці. На свіжому
повітрі улюбленими є ігри з м’ячем, змагання, естафети.
Взимку на рухливих перервах вчителі початкових класів застосовують групові
ігри, переважно середньої рухливості, які дозволяють в будь-яку мить вийти з гри
або ввійти в неї: «Гарячийм’яч», «День та ніч», «Скульптури». Дітям подобаються
міні-змагання в командах:
 Стоячив колонах упритул один до одного, взявшись руками за пояс партнера,
що стоїть попереду. Ходьба, не наступаючи на п`яти партнеру, що рухається
попереду.
 Стоячи в колоні по одному (не менше 20 учнів), поклавши руки на плечі
партнеру, що стоїть попереду. Послідовні нахили вліво і вправо, створюючи
таким чином зигзагоподібну «хвилю».
 Те саме, але послідовне присідання і піднесення ,позначаючи таким чином
вертикальну «хвилю».
 Вправи з малим м’ячем: підкидати м’яч і ловити його двома руками,
те саме, але лівою або правою рукою, те саме, але під час польоту м’яча
зробити один, два або три хлопки в долоні.
 Потрійний стрибок з місця. Перемагає той, хто найдалі стрибне.
Багатоскоки (8 стрибків з ноги на ногу). Учасник змагання стає перед лінією
старту і робить 8 скачків. Перемагає той, хто подолає найдовшу відстань.
 Стрибок у довжину спиною вперед. Учень стає п’ятами до стартової лінії і
стрибає спиною вперед. Перемагає той, хто покаже найкращий результат.

7. Для молодших школярів застосовуються ігри в парах, де можна проявити
спритність, кмітливість : «Не втрачай рівноваги», ігри в бамбінтон.
Найулюбленіший вид змагань у дітей – «Королева скакалки».
Формування в учнів організаторських здібностей є важливим компонентом
підготовки їх до занять на перервах. Вони можуть проявлятись в умінні
організовувати групу (4-10 чоловік) або клас в цілому для проведення ігор, естафет;
різного роду змагань: «Хто краще зробить вправу?», «Хто сильніший?», «Хто
спритніший?» і т. п.
У процесі проведення ігор і занять фізичними вправами на перервах потрібно
всіляко підтримувати ініціативу і бажання учнів самостійно добирати засоби,
приймати рішення. Поряд з цим, кожне заняття повинно будуватись у відповідності
із закономірностями функціонування організму. Спочатку добираються засоби, які
будуть забезпечувати поступовевходження в роботу (перша частина), потім засоби,
які будуть утримувати функції організму на рівні малої і середньої інтенсивності
(друга частина ,основна) і в кінці – засоби, які сприяють поступовому виходу із
роботи (третя, заключна частина).
Критерієм оцінки ефективності ігор і занять фізичними вправами на перервах є
їх вплив на успішність учнів як показник продуктивності їх праці.
Чергові учні старшокласники можуть бути організаторами і помічниками
проведення рухливих перерв у початковій школі.

8. Пропедефтична робота вчителя початкових класів щодо формування
компетентностей на уроках української мови
Початковий курс української мови є пропедевтичним стосовно систематичних
курсів української мови і літератури, які вивчаються в середній ланці
загальноосвітньої школи. Основними завданнями початкового навчання мови є:
сформувати в молодших школярів уміння осмислено читати, говорити й писати,
збагачувати мовлення, дати початкові відомості з мови й літератури, розвивати
увагу й інтерес до мовлення (свого й чужого), до читання книжок, розширювати
уявлення дітей про навколишню дійсність, сприяти їхньому загальному розвитку. З
перших днів навчання в школі вчитель повинен працювати над розвитком активного
словника учнів, бо це дуже знадобиться у майбутньому житті, допоможе їм
правильно та впевнено викладати свої думки.
• Добери ознаки та епітети.
• Впізнай предмет за його описом.
• Доберидії до предметів.
• Доберипредмети до дії.
• Знайди пропущені слова.
• Склади речення з виділеними словами.
Розвитокмовлення є провідним завданням під час навчання молодших
школярів рідної мови. Уміння порівнювати, класифікувати, систематизувати,
узагальнювати мовніявища формуються через застосування знань з мови у різних
видах мовленнєвої діяльності. Логічно чітке, образнеусне й писемне мовлення учня
є показником його загального розвитку.
Ефективним засобом розвиткукомунікативних умінь є вправи, виконуючи які,
учні засвоюють необхідні елементарні комунікативні відомості про текст,
збагачуватимуть свій словниковий запас, розвиватимуть комунікативно-мовленнєві
вміння загалом.
Вправи, що сприяють розвитку мовно-мовленнєвих умінь:
1. Розповідь за власним малюнком, спостереженнями, досвідом.
2. Висловлювання "ланцюжком".
3. Створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання інформації.
4. Інсценізація прослуханих чи колективно складених казок, оповідань.
Інсценівка "Стежинка до лісової школи ".
5. Розігрування мовленнєвих ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з
яких зрозуміло, про що можуть говорити герої). Після розгляду малюнка вчитель
пропонує дітям здогадатися, про що "говорять" герої, зображені на ньому, та
озвучити в парі їхню розмову-діалог.
6. Розігрування дітьми уявних (за словесним описом) мовленнєвих ситуацій.
Етапи проведення роботи: 1) презентація ситуації (словесний опис її умов); 2)
обговорення, формулювання реплік героїв; 3) призначення учнів на ролі; 4)
розігрування ситуації.
Ситуація "У магазині".
Ситуація "Прохання погратися іграшкою".
Ситуація "Розмова по телефону".
Ситуація „Розмова в бібліотеці”
7. Проведення рольових ігор.
Рольова гра "Диктор"

