1. Вимоги Енергетичного
Співтовариства до
соціальної політики
Ільдар ҐАЗІЗУЛЛІН
Старший аналітик
Міжнародного центру перспективних
досліджень

2. Трикутник енергетичної бідності
Високі тарифи
ЕНЕРГЕТИЧНА
ЕНЕРГЕТИЧНА
БІДНІСТЬ
БІДНІСТЬ
Низька
Низькі доходи енергоефективність
домогосподарств
Джерело: Регіональна асоціація енергетичних регуляторів
Енергетична бідність – стан, за якого домогосподарство не здатне задовольнити свої
базові енергетичні потреби (належний температурний рівень в помешканні,
приготування їжі)

3. Головне
За наявних викривлених тарифів на газ та електроенергію
реформи в енергетиці є не можливими. Україна не буде
здатна перебудувати енергетичний ринки, підвищити
енергоефективність і зменшити шкідливий вплив енергетики
на довкілля
Водночас різке зростання тарифів – у 4-5 разів – призведе до
збільшення енергетичної бідності та бюджетних витрат на
соціальну допомогу
Жоден з цих двох сценаріїв не забезпечує інтереси
українських споживачів
«Соціально безпечне» підвищення тарифів можливе за умови
діалогу між владою, бізнесом, неурядовими організаціями та
представниками споживачів

4. І тарифна, і соціальна політика
потребують змін
Програма економічних реформ на 2010–2014
роки передбачає:
“поетапне припинення цінового дотування
населення паралельно зі створенням системи
адресної допомоги бідному прошарку населення ”
“підвищити охоплення соціальною підтримкою
незаможних верств населення за раціонального
використання бюджетних коштів”

5. Чому споживачі програють від
збереження низьких тарифів
Фінансовий голод у енергетичному секторі погіршує надійність й
енергоефективність інфраструктури, що знижує безпеку постачання
послуг та збільшує вартість наданої споживачам енергії
Дотації підприємствам енергетики збільшують дефіцит державного
бюджету та відволікають ресурси з інших важливих соціальних
програм (медицина, освіта)
Різниця тарифів на газ для населення та теплокомуненерго витісняє
з ринку централізоване теплопостачання, що згодом обумовить
зростання вартості утримання житла
Велика різниця у цінах на зелену та традиційну енергію
перешкоджає розвитку відновлювальних джерел енергії та
екологізацію енергетичного сектору

6. Міф про український газ для
населення
«Україна має достатньо дешевого газу власного видобутку»
Власного газу не вистачає для всіх енергетичних потреб
домогосподарств, передусім для виробництва тепла та
гарячої води підприємствами комунальної енергетики
Низькі ціни продажу газу обмежують інвестиції, що
призводить до падіння видобутку газу
Не має бути різниці між цінами на вітчизняний та
імпортний газ. Більші прибутки енергокомпаній можуть
розподілятися через податки на користь населення у
вигляді соціальної допомоги

7. Хто програє та виграє від поточної
системи соціального захисту?
За оцінками МВФ, Україна витрачає близько 80 млрд. грн.
на пряме та непряме відшкодування різниці між
реальними та фактичними цінами на газ та послуги з
теплопостачання
Цей фінансовий тягар розподілений між Нафтогазом
України та теплокомуненерго у вигляді недоотриманих
прибутків (більше 80% всієї суми) та державним бюджетом
у вигляді дотацій, субсидій та пільг (20%)
Таким чином, забезпечення соціальної функції держави
покладено головно на державні та комунальні
підприємства, а не на бюджет

8. Хто програє та виграє від поточної
системи соціального захисту? (2)
Більша частина цих 80 млрд. грн. мають неадресний
характер і надаються у безготівковій формі. Це
обумовлює низьку ефективність їх витрачання:
Заможні домогосподарства виграють від низьких тарифів
у першій категорії споживання газу (до 2500 куб. м)
Постачальники ресурсів вдаються до зловживань через
наявність різних тарифів та завищених норм споживання.
Так, газ, призначений для «пільгових» категорій, йде на
потреби комерційних споживачів
Держава також марнує гроші на мертві душі через хиби у
адмініструванні субсидій та пільг

9. Соціальний план дій –
міжнародні зобов’язання України
2011 року Україна підписала Меморандум про
порозуміння у сфері соціальних питань, разом із
іншими країнами-членами Енергетичного
Співтовариства
Україна має зобов’язання розробити проект
Соціального плану дій до кінця 2012 року та
запровадити визначення вразливих груп
споживачів на законодавчому рівні

10. Соціальна політика: досвід
Енергетичного Співтовариства
У Соціальному плані дій необхідно:
Визначити кроки для розробки системи захисту
споживачів для недопущення енергетичної бідності
Забезпечити ефективне інформування та механізми
консультації із соціальними партнерами
Підготувати заходи для пристосування працівників
енергетичного сектору до змін
Врахувати соціальні вимоги Угоди про Енергетичне
Співтовариство (фундаментальні права працівників,
законодавство про ринок праці, охорона здоров’я та
безпека на робочому місці, рівні можливості)

11. Соціальна політика: досвід
Енергетичного Співтовариства (2)
Чітке визначення соціально вразливих груп споживачів є
запорукою посилення адресності соціальної допомоги,
адже дозволяє встановити поріг енергетичної бідності
Критерії визначення вразливості можуть бути різними:
– рівень доходів (більшість країн Співтовариства)
– фізична чи психічна непрацездатність (Албанія)
– багатодітність (Сербія)
– вік (Румунія)
Вже 6 із 9-ти країн Енергетичного Співтовариства
визначили вразливі групи на законодавчому рівні

12. Наступні кроки для України
До кінця року розробити Соціальний план
дій, визначити соціально вразливі групи
споживачів, соціальних партнерів та
почати консультації
Національний координатор з виконання
Україною вимог Енергетичного
співтовариства забезпечує дотримання
термінів виконання Україною вимог Угоди