9. Гра "Світлофор ввічливості"
8. Співпраця в парах, у міні-групах.
Під час цієї співпраці учні змушені в ході спільної діяльності, спілкуючись,
домовлятися про розподіл ролей та особливості виконання завдання.
Змагання "Малярі".
Вчитель роздаєкожномуз учнів невеличкий малюночок із зображенням будиночка,
в якому є дах, двері, вікно, димар, сходи. В половини дітей будиночок кольоровий
(його сусіду показувати не можна), у їхніх сусідів -- чорно-білий. Ті учні, в яких
будиночки кольорові - дають усні інструкції щодо того, що в який колір треба
розфарбувати відповідно до свого малюнка. їхні сусіди уважно слухають команди і
виконують їх. Після завершення виконання вправи вчитель перевіряє, хто з
"малярів" був найуважнішим і виконав усі інструкції правильно;хто з "інструкторів"
давав чіткі й зрозумілі вказівки. Перемагає пара, яка найбільш злагоджено
працювала разом.
Ситуація „Знайшли їжачка”
Дві подруги, повертаючись з лісу, побачили їжачка. Оленка зраділа й поклала його в
кошик, щоб віднести додому. Катруся зупинила подругу й щось сказала. Оленка
витягла їжачка з кошика і відпустила.
Завдання. Як ви гадаєте, яка розмова відбулася між дівчатками? Відновіть цю
розмову.
Гра "Рукавички".
Олівцем на папері учні обводять пальці однієї руки. Після цього вони мають
однаково із сусідом розфарбуватикожен своюрукавичку. Вчитель дає учням трішки
часу на те, щоб вони домовилися (українською мовою), якими будуть їхні
рукавички. Перемагає пара, в якої рукавичкивийдуть найбільш схожими між собою.
9. Переказування тексту з орієнтацією на слухача.
Прикладом комунікативного переказування може бути такий: після слухання казки
"Вовк та семеро козенят" запропонувати учневі уявити себе маленьким козеням, яке
сховалося за піч, і розповісти "козі" про те, що трапилося, поки її не було вдома.
Щоб забезпечити наявність слухача, можна організовувати переказування "в парі".
Наприклад, запропонувати дітям уявити, що мама попросила розповісти казочку
перед сном маленькому братику або сестричці: половина дітей виконують роль
"старшої дитини" -- переказують прослуханий текст, їхні сусіди грають роль
"молодшого братикаабо сестрички" -- слухають їх. Розповідатиказку чи оповідання
можна також мамі або бабусі "по телефону" (іграшковому), казковому гостю уроку.
Таке переказування "в парі" має дуже високу продуктивність, оскільки за короткий
проміжок часу повправлятися в говорінні має змогу половина учнів.
Важливо, щоб робота над формуванням комунікативного мовлення
здійснювалася комплексно і поетапно (від формування частково мовленнєвих
та загальномовленнєвих до комунікативно-мовленнєвих умінь), а також
систематично.

10. Форми і методи навчальноїдіяльності на уроках
образотворчого мистецтва, які сприяютьхудожньо-творчоїсамореалізації
Методикою програми нового ДС передбачено гармонійне поєднання
різноманітних видів діяльності й видів мистецтва.
Уроки з образотворчогомистецтвая проводжуна засадах синтезу словесної,
музичної, візуальної та інших видів художньої творчості. Проводжуїх, як в
традиційній, так і в нетрадиційній формі. До нетрадиційних типів уроків можна
віднести: уроки-ігри урок-подорож;урок-екскурсія, урок-проект. Застосовуюметод
пізнавальних ігор. За допомогоюгрина уроках моделюють життєві ситуації, що
викликають інтерес до предмету. Метод розвиткуінтересу в процесівикладання
навчального матеріалу , щополягаєу використанніцікавих пригод. Метод створення
ситуації новизнинавчального матеріалу. Коли учень відчує, що збагачує свої
знання,урізноманітнює техніки виконання малюнку, удосконалюєсвої навики, він
цінуватиме кожен урок та намагатиметься ефективніше працювати над собою.
Мета вивчення образотворчого мистецтва в1-2 класах: опановування учнями
елементарних основ кольорознавства і формотворення, а також ознайомлення з
художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні
художньо-творчихзавдань. Розвитокхудожніх здібностей на уроках образотворчого
мистецтва можливий тільки в процесі засвоєння і практичного застосування
спеціальних знань, умінь і навичок. Так, засвоюючи знання про передачу простору,
світлотіні, кольорознавства, композиції,оволодіваючи графічними уміннями і
навичками, школярі тим самим розвивають свої здібності до образотворчої
діяльності.
Перш за все я навчаю учнів спостерігати оточуючий світ, бачити красу
осіннього листочка, чарівність тендітної квітки, звертаю увагу на небо, хмаринки,
що нагадують чарівних тварин, на різнобарвного метелика, що пурхає поміж квітів
тощо. Для цього даю дітям завдання на спостереження.
Важливу роль в естетичному вихованні дітей, в розвиткуїх спостережливості
грають подорожі в світ краси природи – екскурсії. Тому ми з учнями ходимо на
екскурсії в одне і теж місце (парк) в різні пори року. Тоді вони бачать, як природа
змінює своє вбрання, спостерігають її багатобарвну палітру. Наприклад, перед
уроком ОМ за темою «Осінні кольори», під час екскурсії, наприклад, в осінній парк,
звертатаю увагу дітей на форму дерев, колір їх стовбурів, гілок, красу різнобарвного
листя, колір неба, землі, трави, положенням сонечка, розміщенням тіні від дерев
тощо. В.О. Сухомлинський казав, що осмислення краси – це основа, стрижень
естетичної освіти, серцевина тієї естетичної культури, без якої відчуття
залишаються глухими до всього прекрасного. Потім на уроці образотворчого
мистецтва показую учням фото картини Левітана «Осінь». Картина будить в учнів ті
почуття, які були пережиті під час безпосереднього спілкування з природою. Але
тепер ці відчуття виникають як спогад про минуле, як бажання ще і ще спілкуватися
з природою, відчувати, переживати красу.
Сприяють художньо-творчої самореалізації наступні вправи: передача
простих за характером силуетних форм і поверхонь предметів та об’єктів живої
природирізнохарактернимилініями, штрихами, плямою («Хитра пляма»), вправи на
змішування фарби на палітрі, для досягнення необхідних кольорів, виконання робіт
«Чарівний птах», «Казкові будиночки», «Диво-звір», «Весняний килимок».
Художньо-творчої самореалізації сприяють виставки, виконання групових міні-
проектів на уроках.

11. Самоуправление во 2 классе
Главным направлением воспитательной работы в 1 семестре являлось
продолжение работы над самоуправлением - распределены обязанности, что
воспитывает в детях ответственность, самостоятельность, организованность. Это
оказывает огромнуюпомощь учителю в работе. Обязанности менялись по учебным
блокам. Смена поручений, участие каждого ребенка в управлении классом –
особенность воспитательнойработы с детьми младшего школьного возраста. Чтобы
активизировать ребят, повысить их ответственность и самостоятельность в делах и
исполняемых поручениях в классе, было решено ввести сменные
должности. Таким образом, одновременно решалось сразу несколько задач:
организация и планирование работы класса, а также активность ребят и их
личностное развитие. Поручения временные. Их смена происходит через две
недели. Такое распределение обязанностей позволяет сделать жизнь класса
размеренной, хорошо организованной, интересной и насыщенной. На
воспитательных часах ребята отчитывались о проделанной работе, планировали
совместно с классным руководителем дальнейшую работу. Такая работа
воспитывает организованность, ответственность, способствует дальнейшей
социализации учащихся. Каждый ученик класса активно включён в воспитательный
процесс.
Начальные классы – это такая возрастная ступень, в которойигровые
модели самоуправления просто незаменимы. «Младшим ребятам не подходят
серьезныеформы – совещания, заседания и комитеты. Им нужна именно игра. Это
должна быть игра, интересная самим ребятам и обучающая их быть активными.
Игра – это не простоеразвлечение. Она может обучать, развивать и даже
воспитывать. Не случайно игровыеметодики занимают в педагогике одно из самых
достойныхмест. Игра – веселое, интересное занятие, от которого почтиникогдане
отказываются. Активность – это одно из главных правил любой игры.
Игровая модель позволяетнаучить самоуправлению. Но получится это только в том
случае, если организованатакая игра грамотно. Нужно не только написать правила и
распределить роли. Нужно грамотно руководить ходом игры:запустить игровые
процессы на старте, затем поддерживать интерес к игре и, конечно же, вовремя и
удачно её завершить. А главное – сделать так, чтобы ребятане только играли, но и
анализировали то, что происходитв игре.
Во 2 классе сначала используется простейшая форма самоуправления - это
дежурство. Я разъясняю детям обязанности дежурных по классу, а они довольно
разнообразны.Дежурные обеспечивают порядок в классе во время перемен, следят
за чистотой парт, доски, готовят класс к урокам труда и рисования, раздают
школьникам тетради, ухаживают за комнатными растениями.
Ученики почувствовали себя взрослым, поэтому стали самостоятельными,
ответственными. Создавая модель ученического самоуправления, я стремилась
воплотить в жизнь мечту о детской самостоятельности, о возможности полной

12. самореализации, потому что творить индивидуальность необходимо именно в
школьном возрасте, когда формируется характер и определяются черты личности.
Махнач В. В.